АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Виявлення дихальних ензимів у рослинних об’єктах

Читайте также:
  1. Виражальні засоби міжтекстовості та способи їх виявлення
  2. Виявлення і формулювання проблеми
  3. Виявлення не цілком відомого сигналу
  4. Виявлення ознак поточної, критичної та надкритичної неплатоспроможності підприємства
  5. Виявлення радіаційної обстановки за даними радіаційної розвідки
  6. ІІ. Визначення життєздатності насіння за активністю дихальних ензимів
  7. Методи вивчення в фітоембріології: методики вивчення на фіксованому матеріалі та живих об’єктах
  8. Основні компоненти часових рядів. Основні методи виявлення та аналізу тенденцій розвитку
  9. Принципи виявлення резервів господарської діяльності
  10. Ризик невиявлення
  11. Розділ II Умови та порядок виявлення ВІЛ-інфекції. Надання медичної допомоги ВІЛ-інфікованим. Реєстрація, облік ВІЛ-інфікованих та здійснення медичного нагляду за ними

Реакції дихання за своєю природою є ензиматичними. Ензими, що залучені в окисно-відновні реакції дихання можна розділити на три групи: І дегідрогенази (дегідроаскорбатоксидаза); ІІ оксидази (цитохромоксидаза, поліфенолоксидаза, ксантиноксидаза); ІІІ ензими – проміжні переносники електронів (цитохроми). Дегідрогенази – двокомпонентні ензими, які здійснюють дегідрування дихального субстрату, бувають аеробного і анаеробного типу. Акцептором водню від анаеробних дегідрогеназ є ензими проміжного перенесення електронів (водню) дихальним ланцюгом і аеробні дегідрогенази. Акцептором водню від аеробних дегідрогеназ є кисень, хінони і термінальні цитохроми дихального ланцюга.

Прилади і матеріали дослідження: водяна баня, газовий пальник або спиртівка чашки Петрі, пінцет, здорові бульби картоплі, яблуко, цвітна капуста, 3% і 0,1% розчини H2O2, 0,5% водний розчин трифенілтетразолію хлориду (ТТХ).

Хід виконання роботи

Шкірку картоплини розрізають на тоненькі смужки з вічками; для кожного варіанта готують по дві смужки – дослід і контроль. Контрольну смужку за допомогою пінцета занурюють на 5 хвилин у киплячу воду (щоб інактивувати ензими), після чого обидві смужки поміщають у чашки Петрі.

1. Оксидази. Смужки заливають свіжо приготованим 2%-ним спиртовим розчином гваяколу і через 15 хвилин на дослідному фрагменті виявляють блакитне забарвлення, зумовлене окисненням гваяколу.

2. Пероксидази. Як і у попередньому досліді, на смужки шкірки картоплини спершу наливають розчин гваяколу, який згодом заміщують на 0,1%-ний H2O2. Якщо блакитне забарвлення з’являється швидше, ніж у випадку виявлення оксидаз, то це свідчить про наявність пероксидази.

3. Каталаза. Шкірки картоплини заливають 3%-ним розчином Н2O2, якщо над дослідною смужкою з’являється піна (внаслідок виділення кисню), то це свідчить про активність каталази.

2О2 2О + О2

4. Дегідрогенази. Дослідну смужку, обробляють 0,5%-ним ТТХ. За наявності дегідрогеназ шкірка протягом 15-ти хвилин забарвлюється у червоний колір: ензими відновлюють тетразол до червоного формазану.

5.Дихальні хромогени ”. Дослідна смужка (жива) стає брунатною на повітрі внаслідок окиснення ароматичних амінокислот (наприклад, тирозину). Реакція відбувається за участю Cu-вмісної тирозинази; темне забарвлення зумовлене утворенням попередників меланіну.

6. Поліфенолоксидази. Свіжозрізаний шматок цвітної капусти у кількох місцях дотикають до гарячого предмета, намащують розвареною масою з яблука і додають кілька крапель Н2O2. На не нагрітих ділянках через кілька хвилин з’являється брунатне забарвлення. Внаслідок варіння в тканині яблука руйнуються поліфенолоксидази, тоді як тирозин і поліфеноли зберігаються. Водночас, тканина капусти містить поліфенолоксидази, але не має відповідного субстрату. Після нагрівання відбувається локальне знищення ензиму, на інших ділянках внаслідок реакції субстрату яблука і ензиму із капусти з’являється забарвлення.

7. Висновки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)