АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕРІТОРІАЛЬНІ СПІЛЬНОТИ

Читайте также:
  1. Лекція 6. СОЦІАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ - ПОСЕЛЕНСЬКІ СПІЛЬНОТИ.

На лекції з соціальної структури ми вже розглядали поняття «соціальна спільнота» - група людей, об'єднаних конкретними озна­ками. Сьогодні познайомимося ще з одним таким об'єднанням.

Соціологія розселення - вивчає кореляції між соціальним розвитком людей і їхнім місцем в системі розселення. Розселення- розподіл поселень по населеній території, розподіл населення по поселеннях і розміщення людей у межах поселення.

Розселення зумовлене розвитком продуктивних сил (стосунки «суспільство-природа») і хара­к­тером соціальних відношень («сус-пільство-людина»). Розселення стає соціологічною категорією в силу трьох причин:

1. До визначеного історичного часу воно носить диференційований характер (люді селяться свєю соціальної сттратою “серед своїх”).

2. Чинники соціально-економічного розвитку детермінують функці­о­нування розселення як сукупності територіально локалізованих поселень.

3. Поєднання людей і вищезгаданих умов у тих або інших поселен­нях стає передумовою їхнього об'єднання в соціальні спільноти особливого роду, а значить і в предмет соціології.

Соціально-територіальні спільноти - це сукупності людей, об'єднаних об'єктивною єдністю відношення до конкретної господар­сько - освоєної території. Самі люди можуть усвідомлювати або не усвідомлювати (не мати почуття) приналежність і спільність за даною ознакою.

Поселенські спільноти, на відміну від професійних або етніч-них мають тільки одну загальну ознаку - місце проживання. Всі інші параметри включають їх в інші стратифікаційні групи. Тим самим, поселенські спільноти можуть бути більш –менш однорідними чи різно­рідними (гетерогенними) у соціальному розумінні, подібно суспільству в цілому. Вони складаються із різних вікових, профе­сійних,етнічних,соціальних,культурних груп. Тому структура наро­до- населення країни або селища описується за пропорціями тих або інших груп і тенденціями їхньої мобільності.

Дослідник великих міст Шнорре (1973) додав ще одну важливу ознаку для поселенських спільнот: «члени цієї спільноти залежать один від одного в повсякденному житті (сусіди, глядачі, покупці, учасники вуличного руху ) і здійснюють багато видів діяльності, задовольняючи свої потреби і потреби інших членів спільноти». Втім це занадто широке визначення, до нього можна віднести сім΄ю або комуну. Хоча комуна або громада (релігійна, етнічна, територіаль-на) - теж селиться і діє на визначеній території, навіть якщо вона постійно мігрує.

Виділяють такі типи поселень: місто (велике середнє, мале), селище (проміжна стадія) і сільський район (село, хутір, ферма), а також передмістя. У СРСР був ще такий симбіозний кентавр, як «селище міського типу». Всі поселення розрізняються за розміром, віком, історією, кількістю жителів, роду основних занять і способом життя.

При порівнянні поселень насамперед порівнюють такі показники, як «кількість населення». Кількість жителів на визначену площу території. Наприклад, м. Дніпропетровськ по загальній площі тільки в 2 рази був менше м. Москви в кінці 1980-хрг.м.,а по кількості населення в 8 разів менше. Найбільше місто планети - Мехіко -20 млн. жителів.

Крім того, соціологи розрізняють фізичну кількість (скупченість людей у визначеному місці вище визначеної межі - квартира, транспорт, робоче місце викликають скандали і стреси) та «особисту» і соціальну близькість, дистанцію у стосунках (шкала Бордгауса) - прагнення до відокремлення й індивідуальної інтимності, автономії особистого життя як тенденція останніх десятиліть.

Крім того, розглядають морально-духовну близькість (символічна єдність, солідарність і співпричетність) у сім'ї, у колективі, у сусідських зв'язках, у суспільстві, що допомагає об'єднанню і зімкненню, високому ступеню взаємодопомоги. Можно виделяти солідарні,сгуртовани громади і більш відчужденни.

Наступний показник - вік поселення. Старі поселення впливають через культурно-історичні чинники на стиль життя жителів, на плани розвитку і реконструкції, задаючи темп і стиль контактів, створюючи неповторну атмосферу - села або міста. Програма ЮНЕСКО спрямована на зберігання міст, що представляють цінність для світової культури, міста - пам'ятники, заповідні етнографічні зони. (В Україні -Львів). Але тут виникають нові проблеми - фінансування реконструкції, і дилема екологічна - зберігаючи неповторний колорит, зробити поселення зручним і комфортним для жителів і туристів із погляду сучасних критеріїв.

К показникам для порівняння типів поселень також використовують таки індикатори:

v Демографічна та етнічна структура населення

v Структура зайнятості та професійна структура населення

v Ритм життя

v Тип застройки та архітектура

v Характер взаємин та повединки

v Инфроструктура: соц-культ-побут-транспорт

v Доминуючи види дозвілля

v Спосіб життя та кульура мешканців

Існує цікавий метод - соціокультурна реконструкція колишніх епох даного поселення на основі історичних документів і предметів мистецтва. Вивчення і передача новим поколінням жителів традицій, навичок, обрядів його жителів через культурно-історичні товариства, систему утворення і музейно - видавничу діяльність. Краєзнавчі музеї повинні бути в будь-якому місці.

Головний предмет вивчення соціолога - спосіб життя і культура жителів того або іншого поселення у дійсному і минулому. Вони істотно відрізняються в племені мисливців або збирачів, що мігрують у визначеному кліматичному ареалі, жителів давньоруських міст, сучасного карпатського села або жителів мегаполісів (Токіо, Лондон, Нью-Йорк, Москва). Тому розрізняють соціологію міста і села, міську і сільську культуру. Відкремлення міста від села було пов'язано з третім історичним кроком у системі соціального поділу видів трудової діяльності: сільської праці від ремісничої і розумової від фізичної і появою перших міст-держав. Місця спочатку були центрами керування,торговлі та освіти,але більшість поселеннь були сільскі. Перевга міст над селами за кількосттю мешканців була пов’язана з індустріалізацією.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)