АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ФОРМУЛЮВАННЯ ГІПОТЕЗ ДОСЛІДЖЕННЯ

Читайте также:
  1. Виявлення і формулювання проблеми
  2. ДОСЛІДЖЕННЯ.
  3. Етапи дослідження.
  4. ЕТАПИ, ВИМОГИ, ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ.
  5. Змістовний модуль 4. Статистична перевірка гіпотез. Елементи теорії кореляції і дисперсійного аналізу
  6. І. Статистичні гіпотези. Статистичний критерій перевірки нульової гіпотези.
  7. Існує велика кількість теорій, концепцій та гіпотез масових комунікацій, які у різних авторів мають інший статус і поле для застосування.
  8. КРИЗА ДАРВІНІЗМУ НА ПОЧАТКУ XX СТОРІЧЧЯ. СИНТЕТИЧНА ГІПОТЕЗА ЕВОЛЮЦІЇ
  9. На відміну від прогнозу і гіпотеза і версія можуть бути націлені (і в більшості випадків націлюються) не на повідомлення про якесь явище, а на його пояснення, хоча і можливе.
  10. НАУКОВІ ГІПОТЕЗИ ПОХОДЖЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ
  11. Організаційно-методичний розділ програми конкретного соціологічного дослідження.
  12. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЕВОЛЮЦІЙНОЇ ГІПОТЕЗИ ЧАРЛЬЗА ДАРВІНА

Гіпотези в конкретно – соціологічному дослідженні

Гіпотеза в конкретно-соціологічному дослідженні — це наукове припущення, яке висувають для можливого пояснення певних соціаль-них фактів, явищ і процесів, котре треба підтвердити або спростувати. У методологічному плані гіпотеза слугує з'єднувальною ланкою між тео­ретичною концепцією та емпіричною базою дослідження, її висувають для перевірки тих залежностей, які внесені до теоретичної схеми і навивчення яких скеровані завдання дослідження. У цьому сенсі гіпотеза є своєрідним прогнозом їх очікуваного розв'язання, який може і не виправдатися, що не применшує її цінності. Важливим, як слушно зазначає В.Шаленко, є те, що висунення гіпотези дає змогу зробити обґрунтований перехід від теоретичних понять до емпіричних даних.

Види гіпотез. Гіпотези – підстави.

Усі гіпотези поділяються на гіпотези -підстави і гіпотези -наслідки, які виводяться з перших. У цьому разі можна визначити таку гіпотезу-підставу: основною причиною виникнення конфлікту між робітниками й

адміністрацією є та, що пов'язана з особистісними характеристиками робітників та невиправданими вимогами до них адміністрації, що має своїм наслідком незадоволення перших і зростання напруженості у трудовому колективі.

Гіпотези – наслідки

Формулювання цієї основної гіпотези супроводжується висуненням гіпотез-наслідків:

· можна припустити, що виникнення конфлікту між робітниками та адміністрацією зумовлене прагненнями останньої в умовах скоро­чення робочої сили позбутися насамперед молодих робітників, людей старшого віку і жінок;

· можна припустити, що саме ці групи робітників передовсім підпа­дають під скорочення внаслідок низької продуктивності їхньої праці, частими невиходами на роботу, захворюваннями тощо;

· можна припустити, що звільнення цих груп робітників у ситуації економічної кризи суспільства й падіння життєвого рівня призведе до стихійних страйків та інших форм соціального протесту цих категорій працівників та інших робітників, які підтримуватимуть страйкарів і чинитимуть опір діям адміністрації;

· можна уявити, що основним способом розв'язання цього конфлікту виступатиме широка поінформованість робітників щодо обґрун­тованості дій адміністрації у вигляді наочних форм роз'яснювальної роботи (як-от стінівки з узагальненими результатами праці робітників різних категорій, зазначенням залежності виробничих результатів од віку, статі тощо). Якщо це і не погасить конфлікт (бо скорочення або звільнення однаково відбудуться), то бодай пом'якшить конфліктну ситуацію і спричинить переадресування вимог груп робітників, які потрапляють під можливе скорочення, від адміністрації до уряду та органів управління загалом.

Розробкою і формулюванням гіпотез завершується методологічна частина програми конкретно-соціологічного дослідження.


РОЗДІЛ IV

Організація і проведення конкретно -соціологічних досліджень

ТЕМА 15

Методична частина програми конкретно -соціологічного дослідження

Розрахунок і обґрунтування вибірки

Основні методи коикретио – соцщіологічного дослідження

Стратегічний та робочий плани дослідження


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)