АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Походження держави

Читайте также:
  1. Антиінфляційна політик держави.
  2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
  3. Билет 39. Причины падения самодержавия. Февральские события 1917 г. Установление двоевластия.
  4. Бюджетно-податкова політика забезпечує найважливіші економічні функції держави, які формують її дієздатність в економічній політиці:
  5. Видатки держави. Мультиплікатор державних витрат. Мультиплікатор збалансованого бюджету
  6. Види і форми правотворчості держави
  7. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
  8. ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЙ ДЕРЖАВИ
  9. Виникнення загальної теорії держави і права
  10. Відносна самостійність держави
  11. Внутренняя политика России во II половине XVIIв. Упрочнение самодержавия
  12. Вплив держави на ціноутворення.

Соціально-біхевіористська модель політичної системи (Г.Блумер, П.Блау та інші) розглядає її з погляду ефективності каналів і мотивів політичної активності. Тут політична система це сукупність механізмів підтримки певної структури цінностей і зразків поведінки, а політичний процес — насамперед політична участь окремої людини, соціальних груп і спільнот у вирішенні їхніх проблем. У межах цього підходу аналізуються форми і типи політичної поведінки, умови і чинники, що змушують людей займатися політикою.

Американські соціологи Г.Алмонд і Д.Пауелл поділяють політичні системи на примітивні, традиційні і сучасні. Сучасним політичним системам притаманні диференційовані урядово-політичні структури (законодавчі, виконавчі, судові органи), а також диференційовані політичні інфраструктури: політичні партії, зацікавлені групи, засоби масової комунікації. Такі системи, своєю чергою, поділяються на два основні типи. Перший — це демократичні політичні системи, в яких замість «культури підкорення» домінує «культура участі», а «піддані» перетворюються на «учасників». Другий тип — це авторитарні системи, засновані на змішаній політичній культурі «підкорення-участі». Серед них розрізняють чотири різновиди: а) радикально-тоталітарні (колишній СРСР); б) консервативно-тоталітарний (нацистська Німеччина часів Другої світової війни); в) консервативно-авторитарні (Іспанія часів диктатури Франко); г) авторитарно-модернізовані (Бразилія).

Соціологія держави є важливою складовою соціології політики й охоплює такі питання: генезис і функції держави, її типи і форми; склад, структура і функції держапарату.

У науковій літературі дається трояке розуміння поняття «держава»:

• як організація великої суспільної групи (тут синонімами терміна «держава» є слова «країна», «народ», «суспільство», «вітчизна»);

• як відносини політичної влади (сукупність зв'язків між громадянами та органами держави, між органами держави — урядом і парламентом, між ними й політичними партіями; таке, розуміння зводиться до поняття «влада»);

• у вузькому сенсі слова «держава» ототожнюється виключно з виконавчо-розпорядними адміністративними органами і з системою правових норм, на основі яких вони функціонують.

Львівські дослідники В.Піча і Б.Стеблич описують різні погляди на походження і виникнення держави. Згідно з теологічною теорією держава породжена Божою волею; такі уявлення містяться в ідеології релігій Стародавнього Сходу, середньовічних монархій, католицької церкви,

Конфліктно-логічний і функціо­нальний підходи до держави

Ознаки держави

ісламської релігії тощо. Патріархальна теорія обґрунтовує положення про те, що держава — результат історичного розвитку сім'ї, а абсолютна влада монарха є продовженням влади батька в родині (Аристотель та інші). Договірна теорія доводить, що держава виникла внаслідок угоди між людьми; її появі передував стан «війни всіх проти всіх» (Т.Гоббс) Психологічна теорія пояснює державу особливими властивостями психіки, зокрема психологічною потребою людей у підпорядкуванні (Г.Тард). Теорія насильства трактує походження держави актом насильства, завоюванням одного племені іншим; з метою закабалення поневолених і створюється особливий апарат примусу — держава (Л.Гумплович). За теорією марксизму, держава виникла разом із поділом суспільства на класи і є органом влади економічно пануючого класу.

Н.Смелзер визначає державу як частину суспільства, яка володіє владою, силою та авторитетом, потрібними для розподілу ресурсів і засо­бів, які підтримують певну соціальну систему. Він же зазначає, що прибіч­ники конфліктологічних пояснень держави основну увагу приділяють конфліктам і боротьбі різних груп за обмежені ресурси, тоді як в теорії функціоналізму головне значення надається тим аспектам політичної влади, які засновані на співробітництві. На відміну від К.Маркса, який акцентував на державі як на засобі зміцнення й захисту влади правлячого класу, функціоналіст Т.Парсонс вважає, що суспільство й держава цивілізують та морально вдосконалюють людську натуру; що політичне життя є радше процесом координації, аніж боротьбою між класами за контроль над ресурсами. /

Держава як соціальний інститут і одночасно політична організація має свої прикметні ознаки:

• наявність певної території, кордонами якої обмежена ця держава і на соціальному просторі якої існує територіально-державна спільнота людей;

відокремлення публічної влади від суспільства, її неспівпадіння з орга­нізацією всього населення, поява прошарку професіоналів-управлінців;

суверенітет, тобто верховна влада на певній території, яка володіє винятковим правом видання законів, розпоряджень і норм, обов'яз­кових для всього населення;

• існування особливої системи органів і установ, котра в сукупності утворює механізм держави — органи законодавчої, виконавчої, судової влади, апарат примусу: армія, поліція (міліція), органи безпеки тощо;

монополія на стягнення податків із населення, що необхідні для утримання чисельних службовців і для матеріального забезпечення

Форми держави за Смелзером

Функції держави

державної політики: економічної, соціальної, культурної, освітньої, зовнішньої тощо; -

• наявність права, тобто обов'язкових норм і правил поведінки, встановлених або санкціонованих державою і таких, що об'єднують її громадян у певний правовий союз (громадянство).

У працях Н.Смелзера також розглядаються основні форми держави, до яких він зараховує:

тоталітарну державу (така держава прагне повністю підкорити собі громадян, придушуючи і контролюючи всі інші соціальні інститути суспільства, навіть первинні групи, як-от сім'я або друзі. Американ­ські дослідники С.Фрідріх та З.Бжезинський називають шість основних особливостей тоталітарної держави: панування і широке поширення однієї ідеології; однопартійна система з одноосібною диктатурою і придушенням опозиційних партій; широке застосування терору; контроль над засобами масової інформації^ розпорядження зброєю і монополія на її застосування; контроль над економікою з державним економічним плануванням і доведенням завдань до кожного підприємства);

авторитарну державу (в якій влада зосереджена в руках монарха або диктатора, які правлять за допомогою сили; такі режими подібні до тоталітарних, але є набагато слабшими від них: допускається існу­вання різних політичних партій та інших ідеологій, менше контро­люється приватне життя тощо);

демократичну державу (сучасна демократія зазвичай асоціюється з представницькою демократією, коли народ на певний термін передає владу своїм представникам, що мають переобиратися; для таких держав характерними є, згідно з Н.Смелзером, віра у високу значу­щість особи, утверджені рівності і справедливості, важливе значення індивідуалізму загалом; наявність конституційного уряду, законо­давства про розподіл та обмеження політичної влади; загальна згода громадян бути керованими представниками, обраними ними, періо­дичність виборів, підзвітність державних чиновників та обмеження терміну їх повноважень і, нарешті, наявність лояльної опозиції з її багатопартійною системою і можливістю вільно висловлювати свою думку).

Суть держави виявляється в її функціях як основних напрямах діяль­ності. До них належать: регулювання економічного життя, культурно-виховна функція, сприяння розвитку освіти і науково-технічного прогресу, забезпечення обороноздатності країни, співробітництва з


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)