АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса й Р. Даймонда

Читайте также:
  1. Абсолютная тупость сердца: понятие, методика определения. Границы абсолютной тупости сердца в норме. Изменения границ абсолютной тупости сердца в патологии.
  2. Адаптації ряду Напівтвердокрилі до техногенно-природних біотопів степового Криворіжжя
  3. Активная подвижность нижнего легочного края , методика проведения, нормативы. Диагностическое значение изменений активной подвижности нижнего легочного края.
  4. Алгоритм діагностики і надання допомоги хворим з політравмою на догоспітальному етапі
  5. Арттерапія в роботі з обдарованими дітьми як метод діагностики обдарованості
  6. Больной 29 лет был доставлен в клинику с разрывом симфиза с диастазом между лонными костями 4 см. Какая методика лечения показана больному?
  7. В 3. Налогообложение предприятий: функции, принципы. Виды налогов и отчислений, методика их расчета.
  8. В 3. Порядок ценообразования. Методика расчета отпускной цены продукции.
  9. Види та методи соціальної діагностики
  10. Визначте основні шляхи надання допомоги учням з особливостями психофізичного розвитку в адаптації серед здорових людей.
  11. Вкажіть, які методики відповідають основним методам копроскопічної діагностики за гельмінтозів.
  12. Водные прогнозы : состав и методика расчетов.

 

Питальник СПА

 

Відчуває незручність, коли вступає з ким-небудь у розмову.

Немає бажання розкриватися перед іншими.

У всьому любить суперечки, змагання, боротьбу.

Висуває до себе високі вимоги.

 

Тема: „ВЗАЄМОДІЯ З АУТИЧНИМИ ДІТЬМИ”

План заняття

Привітання.

Теоретичний блок (міні-лекція) „Що таке аутизм”.

Гра „Рукавички”.

Гра „Відповідай, сусіде зліва”.

Міні-лекція „Як виявити аутичну дитину”.

Гра „Полювання на динозавриків”.

Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.

Гра „Великий puzzle”.

Практичне завдання „Робота з поопераційними картами”.

Міні-лекція „Робота з батьками аутичної дитини”.

 

Зміст заняття

Привітання.

Теоретичний блок „Що таке аутизм”.

Термін „аутизм” походить від грецького слова „сам” і означає гострі форми порушення контактів, відхід від реальності у світ власних переживань. Ознаки аутизма можуть виявитись уже в перші місяці життя дитини. Спеціалісти виділяють 3 основних блоки, у яких можна простежити це порушення:

· мовлення й комунікація;

· соціальна взаємодія;

· уява.

Класичний (з виявом усіх ознак) аутизм зустрічається рідко. Однак у групах дитячого садка досить часто є діти з аутичними рисами.

3. Гра „Рукавички”.

Мета: Гра сприяє налагодженню взаєморозуміння з партнером, розвитку вміння налагоджувати контакт з оточуючими.

Тренер робить заготовки: вирізає з поперу рукавички, кількість пар рукавичок має відповідати кількості пар учасників гри. Ведучий видає всім, хто грає, по одній рукавичці. Кожен повинен знайти пару. Після чого пара відходить убік і без слів, використовуючи три олівця різного кольору, якомога швидше однаково розфарбовує свої рукавички.

Примітка: Ведучий спостерігає за тим, як організовують спільну роботу пари, як вони діляться олівцями, як при цьому домовляються, чи вдається їм домовитись без допомоги слів.

Обговорення: Під час обговорення кожен учасник розповідає в колі про те, що допомогло йому особисто знайти пару, як вдалося домовитися з партнером.

4.Гра „Відповідай, сусіде зліва!”

Мета: Дати відчути, наскільки необхідним є контакт очей при спілкування.

Зміст: Усі учасники сидять (або стоять) колом. Тренер по черзі підходить до кожного і, дивлячись на нього, задає йому одне питання. На це питання відповідає не той, на кого дивиться ведучий, а той, хто сидить (стоїть) зліва від нього.

Питання повинні бути підготовлені заздалегідь. Орієнтовний список питань наводиться в додатку.

Обговорення: Учасники відповідають на питання про те, що вони відчували під час гри, наскільки для них є важливим контакт очей з партнером, який часто відсутній при спілкуванні в аутичних дітей.

5.Міні-лекція „Як виявити аутичну дитину”.

Діагноз „аутизм” може поставити тільки лікар. Але далеко не всі батьки вчасно приводять своїх дітей на профілактичний огляд до невропатолога. Якщо соціальний педагог помічає в поведінці дитини будь-які прояви аутизму, він може направити батьків до психолога або порекомендувати провести обстеження дитини в невропатолога.

Як правило, досвідчені педагоги завжди можуть згадати випадки з практики спілкування з такими дітьми. Ці випадки допоможуть зробити теоретичний матеріал більш доступним, доповнять список ознак, за якими можна виявити аутичну дитину в групі.

6. Гра „Полювання на динозавриків”.

Мета: Ця гра вчить взаємодії з оточуючими не тільки вербально, але й невербально, сприяє формуванню вміння фіксувати найдрібніші зміни в міміці партнера по спілкуванню, що є необхідним при роботі з аутичними дітьми.

Зміст: Група учасників стає колом. Той, що буде водити стає за колом, спиною до групи, і починає голосно рахувати до 10. У цей час учасники передають один одному маленького іграшкового динозаврика. По закінченні лічби, той, у кого залишається звірятко, витягає руки наперед, закриваючи його долонями. Інші учасники повторюють цей жест. Завдання дитини, яка водить, – знайти, у кого в руках знаходиться динозаврик.

Обговорення: Група обговорює, як ця гра може допомогти під час роботи з аутичними дітьми. Як правило, аутичним дітям важко одразу включитися в гру, тому спочатку необхідно дати їм можливість спостерігати за тим, як грають інші діти, а потім, якщо дитина сама захоче, залучити її до гри.

7. Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.

Оскільки „аутизм” – медичний діагноз, корекційна робота з дитиною повинна проводитись комплексно групою спеціалістів: лікарем, психологом, педагогами. Причому, головне завдання – не вилікувати дітей (оскільки це неможливо), а допомогти їм адаптуватися в суспільстві.

За статистикою 70% дітей, маючи синдром аутизма, після відповідної корекційної роботи, проведеної з ними в дошкільному віці, можуть відвідувати масові загальноосвітні школи. Основна заслуга в цьому належить у першу чергу педагогам, які, використовуючи прийоми й методи роботи з аутичними дітьми, допомагають їм знайти своє місце в оточуючому світі. Необхідно звернути особливу увагу слухачів на значну роль вихователя в процесі адаптації аутичних дітей.

Аутичні діти із задоволенням займаються такими видами діяльності, як плоскінне моделювання, колекціонування, складання мозаїки й конструювання. Досвідчений педагог повинен враховувати ці особливості під час підготовки індивідуальних планів навчання.

Аутичним дітям важко включитися в сюжетно-рольові ігри в групі, особливо якщо це не зовсім звична для них гра. Тому завдання дорослого – забезпечити дитину набором певних штампів у поведінці, які вона могла б використовувати в різних ігрових ситуаціях.

8. Гра „Великий puzzle”.

Мета: Гра сприяє єднанню групи, розвитку здатності установлювати контакт з партнерами, вмінню досягти кінцевої мети, чітко сформульованої.

Зміст: Тренер заздалегідь готує картки: розрізає велику яскраву картину на багато дрібних деталей (за кількістю граючих або в 2-3 рази більше). Потім він роздає кожному з учасників по 1-2-3 картки. Завдання групи – зібрати загальну картину. Можна ускладнити умови гри, обмеживши час виконання завдання. Можна провести гру за підгрупами, кожна з яких збиратиме свою картину. Можна ввести заборону на вербальне спілкування. Можна провести гру в два етапи: 1 етап – вербально, 2 етап – невербальне.

Під час обговорення учасники обмінюються враженнями про те, що заважало й що допомагало їм під час виконання завдання.

9. Практичне завдання „Робота з поопераційними картами” (робота в підгрупах).

Для того, щоб аутична дитина почувала себе впевнено під час навчання (гри) й виконання режимних моментів, рекомендується використовувати під час роботи з ними поопераційні карти. З метою вироблення вихователями навичок у складанні таких карт, рекомендується виконати таке практичне завдання.

Кожна підгрупа отримує картку із завданням скласти поопераційну карту в процесі роботи з дітьми.

1. Збори на прогулянку.

2. Ліплення фігури тварини.

3. Чергування перед обідом.

4. Малювання тварини.

Після закінчення виконання завдання відбувається загальне обговорення й обмін готовими поопераційними картами.

10. Міні-лекція „Робота з батьками аутичної дитини”.

Оскільки дитина проводить у дитячому садку (у класі) лише частину часу, необхідно здійснювати роботу в тісному контакті з батьками, дізнаючись від них подробиці поведінки дитини вдома й на вулиці. Тільки в процесі спільної роботи можна створити окремі стереотипи виховання аутичної дитини. Необхідно надати реальну допомогу батькам, які не завжди розуміють особливості поведінки своїх дітей і часто не знають як з ними спілкуватися. Можна порекомендувати батькам використовувати маркування, інструкції, поопераційні карти й інші прийоми й методи, які вже використовуються під час роботи з їхньою дитиною педагогом. Потрібно знайомити батьків з рольовими іграми дітей групи або класу, з книгами, які їм читають, а також з особливостями виконання режимних моментів. Бажано, щоб батьки вдома намагались не ламати стереотипи виховання дитини, вироблені в групі.


ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальные проблемы социального воспитания. – Запорожье: УНИЦ АПН СССР, 1990. – 165 с.

2. Андреева Т. Н. Интернет и профилактика наркотических проблем / Т. Н. Андреева. – Казань, 1999. – 216 с.

3. Баб’як Т. І. Психокорекційна робота з дітьми та підлітками, що зазнали насильства / Т. І. Баб’як. – Львів: ВНТЛ, 1999. – 48 с.

4. Бевз Г. М., Пєша І. В. Дитина в прийомній сім’ї: нотатки психолога / Г. М. Бевз, І. В. Пєша. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. – 101 с.

5. Битинас Б. П. Введение в диагностику воспитания / Б. П. Битинас. – М.: Педагогика, 1989. – 160 с.

6. Бодалев А. А. Личность и общение / А. А. Бодалев. – М.: Педагогика, 1983. – 214 с.

7. Бочарова В. Г. Личность, семья, община / В. Г. Бочарова // Соц. работа, 1992. – № 1. – С. 15 – 18.

8. Выготский Л. С. Психология подростка: Проблема возраста / Л. C. Выготский // Собр. соч. – В 6 т. – М.: Педагогика. 1984. – Т.4. – С. 5 – 242.

9. Гильбух Ю. З. Умственно одаренный ребенок: Психология, діагностика, педагогіка / Ю. З. Гильбух. – К.: РОВО „Укрвузполиграф”. 1992. – 84 с.

10. Голомшток А. Е. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии / А. Е. Голомшток; под ред.. А. А. Крылова. – Л.: ЛГУ, 1990. – С. 105 – 112.

11. Диагностика семьи: методики и тесты. – Самара: Издательский Дом БАХРАХ-М, 2004. – 217 с.

12. Дитячі об’єднання України у вимірах минулого та сучасного: Довідник-посібник / Р. М. Охрімчук, Л. В. Шелестові, О. В. Кравченко та ін. – Луганськ: Альа-матер, 2006. – 256 с.

13. Добрович А. Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения / А. Б. Добрович. – М.: Педагогика, 1987. – 139 с.

14. Євтух М.Б., Сердюк О.П. Соціальна педагогіка: підручник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2003. – 232 с.

15. Звєрєва І. Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в України: теорія і практика. Монографія / І. Д. Звєрєва. – К.: Логос, 1998. – 416 с.

16. Изучение личности учащегося и ученических коллективов / Л. М. Фридман, Т. А. Пушкино, И. Я. Каплунович. – М.: Педагогика, 1988. – 287 с.

17. Ингенкамп К. Педагогическая диагностика / К. Ингелькамп. – М.: Педагогика, 1991. – 240 с.

18. Инновационные формы опеки детей: международный и национальный опыт / Г. М. Лактионова., Е. С. Шипиленко, И. В. Братусь.– К.: Науковий світ, 2001. – 61 с.

19. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении / В. А. Канн-Калик. – М.: Просвещение. 1987. – 190 с.

20. Коваль П. П., Звєрєва І. Д., Хлєбік С. Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навч. посібник / П. П. Коваль, І. Д. Звєрєва, С. Р. Хлєбік. – К.: ІЗМН, 1999. – 392 с.

21. Кон И. С. НТР и проблемы социализации молодежи / И. Кон. – М.: Педагогика, 1998. – 186 с.

22. Критерии воспитанности личности. – Режим доступу: psyhological.ucoz.ua/publ/34-1-0-177

23. Кульчицька О. І. Творча обдарованість. Специфіка дитячої обдарованості / О. І. Кульчицька // Обдарована дитина. – 2001. – № 1. – С. 3 – 10.

24. Лейтес Н. С. Способности и одаренность в детские годы / Н. С. Лейтес. – М.: Знание, 1984. – 79 с.

25. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – 2-е изд. / А. Н. Леонтьев. – М.: Политиздат. – 1977. – 189 с.

26. Леонтьев А. А. Педагогическое общение / А. А. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1979. – 231 с.

27. Макаренко А. С. Методика организации воспитательного процесса. / А. С. Макаренко // Соч.: В 8 т. – М.: Педагогика, 1984. – Т. 1. – С. 267 – 329.

28. Максимов В. Г. Педагогическая диагностика в школе: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. Г. Максимов. – М.: Издательский центр „Академия”, 2002. – 272 с.

29. Матюшкин А. М. Загадки одаренности: Проблемы практической диагностики / А. М. Матюшкин. – М.: Школа-Пресс, 1993. – 128 с.

30. Мельник Н. Соціальна діагностика теоретичне обґрунтування проблеми / Н. Мельник // Соціальний педагог. – 2007. – № 1 (1) січень. – С. 17 – 18.

31. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо соціального супроводу прийомних сімей / Н. М. Комарова, Г. М. Бевз, Л. С. Волинець та ін. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. – 119 с.

32. Монахов Н. И. Изучение эффективности воспитания: Теория и методика / Н. И. Монахов. – М.: Педагогика, 1981. – 237 с.

33. Мудрик А. В. Учитель: мастерство и вдохновение: Кн. для старшеклассников / А. В. Мудрик. – М.: Политиздат, 1986. – 119 с.

34. Мудрик А. В. Общение как фактор воспитания школьника / А. В. Мудрик. – М.: Педагогика, 1984. – 112 с.

35. Натт Норман. Альтернатива тюремному заключению / Норманн Натт // Практика социальной работы / Под ред. Кристофера Ханвея и Терри Филпота. – Амстердам – Киев, 1996. – 312 с.

36. Никишина В. Б., Василенко Т. Д. Психодиагностика в системе социальной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В. Б. Никишина, Т. Д. Василенко. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2004. – 208 с.

37. Одаренные дети: Пер. с англ. /Общ. ред. Г. В. Бурменской,В. М. Слуцкого. – М.: Прогресс, 1991. – 380 с.

38. Организация экологического образования в школе // Под ред. И. Д. Зверевой, Т. Н. Суровегиной. – Пермь: ООО, 1990. – 149 с.

39. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх / В. М. Оржеховська. – К.: Логос, 1996. – 216 с.

40. Панагушина О. Є. Соціалізація дітей підліткового віку у діяльності молодіжних організацій: монографія / за ред.. Н. Слісаренко. – Херсон: РІПО, 2010. – 248 с.

41. Педагогическая диагностика в школе / А. И. Кочетов, Я. Л. Коломинский, Н. Н. Верцианская. – Минск, 1987. – 297 с.

42. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців. – К.: Науковий світ, 1997. – 87 с.

43. Подласый Н. П. Педагогика / Н. П. Подласый. – М.: Просвещение „Гуманит. издательский центр ВЛАДОС”, 1996. – 432 с.

44. Прийомні сім’ї для дітей-сиріт з функціональними обмеженнями. – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2001. – 119 с.

45. Про Концепцію становлення мережі середніх закладів освіти для розвитку обдарованості // Інформ. зб. М-ва освіти України. – 1996. – № 17/18. – С. 48 – 64.

46. Психология развивающейся личности / Под ред. А. В. Петровского. – М.: Педагогика, 1987. – 240 с.

47. Рівень розповсюдження та структура вживання алкоголю та інших наркотичних речовин серед підлітків в Україні: соціологічний вимір / О. М. Балакірєва, О. О. Яременко. – К.: НВФ „Студцентр”, НІКА-Центр, 1998. – 144 с.

48. Рудестом Кьел. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: Теория и практика / Кьел Рудестом. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 164 с.

49. Савенков А. И. Какими факторами определяется одаренность? / А. И. Савенков // Обдарована дитина. – 2001. – № 5. – С. 23 – 31.

50. Савенков А. И. Современные концепции одаренности / А. И. Савенков // Обдарована дитина. – 2001. – № 6. – С. 2 – 10.

51. Сластенин В. А. Теория и практика высшего педагогического образования / В. А. Сластенин. – М.: Изд-во МГПИ им. В. И. Ленина, 1987. – 142 с.

52. Современные проблемы социальной работы: (Тез. докл.). – Пермь, 1993. – 134 с.

53. Социальная педагогика: вопросы теории и практики / В. Г. Бочарова, Б. З. Вульфов, М. П. Гульянова и др. – М.: Академия, 1994. – 109 с.

54. Социальная педагогика: Курс лекцій / Под общ. ред. М. А. Галагузовой. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 416 с.

55. Социальная работа: Словарь-справочник / Под. ред. В. И. Филоненко. Сост.: Е. П. Агапон, В. И. Акоповидр. – М.: „Контур”, 1998. – 480 с.

56. Соціальна педагогіка: Підручник. 4-те вид. виправ. та доп. / За ред. А. Капської. – К.: Центр учбової літ-ри, 2009. – 488 с.

57. Справочная книга социального педагога: учебное пособие / Р. В. Овчарова. – М.: Изд-во: ТЦ Сфера, 2004. – 480 с.

58. Теория и практика социальной работы: Отечественный и зарубежный опыт / Под ред. Т. В. Яркиной. – М.: Академия, 1993. – 471 с.

59. Технології соціально-педагогічної роботи: навчальний посібник / За заг. ред. проф. А. Й. Капської. – К.: УДЦССМ, 2000. – 372 с.

60. Трубавіна І. М., Бугаєць Н. А. Методи вивчення сім’ї: науково-методичні матеріали / За ред. І. М. Трубавіної. – Х.: УДЦССМ, 2001. – 68 с.

61. Филонов Г. Н. Воспитание личности школьника / Г. Н. Филонов. – М.: Педагогика, 1985. – 317 с.

62. Формановская Н. И. Вы сказали: „Здравствуйте” / Н. И. Формановская. – М.: Педагогика, 1987. – 247 с.

63. Формирование личности и переходный период. От подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И. В. Дубровиной. – М.: Педагогика, 1987. – 184 с.

64. Хамитова И. Ю. Диагностика семьи. Инструкция по применению / И. Ю. Хамитова // Журнал практической психологии и психоанализа. – № 4 (декабрь). – 2004. – С. 15 – 18.

65. Холман А. М. Методы оценки семьи. Инструментарий для понимания и интервенции / А. М. Холман. – Запорожье: ЗНУ, 2000. – 216 с.

66. Шаг за шагом: индивидуальное консультирование впускников детских домов и школ-интернатов / Н. Владимирова, Х. Спаньярд. – М.: Генезис, 2007. – 176 с.

67. Шадриков В. Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностики способностей / Под ред. В. Н. Дружинина, В. Д. Шадрииова. – М.: Педагогика, 1991. – С. 7 – 21.

68. Шакурова М.В. Методика и технология работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр „Академия”, 2008. – 272с.

69. Шилова М. И. Изучение воспитанности школьников / М. И. Шилова. – М.: Педагогика, 1982. – 319 с.

70. Школа-микрорайон: Науч.-метод. сб. бюд. ВНИК, 1989-1991. – Вып. 1-6.

71. Шляхи вивчення творчої дитини / Г. С. Полякова, І. М. Сунітко, Л. Д. Токарева // Обдарована дитина. – 1999. – № 6. – С. 20 – 24.

72. Юркевич В. С. Одаренный ребенок: иллюзии и реальность: Кн. для учителей и родителей / В. С. Юркевич. – М.: Просвещение, 1996. – 136 с.


Науково-методичне видання


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)