АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Програма вивчення сім’ї учня

Читайте также:
  1. II. Вивчення нового матеріалу.
  2. IV. Вивчення нового матеріалу
  3. Актуальність вивчення теми «Організація бізнесу»
  4. Анкета для вивчення соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі
  5. Анкета дослідження проблем студентської сім’ї.
  6. Архівація даних. Робота з програмами - архіваторами Win Zip, Win Rar та ін.
  7. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  8. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  9. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
  10. В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
  11. ВИВЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ГРУПИ.
  12. Вивчення активності пероксидази

1. Структура сім’ї – склад (повна проста – батьки, діти; повна складна – батьки, діти, бабуся, дідусь, інші члени сім’ї).

2. Батьки – вік, освіта, професія, рід занять.

3. Житлові та матеріальні умови.

4. Суспільно-педагогічна спрямованість сім’ї – ставлення дорослих до виховання дітей (відповідальне, байдуже, безвідповідальне); спрямованість виховних впливів матері і батька (духовна, матеріальна сфери); ставлення батьків до виконання дитиною доручень у класі; педагогічна активність батьків (участь у виховних заходах, обговорення з вчителями проблем виховання і навчання своїх дітей, допомога класному керівникові у згуртуванні класного колективу).

5. Внутрішньосімейні стосунки:

а) стиль взаємин між батьками: авторитарний (диктат), демократичний (рівноправність подружжя в розв’язанні основних питань), конфліктний;

б) ставлення батьків до дітей: теплота-вимогливість, теплота-дозвіл, холодність-дозвіл, холодність-вимогливість;

в) ставлення дітей до батьків;

г) відносини між дітьми в сім’ї;

д) виконання домашніх справ у сім’ї (розподіл обов’язків, колективне виконання важкої праці, участь дитини в домашній праці, наявність сімейних доручень);

є) відомості про сімейну раду (чи є в сім’ї звичай радитися з важливих питань, чи залучаються до обговорення діти).

6. Методи виховання, що застосовуються батьками: живемо як живеться, наказ, жорстокий контроль, вседозволеність, побажання, порада.

7. Сімейні традиції.

8. Організація в сім’ї вільного часу, улюблені справи.

Ця програма відбиває структуру сім’ї і внутрішньосімейні зв’язки, але не відбиває зв’язки сім’ї з мікро- та макросередовищем, не розкриває виконання сім’єю своїх функцій, крім виховної і рекреативної, не описує, унаслідок цього, інші типи сім’ї, крім повної. На наш погляд, програму треба доповнити особливостями реалізації прав дитини в сім’ї та прав сім’ї у суспільстві, що є основою для допомоги сім’ї у певному напрямку.

У програму вивчення сім’ї необхідно також включити питання про типи виховних родинних взаємин, які можуть бути такими:

· гуманні, партнерські (батьки, інші дорослі члени сім’ї люблять дітей, піклуються про них, поважають їхню думку; підлітки відповідно ставляться до членів родини: „відкриті” для внутрішньосімейного спілкування);

· прагматичні (взаємини в родині сухі, без батьківської уваги і тепла, зведені до моралізаторства, повчань; підлітки намагаються пристосуватися до такої атмосфери, хоча внутрішньо не приймають її, відчувають себе самотніми);

· непослідовні (ставлення і вимоги до підлітків з боку батьків характеризуються нестійкістю, крайнощами, полярністю думок і поведінки. Аналогічні стосунки спостерігаються і між самими дорослими, що спричиняє формування у дітей власного, відповідного умовам, стилю поведінки);

· деспотичні (безмежна любов і нав’язлива турбота, гіперопіка з боку дорослих членів сім’ї формують у підлітків егоїстичні риси, примушують їх пристосовуватися, бути напівщирими і водночас страждати від неможливості зберегти, виявити власне „Я”);

· конфліктні (взаємини позначені сварками і скандалами, до яких нерідко залучаються і підлітки; для переважної кількості батьків з цих сімей характерна асоціальна поведінка, активна протидія один одному).

При створенні характеристики сім’ї виявити особливості стосунків у сім’ї, серед яких:

1) спосіб життя і поведінка в сім’ї;

2) моральний і культурний рівень батька і матері;

3) взаємостосунки матері з батьком;

4) ставлення батька і матері до своєї дитини;

5) усвідомлення і розуміння ними цілей, завдань сімейного виховання і засобів, способів їх досягнення.

Важливим фактором, який впливає на сімейні стосунки є позасімейні зв’язки і взаємостосунки: друзі, приятелі, двір, вулиця, сусіди і знайомі батьків. Але одержати ці відомості можливо лише за згоди батьків чи у бесіді з ними.

Необхідно поєднувати методи прямої дії (переважно психологічні методики) і непрямого (наприклад, метод експертних оцінок, ігрові методики, моделювання відносин, вирішення задач і ситуацій в рамках спеціальних занять, біографічний метод та ін.).

В ході вивчення окремої сім’ї соціальний педагог може скласти своєрідну „карту сім’ї”, куди бажано включити:

· список всіх членів сім’ї з вказівкою їх імен, дат народження (смерті);

· короткі характеристики членів сім’ї;

· найважливіші для кожного члена сім’ї події;

· аналіз того, чим тримається сім’я (згуртованість і роздільність її членів, внутрісімейні правила і норми, емоційний клімат);

· опис і аналіз зовнішнього середовища (житлові умови, сусідство, місцева демографічна, економічна, екологічна, комунікативна ситуація);

· відомості про соціальний статус сім’ї та її членів, про їх національну і релігійну приналежність, освітній і соціокультурний рівень;

· аналіз проблем і потреб сім’ї (чи реалістичні очікування змін, які можливості і обмеження в задоволенні потреб і вирішенні проблем);

· оцінку і висновок, чому сім’я потребує соціальної допомоги, якої саме.

У практиці роботи соціальних педагогів склався досвід соціально-педагогічної паспортизації сімей. „Паспорт” виступає в одній з форм „карти сім’ї”, що дозволяє систематизувати базову інформацію в лаконічній (стандартизованій) формі. На відміну від „карти” він не припускає регулярного оновлення (за винятком яких-небудь кардинальних змін в структурі та характеристиках сім’ї), вся оперативна інформація нагромаджується в додатках до паспорта.

Основне призначення діагностики і моніторингу (як системної форми) – складання укладення про стан конкретної сім’ї і тенденції, властиві сім’ям, обслуговуваним соціальним педагогом. Використовувані діагностичні методики традиційні: спостереження, анкетування, опитування, тестування тощо.

На основі отриманої інформації здійснюється диференціація сімей, що дозволяє розробити стратегію і тактику соціально-педагогічної роботи відносно конкретної сім’ї і з сім’ями в цілому, забезпечити адресність і результативність соціально педагогічної підтримки і допомоги.

Описаних методів вивчення сім’ї значно більше, але при їх застосуванні необхідно дотримуватися таких правил: конфіденційність одержаної інформації, якщо вона не загрожує життю і здоров’ю дитини, вивчення сім’ї за умови її згоди, використання декількох методів у поєднанні, що дасть більш повну картину ситуації в сім’ї. Слід пам’ятати про відсутність універсального методу вивчення сім’ї.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)