Загальна характеристика конституційно-правового статусу людини... що загалом відповідає існуючим міжнародно-правовим стандартам у цій галузі

що загалом відповідає існуючим міжнародно-правовим стандартам у цій галузі. Після цього, по порядку, закріплюються права і свободи людини і громадянина, далі — їх конституційні гарантії та консти-туційні обов'язки людини і громадянина.

Такий підхід, на наш погляд, насамперед дає можливість ствер-джувати, що закріплений конституційно-правовий статус особи є системним утворенням.

Принципи конституційно-правового статусу особи. Загалом їх мож-на визначити як основоположні ідеї, на яких базується правове ста­новище людини і громадянина в державі й суспільстві, реалізуються основні права, свободи та обов'язки, є одним з важливих його елементів.

В узагальненому вигляді¹ основними принципами конституційно-правового статусу особи, конституційно-правового інституту прав і свобод людини і громадянина в Україні можна визначити такі прин­ципи, як:

—визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недотор-канності і безпеки найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України);

—вільності й рівності людини у своїх правах (ст. 21);

—невідчужуваності і непорушності її прав і свобод (ст. 21);

—невичерпності прав і свобод людини і громадянина (ст. 22);

—гарантованості прав і свобод людини і громадянина і неможли-вості їх скасування (ст. 3, ст. 22);

—неприпустимості звуження змісту та обсягу закріплених Кон-ституцією прав і свобод людини та громадянина (ст. 22);

—рівності громадян перед законом (ст. 24); права і свободи люди­ни і громадянина визнаються за всіма однаково, незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, місця проживання (части на третя ст. 24);

— неприпустимості обмеження конституційних прав і свобод
людини і громадянина, окрім випадків, передбачених Конституцією
України (ст. 64);

Як правило, відповідні принципи у вітчизняній спеціальній літературі форму-люються у широкому і вузькому розуміннях (Див., напр.: Погорілко В. Ф. Нова Конституція України. Огляд, коментарі і текст Основного Закону. — К., 1997. — С. 42-44; Колодій А. М., Олійник А. Ю. Цит. праця. — С. 133-138; Конституційне право України: Підручник / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. — К., 2002. — С 128-136).

2а-Хі52

Розділ 11

—єдності прав та обов'язків людини і громадянина. Він полягає у тому, що не повинно бути прав без обов'язків, як не повинно бути обов'язків без прав. Лише в процесі реалізації обов'язків здійснюють-ся і права, які їм відповідають. У свою чергу здійснення прав пород-жує ті чи інші обов'язки. Так, згідно зі ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї;

—відповідності міжнародним стандартам прав і свобод людини, закріплених у Конституції України.

Таким чином, конституційно-правовий статус особи — це насампе-ред система встановлених конституційним законодавством, наділених юридичним верховенством і гарантованих державою фундаментальних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина, які у сукупності з інши-ми правовими елементами (категоріями) (правосуб'єктністю, громадянством, принципами та ін.) визначають становище людини і громадянина у суспільстві та державі.

11.2. Поняття і види основних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина

Права, свобода та обов'язки людини і громадянина є центральним елементом, основою конституційно-правового статусу особи. Саме у правах, свободах та обов'язках юридично оформляються стандарти поведінки особи, що визнаються і гарантуються державою. Через них розкриваються основні принципи взаємовідносин між державою та осо­бою, які на конкретному етапі держава вважає можливими, суспільно корисними та доцільними чи обов'язковими.

Конституція України виділяє основні права, свободи людини та права і свободи громадянина. Таким чином, на конституційному рівні закріплюються загальнолюдські цінності, шо свого часу були стверджені в результаті буржуазних революцій, втілені в міжнародно-правових нормах, що встановлюють сучасні міжнародні стандарти в галузі прав людини, формування яких розпочалося після Другої світової війни зі створенням Організації Об'єднаних Націй (в 1945 р.), членом і засновником якої є Україна. У Статуті ООН був закріплений обов'язок держав здійснювати співробітництво на шляху розвитку поваги до прав й основних свобод людини без жодної дискримінації. Слід зазначити, що важко знайти інший інститут

Поиск по сайту: