Глобальний характер

Тема 2. Циклічність економічного розвитку

Після розгляду макроекономічної теорії щодо економічних циклів, аналізу класичного прикладу Великої депресії, корисно зосередити увагу на останніх десятиріччях, особливо на останній світовій кризі.

При цьому доречно пригадати та використати види економічних циклів.

В останню третину ХХ ст. означився 9-10-річний цикл світових фінансових криз:

· 1987-88 рр. (19.10.1987 Dow Jones впав на 22,6%).

· 1997-98 рр.

В останні 30 років ХХ ст. спостерігався приблизно трирічний інтервал циклу Кітчіна (після глобальної фінансової кризи 1970-71 рр. відбулася рецесія – «нафтовий шок» 1973-74 рр., після фінансової кризи 1987-88 рр. – рецесія 1990-91 рр., фінансової кризи 1997-98 рр. – рецесія 2000-01 рр.)

Між рецесіями спостерігався приблизно 9-річний інтервал цикл Жугляра.

Остання депресія світової економіки затягнулася до 2011-2012 рр. в силу накладення на неї кризової фази великого циклу кон’юнктури Кондратьєва, яка проявила себе ще на рубежі тисячоліть – у 2000-2001 рр.

Для глибокого неупередженого аналізу останньої світової кризи, свідками якої нам пощастило бути, потрібний певний час. Але вже зараз можна зробити деякі узагальнення та висновки. Криза-2008 не унікальна, має багато спільного з попередніми, але є певна специфіка.

1. Криза виявилася серйозніше, ніж просто абсолютне падіння виробництва.

Це найбільша криза за повоєнний період. Але неприпустимо зводити її лише до падіння виробництва. У ХХІ ст. ВСП зростав (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Динаміка валового світового продукту (ВСП)

Але світ різноманітний, тому прийнято групувати країни (табл. 2.2). Темпи зростання в другій групі помітно вищі, що скорочує розрив між групами.

Таблиця 2.2

Динаміка ВВП по групах країн

· “advanced economies” - група багатих країн з найбільш розвинутою економікою;

· “developing economies” - країни, що розвиваються. З 2004 р. група позначається як “emerging markets and developing countries”. У чому полягає різниця між “developing” і ”emerging” – важко зрозуміти. Наприклад, Бразилію та Індію міжнародні фінансові організації вважають developing countries, а глобальні інвестори іменують їх emerging markets. Польща і Росія в розумінні і міжнародних фінансових організацій, і фінансових ринків належать до emerging markets.

Глобальний характер.

Криза 1997-1999 рр. була визнана міжнародною, але не світовою (не мала тотального поширення). Більш того, вона призвела до поділу світової економіки на 2 сегменти: країни, що пережили спад (Бразилія, Мексика, Росія), та країни, що отримали додатковий імпульс до розвитку (США, країни ЄС). Криза 2008 р. стала глобальною (зародилася в США, зачепила всі економіки, навіть ресурсні). Тож, якщо криза 1990-х вийшла із зони країн, що розвиваються, то криза-2008 – з розвинутих країн.

1. Криза була наслідком штучного перебільшення ролі фінансового сектору (особливо його спекулятивної частини). В умовах глобального фінансового ринку фінансові потоки значною мірою не контролюються державами.
2. Падіння промислового виробництва в розвинутих країнах було значно більше, ніж скорочення ВВП (чи пов’язано це з постіндустріальною стадією розвитку?)

Таблиця 2.3

Динаміка ВВП та промислового виробництва (2009 р. у % до 2008 р.)

1. Криза була більше кризою перерозподілу, ніж виробництва.

Коливання ВВП відчутні, але коливання споживання та інвестицій значно сильніші.

1. Значна нерівномірність по регіонах та галузях.

Спад сильніше проявився в країнах Західної Європи, ніж Північної Америки, а Східна Європа постраждала більше, ніж Західна. В США фінансовий сектор постраждав більше, ніж промисловість (білі комірці постраждали більше, ніж сині»), автомобілебудування – більше, ніж харчова промисловість.

Як правило, найбільше постраждали галузі, що працюють на експорт, будівництво та автомобілебудування. Взагалі особливо постраждали експортоорієнтовані країни. В Японії через різке скорочення попиту на автомобілі та побутову електроніку обсяг виробництва впав з лютого 2008 по лютий 2009 на 40%.

Поиск по сайту: