АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Міні-лекція з теми: «Організація бізнесу»

Читайте также:
  1. Актуальність вивчення теми «Організація бізнесу»
  2. Виборчі системи: їх ознаки та різновиди
  3. Виборчі системи: сутність І типологія
  4. з дисципліни «Системи технологій і організація бізнесу»
  5. з нормативної дисципліни «Організація виробництва»
  6. Зміст розділу «Організація охорони праці на базі магістерської переддипломної практики»
  7. Навчальна дисципліна «ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО АПАРАТУ УКРАЇНИ»
  8. Поняття «організація» та «зорганізованість»

Мета проведення міні-лекції: виклад інформації згідно заданої теми у зрозумілій та легкій до засвоєння формі. У процесі леції установити контакт учителя з аудиторією, створити атмосферу взаємної роботи обох сторін.

Завдання: розкрити основні поняття, обґрунтувати доцільність їх вивчення,зокрема,на реальних прикладах.

План лекції:

1. Що таке «бізнес», «бізнесмен» та його основні функції.

2. Форми організації бізнесу та процес створення.

3. Управління бізнес-процесом.

4. Роль бізнесу в сучасній економіці країни.

Рекомендована література:

а) основна

1. Варналій З.С.Основи підприємництва: Навч. посібн.— 3тє вид., випр. і доп./ ВарналійЗ.С.

— К.: Знання, 2006.— 330 с.

2. ЗахарчинГ.М.Основи підприємництва: Навч. посібн. / ЗахарчинГ.М.— К.: Знання, 2008.— 437 с.

3. Зубовський В.М. - “Економіка підприємства”. 64ст. К.2012

4. Покропивний С.Ф., Колот В.М. - “Підприємництво: стратегія, організація, ефективність”.350ст. К.2000р.

б) додаткова

1. Игнатьев А.М.Основы бизнеса ипредпринимательства: Учебн. пособ. / Игнатьев А.М., КрутинА.Б.— СПб.: СПбУЭФ, 1993.— 261 с.

2.КрутинА.Б.Введение впредпринимательство. Учебн. пособ. / Крутин А. Б., ПименоваА.Л.— СПб.: СПбУЭФ, 1995.— 583 с.

 

Текст лекції

 

Бізнес — підприємницька, комерційна чи будь-яка інша діяльність, що не може суперечити закону і спрямована на отримання прибутку.

Бізнесмен або підприємець – будь-яка людина, особисто здійснює господарську діяльність і вступає в ринкові відносини з іншими субєктами господарювання виключно по своїй волі.

Приступаючи до організації бізнесу, підприємець ставить перед собою питання: що він може і хоче створити, на основі чого.

Для організації бізнесу необхідні кошти, статутний фонд, приміщення. Для організації підприємницької діяльності — виробничі потужності, обладнання, відповідна технологія,підготовлені виробничі кадри тощо. Важливу роль відіграють результати вивчення ринку: попиту і пропозиції, ціна тієї продукції, яку підприємець передбачає виготовляти, стан конкурентів, можливість забезпечення виробництва продукції необхідними матеріальними і сировинними ресурсами. І, як результат підготовки до організації бізнесу, визначитись, який буде прибуток за тієї умови, що продукція буде конкурентноздатною і користуватиметься попитом на ринку.

Ідея бізнесу— це одержання прибутку підприємцем врезультаті організації справи із задоволення суспільної потреби.Сформулювавши ідею, суб’єкт підприємницької діяльності, як фізична або юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність легітимно, визначається, який для нього прийнятний вид бізнесу: власна справа чи товариство.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

–приватне підприємство, що діє на основі приватної власності

–громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

–підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

 

–комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

 

–державне підприємство, що діє на основі державної власності;

 

–підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єд­нання майна різних форм власності).

 

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні (створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут,

розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства) та корпоративні (утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, утому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) урозподілі доходів та ризиків підприємства).

Вибравши вид бізнесу, підприємець приступає до створення підприємства.

Підприємство вважається легалізованим і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємства здійснюється увиконавчому комітеті міської,районної адміністрації за місцем знаходження або місцем проживання даного суб’єкта підприємницької діяльності, якщо інше не передбачено законом

 

Початковий капітал—це статутний фонд, виділені підприємству або залучені ним на засадах, визначених чинним законодавством, фінансові ресурси увигляді грошових коштів або вкладень у майно, цінності, нематеріальні активи, цінні папери, закріплені за підприємством на праві власності

або повного господарського відання. За рахунок статутного фонду підприємство формує свої власні основні та оборотні фонди (кошти).

 

Бізнес-процес являє собою сукупність бізнес-операцій, певну кількість внутрішніх видів діяльності, що починаються з одного або більше входів і закінчуються створенням продукції, необхідної клієнту. Призначення кожного бізнес-процесу полягає в тому, аби запропонувати клієнтові продукцію, що задовольняє його за вартістю, довговічністю, сервісом та якістю. Під продукцією в такому разі розуміється результат бізнесу, що має матеріальну або нематеріальну цінність для конкретного клієнта.

 

Бізнес-процес відбувається не сам по собі, він управляється (тобто організується, планується, контролюється) і реалізується конкретним виконавцем (групою). У бізнес-процесі задіяна низка учасників (окремих фахівців або груп). На вході процесу учасником є постачальник процесу, тобто той, хто надає вхідні ресурси (вхідні ресурси можуть бути результатом попереднього процесу).

Приклад: для обробки деталі (процес) на вхід має надійти заготівка, постачальником процесу є склад матеріалів, а постачання заготівок – складським процессом.(див.табл.)

Єдиною метою бізнес-процесу є задоволення вимог клієнтів.

 

Формування ринкової системи господарювання в Україні пов’язане із зростанням підприємницької активності в усіх сферах економіки. Підприємництво, без сумніву, відіграє визначальну роль у реалізації завдань перехідного періоду. Одним з перспективних напрямів створення конкурентного ринкового середовища є розвиток малого бізнесу.

 

2.3.2 Закріплення навчального матералу з теми «Бізнес планування»

Серед найрізноманітніших форм організації занять найбільше зацікавлення в учнів викликають ігри, ігрові ситуації, оскільки саме вони наближають навчальний процес до реального життя, сприяють формуванню практичних умінь і навичок, забезпечують практичну спрямованість навчання.

Застосування ділових ігор під час навчання дає змогу максимально наблизити навчальний процес до практичної діяльності, врахувати реалії сьогодення, приймати рішення в умовах конфліктних ситуацій, відстоювати свої пропозиції, розвивати в учасників гри колективізм та відчуття команди, отримати результати за досить обмежений час. У спеціально створених умовах учень "проробляє" найрізноманітніші життєві ситуації, які дають йому змогу сформувати світогляд, відстояти свою позицію.

Ділова гра складається з таких етапів:

 

· ознайомлення учасників гри з метою, завданнями та умовами гри;

· інструктаж щодо правил проведення гри;

· утворення учасниками гри робочих груп; аналіз, оцінка та висновки результатів гри.

 

Назва гри: «Успішні бізнесмени»

Мета:

Гра сприяє формуванню позитивної мотивації учіння, тобто бажання займатися, потреби в цьому, інтересу. Гра дає змогу бачити успіхи,не помічати невдачі. І навпаки, успіх веде до перемоги, перемога до мотивації, мотивація -до бажання перемагати і до нових успіхів.

 

Завдання:

Протягом гри,відповідаючи на питання,команди набирають бали. Та команда,яка набере більшу кількість балів,–отримає стартовий капітал на організацію власної бізнес-справи.

Примітка:

У якості стартового капіталу слугують додаткові оцінки.

Учасники: дві команди і группа експертів.

Особливості гри:

Основними принципами організації даної гри є повага до партнерів та швидкість мислення.Ще однією умовою є те, що обидві команди повинні бути збалансованими, тобто в кожній з них мають бути присутні учні різного рівня навчальної успішності.

Правила:

Гра складається з трьох питань,які озвучуються послідовно. Одне питання оцінюється за 5-ти бальною шкалою. Згідно з грунтовністю відповідей, експерти оцінюють кожну команду відповідно.

 

Питання:

1.Назвіть основні фактори організації бізнесу.

2. Перерахуйте та обґрунтуйте види підприємств залежно від форм їх власності?Яка з форм власності є найдоцільнішою,на вашу думку?

3. Які існують джерела формування майна підприємства?

У результаті гри підводяться підсумки і визначається переможець. Представлена гра вчить учнів працювати в команді і поважати думку кожного члена заради досягнення спільної мети,накопичувати досвід спільних зусиль у вирішенні проблем, видобувати та реалізовувати послідовність дій.

Надзвичайно ефективним є такий вид роботи, як кейс-метод, відомий у вітчизняній освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах.Найбільш широко він застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук.

Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем, спілкуватися іноземною мовою.

Назва кейсу: «Невдала ставка»

«Олексію 23роки. Він мріє мати хороший заробіток і у майбутньому придбати будинок за кордоном. У минулому році Олексій закінчив технічний ВНЗ за спеціальністю інженер-технолог,але роботи за здобутою професією так і не знайшов. Оскільки на сьогоднішній день заробіток у починаючих інженерів досить невеликий, він вирішив організувати власну бізнес-справу.Ще з дитинства Олексій захоплювався машинами,тому вирішив зайнятися продажем автозапчастин. Кошти для стартового капіталу майбутньому бізнесмену надав дядько з умовою,що племінник поверне взяту суму через 2 роки. Олексій придбав магазин у людному місці,закупив продукцію і розпочав торгівлю.Спочатку справи йшли добре,але невдовзі в країні настала криза,зросли ціни на пальне,а продаж товарів різко знизився.Оскільки Олексій не має економічної освіти,він не знає що йому робити далі і як віддавати борги».

Питання для обговорення:

1. Яку помилку зробив Олексій при організації власної справи?

2. Як,на вашу думку,можна спасти розпочату справу Олексія?

3. До яких ще наслідків некомпетентність може призвести?

Висновок:

У висновку слід узагальнити всі обмірковані та висловлені попередньо рішення. Дійти до спільної єдиної думки щодо вірного виходу із даної ситуації.

Оцінювання:

Оцінювати учнів після виконання даного завдання варто за декількома критеріями,а саме: активність,змістовність та обґрунтованість власної думки й ідеї вирішення проблеми.

Найголовнішою навичкою, яку здобуває учень під час навчання, повинно стати вміння під професійним кутом зору сприймати будь-яку наочну, вербальну інформацію, самостійно осмислювати, приймати рішення, оцінюючи його можливі наслідки, визначати оптимальні шляхи реалізації цього рішення.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)