АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Роль підприємства і підприємництва в риноковій економіці

Читайте также:
  1. ABC-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  2. XYZ-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  3. XYZ-аналіз як метод оптимізації абсолютної величини затрат підприємства
  4. Аналіз використання обладнання та виробничої потужності підприємства
  5. Аналіз витрат підприємства за видами діяльності (структурно-динамічний та факторний аналіз витрат)
  6. Аналіз грошових потоків підприємства.
  7. Аналіз грошових потоків підприємства.
  8. Аналіз ділової активності та рентабельності підприємства
  9. Аналіз доходів підприємства за видами діяльності (структурно-динамічний аналіз доходів, факторний аналіз доходів)
  10. Аналіз забезпеченості підприємства персоналом
  11. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами
  12. Аналіз забезпеченості, інтенсивності і ефективності використання основних засобів підприємства

Підприємство – господарська ланка, якій властиві такі риси: певне місце в соціумі, наявність майна, необхідного для здійснення певного ек процесу, технологічне зумовлення факторів в-ва, певне місце в системі СПП.

Підриємництво - ініціатива людей в господарській діяльності на свій страх і ризик; П - ініціативна, самостійна господарська діяльність людей, направлена на отримання прибутку шляхом організації та використання ресурсів з метою вир-ва та реалізації товару.

Вони відіграють дуже важливу роль в ринковій економіці, оскільки підприємництво, а одже і підприємства є рушіями розвитку ринкових відносин. Вони стимулюють покращення якості товару, ефективності, різновиду, нововеденню, що в свою чергу розвивають конкуренцію, що є основою ринкової економіки. Чим більше підприємців, що зацікавлені в досягнені прибутку, в задоволені потреб суспільства, в русі вперед, тим краще для людей.

 

54. Платіжний баланс та його структура Економічний зміст платіжного балансу та методологія складання.
Платіжний баланс (balance of payments) — це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів.
Платіжний баланс – це агреговане віддзеркалення економічних відносин країни з рештою світу протягом певного періоду часу.
Платіжний баланс – статистичний звіт, де у систематичному вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції цієї країни з іншими країнами світу за певний проміжок часу.

Структура платіжного балансу:· Торговельний баланс· Баланс послуг та некомерційних платежів· Баланс руху капіталів і кредитів
Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту.
Економічний зміст активу чи дефіциту торговельного балансу щодо конкретної країни залежить від її положення в світовому господарстві, характеру її зв’язків із партнерами та загальної економічної політики.
Баланс послуг та некомерційних платежів включає:· платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв’язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо;· за прийнятими у світовій статистиці правилами у розділ “Послуги” входять, як не дивно, виплати прибутків від інвестицій за кордоном та процентів за міжнародними кредитами, хоча за економічним змістом вони звичайно ближчі до руху капіталу;· за методикою МВФ показують односторонні перекази:- державні операції – субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації;- приватні перекази – перекази іноземних робітників, фахівців, родичів на батьківщину.
Три перелічені вище групи операцій – послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази – називають невидимими операціями на противагу експорту та імпорту реальних цінностей (товарів).
Баланс руху капіталів і кредитів – виражає співвідношення вивозу та ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів.
За економічним змістом ці операції поділяються на дві категорії:· міжнародний рух підприємницького капіталу;· міжнародний рух позикового капіталу.

 

55. Заробітна плата її теорії.

Винагорода за працю в ринк ек є зарплата - рудовий доход працівнка, одержаний від праці. Сьогодні ЗП та її різновиди в різних країнах складають 80% НД. Існує кілька теорій ЗП: 1)неокласична. Зп- ставка зарплати – ціну платять за використання праці.недоліками цієї теорії є те що продуктивна праця(нічна) оплачується вище, хоча і не є продуктивною, при одній і тій же продуктивності праці є великівідміності між країнами в диференціації оплати праці. 2)Марксиська. Зп розглядалась в органічному поєднані з вартісю товару робоча сила. Вартість роб сила – вартість житєвих засобів для життя власника. Житєвими благами Маркс важав блага для задоволення природних потреб, блага для утримання дітей робітника та відтворення роб сили, витрати на виховання, навчання, проф підготовку. Маркс важав що ЗП - перетворена форма вартості або ціни роб сили, Зп – ціна роб сили. Недоліком цієї теорії є те що ЗП не повязується з результатами праці робітника. ЗП – ціна за використання праці. Вона як ек категорія розвинутих товарно ринкових відносин воражає вартіть товару роб сила і оплату за працю, за витрати і результати її що визначені ринком.

 

56. Земельна рента та її форми. Рента – передача частини доходу, створеного землекористувачем, власнику землі. Рента буває природна і штучна. Штучна – результат здійснюваних людьми заходів що до поліпшення якості грунтів. Земельна рента виникає з виникненям власності на землю. Причиною зем ренти є природні монополії, які впроваджують 3 види зем ренти: 1) диференційна рента 1, диф рента 2. 2) абсолютна рента 3) монопольна рета. Диф рента утворюється незалежно від форм власності на землю. (графіки знаружи) умовами створення диф ренти є: диф рента 1 – додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті продуктивнішої праці на найкращих за родючістю та місцезнаходженням землях. Диф рента 2 – додатковий чистий дохід що виникає в результаті штучного підвіщення продуктивності землі у результаті використання ефективніших засобів в-ва (додаткові вкладення капітали в землю). Монопольна рента утворюється через обмеженість і невідтворюваність земель особливої якості чи певних кліматичних умовах. Продукція реалізується за монопольно високими цінами, що не обумовлене реальними витратами на в-во продукції. Абсолютна рента – надлишок сусп вартості сг продукції над ціною в-ва.(середні витрати не = середньому прибутку)

 

57. Економічного зростання: типи і фактори. ЕЗ – це розвиток нац ек протягом пеного періоду що вимірюється абсолютним приростом або темпами проросту ВВП (ВНП, НД) в цілому або темпами приросту цих показників розрахунку на душу населення

Велику роль відіграє нагромаджєення капіталу Норма нагромадження = (частка чистого доходу, що йде на розвиток в-ва)/загальна сума прибутку * 100%Фактори ек зростання: економічні(прямі, непрямі), неекономічні

Типи ек зростання: 1) екстенсивний (збільшення працівників, капітало вкладень,обсягів сировини для в-ва)2) змішанний 3) інтенсивний (підвищення кваліфікіції прцівників удосконалення технологій та реалізації праці).

Приналежність ек до певного типу визначається за питомою частиною приросту ВВП, що отриманний кількісними або якісними змінами виробничих факторів, також є й такі показники економічного зростання як фондомісткість, капітал вкладення, коефіцієнт продуктивності праці

Прямі фактори – удосконалення технологій організації в-ва, зростання кількості і профісіоналізму ТР, розвиток підприємництва, збільшення кількості і покращення якості ПР Непрямі фактори – рівень цін на виробниці ресурси, рівень податків, рівень монополізації ринку, норма позичкового відсотку.Не економічні фактори зростання: інституціональні, культурно духовні.

Інвестиції – це витрати у вигляді довгострокових квладів капіталу в різні галузі та сфери з метою одержання прибутку

 

 

58. Держава як суб’єкт ек відносин Держава – політ організація особливого роду, яка впливає на суспільні процеси. До суспільства входять політичні, ек, соц, насіональні відносини. За допомогою певних засобів держава регулює певні відносини між соц групами націями за для стабільносіт держава створилася як наслідок еволюції суспільства в результаті соц і ек нерівності. На перших стадіях розвитку держ господарство = особистому господарству глави держави, згодом відокремелось, сформувалась державна скарбниця, податки стали джерелом поповнення. Раніше держава виконувала окремі ек функції, а зараз існує ціла система державної госп політики. З 20 ст держава стала субєктом ек діяльності, вона виконує свої функції на 2-х рівнях: 1) макроекономічному(регулювання ек суспільства в цілому) 2)мікрорівні (є субєктом ринк відносин). Держава повинна займатись закупівлею необхідної продукції для суспільних потреб, розвитком фундаментальних наук, підготовкою кваліфікованої побочої сили, розвитком інфраструктури, кредитуванням корпорацій тощо. Отже, держава є повноправним суб”єктом економічних відносин.

 

59. Економічні функції держави та їх класифікація

Ек функції держави – сукупність конкретних видів діяльноті держави. Найпоширеніша класифікація функцій держави — це їх поділ на внутрішні та зовнішні, тобто на напрями діяльності держави щодо суспільства, особливою організацією якого є держава (внутрішні функції), і стосовно інших держав (зовнішня функція). Очевидно, що зовнішні і внутрішні функції будь-якої держави взаємопов'язані, оскільки діяльність останньої всередині країни у сферах економіки, політики, культури та екології значною мірою залежить також від зовнішніх умов. Держава в ек сфері виконує такі функції: 1) створення правової бази субєктів ринк ек. 2)формування конкурентного середовища, його захист 3) регулювання зовнішньо ек діяльності 4) виробництво сусп товарів і благ 5) розподіл і перерозподіл доходів 6)розробка і здійснення науково обгрунтованої і цілеспрямованої державної структурної політики. конкретними обєктами ДРЕ є ек цикли, ек проблеми, соц проблеми, структура, НТП, умови нагромадження і інвестування діяльності, грошовий оббіг, інфляція, платіжний баланс. субєктами ДРЕ є держава, фіз та юр особи


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)