АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ СТУДЕНТУ З ПІДГОТОВКИ ВІДПОВІДЕЙ НА ПИТАННЯ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ

Читайте также:
  1. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. III. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .
  3. III. Техніка, поради до виступу
  4. IV. Методичні матеріали до семінарських, лабораторних і практичних занять.
  5. VI. Методичні вказівки щодо виконання індивідуальних завдань.
  6. VIII. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  7. Базовий рівень підготовки.
  8. Бланк відповідей
  9. Бланк відповідей
  10. Бланк відповідей першої частини
  11. Вимоги до керівника та його професійної підготовки
  12. Вимоги до професійної підготовки керівника

Отримавши екзаменаційний білет, студент знайомиться із змістом питань, визначає місце кожного з них у загальній структурі фахової підготовки. Визначивши логіку відповіді на питання, потрібно скласти розгорнутий план відповіді у формі окремих тез. Відповіді на поставлені питання повинні бути висвітлені повно та чітко.

Безпосередньо на екзамені по білету необхідно з’ясувати зміст кожного питання. Дозволяється користуватися методичними вказівками для підготовки та складання державного екзамену (далі - методичні вказівки), в яких пропонується орієнтовний план відповіді студента.

Задачу з кримінального права студент розв’язує користуючись основним нормативно-правовим актом - Кримінальним кодексом України. Методичні вказівки містять зразок розв’язку задачі.

У разі сумніву щодо розуміння сформульованих у білеті питань, умов задачі чи змісту тестового завдання, студент має право звернутися за поясненням до екзаменаційної комісії.


 

Орієнтовний план відповіді студента на питання з курсу

«Теорія держави і права»

1. Поняття, структура та функції юридичної науки, місце теорії держави і права в системі юридичних наук.

Даючи відповідь на дане питання студент повинен розкрити: поняття юридичної науки, предмет юридичної науки, структуру юридичної науки. Охарактеризувати наступні групи (блоки) юридичних наук: історико-теоретичні науки, галузеві юридичні науки, прикладні (спеціальні) юридичні науки, науки, які вивчають зарубіжні держану і право, науки міжнародного права, а також надати приклади до кожного з блоків наук. Співвіднести більш широке поняття «юридична наука» з її частиною - «Теорія держави і права», пояснити роль і значення «Теорії держави і права» для вивчення юридичних дисциплін.

 

2. Предмет та функції теорії держави і права.

Назвати, що є предметом ТДП, розкрити зміст предмету ТДП, вказуючи на теми, які вивчалися протягом вичитки курсу «Теорія держави і права». Дати визначення поняттю «Функція науки теорії держави і права», пояснити, в чому суть наступних функцій: онтологічна, гносеологічна, евристична, прогностична, ідеологічна, методологічна, системотворча, практично-прикладна, комунікативна.

 

3. Поняття та характеристика методології та система методів теорії держави і права.

Дати визначання терміну «методологія», пояснити в чому сутність методології ТДП. Охарактеризувати групи методів ТДП таких як: філософські, загальнонаукові, приватнонаукові та приватноправові. Вказати приклади та зазначити, що є спільним критерієм їх об’єднання у вказані групи.

4. Поняття та складові елементи політичної системи суспільства. Місце держави в політичній системі суспільства.

Дати визначення категорії «політична система суспільства», назвати та охарактеризувати елементи політичної системи суспільства у вузькому її розумінні: держава, політичні партії та громадські організації. Вказати пріоритетні положення держави як єдиного представника усього народу з поміж інших елементів (політичних партій та громадських організації), які визначають її як ядро політичної системи суспільства.

 

5. Виникнення та розвиток держави.

Назвати шляхи виникнення держав, вказавши приклади країн, які виникли такими шляхами.. Оскільки Європейському та Східноазіатському шляху притаманні різні причини виникнення держав (вказати), то і процес розвитку і виникнення держави для них буде різний. Акцентувати, що моментом виникнення держави є поява політичної публічної влади. Дати характеристику процесу виникнення держави на території сучасної України.

 

6. Теорії походження держави, характеристика їх різновидів.

Розкрити сутність основних теорій походження держави, вказати на історичні умови їх виникнення: теологічної, патріархальної, теорії договору, теорії насильства, расової теорії, та органічної.

 

7. Поняття держави та характеристика її ознак.

Дати визначення поняттю «держава». Назвати її основні та факультативні ознаки. Дати характеристику таким основним ознакам як: населення, територія, наявність публічної політичної влади, суверенітет та механізм держави. Акцентувати, що з поняттям держави нерозривно пов'язаний такий обов’язковий елемент як право.


 

8. Сутність держави. Основні концепції держави.

Вказати в чому полягає сутність держави, її призначення, роль і функції для суспільства. Розкрити суть основних концепцій держави: загального благоденства, держава еліт, національної держави. Особливу увагу зосередити на характеристиці концепції, за якою визначається побудова держави Україна - соціально-правової держави. Назвати ознаки такої держави.

 

9. Соціальне призначення та функції держави.

Вказати, що соціальне призначення розкривається через функції, які держава виконує. Дати визначення поняттю «функція держави». Класифікувати функції за підставами: значущості (основні та похідні), часом їх дії (постійні та тимчасові), та спрямованістю (внутрішньодержавні та зовнішні). Розкрити суть таких основних функцій як: економічна, політична, соціальна та оборонна.

 

10. Форми і методи здійснення функцій держави.

Дати визначення правовим формам здійснення функцій держави. Охарактеризувати такі форми як: правотворча, правозастосовна, правоохоронна, установча, контрольно-наглядова. Навести приклади. Розкрити сутність категорії «метод здійснення функцій держави» та пояснити зміст методів: примусу, заохочення, рекомендацій, інформаційного впливу та законності.

 

11. Поняття і структурні елементи форми держави. Особливості форми держави Україна.

Дати визначення поняттю «форма держави», назвати її складові. Розкрити значення таких елементів як: державне правління; устрій та політичний режим. Назвати різновиди по кожному з елементів, охарактеризувати. Дати характеристику форми держави Україна.

12. Поняття та принципи організації і діяльності механізму держави.

Дати визначення поняттю «механізм держави», вказати які елементи входять до складу механізму держави. Акцентувати, що поняття «апарат держави» є частиною механізму держави. Вказати, які є принципи діяльності механізму держави, та пояснити сутність та цілі наступних: поділ влади, виборність органів, обов’язковість прийнятих рішень, неупередженість здійснення повноважень, дотримання прав громадян та органів місцевого самоврядування.

 

13. Поняття та структура державного апарату. Класифікація державних органів.

Дати визначення поняттю «апарат держави», назвати цілі його діяльності. Провести характеристику державних органів на підставі їх класифікації. Пояснити які це первинні та вторинні органи; центральні та місцеві; законодавчі, виконавчі, судові. Навести приклади.

 

14. Поняття та ознаки права, його зміст. Співвідношення права і закону.

Почати відповідь з визначення поняття «право », назвати його ознаки. Пояснити у чому полягає нормативність права, загальнобов’язковість, його формальна визначеність, універсальність. Акцентувати, що право відрізняється від інших соціальних важелів впливу на суспільство тим, що походить від держави і забезпечується його виконання силою державного примусу. Окремо зупинитися на тому, що право і закон не тотожні поняття, а останнє є формою вираження права.

 

15. Підходи до визначення сутності права (школи права).

У світі існує безліч наукових ідей і поглядів з приводу того, що є право, в чому його суть. Студенту розпочати відповідь слід з визначення поняття «право розуміння» як процесу, спрямованого на пізнання права і ставлення до нього як цілісного явища. Дати характеристику найбільш поширеним школам права: нормативної школи права, школи природного права, соціологічного напрямку у праворозумінні, та марксистському вченні про право. Вказати для яких країн кожна зі шкіл праворозуміння найбільш притаманна.

16. Поняття та види принципів права.

Почати відповідь слід з визначення поняття «принцип права». Вказати на їх призначення. Розмежувати принципи права на соціальні-правові та спеціально-правові, вказуючи на їх відмінності. Дати загальну характеристику загально-правовим принципам права, назвати їх; міжгалузевим принципам, вказати приклади; галузевим принципам та принципам інститутів права.

 

17. Функції права та їх класифікація.

Відповідь слід розпочати з визначення поняття «функція права». Вказати, що функції розмежовуються на загально-соціальні та спеціально-юридичні. Назвати загально-соціальні функції, в чому вони виражаються. Дати детальну характеристику таким спеціально-юридичним функціям: регулятивної та охоронної.

 

18. Визначення норми права та її ознак. Місце норми права в системі соціальних норм.

Розпочати відповідь слід з визначення поняття «соціальна норма». Дати характеристику таким соціальним нормам: нормам-звичаям і традиціям, нормам культури і моралі, релігійним і корпоративним нормам. До цієї системи норм також входить і норма права. Окремо слід зупинитися на визначенні поняття «норма права» та детальній характеристиці ознак, які відмежовують її від інших соціальних норм (загальнообов’язковість, формальна визначеність, системність, забезпеченість силою державного примусу).

19. Види та структура норм права.

Розпочати відповідь слід з визначення понять «норма права» та «класифікація норм права». Дати характеристику різним нормам права на підставах: суб’єкта правотворчості (народом та державою); за юридичною силою (закони та підзаконні акти); за предметом правового регулювання (конституційні норми, кримінальні, адміністративні, тощо), за функціями (регулятивні та охоронні), за методом правового регулювання (імперативні та диспозитивні). До всіх видів норм права слід навести приклади. Окремо слід зупинитися на поділі норм на класичні та спеціальні. Оскільки класичні норми формулюються у вигляді прав та обов’язків, вони мають структуру: (гіпотеза, диспозиція і санкція), а спеціальні норми слугують як системозберігаючий компонент в системі права, є нетиповими та не піддаються поділу на вищевказані елементи структури. Дати приклади таких спеціальних норм: декларативна, дефініція, оперативна, фікція, колізійна норма.

 

20. Система права: поняття, ознаки та характеристика структурних елементів.

Дати визначення «система права». Назвати її ознаки. Дати характеристику таким елементам системи права як: галузь права, підгалузь права, інститут права та норма права. Навести приклади кожного із елементів системи права. Акцентувати, що вихідним критерієм поділу системи права на галузі є особливий предмет і метод правового регулювання. Вказати, що виступає предметом правового регулювання та методом правового регулювання. Охарактеризувати диспозитивний та імперативний метод правового регулювання.


 

21. Система законодавства, поняття та структура. Класифікація нормативно-правових актів.

Дати визначення поняттю «система законодавства». Зупинитися на різновидах системи законодавства за галузевим та ієрархічним розподілом.

Назвати галузі законодавства. Пояснити значення поняття «ієрархія нормативних актів». Дати характеристику таких різновидів нормативно-правових актів як закони та підзаконні нормативно-правові акти, пояснити їхнє призначення. Класифікація нормативно-правових актів передбачає їх розподіл на підставах: суб’єкта законотворчості (парламентом, народом – на референдумах, центральними органами державної влади, муніципальними органами, та ін.); за терміном дії (постійні та тимчасові, надзвичайні); за структурою (прості та кодифіковані), за сферою дії (загальнодержавні та окремих адміністративно-територіальних одиниць). По кожному із видів слід навести приклади.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)