АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ДОБІРКА ХУДОЖНІХ ТВОРІВ

Читайте также:
  1. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ОТВОРІВ МАЛИХ МОСТІВ
  2. Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи 1 страница
  3. Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи 2 страница
  4. Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи 3 страница
  5. Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи 4 страница
  6. Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи 5 страница
  7. Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи 6 страница
  8. Методика навчання дітей переказу літературних творів
  9. Музика до художніх, телевізійних, документальних кінофільмів, серіалів, мультфільмів, театральних вистав
  10. Найпоширеніші види збірників житійних творів.
  11. ПЕРЕКАЗ ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРІВ

КАЗКА ПРО МЕТЕЛИКА

Жив-був собі барвистий метелик. Хатинка йогостояла на зеленому лужку серед великої кількості квітів.

Одного сонячного ранку, перелітаючи з однієї квітки на іншу, метелик зустрів свого товариша – сонечко. Сонечко зраділо зустрічі і запропонувало погратися. Довго гралися друзі, аж раптом якийсь хлопчик спіймав сонечко в кулак.

Метелик дуже непокоївся за свого друга і розумів, що того потрібно визволити з біди.

Довго думав метелик, що б його придумати і

знайшов вихід. Метелик полетів хлопчикові назустріч, почав кружляти біля його обличчя, а потім набрався хоробрості і сів тому на руку. Хлопчик, побачивши гарного метелика, зовсім забув про сонечко. Метелик, ніби граючись, перелітав з місця на місце, а хлопчик біг слідом і сподівався його спіймати. А сонечко тим часом знайшло шпарочку в кулачку хлопчика, вилізло звідти і сховалося у пелюстках квіточки. Так хлопчик і метелика не спіймав, і сонечко втратив. Довго потім сонечко з метеликом згадували про свою пригоду і вже не підлітали близько до таких хлопчиків.

 

КВІТОЧКА І СОНЕЧКО

Одного сонячного ранку прокинулася весела жовтенька квіточка. Вона підняла свою голівку, подивилася навкруги і привіталася з усіма навколо. Цілий день квіточка розмовляла з подружками - квітами, бавилася з метеликами та бджілками, пташки співали для неї пісень. Жовтенькій квіточці було весело і гарно цілий день. Аж надвечір сонечко почало сідати і квіточка засумувала.

- Як же я буду без тебе, сонечку? Мені буде сумно і я можу змерзнути – сказала вона.

 

- Не плач, квіточко! Ти засинай, а завтра ми знову зустрінемось! – відповіло сонечко.

Квіточка заспокоїлась, стулила пелюсточки і міцно заснула до наступного ранку.

МАТІНКА – ПРИРОДА

Було це одного теплого чудового ранку. Сонце щойно прокинулося і починало сходити над землею. Навколо також уже відчувалося життя. Співали пташки, шелестіли дерева, умивались росою квіти, а повітря було таке чисте, ніби його промили джерельною водою. Одного такого погожого ранку сталося диво, зустрілися одночасно тут Весна, Літо, Осінь і Зима. От Весна і почала говорити та вихвалятися, яка ж бо вона господиня у природі, коли приходить її час: - Спочатку я вітаю Сонце і воно світить тепліше і частіше виглядає з-за хмар. Потім іду по садах, лісах і полях. І де не ступаю – там квітують квіти, шумлять струмочки. А як заспіваю, то всі птахи прилітають з теплого краю, повертаються до своїх домівок. Хіба ж я не розумниця? Але тут до розмови втрутилася інша пора року. - Та не лише ти тут господиня! – з обуренням сказала Зима. – Я ковдрою покриваю землю від холоду і морозу. І приношу дітлахам радість, бо катанняснігових бабусь і гра у сніжки – це ж так цікаво! А Новий рік! До мене кожного року приходить Дід Мороз і приносить дітям подарунки. А красуні – ялинки в іграшках і вогнях тож хто тут справжня господиня?

- Так, так... Цікаво! А я? Ви забули про мене. Як же я? Хіба не я несу радість і щастя, тепло, буяння квітів?! Адже від мене діти також у захваті. Та не лише діти, а й дорослі. Купання у річці, чи на морі, засмагання під сонцем. А скільки розпашілих черешень, краснобоких полуниць, рум΄яних яблук і груш, запашних абрикос і персиків я дарую людям! Хіба ж не радість? Поїздки, відпочинки, туристичні походи....

Літо б ще й досі розповідало про себе, а Зима і Весна б сперечалися, але почувся гіркий плач, і повіяло холодом. То плакала дощова Осінь. Вона промовила до себе крізь сльози: - В одного тепло (хлип), від того добро (хлип), а в мене що? Лише холод та морок. Від мене тікають птахи, ховаються тварини (хлип). Всі змовкли. І тут почувся величний голос: - Не плач, дитино моя! Якщо я тебе створила, то для того, щоб тобою теж милувалися і раділи твоєму приходові. Я тебе нагородила чудовим вбранням. Золотистим, багряним, зеленувато-жовтим, червоною калиною, запашним хлібом і пшеницею. То чому ж ти плачеш? Кожна пора року гарна по-своєму. Тож радій своєму багатству, а люди будуть радіти тобі – мовила Матінка-природа.

ВЕСНЯНА ЗУСТРІЧ

Посеред лісу на великій галявині самотньо живПеньок. Змінювались пори року, а він все був один. Та вінрадів кожному дню, зустрічі з ким-небудь. Найбільшелюбила Пеньок Зима. Вона турботливо закутувала його вбілу пухку ковдру і він спокійно спав. Пенькові було тепло ілегко.Та ось прийшла Весна. Промінчики сонячні теплозалоскотали Пеньок і він прокинувся. Озирнувся навколо іраптом почув:

- Доброго дня!

- Доброго дня і тобі. А ти хто? – спитав Пеньок.

- Я вам сусід – Пролісок.

Глянув Пеньок, а поряд нього розквітнув Пролісок – перша весняна квітка. Він був дуже гарний і дивився на світ великими синіми оченятами.

- Ласкаво прошу! – сказав Пеньок, - я думаю, що ми будемо не просто сусідами, а ще й хорошими друзями.

- Я буду дуже радий з Вами подружитися, - весело відповів Пролісок.

Так і зажили вони разом Пеньок і Пролісок. Вони зустрічали ранки, дивувались тому, що відбувалось навколо. А увечері розповідали один одному казки. Вони стали справжніми друзями. Вже прийшла Весна до лісу. І навкруг все ожило. На галявині весняній дуже весело було: Пролісок з Пеньком жваво розмовляли, весело сміялись і пісні співали.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)