АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Економічні кризи настають періодично – при екстремальному розвитку протиріч і наслідком кризи є тимчасове розрішення цих протиріч ціною часткового руйнування продуктивних сил

Читайте также:
  1. I. Кризис понятия сознания
  2. I.6.1.Кризис административно-командной системы в условиях завершения восстановления народного хозяйства после окончания Отечественной войны.
  3. II.4.6. Кризис власти
  4. III. СОЦІЯЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПОСТАНОВИ
  5. V. Сценарії і прогнозні оцінки інноваційного розвитку України на період до 2020 року за індикаторами Європейського інноваційного табло
  6. VII. Використання міжнародного фактору в інтересах інноваційного розвитку економіки України
  7. Амплітуди складових ряду Фур’є періодичної послідовності прямокутних імпульсів
  8. Аналитическая основа государственного регулирования кризисных ситуаций.
  9. Аналіз економічного розвитку сільського господарства
  10. АНАЛІЗ ЗАХОДІВ ПІДПРИЄМСТВА ЩОДО ВИХОДУ З КРИЗИ
  11. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України
  12. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України

 

Є й немарксистські теорії, які пояснюють кризи інакше, їх ми будемо розглядати в курсі макроекономіки. В цьому курсі в якості причин циклічності звичайно називають: недостатній ефективний сукупний попит; коливання в обсязі виробництва капітальних благ (інвестиційних товарів); нерівномірність розвитку НТП; коливання грошової маси.

Незважаючи на відмінність у підходах, практично всі згадані економічні концепції розглядають економічний цикл як породження внутрішніх причин. Це — так звані інтернальні теорії. Ті ж теорії, які пояснюють економічні цикли зовнішніми причинами — наприклад, зміною сонячної активності, що призводить до неврожаю в сільському господарстві та до загального економічного спаду; війнами та різними політичними потрясіннями; освоєнням нових територій (що зумовлює надмірну міграцію робочої сили), називаються екстернальними.

Отже, капіталістичне виробництво розвивається циклічно.

5 питання. Економічний цикл і його фази.

 

Циклічність — це об’єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого.

Економічний циклперіод між двома кризами або чергування спадів і підйомів в діловій активності.

Економічний цикл включає в себе 4 фази: криза, депресія, пожвавлення, підйом (піднесення). Основна фаза – криза.

Прояви економічних циклів можна побачити за рядом ознак — показників економічної активності, основними з яких є: рівень завантаженості виробничих потужностей; сукупні обсяги виробництва; загальний рівень цін; зайнятість населення (безробіття) та рівень його доходів; прибутки та курси акцій найбільших корпорацій; динаміка попиту на товари тривалого користування; інвестиції у нове будівництво тощо.

Криза це різке порушення існуючої макроекономічної рівноваги внаслідок диспропорцій, що зростають. Спостерігається надлишкове накопичення капіталу, яке проявляється як надвиробництво товарів. Пропозиція товарів перевищує платоспроможний попит. Ціни падають. Прибутки скорочуються. Позичковий процент високий – нема чим сплачувати борги бо не вдалось реалізувати товари й зростає попит на кредит. Виробництво згортається. Курси цінних паперів падають. Деякі підприємці розорюються (банкрутства стають масовими), зростає безробіття, знижується зарплата.

Наприкінці кризи товарні запаси розсмоктуються (скорочується виробництво, якась частка товарів псується). Розорення слабких підприємців приводить до підвищення середнього, суспільно нормального рівня продуктивності труда, це викликає зниження вартості товарів, у тому числі здешевлюються засоби виробництва (елементи постійного капіталу) і предмети споживання. Криза завершується з початком депресії.

Депресія — це фаза циклу, яка виявляється в застої виробництва. Падіння виробництва припиняється, відбувається просте відтворення, створюються передумови зростання. Рівень безробіття залишається високим, але стабільним. Позичковий процент знижується тому що вільні гроші надходять у банки і ставка позичкового процента падає до свого мінімального значення. Ціни, зарплата – найнижчі. Наприкінці депресії виробництво стає прибутковим. Починається оновлення основного капіталу ® підвищується продуктивність труда ® знижується індивідуальна вартість товарів ® капіталісти, які оновили основний капітал, отримують надлишкову додаткову вартість. Оновлення із-за морального зношування основного капіталу стає масовим. Попит на елементи основного капіталу зростає. Починається пожвавлення.

Пожвавлення. Пожвавлення розпочинається з незначного зростання обсягу виробництва (у відповідь на зростання попиту) і помітного скорочення безробіття. Підприємці намагаються відновити прибутковість виробництва, нарощують інвестиції в нову, продуктивнішу техніку. Попит на засоби виробництва зростає ® розширення виробництва в І підрозділі суспільного виробництва ® розширення виробництва в ІІ підрозділі (додаткові робітники, зростання фонду зарплати). Ціни, прибуток, зарплата зростають. Виробництво досягає до кризового рівня і починається підйом.

Підйом – обсяг виробництва досягає попереднього найвищого рівня й економіка вступає у фазу піднесення. Ціни, прибуток, зарплата, процент – зростають. Інтенсивно розширюється виробництво, зростають зайнятість і фонд зарплати. Таким чином, розпочинається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке, проте, вже закладає основу для наступної нової кризи, котра і завершатиме цикл.

Оновлення основного капіталу закінчується його надлишковим нагромадженням (додаткові капіталовкладення не приносять очікуваного прибутку).

Надлишкове нагромадження капіталу проявляється в труднощах з реалізацією продукції, неможливості отримати очікуваний прибуток від інвестицій і свідчить про те, що фаза підйому закінчилась і почався черговий спад виробництва.

Накопичуються “надлишкові” виробничі потужності ® надвиробництво товарів (не вдається реалізувати) ® падають ціни ® зменшуються прибутки ® скорочується попит на засоби виробництва ® наступає криза.

Матеріальна основа періодичності криз – відтворення, відновлення основного капіталу. Оновлення основного капіталу – фактор подолання кризи (воно об’єктивно необхідне для підвищення норми прибутку), а кінець кінцем саме воно приводить до надлишкового накопичення виробничих потужностей, надвиробництва товарів і наступної кризи.

Обґрунтування чотирифазної структури циклу було зроблено К. Марксом. Графічно це подано на рис. 1, де ОА — загальна лінія розвитку виробництва за значний період (тренд); Q — обсяг виробництва у національній економіці; t — час; ВС — ламана лінія руху фаз циклу.

Рис. 1. Фази економічного циклу

 

Органічна цілісність циклу виявляється в тому, що в кожній з його фаз формуються умови для переходу до іншої. При цьому такий перехід здійснюється в основному на засадах ринкових регуляторів, отже, як правило, автоматично.

В залежності від тривалості циклу, в сучасній літературі розрізнюють:

1. Малі цикли (цикли Кітчина) з тривалістю 3-5 років, що генерує динаміка відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах. Ці цикли були відкриті|відчиняти| в 1920-і роки англійським економістом Джозефом Китчиним. В рамках|у рамках| циклу Китчина відбувається|походить| порушення і відновлення ринкової рівноваги попиту і пропозиції|речення| товарів на ринку, якому відповідає певний рівень і співвідношення ринкових цін. Нинішній спад циклу Китчина виявився в різкому падінні світового попиту на більшість товарів, внаслідок чого в нижній його крапці|точці,точка-тире| в 2009 році об'єм|обсяг| світової торгівлі за даними ВТО впав|обвалював| на 12%.

2. Середні цикли або промислово-торгівельні цикли (цикли Жюгляра) з тривалістю 7-11 років як відображення особливостей відтворення засобів праці із відносно коротким строком функціонування (обладнання, станки, машини, інструменти), взаємодії різноманітних грошово-кредитних факторів. Саме ці цикли досліджував Маркс.

3. Цикли Кузнеця з|із| характерним|вдача| періодом приблизно в 20-22 роки. Вони були відкриті|відчиняти| в 1930 році лауреатом Нобелівської премії Саймоном Кузнецом, який пов'язував ці цикли з демографічними процесами і відповідними змінами в об'ємах|обсягах| будівництва, тому він назвав|накликав| їх "будівельними" циклами. В даний час|нині| цикли Кузнеця розглядаються|розглядують| в ширшому аспекті, як інфраструктурні цикли. Спад в циклі Кузнеця в 2007-2008 рр. виявився в іпотечній кризі і різкому скороченні об'ємів|обсягів| будівництва в житловій, виробничій і інфраструктурній сферах розвинених країн, а так само в падінні цін на житло.

4. Великі цикли Кондратьєва або довгохвильові цикли з тривалістю 40-60 років. Їх головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі національного виробництва, його структурна перебудова у зв¢язку з НТП, відтворення на новій технологічній базі засобів праці з найбільш тривалим терміном використання (будівлі, споруди – канали, залізничні дороги). У 2008 році світова економіка увійшла до низхідної| хвилі шостого К-цикла, в процесі якої відбудеться формування нового шостого технологічного устрою (ТУ), заснованого на нано-|, біо-| і інших новітніх|найновіших| технологіях, без розвитку яких подальше|дальше| зростання|зріст| світової економіки буде неможливе.

У|біля,в| деяких| дослідженнях| наводиться наступна|слідуючу| хронологія циклів Н. Кондратьева впродовж|упродовж| всієї індустріальної стадії капіталізму:

I. К-цикл: знижувальна | хвиля з серед. XVIII століття|віки| до кінця 1780-х рр.

підвищувальна хвиля: з|із| кін.1780-х рр. до 1814-20 рр.

II. К-цикл: знижувальна хвиля: з 1814-20 рр. до 1844-51 рр.

підвищувальна хвиля: з|із| 1844-51 рр. до 1870-75 рр.

III. К-цикл: знижувальна хвиля: з 1870-75 рр. до 1890-96 рр.

підвищувальна хвиля: з|із| 1890-96 рр. до 1914-20 рр.

IV. К-цикл: знижувальна хвиля: з 1914-20 рр. до 1939-45 рр.

підвищувальна хвиля: з|із| 1939-45 рр. до 1966-71 рр.

V. К-цикл: знижувальна хвиля: з 1966-71 рр. до 1980-85 рр.

підвищувальна хвиля: з|із| 1980-85 рр. до 2003-08 рр.

VI. К-цикл: знижувальна хвиля: з 2003-08 рр. до 2020-25 рр.

підвищувальна хвиля: з|із| 2020-25 рр. до 2044-50 рр.

Зараз світ|світ| увійшов у знижувальну | хвилю шостого К-цикла на фазі «Великих потрясінь», і ми стали свідками|очевидцями| не тільки|не лише| однієї з найкрупніших фінансово-економічних криз за останніх 100 років, але і початку процесу Великих потрясінь в політичній сфері, коли «загорілась» арабська північ Африки і Близький Схід. Процес Великих потрясінь, що почався|розпочинав,зачинав|, свідчить про те, що політико-економічна система, що сформувалася між двома Світовими війнами, лідером якої були|з'являлися,являлися| США, а домінантним енергоресурсом - нафтою, підійшла до свого завершення. І в найближчих 10 років вона стане надбанням історії, а лідером світового економічного розвитку, швидше за все|скоріш за все|, стане Китай.

Важливо відмітити, що приблизно, раз в півстоліття входження у фазу падіння відразу чотирьох економічних циклів різної тривалості співпадають|збігаються| за часом і виникає ефект резонансу. Так в 2007-2008 рр. виник ефект резонансу, коли в циклах: Китчина, Жюгляра, Кузнеця і Кондратьєва практично одночасно були пройдені|минати,спливати| верхні пікові точки розвитку, і почалася|розпочинала,зачинала| фаза спаду.

Цикли Китчина - це короткострокові|короткотермінові| економічні цикли з|із| характерним|вдача| періодом 3-5 років, відкриті|відчиняти| в 1920-і роки англійським економістом Джозефом Китчиним. В рамках|у рамках| циклу Китчина відбувається|походить| порушення і відновлення ринкової рівноваги попиту і пропозиції|речення| товарів на ринку, якому відповідає певний рівень і співвідношення ринкових цін. Рівновагою першого порядку|ладу| називав Н.Д. Кондратьєв рівновага на ринку, Китчина, що досягається в циклі. Нинішній спад циклу Китчина виявився в різкому падінні світового попиту на більшість товарів, внаслідок чого в нижній його крапці|точці,точка-тире| в 2009 році об'єм|обсяг| світової торгівлі за даними ВТО впав|обвалював| на 12%.

Цикли Жюгляра - це середньострокові економічні цикли з|із| характерним|вдача| періодом в 7-11 років. Названі|накликати| по імені французького економіста Клемана Жюгляра, одним з перших що описав ці цикли. На відміну від циклів Китчина в рамках|у рамках| циклів Жюгляра ми спостерігаємо коливання не просто в об'ємах|обсягах| товарів і товарно-матеріальних запасів на складах продавців і виробників, але і в рівнях завантаження|загрузки| існуючих виробничих потужностей, в зростанні|зрості| безробіття, а так само в зниженні об'ємів|обсягів| інвестицій в оновлення активної частини|частки| основного капіталу. Цикли Жюгляра детально аналізував К. Маркс, а Н. Кондратьєв називав рівновагу, що досягається в цих циклах, рівновагою другого порядку|ладу|. Входження в рецесію циклу Жюгляра ознаменувалося істотним|суттєвим| зниженням в 2008-2009 рр. завантаження|загрузки| виробничих потужностей, різким зростанням|зростом| безробіття і значним зниженням темпів оновлення основного капіталу.

Цикли Кузнеця - це економічні цикли з|із| характерним|вдача| періодом приблизно в 20-22 роки. Були відкриті|відчиняти| в 1930 році лауреатом Нобелівської премії Саймоном Кузнецом, який пов'язував ці цикли з демографічними процесами і відповідними змінами в об'ємах|обсягах| будівництва, тому він назвав|накликав| їх "будівельними" циклами. В даний час|нині| цикли Кузнеця розглядаються|розглядують| в ширшому аспекті, як інфраструктурні цикли. Крім того, добре співпадають|збігаються| з|із| циклом Кузнеця великі цикли цін на нерухомість. Спад в циклі Кузнеця в 2007-2008 рр. виявився в іпотечній кризі і різкому скороченні об'ємів|обсягів| будівництва в житловій, виробничій і інфраструктурній сферах розвинених країн, а так само падінням цін на житло.

Великі економічні цикли Кондратьєва (К-цикли) продовжуються|тривають| 40-50 років і складаються з двох хвиль - знижувальної| і підвищувальної. У 2008 році світова економіка увійшла до знижувальної | хвилі шостого К-цикла, в процесі якої відбудеться формування нового шостого технологічного устрою (ТУ), заснованого на нано-|, біо-| і інших новітніх|найновіших| технологіях, без розвитку яких подальше|дальше| зростання|зріст| світової економіки буде неможливе. Але|та| Кондратьєв попереджав|попереджував,запобігав|, що середні і малі цикли, що відбуваються під час|припадають,приходяться| знижувального| періоду великого циклу, повинні характеризуватися особливою тривалістю і глибиною рецесій, стислістю і слабкістю підйомів. Тому надмірний|надлишковий| оптимізм світових лідерів від короткочасного підйому в циклі Китчина, в якому знаходиться|перебуває| світова економіка в даний час|нині|, є|з'являється,являється| явно передчасним, оскільки після|потім| підйому почнеться|розпочинатиме,зачинатиме| нове падіння в циклі Китчина.

Всі ці цикли мають різну тривалість і досягають своїх нижніх точок падіння через різні проміжки часу, тому після|потім| первинного|початкового| резонансного падіння вони починають|розпочинають,зачинають| працювати в протифазі, і після|потім| синхронного|синхрон| падіння ми маємо не якийсь однорідний процес, а суму коливань різної частоти, амплітуди і напрямів|направлень|. Фінансова криза і обвал на американському кредитному ринку, привели до падіння масового попиту і скорочення споживання|вжитку| в США і інших розвинених країнах світу. Все це, у свою чергу|своєю чергою,в свою чергу|, викликало|спричиняло| масштабне скорочення світового виробництва. В в 2010-11 рр. відбулося невелике зростання. За рахунок державних програм фінансування попиту в розвинених країнах падіння світової економіки в циклі Китчина було припинене вже до кінця 2009 року. Такі програми державного фінансування попиту населення, як «автомобілі за драндулети» і так далі, розчистили товарно-матеріальні запаси, що скупчилися на складах, і породили попит для їх поповнення. Величезну роль зіграв додатковий попит з боку Китаю, що різко збільшив централізовані інвестиції в свою економіку, щоб переорієнтовувати її з експортної спрямованості на розширення внутрішнього попиту. Почалося|розпочинало,зачинало| повільне пожвавлення|оживлення| виробництва за рахунок поповнення складських запасів і задоволення китайського попиту, що росте|зростає|, на сировину і сучасне технологічне устаткування|обладнання|, яке в КНР поставляли Японія і Німеччина|Германія|, що першими з|із| розвинених країн подолали|здолали| падіння своїх економік за рахунок китайського попиту.

Але|та| масове вливання ліквідності в економіки розвинених країн різко збільшило і без того чималі|неабиякі| дефіцити державних бюджетів і привело до неконтрольованого зростання|зросту| державних боргів|обов'язків|, що зажадало жорсткого скорочення державних видатків. Величезне зростання|зріст| державних інвестицій вже привело до неконтрольованого зростання|зросту| інфляції в Китаї, і змусило|примусив| уряд КНР посилити свою фінансову політику, що приведе до неминучого зниження китайського попиту на світових ринках. Падіння споживчого кредитування, зростання|зріст| заощаджень населення про «чорний день», високий рівень безробіття і істотне|суттєве| скорочення державних видатків неминуче в найближчих рік-два викличуть|спричинятимуть| новий спад на світових товарних ринках в рамках|у рамках| циклу Китчина.

Високий рівень безробіття, низький рівень завантаження|загрузки| виробничих потужностей, відсутність достатнього кредитування реального сектора економіки в розвинених країн і падіння вкладень в оновлення основного капіталу свідчать про те, що в рамках|у рамках| циклу Жюгляра світова економіка знаходитиметься|перебуватиме| в депресії, як мінімум, до 2013-2014 рр. У циклі Кузнеця світова економіка досягне своєї нижньої точки падіння не раніше 2017-2018 рр., про що свідчить відсутність зростання|зросту| в будівельній індустрії, низький попит і падіння цін на житло. Депресія в циклі Кузнеця триватиме до 2018-2019 рр., коли в циклі Жюгляра вже почнеться|розпочинатиме,зачинатиме| нова фаза кризи. У циклі Кондратьєва знижувальна| хвиля завершиться не раніше 2018-2020 рр., коли буде сформований новий технологічний уклад (ТУ).

Таким чином, друга хвиля кризи або друга криза знижувальної| хвилі шостого К-цикла нас чекає в 2012-2015 рр., коли цикли Жюгляра, Кузнеця і Кондратьєва знаходитимуться|перебуватимуть| ще в стані|достатку| депресії, а цикл Китчина знову увійде до фази рецесії. Саме в період цієї кризи можна чекати обвалу нафтових цін до рівня їх ринкової рівноваги в 25-35 $ за баррель. В цей же час може відбутися крах|катастрофа| нинішньої світової фінансової системи, заснованої на доларі США, як віртуальній грошовій одиниці. Ціни на золото злетять до небес (цілком можливо досягнення таких висот, як 2-3 тисяч $ за унцію), оскільки величезна маса спекулятивних капіталів спробує перечекати|чекати| «економічну бурю» в «тихій золотій гавані». І лише тоді сформуються передумови для створення|створіння| нової світової фінансової системи, без якої далі вже просто не зможе розвиватися світова економіка.

Після|потім| 2015 року, за рахунок підйому в циклах Китчина і Жюгляра, але|та| на тлі|на фоні| депресії, що продовжується|триває|, в циклах Кузнеця і Кондратьєва, почнеться|розпочинатиме,зачинатиме| пожвавлення|оживлення| світової економіки. Але|та| в 2017-2019 рр. нас чекає нова серйозна криза, пов'язана з переходом циклів Китчина і Жюгляра в новий спад, хоча в циклах Коваля і Кондратьєва почнеться|розпочинатиме,зачинатиме| повільне пожвавлення|оживлення|. І лише, починаючи|розпочинати,зачинати| з|із| 2020 року, коли в циклах Коваля і Китчина почнеться|розпочинатиме,зачинатиме| підйом і сформується кластер базисних інновацій шостого ТУ, світова економіка перейде на підвищувальну хвилю К-цикла. А після|потім| 2025 р., коли підйом наступить|настане| і в циклі Жюгляра, світ|світ| перейде до стабільного зростання|зросту| на базі нового ТУ, основу якого, на думку академіків А.А.Акаєва і В.А.Садовничого, складуть: «комп'ютерні технології, біотехнологія і генна інженерія, мультимедіа, включаючи глобальні інтелектуальні інформаційні мережі|сіті|, надпровідники і екологічно чиста енергетика».

 

Особливості відтворення суспільного капіталу і економічних криз в сучасних умовах:

1. Менш глибокі кризи (як наслідок антикризового регулювання держави – державні замовлення фірмам; зміна облікової ставки процента, за якою центральний банк країни надає кредити комерційним банкам; зміни податків; надання субсидій фірмам – фінансової допомоги; методи прискореної амортизації – дозволяють швидше списувати витрати на основний капітал і швидше його оновлювати, щоб менше втрачати від морального зношення капіталу).

2. Не чітко виражені фази циклу (оновлення основного капіталу на всіх фазах циклу).

3. Надвиробництво продуктивного, а не товарного капіталу (скорочення виробництва до початку падіння цін і прибутку, недовикористання виробничих потужностей).

4. Кризи 70-80-х років супроводжувались загальним підвищенням цін внаслідок інфляції, пов’язаної з монополіями. Термін “стагфляція” (лат. “стояча вода” – стагнація, й “здуття” – інфляція) означає, що одночасно відбуваються кризовий спад виробництва і зростання рівня цін – інфляція. Це дезорганізує відтворювальний процес, заважає встановленню оптимальних пропорцій між галузями економіки бо підприємцям під час кризи з інфляцією важко отримати достовірну цінову інформацію про прибуткові напрями діяльності, інвестування.

5. Криза 2008-2009 рр. супроводжувалась негативним впливом на економічні процеси фінансового (в т.ч. фіктивного) капіталу, занадто ризикованих спекулятивних операцій з метою отримання високих прибутків («мильні фінансові бульбашки» на фондових біржах, на ринку житла, у ризикованому кредитуванні і наступні банкрутства банків, компаній в реальному сектору економіки, судові процеси з безнадійними боржниками – фізичними особами). Глобальний фінансовий сектор на початку ХХІ ст. складав біля $600 трлн. (!!!).

 

Економічні кризи приводять до насильницького тимчасового встановлення пропорційності в ринковій економіці, що розвивається стихійно. Може відбуватись часткове руйнування продуктивних сил (виробничі потужності неповністю використовуються, безробіття – деградація робочої сили). Підвищення концентрації і централізації виробництва та капіталу в результаті криз приводить кінець кінцем до загострення протиріч капіталізму.

 

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)