АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сьогодні прикладом індивідуальної форми навчання слугує репетиторство

Читайте также:
  1. A) способом формирования банковских ресурсов из недепозитных источников
  2. A) это основные или ведущие начала процесса формирования развития и функционирования права
  3. A. формируется фотохимический туман
  4. Cущность, виды, источники формирования доходов. Дифференциация доходов населения.
  5. D. Формирование структуры отдела
  6. E) формирование правительства из членов партии, располагающих большинством мест в Парламенте
  7. I. Поняття необережності, як форми вини.
  8. I. Формирование дисциплины.
  9. I.2 Реформирование и современная структура банковской системы РФ.
  10. III. ОПЛАТА ПРАЦІ, ВСТАНОВЛЕННЯ ФОРМИ, СИСТЕМИ, РОЗМІРІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ Й ІНШИХ ВИДІВ ТРУДОВИХ ВИПЛАТ
  11. III.2.2. Порядок формирования палат Федерального Собрания Российской Федерации
  12. III.5.7. Мировые судьи: порядок формирования, полномочия и место в системе судов общей юрисдикции

 

Індивідуальна форма навчання має очевидні переваги: забезпечує можливості для індивідуалізації змісту і темпу навчання, здійснення систематичного і оперативного контролю за ходом і результатами навчальної діяльності учня. Водночас індивідуальне навчання має ряд недоліків, за що вже у ХVІ ст. його різко критикують: неекономність, обмеженість співробітництва з іншими учнями, що негативно впливало на процес соціалізації учня, формування вміння працювати в колективі.

Саме тому, в епоху середньовіччя (ХVІ ст.) значення індивідуального навчання неухильно спадає і поступається місцем індивідуально-груповій формі. Суть цієї форми полягає в тому, що заняття вчитель проводив вже з цілою групою дітей. Учні були різного віку і з різним рівнем підготовки, тому навчальна діяльність, як і раніше, мала індивідуальний характер. Учитель спілкувався з кожним учнем окремо, по черзі перевіряв засвоєння знань, пояснював новий матеріал, давав індивідуальні завдання. У цей час інші учні самостійно працювали над власними завданнями. Тому індивідуально-групова форма навчання була також недосконалою і не задовольняла потреби суспільства.

Бурхливий розвиток в епоху Відродження наук, виробництва, мистецтва викликав потребу в значній кількості письменних людей. У цьому контексті очевидною стає непридатність індивідуального та індивідуально-групового навчання для задоволення запитів суспільства. У зв’язку з цим, пошук нових аналогів щодо організації навчання сприяв виникненню групової форми навчання. Принципово новим у ній було те, що вчитель почав займатися зі стабільною групою учнів одночасно. Запровадив таку форму навчання в одній із гімназій страсбурзький педагог Йоганес Штурм, а теоретично обґрунтував і популяризував її Я.Коменський, спираючись на досвід навчання чеських братів, братських шкіл України і Білорусії, а також на власну практику. Згодом цю форму організації навчання почали називати класно-урочною системою.

Необхідними умовами правильної організації навчальної роботи Я.Коменський вважав:

· клас з незмінним складом учнів і приблизно однаковим рівнем розвитку;

· твердо визначений час занять;

· послідовне чергування занять і перерв;

· одночасну роботу учителя з усім класом.

 

На думку Я.Коменського, «Клас є не що інше, як об’єднання однаково встигаючих учнів для того, щоб легше можна було вести разом до однієї і тієї ж мети всіх, хто зайнятий одним і тим же і ставиться до навчання з однаковою старанністю ». До хиб у висловлюваннях Коменського відносно організації навчання треба віднести його припущення, що одного вчителя досить для будь-якого числа учнів (навіть 300 учнів). Звичайно, у цьому позначився певний механіцизм Коменського, надмірна віра в силу «єдиного методу». Коменський пропонував поділити всіх учнів на десятки і доручити заняття під керівництвом учителя кращим учням.

Класно-урочна система має низку переваг порівняно з іншими формами, зокрема індивідуальними: керівна роль учителя, чітка організаційна структура, раціональне використання часу, застосування різних методів і прийомів навчання, забезпечення пізнавальної активності учнів, послідовного і систематичного вивчення матеріалу. Водночас ця форма має деякі вади: орієнтація на «середнього» учня, обмежені можливості у здійсненні індивідуальної роботи, наслідувальний характер навчальної діяльності учнів.

 

Критичні висловлювання на адресу класно-урочної системи стали основою численних пошуків і вчених педагогів, і вчителів-практиків, з одного боку, і з іншого – шляхів удосконалення класно-урочної системи.

Першу спробу модернізації зробили в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. англійський священик А.Белл і вчитель Дж.Ланкастер, використавши ідею Я.Коменського про можливість залучення кращих учнів до навчання інших. Нова модифікована форма навчання отримала назву белл-ланкастерська система взаємного навчання і була використана авторами в Англії та Індії. Суть тієї системи полягала в тому, що старші учні спочатку вивчали матеріал під керівництвом учителя, а потім, отримавши відповідну інструкцію, займалися із молодшими, передаючи їм одержані знання. Свого часу цю систему подекуди запроваджували у вітчизняній школі: вона виправдовувала себе там, де не вистачало вчителів, але значного поширення не набула, оскільки не забезпечувала необхідної підготовки дітей.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)