АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначення параметрів і вибір обладнання системи ППТ

Читайте также:
  1. Definitions. Визначення.
  2. V. Розрахунок немеханічного обладнання.
  3. VI. Вплив виборчих систем на політичні системи
  4. А.Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
  5. Аналіз використання виробничого обладнання
  6. Аналіз та оцінка екологічної складової регіональної системи
  7. Б. Політичні та економічні системи країн
  8. БЕЗПЕКА ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ
  9. Біоетика і становлення національної системи охорони здоров’я в Україні.
  10. В якій відповіді дано визначення способу (форми) розкрадання чужого майна?
  11. В якій відповіді названа характерна риса Особливої частини кримінального законодавства держав, право яких належить до англосаксонської системи?
  12. В якій наведеній відповіді містяться визначення мети злочину?

ЛЕКЦІЯ №2.2

ПАРАМЕТРИ РОБОТИ Обладнання системи ППТ

Визначення параметрів і вибір обладнання системи ППТ. Регулювання режиму роботи насосних установок. Основні способи. Особливості паралельного та послідовного підключення насосних агрегатів

План лекції

Визначення параметрів і вибір обладнання системи ППТ

Регулювання режимів роботи насосних установок систем ППТ

Список використаної літератури

 

1) Молчанов Г.В., Молчанов А.Г. Машины и оборудование для добычи нефти и газа. Учебник для вузов. – М.: Недра, 1984, 464 с.

2) Справочник по нефтепромысловому оборудованию. Под ред. Е.Н.Бухаленко. – М.: Недра, 1990. - 550 с.

3) Молчанов Г.В., Чичеров Л.Г. Нефтепромысловые машины и механизмы. – М.: Недра, 1983. – 308 с.

4) Костриба І.В. Нафтопромислове обладнання. Задачі, вправи. Навчальний посібник. – К.: ІЗМН, 1996. – 432 с.

5) Персиянцев М.Н. Добыча нефти в осложненных условиях. – ООО «Недра-бизнесцентр», 2000. – 653 с.

6) Чичеров Л.Г., Молчанов Г.В., Рабинович А.М. и др. Расчет и конструирвание нефтепромыслового оборудования. – М.: Недра

 

Визначення параметрів і вибір обладнання системи ППТ

 

Інтенсивність припливу пластової рідини у свердловину обумовлюється насамперед тиском у пласті, який протягом періоду експлуатації родовища знижується. Отже, для інтенсифікації припливу рідини і газу необхідно забезпечувати збереження пластового тиску. Цим і пояснюється застосування методів його підтримування.

Насоси, використовувані для закачування рідин у нафтові пласти, як правило, спеціалізовані, їхні основні параметри:

– подача – 2…1000 м3/год;

– тиск – 3…50 МПа.

Для закачування води в пласт використовуються насоси двох типів – відцентрові і плунжерні.

Відцентрові насоси прості в монтажі й обслуговуванні, легко піддаються автоматизації і дистанційному контролю, можуть довгостроково працювати без обслуговуючого персоналу, забезпечують високу рівномірність подачі. Однак вони працюють із зниженим ККД при відхиленні подачі від оптимальної. Одержання малої подачі і великих тисків при високому ККД для них неможливе.

Насоси об'ємної дії (отримали за кордоном широке поширення), як правило, виконуються багатоплунжерними з робочими тисками до 50 МПа, числом обертів колінчатого вала 250…1000 хв-1. Їх ККД при роботі в широкому діапазоні подач складає 80-85 %.

Застосовуються трьох-, п'ятьох-, семи-, дев’ятиплунжерні насоси одинарної дії, що забезпечує нормальну роботу прийомних і напірних трубопроводів, на яких встановлюються повітряні ковпаки з розділювальною мембраною. Швидкість руху плунжерів сягає 1,2…1,5 м/с, причому, в залежності від довжини хода змінюється максимальне число обертів для різних довжин ходів:

– 75 мм – 450…500 хв-1;

– 100 мм – 400 хв-1;

– 125 мм – 350 хв-1;

– 150 мм – 230…260 хв-1.

Вал насоса з двигуном у таких насосів з'єднується:

– безпосередньо за допомогою компенсаційної муфти — при використанні в якості приводу тихохідного ДВЗ або синхронного двигуна;

– за допомогою зубчатого редуктора, що монтується на фланці приводної частини насоса;

– за допомогою клино-пасової передачі.

У нашій країні для нагнітання рідини до продуктивного шару в більшості випадків застосовуються відцентрові багатоступінчасті секційні насоси ЦНС із подачею до 1000 м3/год при тиску 0,4…20 МПа (табл. 2.2.1).

 

Таблиця 2.2.1 – Основні показники насосів ЦНС

Показник Насос  
ЦНС- -180-950 ЦНС- -180-1185 ЦНС- -180-1422 ЦНС- -180-1660 ЦНС- -180-1900 ЦНС- -500-190
Подача, м3/год            
Максимальний тиск, МПа 9,5 11,8 14,2 16,6 19,0 20,2
Кількість секцій            
Потужність привідного двигуна, кВт            
               

Такий технічний показник насосів ЦНС, як напір (тиск) регулюється зміною числа ступенів. Конструкція насоса являє собою набір секцій, затиснутих всмоктувальною і нагнітальною кришками і стягнених шпильками. Вал насоса встановлений на підшипниках ковзання з примусовим мащенням, осьове зусилля сприймається упорним підшипником.

Для підвищення довговічності основні деталі насоса виготовляють із хромистих сталей: робочі колеса і спрямовуючі апарати – литі зі сталі 20Х13Л, вал 40ХФА.

Кількість напірних свердловин в зоні нагнітання визначається за формулою:

, (2.2.1)

де – загальна довжина напірного контуру, м;

– середня відстань між свердловинами; м.

При відомій довжині контуру нагнітання , задаючись різними значеннями , знаходять відповідну їм кількість нагнітальних свердловин.

Витрата води визначається за формулою

, м3/добу, (2.2.2)

де – загальна кількість води, що нагнітається, м3/добу.

Для попередньої оцінки приймальної здатності нагнітальних свердловин можна користуватися формулою

, м3/добу (2.2.3)

де – ефективна проникливість пласта для води в Дарсі;

– ефективна потужність пласта в м;

– перепад тиску на забої, МПа ( – тиск на забої при нагнітанні; – шаровий тиск);

– коефіцієнт гідродинамічної недовершеності вибою свердловини;

– в’язкість води, спз;

– радіус дії свердловини, м;

– радіус свердловини, м.

З формули (3)

, МПа, (2.2.4)

де

(2.2.5)

Тиск води, що нагнітається в гирло свердловини

, МПа (2.2.6)

де – пластовий тиск, МПа;

– середня глибина нагнітання свердловини, м;

– питома вага води.

Розмір гідравлічних опорів у колоні нагнітальних труб

, МПа, (2.2.7)

де – коефіцієнт тертя при русі води трубами;

– діаметр труб, м.

З врахуванням гідравлічних опорів тиск нагнітання складає:

, МПа. (2.2.8)

Для підтримки шарового тиску кількість води, що нагнітається до свердловини повинна бути не меншою, ніж кількість усієї продукції, що видобувається.

Об’єм нафти, що видобувається за добу

, м3 (2.2.9)

де – дебіт нафти, т/добу;

– об’ємний коефіцієнт нафти;

– питома вага нафти, т/м3.

Об’єм газу, що видобувається за добу в атмосферних умовах

, м3 (2.2.10)

де – загальна кількість газу, м3/добу;

– шаровий тиск, атм.

– коефіцієнт розчинності газу в нафті, м33·МПа.

Об’єм вільного газу, котрий видобувається за добу в пластових умовах

, м3 (2.2.11)

де – пластова температура, °К;

– коефіцієнт стисливості газу, (визначається за графіком).

Загальний об’єм добового видобутку газу в пластових умовах

, м3 (2.2.12)

де – об’єм води, яка видобувається за добу, м3.

Без урахування контурної води, яка надходить у родовище при коефіцієнті перевитрат =1,2...1,4, потрібна кількість води, що закачується, становить:

, м3 (2.2.13)

При підтримці пластового тиску шляхом нагнітання газу в газову шапку об’єм необхідного газу становитиме:

, м3.

Дляскорочення витрат на будівництво кущових насосних станцій в останні роки почате використання відцентрових електронасосів у якості водозабірних і одночасно нагнітальних. У цьому випадку закачування здійснюється без підготування води.

Одночасно з забором води забезпечується додатковий напір (до 1200-1300 м), необхідний для нагнітання води в пласт. Таким чином, вода перекачується без контакту з повітрям, тобто без її аерації, що дозволяє уникнути заходів з підготування води та спорудження блокових кущових насосних станцій.

Однак при цьому ускладнюється контроль і ремонт внутрішніх свердловинних насосів, двигунів, знижується ККД обладнання.

Необхідний напір залежить від довжини напірних трубопроводів, глибин нагнітальних свердловин, ефективної площі перетину каналів у зоні фільтра — призабійной частини пласта, у якій нагнітається вода.

 

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)