Це дія (чи бездіяльність), яка хоч і пов’язана з вчиненим злочином, але не є співучастю

За КК можна виділити такі форми причетності (ч. 6, 7 ст. 27 КК):

1.

· Заздалегідь не обіцяне приховування злочину (активна діяльність особи, спрямована на приховування злочинця, засобів, знарядь злочину, його слідів або предметів, здобутих злочинним шляхом (напр.., ст.. 396 КК – мова йде про можливість притягнення до крим. відповідальності за приховування лише тяжких чи особливо тяжких злочинів, див. також ч. 2 ст. 396 КК – не підлягають крим. відповідальності за приховування злочину члени сім’ї, або близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначено законом

Близькі родичі – батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати, сестри, дід, баба, онуки

Члени сім’ї – особи, які спільно проживають і ведуть спільне господарство, а також особи, які перебувають на вихованні чи утриманні.

· В КК передбачено самостійною нормою крим. відповідальність за найбільш небезпечний вид причетності (ст.. 256 КК) – заздалегідь необіцяне сприяння учасникам злочинних організацій чи укриття їх злочинної діяльності. (якщо такі дії були заздалегідь обіцяні, то їх слід кваліфікувати як співучасть у злочині у виді пособництва).

2. Іншою формою (видом) є придбання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом – активна діяльність, що виявляється у купівлі чи інший оплатній передачі майна, здобутого злочинним шляхом, або зберігання такого майна (ст.. 198 КК).

3. Виділяють ще такий вид причетності як потурання - виражається в тому, що особа, яка зобов’язана була і могла перешкодити вчиненню злочину, не зробила цього, і злочин було здійснено (напр.., працівник міліції знає, що готується злочин, але не припиняє його) На практиці питання про відповідальність у потуранні вирішується так:

- якщо потурання було заздалегідь обіцяним, воно стає пособництво (у формі сприяння переховуванню чи усунення перешкод)

- заздалегідь не обіцяне потурання утворює собою у випадках, передбачених КК, службовий злочин (зловживання службовим становищем чи службова недбалість).

4. Крим. закон (ч. 7 ст. 27) до причетності відносить обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи несуть крим. відповідальність лише у випадках, коли вчинене діяння містить ознаки іншого складу злочину (див. ч. 3 ст. 243 КК)

58. Поняття і ознаки множинності злочинів. Відмінність множинності злочинів від одиничного злочину.

Поняття множинності визначено в теорії крим. права. Це

вчинення однією особою двох або більше злочинів, коли принаймні два з них зберігають своє крим.-правове значення, тт. за два із вчинених сусп. -небезп. діянь не виключається можливість притягнення до крим.відповідальності або у особи зберігається судимість за раніше вчиненийзлочин.

До множинності відносять повторність, сукупність, рецидив (Р. VІІ ст.. 32-35 КК)

Б) Множинність злочинів характеризується такими ознаками:

1. Одна особа вчиняє декілька (два і більше) кримінально-правових діянь (послідовно – одне за іншим або одночасно).

2. Кожне із вчинених діянь містить ознаки самостійного складу злочину (напр., вбивство – ч. 1 ст. 115 КК і крадіжка – ч. 3 ст. 185).

3. Кожен злочин тягне за собою крим.-правові наслідки, тт. особа зазнає осуд, їй може бути призначено покарання т.п.).

4. Особа, яка вчинила злочин, має непогашену або не зняту судимість (напр., вчиняє крадіжку – ч. 2 ст. 185 КК і має непогашену судимість за грабіж – ч. 1 ст. 186 КК).

В) На законодавчому рівні, в спеціальний літературі та наукових дослідженнях, в правозастосуванні виділяють три види (форми) множинності:

- повторність (ст.. 32 КК)

- сукупність злочинів (ст.. 33 КК)

- рецидив (ст.. 34 КК).

Кожному з цих видів характерні загальні ознаки множинності, а також спеціальні ознаки, які допомагають відрізнити їх один від одного.

Поиск по сайту: