 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Значення класифікації злочинів
1. Усуває необхідність давати в законі постійно змінювані і різні за об’ємом переліки злочинів у нормах О.Ч. про незакінчений злочин, співучасть, звільнення від крим. відповідальності. тощо.
2. Пов’язує вчинення особою злочину того чи іншого виду с певними крим. –правовими наслідками (див.: Розділ 9 ст. 45-48 КК).
3. Враховується при призначенні покарання ступінь тяжкості вчинених злочинів, форми вини (див.: ст.. 70-71 КК).
4. Враховується при звільнені від покарання та його відбування (ч.4 ст.74, ч.1 ст.75 ін. КК)
13. Поняття кримінальної відповідальності. Підстава кримінальної відповідальності.
Крим. відповідальність – це спосіб держ.-правового впливу на особу, яка вчинила злочин і у відповідності з яким вона зобов’язана на підставі вимог закону перетерпіти певні передбачені законом обмеження і позбавлення.
Баулін Ю. В.: «це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин державного осуду, а також передбачення КК обмежень особистого, майнового або іншого характеру,що визначаються обвинувальним вироком суду і покладаються на винного спеціальними органами держави»
Кримінальна відповідальність представляє собою осуд з боку держави, обов’язок засудженого перетерпіти обмеження, передбачені законом, та контроль з боку держави
Крим. відповідальність:
1. Виникає на певному етапі розвитку кр.-пр. відносин
2. Складається з реалізації примусових заходів кр.-пр. гарантій, які основані на нормах крим. права.
Включає в себе: - засудження особи (відносно особи виноситься обвинувальний вирок)
- призначення йому покарання за вчинений злочин
- відбування покарання
- негативний наслідок (певні обмеження для особи, яка відбула покарання) – судимість.
Підстава кримінальної відповідальності визначена в ст..2 КК - це вчинення особою сусп..-небезп. Діяння, що містить склад злочину, передбачений крим. кодексом. (В теорії деякі науковці розрізняють дві підстави: об’єктивна і суб’єктивна).
Підстава крим. відповідальності означає, що особа не просто вчиняє суспільно-небезпечне діяння, а вчиняє злочинне діяння, тобто таке, що відповідає всім ознакам злочину у відповідності з КК України (ст. 11) і у вчиненому діянні містяться всі ознаки складу злочину, передбачені законом.
Ознаки складу злочину поділяються на - об’єктивні (об’єкт і об’єктивна сторона) та
- суб’єктивні (суб’єкт і суб’єктивна сторона)
14. Форми реалізації кримінальної відповідальності.
ФОРМИ
реалізації кримінальної відповідальності:
| 1 форма – крим. відповідальність без призначення покарання | 2 форма крим. відповідальність з призначенням покарання (але без його реального відбування) | 3 форма |
| особу засуджують, але не призначають покарання (ч.4, ст. 74 ст.. 21) (вважається не судимим) | особу засуджують, призначають покарання, але звільняють від реального відбування його (ч.1 ст. 75) (судимий) | особу засуджують, призначають покарання, відбуває покарання (судимість) – ст. 89,90 |
15. Поняття складу злочину. Види складів злочину (за ступенем суспільної небезпеки, за конструкцією об’єктивної сторони) та їх поняття.
Склад злочину – це сукупність встановлених крим. законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують вчинене сусп–небезп. Діяння як конкретний злочин.
В) Значення складу злочину
1. На законодавчому рівні здійснюється криміналізація суспільно-небезпечних діянь (через конструкцію диспозицій Особливої частини КК).
2. Склад злочину є підставою крим. відповідальності.
3. За допомогою складу злочину здійснюється кваліфікація злочинів і розмежування суміжних злочинів.
Г) Види складів злочинів (класифікація) здійснюється за такими критеріями
1. за структурою (описом) об’єктивної сторони
· формальні склади злочинів – крим. відповідальність настає за вчинення сусп.-небезп. дії, передбаченої в статті Особливої частини КК. Наслідки в таких злочинах непередбачені. Якщо тяжкі наслідки настають при вчиненні формального складу злочину (ст. 111 КК, напр.), вони мають бути ураховані при призначені покарання як обставина, що обтяжує крим. відповідальність (п.5 ч.1.ст. 67 КК)
· злочинами з матеріальним складом вважаються такі, при конструюванні яких обов’язкової ознакою об’єктивної сторони є діяння, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками, що передбачені КК. Закінченим такий злочин вважається лише з настанням наслідків, визначених законом (напр., вбивство, крадіжка).
· виділяють ще злочини з усіченим складом, як різновид формального складу злочину. В таких злочинах момент закінчення його перенесено на стадію готування або замаху (ст.. 187, ст. 257 КК)
2. за ступенем суспільної небезпечності виділяють
· основний склад злочину, в якому розкриваються основні, суттєві ознаки конкретного злочину і не називаються ні пом’якшуючі, ні обтяжуючі обставини (ч.1 ст.115, ч.1 ст. 185 КК інш).
· склад з обтяжуючими обставинами (кваліфікований склад) – містить вказівку на ознаки, які суттєво підвищують суспільну небезпечність основного складу злочину, впливають на кваліфікацію вчиненого та на вид і розмір покарання (див.: ч.2,3,4,5 ст.185 КК).
· Склади з пом’якшуючими обставинами (іноді вживається термін «привілейований» склад злочину) містить вказівку на ознаки, які суттєво зменшують ступінь суспільної небезпечності певного виду злочину, змінюють кваліфікацію діяння і впливають на вид і розмір покарання (див.: ст. 116, ст.117, ст.118, ст..119 КК інш).
16. Елементи та ознаки складу злочину. Поняття обов’язкових та факультативних ознак складу злочину.
Б) Елементи складу злочину
| об’єктивні ознаки | суб’єктивні ознаки | ||
| об’єкт злочину | об’єктивна сторона злочину | суб’єкт злочину | суб’єктивна сторона |
| це суспільні відносини (блага, цінності, інтереси соціально-значимі), на які посягає злочин і яким заподіюється чи може бути заподіяна істотна шкода, поставлені під охорону крим. закону | сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону злочину через основні ознаки: -сусп.-небезп. діяння -сусп.-небез. наслідки -причино вий зв'язок між ними та додаткові ознаки: місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя вчинення злочину | особа, яка вчинила злочин і їй притаманні такі ознаки: - фізична - осуда або обмежено осудна особа - вік крим. відповідальності - У певних випадках, передбачених КК це може бути спеціальний суб’єкт (ч. 2 ст. 18 КК) | Ознаки, що визначають внутрішню сторону злочину, тобто психічну діяльність особи під час вчинення злочину через таки ознаки як - вина, - мотив - мета - емоції |
17. Поняття та види (класифікація «по вертикалі» та «по горизонталі») об’єктів злочину.
Поняття об’єкту злочину –це охоронювані крим. законом сусп.. відносини (соціально значимі блага, цінності, інтереси), яким в результаті злочину заподіюється чи може бути заподіяна істотна шкода.
(Єдиної точки зору з приводу поняття об’єкту злочину в теорії крим. права немає, а закон це поняття не визначає).Більшість теоретиків крим. права дотримуються точки зору, що об’єкт – це те, на що посягає злочин, тт. суспільні відносини, поставлені під охорону крим. закону.
Б) Види об’єктів злочину
За вертикальною класифікацією об’єкти поділяються на:
- загальний – це вся сукупність суспільних відносин, які охороняються крим. законом від злочинних посягань (в загальному визначений в ч1 ст.1 КК)
- родовий – це група однорідних (тотожних) сусп.. відносин, які охороняються єдиним комплексом крим-прав. норм конкретних Розділів ОЧ КК (визначаємо за назвою Розділу, в якому знаходиться конкретна стаття, яка передбачає відповідальність за злочин) (напр.., Розділ 2,: ОЧ КК)
- безпосередній – конкретне суспільне відношення поставлене під охорону крим. закону, якому може бути спричинена істотна шкода або спричинена така шкода.
За горизонтальною класифікацією безпосередній об’єкт поділяють на
| основний безпосередній об’єкт | додатковий безпосередній об’єкт | факультативний безпосередній об’єкт |
| конкретне охоронюване крим. законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди спричиняється або може бути заподіяна істотна шкода (ч.1 ст.115 – життя) | це сусп.. відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну крим-прав. охорону. В разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється істотна шкода разом або поряд з основним безпосереднім об’єктом (ст. 187 КК) | це суспільні відносини, яким при вчиненні даного сусп.. небезпечного діяння не завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода (ч.2 ст.296) |
В) Кримінально-правове значення об’єкту злочину
1. Він визначає характер суспільної небезпечності злочину
2. Є критерієм структуризації Особливої частини, поділяючи злочини на групи за родовим об’єктом
3. Є підставою розмежування злочинів між собою
4. Є одним із елементів підстави крим. відповідальності (ч.1 ст. 2 КК)
5. Служить системо утворюючим критерієм класифікації злочинів.
18. Поняття та значення загального і родового об’єктів злочину.
19. Поняття, види та значення безпосереднього об’єкта злочину.
20. Поняття та значення основного безпосереднього, додаткового безпосереднього та факультативного безпосереднього об’єктів злочину.
21. Поняття предмета злочину та потерпілого від злочину. Відмежування предмета злочину від знарядь та засобів вчинення злочину.
22. Поняття та ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
А) Поняття об’єктивної сторони –це зовнішня сторона злочину, що характеризується:
- сусп.-небезп. (злочинним) діянням (дією або бездіяльністю),
- сусп.-небезп (злочинними) наслідками,
- причинним зв’язком між злочинним діянням і злочинними наслідками
- та місцем, часом, способом, обстановкою, знаряддям і засобами вчинення злочину.
Поняття об’єктивної сторони злочину сформульоване лише в науці (теорії крим. права).
Б ) Ознаки об’єктивної сторони поділяються на
· обов’язкові, до яких відносять:
- сусп.-небезп.діяння (для формальних і матеріальних складів злочинів)
- сусп.-небезп. наслідки і причинний зв'язок між ними (для матеріальних складів злочинів)
· факультативні, до яких відносять:
- місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка.
в) Суспільно-небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони – це усвідомлений вольовий поступок людини, зовнішня сторона якого є або активною, або пасивною.
ФОРМИ
Поиск по сайту: