Класицизм на Україні

Майже на самому передодні Великої Француської Революції, коли химерне рококо довело життєву розкіш всевладної аристокра­тії до останніх меж пересичености, Жан Жак, Руссо кинув клич поворо­ту до природи й греко-римської простоти та строгости життя. Клич цей загомонів у життю й літературі, а в мистецтві виявивсй новим стилем т. зв. к л я с и ц и с т и ч н и м. Остання четвертина XVIII ст. пройшла у Франції і в Европі взагалі під знаком класичности, що здавалася сучасникам останньою доскою рятунку перед надвигаючою загладою й рознузданням. Зразки класицизуючої архітектури діста­лися на Україну окружною дорогою через Петербург і виявилися головно в будівництві всесильних тоді царських фаворитів. Магнатські резиденції останнього гетьмана в Батурині й Почепі та двір Завадовських у Ляличах на Чернигівщині, можуть послужити типовими зразками першої фази того, імпортованого на Україну класицизму.

Палату Розумовського в Почепі будував український будівничий Яновський, але на основі планів французького архітектора Валєн де ля Мота, що то перший пересадив вітку класицизму на грунт Петербурга. Почепська резиденція, задумана як складний ансамбль головного будинку зєднаного овальними крилами з рештою мешкальних і господарських (помічних) будинків, обняла собою площу біля шести тисяч квадратних метрів і під тим оглядом була справжньою новинкою в будівництві України. Очевидно, з тої складної цілости мусів вирізнятися головний будинок — сама палата. Вона одноповерха, симетрична й зосереджена в чоловому ризаліті корпусу, з портиком

на шести кольонах і класичним фронтоном. З батуринської резиденції Розумовського, збудованої англійським архітектом

Чарльсом Камероном, залишилися тільки румовища головно­го будинку, та одного з бокових крил. В порівнанні з деякою інтимністю почепської резиденції, батуринську ціхує монументальність, до­сягнена величавою кильонадою, що простяглася горішньою кондигнацією в усю широчінь палатної фасади.

Подібно як у Почепі й Батурині, так і резиденція графів Завадовських у Ляличах обіймала велитенський ансамбль будівель на просторі шіснацяти тисяч квадратних метрів. Центральними бігуна­ми ансамблю були тут — головний корпус палати й, однозгідна з ці­лістю, церква св. Катерини. Будував цю резиденцію італійський архітектор Джакомо Кварені, що приніс з собою на Україну рим­ський відтінок класицистичного стилю, куди більої соняшний та інтимний, як класицизм де ля Мота й Камерона.

Названі магнатські резиденції виросли з українського чорнозему неждано й несподівано, непопереджені еволюцією місцевих естетичних вимогів, але вони не залишилися без впливу на дальший розвиток української образотворчости. Класицизм у всіх своїх пізніших відмінах протривав у поміщицькому й «ерарному» будівництві України поза половину XIX ст., а навіть позначився в архітектурі й декорації мі­щанських домиків та селянських хат.

Поиск по сайту: