ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

Літерат́урна мóва — це оброблена, унормована форма національної мови, як в писемному так і в усному різновидах, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, стилістичною диференціацією.

Літературна мова — спільна мова писемності одного, іноді декількох народів, мова офіційно-ділових документів, шкільної освіти, писемно-побутового спілкування, науки, публіцистики, художньої літератури, всіх проявів культури, що відбуваються в словесній формі, частіше писемній, але іноді усній. Розрізняються письмово-книжна й усно-розмовна форми літературної мови, виникнення, співвідношення й взаємодія яких підкоряються певним історичним закономірностям.

Літературна мова — це унормована мова суспільного спілкування, зафіксована в писемній та усній практиці. Власне літературна мова — одна з форм національної мови, яка існує поряд з іншими її формами — діалектами, просторіччям, мовою фольклору. Літературна мова має наддіалектний характер, стабільні літературні норми у граматиці, лексиці, вимові.

Мо́вна но́рма — сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі спілкування. Головні ознаки мовної норми — унормованість, обов'язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність.

Розрізняють такі структурно- мовні типи норм:

1) орфоепічні норми (вимова); наприклад: (молод'ба)

2) акцентуаційні норми (визначають правильний словесний наголос);Наприклад: вихо!дити- ви!ходити

3) лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності);

4) словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова);

5) морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами);

6) синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень);

7) стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);

8) орфографічні норми (написання слів);

пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).

2. Згрупувати слова у синонімічні ряди. На початку поставте стилістично нейтральне слово з найзагальнішим значенням.

Однаковий, тотожний,однотипний, ідентичний

Постійний, незмінний. стійкий, стабільний.

Припущення, гіпотеза, передбаченн.

Гроші, кошти, фінанси, капітал.

Період, епоха, час, пора, доба.

Записувати, фіксувати, нотувати.

Знищити, зруйнувати, ліквідувати, скасувати.

Рівнобіжний.

Задум.

Поиск по сайту: