АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Раціоналістичного напрямку і дедуктивного методу наукового пізнання

Читайте также:
  1. Б) заснований на цьому вченні метод пізнання.
  2. Вимоги щодо реалізації методу бесіди
  3. Державотворча роль мови. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови. Стилі і типи мовлення.
  4. Для студентів спеціальності 7.03060101 «Менеджмент і адміністрування» навчально-наукового центру післядипломної освіти
  5. Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання та використання економічних законів
  6. Искусственное дыхание по методу «изо рта в рот».
  7. Індикатори методу нейтралізації
  8. Класифікація інформації наукового дослідження.
  9. Класифікація методів наукового пізнання
  10. Класична школа «наукового менеджменту». Формування доктрини «людських відносин». Хотторнський експеримент.
  11. Критерії вибору тем наукового дослідження
  12. Критерії вибору теми наукового дослідження, порядок її конкретизації і затвердження

( 2 год .).

1. Декарт про роль розуму і сумніву у створенні дедуктивного методу здобування істинного знання.

2. Дуалізм Декарта у вченні про субстанцію.

3. Особливості гносеології і критерію істинного знання.

4. Декарт – представник етичного раціоналізму у новій філософії.

 

3.

 

Лекція третя. Проблема субстанції у представників філософського раціоналізму ( 2 год .).

1. Вчення Б.Спінози про субстанцію(пантеїзм), людину та пізнання.

2. Етичні ідеї у філософії Спінози: проблема свободи.

3. Монадологія Г. Лейбніца про метод, субстанцію і пізнання.

4. Проблема особистості у філософії Лейбніца.

 

 

Лекція четверта. Англійський емпіризм (2 год).

1. Емпірична гносеологія Т.Гоббса і Дж. Локка.

2. Філософія держави та моралі Гоббса і Локка.

3. Ідеалістичний сенсуалізм і соліпсизм Дж. Берклі.

4. Філософський скептицизм і агностицизм Д.Юма.

 

Лекція п’ята. Філософія французьких просвітників. ( 2 год.).

1. Енциклопедичність і соціальна раціональність філософії Просвітництва.

2.Матеріалістична онтологія і гносеологія французьких мислителів.

3. Особливості філософської антропології і соціальної філософії.

4. Етичні ідеї – осереддя філософії Просвітництва.

 

Лекція шоста. Німецька класична філософія.

Суб’єктивний діалектичний ідеалізм І.Канта і Й.Фіхте ( 2 год .).

1. І.Кант – засновник німецької класичної філософії.

2. Особливості антропології та етичного вчення Канта, їх гносеологічне обґрунтування.

3. Поняття свободи – наріжний камінь філософії Канта.

4. Проблема суб’єкта і моральності у «філософії діяльності» Фіхте.

 

Лекція сьома. О б’єктивнийдіалектичний ідеалізм філософії тотожності Ф.Шеллінга (2 год.).

1. Утвердження ідеї діалектики в натурфілософії.

2. Ідея абсолютної тотожності суб’єкта і об’єкта.

3. Проблеми моралі у праці «Філософські дослідження про сутність людської свободи».

 

Лекція восьма. Система і метод філософії

об’єктивного діалектичного ідеалізму Г.Гегеля ( 2 год. ).

1. Витоки і зміст гегелівської діалектики.

2. Система філософії Гегеля.

3. Місце праці в гносеології Гегеля.

4. Гегель про філософію і її співвідношення з окремими науками.

 

4.

Лекція дев’ята. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха (2 год.).

1. Критика релігії – важливе завдання німецького мислителя.

2. Л.Фейєрбах про основне питання філософії.

3. Гносеологія Фейєрбаха.

4. Фейєрбах про характер нової філософії.

 

 

Лекція десята. Діалектико-матеріалістична

філософія марксизму (2 год.)

1. Спадкоємність і новизна ідей марксистської філософії.

2. Основні нові теоретичні ідеї:

- матеріалістичне розуміння історії; - матеріалістична діалектика;

- вчення про практику; - філософія суспільної свідомості: теорія

революційної дії; філософія для мільйонів трудящих.

3. Нове бачення єдності філософії зі спеціальними науками та іншими

формами суспільної свідомості.

 

 

УІ. Семінари:

теми і питання для обговорення.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)