АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Перспективи розвитку лібералізму в 20 ст

Читайте также:
  1. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України
  2. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
  3. Аналіз технічного рівня розвитку виробництва
  4. Аналіз туристичного ринку та прогнозування його розвитку
  5. БІОЛОГІЗАТОРСЬКЇ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПЕДОЛОГІЯ.
  6. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
  7. Братства та їх роль в розвитку української культури 16- початок 17 ст.
  8. Братства та їх роль в розвитку української культури.
  9. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів.
  10. Виникнення і формування класичного лібералізму
  11. Вища освіта в незалежній Україні: стан і перспективи
  12. Вікова періодизація розвитку особистості

Падіння комуністичних режимів у країнах Південної та Східної Європи, в СРСР у 1989–1991 pp. поклало край довготривалій конфронтації на теоретичному та ідеологічному рівнях між доктриною комунізму і лібералізму. Лібералізм став домінуючою політичною доктриною не лише серед традиційних демократичних країн, ай в колишніх країнах реального соціалізму, поширювався на всіх континентах. Це дало підстави Френсісу Фукуямі (нар. 1952) у праці "Кінець історії та остання людина" (1992) сформулювати висновок про "кінець історії" та повну й остаточну перемогу ліберальної демократії. Зокрема, він констатував, що ліберальна демократія почергово отримала перевагу над монархією, фашизмом і, нарешті, комунізмом. Відповідно це призвело до останньої фази ідеологічної еволюції людства та сприяло конституюванню оптимальної форми урядування, заснованої на засадах ліберальної демократії. Однак в умовах, здавалось би, суцільного домінування доктрини лібералізму, коли жодна інша політична доктрина/ідеологія була не в змозі створити конкуренцію, перед суспільством виникла низка нових викликів, які ставлять під сумнів багато традиційних ліберальних цінностей і вимагають адекватної відповіді. Це передусім виклик глобалізації, взаємозв'язок між вільним ринком та особистою свободою і демократією та проблема плюралізму/багатокультурності.

Глобалізація – це складний процес, у межах якого національні держави стають усе більш взаємопов'язаними та залежними, що провокує низку проблем у галузі теорії та практики лібералізму. В багатьох випадках глобалізацію пов'язують з транснаціональними корпораціями, які підтримують міжнародні інститути: Світова організація торгівлі (COT), Міжнародний валютний фонд (МВФ), котрі домінують над національними державами та громадянами цих держав. Подібні корпорації трактують світ як єдиний ринок, відповідно національні норми поширюються на них лише умовно.

Наступним викликом стало питання взаємозв'язку між особистою свободою, демократією та вільним ринком. Упродовж тривалого періоду цей взаємозв'язок розглядали майже як універсальний. Зокрема в межах теорії модернізації декларувалося, що означені характеристики є показниками переходу від авторитарного режиму до демократичного, оскільки це відповідало досвіду європейських країн та США і передбачало, що економічне зростання безпосередньо пов'язане із розвитком особистої свободи та демократії. Однак швидкий економічний ріст багатьох країн Азії, які запровадили засади вільного ринку, не був пов'язаний із відповідним розвитком особистої свободи та поширенням засад демократії. Стан особистої свободи, її обмеження з боку держави відповідали характеристикам авторитарних держав. Подібна ситуація швидкого економічного розвитку, високих економічних показників, які ґрунтувалися на засадах вільного ринку і суттєвих обмежень особистої свободи, не була короткотривалою для цих країн (Китай, Південна Корея, В'єтнам та ін.).

З початку 90-х років XX ст. європейські країни стали об'єктом активної імміграції. Внаслідок цього в багатьох країнах швидкими темпами збільшувалася частка іммігрантів, передусім з країн Африки та Азії. На відміну від іммігрантів з країн Східної та Південної Європи, які досить швидко інтегрувалися в культурне середовище і належали до християнської цивілізації, нові іммігранти, навіть якщо й проживали тривалий час у країні нового перебування, не інтегрувалися в її культурне середовище, а зберігали відданість власній культурі. Це призвело до оформлення в багатьох європейських країнах наприкінці 90-х років XX ст. – на початку нового тисячоліття потужних рухів антиіммігрантського спрямування. Виник парадокс, коли громадяни європейських країн, які визнавали ліберально-демократичні цінності, в нових умовах почали підтримувати антиіммігрантські політичні партії крайнього правого спрямування. Протягом першого десятиріччя XXI ст. усі європейські країни прийняли досить жорсткі закони, покликані регулювати (обмежити) імміграцію, у яких було поставлено під питання багато традиційних ліберальних цінностей.

Отже, політична доктрина лібералізму впродовж тривалого періоду свого існування зазнала суттєвої трансформації. Поява і розвиток соціального лібералізму та неолібералізму значною мірою були зумовлені потужними суспільними викликами. Актуальні проблеми сьогодення формулюють нові системи викликів. Проте політична доктрина лібералізму в своїх "відповідях" постійно дотримується ключових засадничих положень: індивідуалізм, свобода, раціональність, толерантність і плюралізм, конституціоналізм та демократія.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)