АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Організація здійснення правосуддя в Україні

Читайте также:
  1. II. Організація перевірок органами Держтехногенбезпеки України
  2. VII. Система підготовки кадрів до здійснення процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
  3. А)Ранній гуманізм в Україні
  4. Автономія в Україні. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
  5. Американська організація Freedom House стверджувала, що збільшення терміну президентських і парламентських повноважень зробило Росію «ще більш невільною країною»
  6. АРХІВНА СПРАВА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ У 1920-1930-Х РР.
  7. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
  8. Бібліотека - інтелектуальний центр наукових досліджень. Структура і організація економічної бібліографії
  9. Біоетика і становлення національної системи охорони здоров’я в Україні.
  10. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні
  11. В Україні
  12. В Україні немає свого фільмофонду і державного кіномузею, низький рівень кіноосвіти. Зовсім зникла кінопреса (журнали “Новини кіноекрана”, “Вавилон”).

Згідно з конституційним принципом розподілу державної влади однією з її гілок є судова влада, яка покликана здій­снювати правосуддя в Україні.

Правосуддя — вид державної діяльності, за допомогою якої розглядаються і вирішуються питання, пов'язані з пору­шенням норм права. Тому воно здійснюється від імені дер­жави спеціально уповноваженими органами — судами, які на судових засіданнях розглядають у встановленому зако­ном порядку кримінальні, адміністративні, цивільні, судові та інші категорії справ.

Це положення дістало конституційне правове закріплен­ня у розділі VIII Основного Закону "Правосуддя".

Більш детально засади організації судової влади та заса­ди здійснення правосуддя в Україні визначені в Законі Ук­раїни "Про судоустрій України" від 2 лютого 2002 р.1

1 Голос України. — 2000. — 19 березня.

-448-

Відповідно до засад організації судової влади в Україні судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримі­нального, а також конституційного судочинства. Судочин­ство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та за­конами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Судову систему України становлять суди загальної юрис­дикції та Конституційний Суд України.

Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему су­дів. Конституційний Суд України — єдиний орган конститу­ційної юрисдикції в Україні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та за­конами України.

Згідно з ч. 5 ст. 125 Конституції України створення над­звичайних та особливих судів не допускається.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією та Законом України "Про Конституційний Суд України".

Закон також визначає засади здійснення правосуддя в Україні.

Відповідно до ст. 124 Конституції та ст. 5 Закону України "Про судоустрій України" правосуддя в Україні здійснюєть­ся виключно судами. Делегування функцій судів та привлас­нення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які незаконно взяли на себе вико­нання функцій суду, несуть передбачену законом відпові­дальність.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуд­дя через народних засідателів. Участь у здійсненні правосуд­дя є їх громадський обов'язок.

Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

-449-

Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесу­альним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

Водночас ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист на­рівні з громадянами та юридичними особами України.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом неза­лежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, ре­лігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, міс­ця проживання та інших обставин.

Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді. Для її надання у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У передбачених законом випадках, правова допомога надаєть­ся безоплатно.

Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгля­ду його судової справи.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випад­ків, передбачених процесуальним законом, а розгляд справи у судовому засіданні допускається за рішенням суду у випад­ках, передбачених цим законом.

При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуаль­ним законом.

Судочинство в Україні провадиться державною мовою. Інші мови у судочинстві застосовуються у випадках і по­рядку, визначених законом. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право ко­ристуватися рідною мовою та послугами перекладача у судо-

-450-

вому процесі. У випадках, передбачених процесуальним за­коном, це право забезпечується державою.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у су­ді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язко­вими до виконання усіма органами державної влади, органа­ми місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єд­наннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язко­вість урахування (преюдиціальність) судових рішень для ін­ших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визна­чається процесуальним законом.

Судові рішення інших держав є обов'язковими до вико­нання на території України за умов, визначених законом Ук­раїни відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'яз­ковість яких надана Верховною Радою України.

Невиконання судових рішень тягне за собою передбаче­ну законом відповідальність.

Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засіда­телями, у випадках, передбачених процесуальним законом, — також судом присяжних.

Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюєть­ся судом колегіальне у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до закону. Справи в порядку повторної ка­сації розглядаються складом суддів відповідної судової пала­ти (Військової судової колегії) Верховного Суду України згід­но з вимогами процесуального закону.

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, ніко­му не підзвітні і підкоряються лише закону.

Гарантії самостійності і незалежності суддів визначають­ся ст. 125 Конституції України та іншими законами.

Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'-

-451-

єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати неза­лежність суддів і не посягати на неї.

Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового про­цесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розгля­даються, якщо інше не передбачено процесуальним законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, зби­рання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово чи в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороня­ється і тягне за собою передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого роз­в'язання судових справ відповідно до їх внутрішнього пере­конання, що грунтується на вимогах закону.

Гарантії самостійності і незалежності судів та суддів забезпечуються: особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним зако­ном, таємницею постановлення судового рішення; заборо­ною втручатися у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом; особли­вим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленими законом; належним матері­альним та соціальним забезпеченням суддів; функціонуван­ням органів суддівського самоврядування; визначеними за­коном засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їхніх сімей, майна, а також іншими засобами правового змісту.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чин­них законів не допускається звуження змісту та обсягу пе­редбачених законом гарантій самостійності суддів, незалеж­ності та правової захищеності суддів.

Недоторканність суддів гарантується Конституцією, За­коном України "Про статус суддів" та іншими законами.

На народних засідателів і присяжних на час виконання ними у суді обов'язків, пов'язаних зі здійсненням правосуд­дя, поширюються гарантії недоторканності суддів.

Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстрокове, крім суддів, які призначаються на поса­ду судді вперше (ст. 126 Конституції). Судді, обрані безстро-

-452-

ково, перебувають на посаді судді до досягнення ними шіст­десяти п'яти років. До закінчення цього строку вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у пунк­тах 3—9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, тобто судді звіль­няються з посади органом, що його обрав або призначив; у разі неможливості виконувати свої повноваження; порушен­ня суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнан­ня його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подан­ня суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Закон України "Про судоустрій України" окремо визна­чає статус судів загальної юрисдикції. Зокрема, визначають­ся види цих судів. Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції Ук­раїни система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Систему судів загальної юрисдикції становлять:

місцеві суди;

апеляційні суди, Апеляційний суд України;

Касаційний суд України;

вищі спеціалізовані суди;

Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими ор­ганами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізова­ні суди.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечуєть­ся: єдиними засадами організації та діяльності судів; обов'яз­ковістю для всіх судів правил судочинства, визначених зако­ном; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов'яз­ковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів ор­ганами суддівського самоврядування.

Відповідно до ст. 125 Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізова­ні суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди нале­жать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних

-453-

Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

Спеціалізованими судами є господарські, адміністратив­ні та інші суди, визначені як спеціалізовані.

У судах різних судових юрисдикцій може запроваджува­тися спеціалізація судів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до закону за поданням Мі­ністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізова­ного суду.

Місце перебування і статус суду визначаються з ураху­ванням принципів територіальності (адміністративно-те­риторіального устрою) та спеціалізації.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адмі­ністративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної Законом системи судів, а також інші підстави, передбачені законом.

Кількість суддів у судах визначається Президентом Ук­раїни за поданням Голови державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з ура­хуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затвер­джених у Державному бюджеті України на утримання судів. Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верхов­ного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі реко­мендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів). Призначення на інші адміністративні посади в судах, а також призначення (обран­ня) на адміністративні посади у Верховному Суді України та звільнення з цих посад здійснюються у порядку, встановле­ному Законом. Суддя може бути звільнений з адміністратив­ної посади (крім адміністративних посад у Верховному Суді України) в порядку, визначеному Законом також за ініціати­вою Вищої ради юстиції.

-454-

Призначення судді на адміністративну посаду без додер­жання вимог Закону не допускається.

Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду.

Звільнення судді з адміністративної посади не звільняє його від повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді.

Види і склад місцевих судів встановлює закон. Місцеви­ми загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севас­тополя, а місцевими адміністративними судами — окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указів Прези­дента України.

Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голо­ви та заступника голови суду. У суді, в якому кількість суд­дів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

Згідно з Законом місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивіль­ні справи, а також справи про адміністративні правопору­шення.

У свою чергу, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а та­кож інші справи, віднесені процесуальним законом до їх під­судності.

Місцеві адміністративні суди розглядають адміністратив­ні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністра­тивної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди).

Закон визначає окремі повноваження судді місцевого су­ду, його голови та його заступників. Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження. Він має заступника (заступників). Заступ­ник голови місцевого суду відповідно до визначених головою суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У

-455-

разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здій­снюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.

Голова місцевого суду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому Законом; вони можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.

У Законі України "Про судоустрій України" визначаєть­ся також статус апеляційних судів. У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеля­ційні суди.

Апеляційними загальними судами є апеляційні суди об­ластей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеля­ційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляцій­ні суди регіонів та Апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі потреби замість апеляційного суду області можуть утворюватися апе­ляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поши­рюється на кілька районів області.

Апеляційними спеціалізованими судами ^апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які ут­ворюються в апеляційних округах відповідно до указів Пре­зидента України.

До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстрокове, голова суду та його за­ступники.

В апеляційних судах утворюються судові палати. У скла­ді загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних спра­вах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть ут­ворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Апеляційний суд України діє у складі: судової палати у цивільних справах; судової палати у кримінальних справах. Судді Апеляційного суду призначаються до складу відпо­відної судової палати розпорядженням голови Апеляційного суду.

В апеляційних судах для розв'язання організаційних пи­тань діє президія.

-456-

Закон визначає повноваження апеляційних судів, зокре­ма вони: розглядають справи в апеляційному порядку від­повідно до процесуального закону; розглядають у першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних госпо­дарських судів); ведуть та аналізують судову статистику, вивчають та узагальнюють судову практику; надають мето­дичну допомогу у застосуванні законодавства суддям; здій­снюють інші повноваження, передбачені Законом.

Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до ви­мог процесуального закону.

В Законі також визначаються повноваження судді, голо­ви, його заступників, заступника голови — голови судової палати та президії апеляційного суду.

Голова апеляційного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження. Він признача­ється на посаду і звільняється з посади в порядку, встанов­леному Законом. Голова апеляційного суду може бути при­значений на цю посаду повторно.

У разі відсутності голови апеляційного суду його обов'яз­ки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови апеляційного суду — го­лова судової палати.

Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду Ук­раїни) діють суди присяжних.

Закон України "Про судоустрій України" визначає і ста­тус Касаційного суду України, який діє у складі суддів, обра­них на посаду безстроково, голови суду та його заступників.

Касаційний суд України діє у складі:

судової палати у цивільних справах;

судової палати у кримінальних справах;

військової судової палати.

Склад судових палат формується за поданням голови суду.

У Касаційному суді України для розв'язання організацій­них питань діє президія.

Касаційний суд України здійснює такі повноваження: розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну до-

-457-

помогу у застосуванні законодавства судами нижчого рівня; здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох суддів.

Голова Касаційного суду України призначається на поса­ду і звільняється з посади в порядку, встановленому Зако­ном, і може бути призначений на цю посаду повторно.

Він має першого заступника та заступників голови суду — голів судових палат.

У разі відсутності голови Касаційного суду його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови суду — голова судової палати.

Перший заступник голови Касаційного суду відповідно до розподілу обов'язків здійснює організаційне керівництво роботою структурних підрозділів суду та інші повноваження, визначені головою суду.

Заступник голови Касаційного суду України — голо­ва судової палати здійснює повноваження, передбачені Законом.

Перший заступник та заступники голови Касаційного су­ду України призначаються на посаду з числа суддів цього су­ду та звільняються з посади в порядку, встановленому Зако­ном. Вони можуть бути призначені на адміністративні посади повторно.

Голова Касаційного суду України за погодженням з пре­зидією суду може з числа суддів цього суду призначити у складі судової палати заступника голови судової палати, який виконує доручення голови судової палати щодо органі­зації її діяльності та за його відсутності здійснює обов'язки голови судової палати. За його відсутності обов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддя палати.

У складі Касаційного суду України утворюється президія. До її складу входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний та персональний склад яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду. Президія Каса­ційного суду України здійснює повноваження, передбачені Законом.

Окремий розділ Закону України "Про судоустрій Украї­ни" визначає склад і повноваження вищих спеціалізованих судів України.

-458-

Згідно з Законом вищими судовими органами спеціалізо­ваних судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому Законом.

Вищі спеціалізовані суди складаються з судців, обраних на посаду безстрокове, голови суду та його заступників.

У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за певною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрис­дикції.

Для розв'язання організаційних питань у вищому спеці­алізованому суді діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також судів даного суду, обраних до складу президії відповідно до Закону.

Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду.

Вищий спеціалізований суд згідно з наданими йому зако­ном повноваженнями: розглядає у касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналі­зує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практи­ку; надає методичну допомогу судам нижчого рівня; здій­снює інші повноваження, передбачені Законом.

Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійсню­ється колегіальне.

В Законі визначено також повноваження судді вищого спеціалізованого суду, його голови, першого заступника і за­ступників, а також президії вищого спеціалізованого суду.

Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що нале­жать до його повноважень, видає накази та розпорядження.

Він призначається на посаду з числа суддів даного суду і звільняється з посади за поданням Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому Законом, і може бути призначений на цю посаду повторно.

Він має першого заступника та заступників.

У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його відсутності — один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обов'язків.

-459-

Основні питання повноважень вищого спеціалізованого суду України вирішуються на пленумі цього суду. Він діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апе­ляційних спеціалізованих судів.

Пленум вищого спеціалізованого суду: дає роз'яснення з питань застосування спеціалізованими судами законодав­ства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції; ви­значає кількісний склад суддів — членів президії вищого спеціалізованого суду; заслуховує інформацію голови вищо­го спеціалізованого суду про діяльність відповідних спеціалі­зованих судів, а також повідомлення заступників голови ви­щого спеціалізованого суду та голів апеляційних і місцевих спеціалізованих судів про практику розв'язання судових справ; приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення Кон­ституції України; розглядає та вирішує інші питання, відне­сені законом до його повноважень.

Скликається пленум вищого спеціалізованого суду не рідше двох разів на рік.

При розгляді пленумом питань щодо роз'яснень про за­стосування законодавства у його роботі беруть участь Гене­ральний прокурор України та Міністр юстиції України.

Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду прий­маються відкритим голосуванням більшістю голосів членів пленуму і підписуються головуючим на його засіданні.

Закон визначає також статус Верховного Суду України, який здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосуван­ня законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Верховний Суд України: розглядає у касаційному поряд­ку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає у порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загаль­ної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, перед­бачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виклю­чними обставинами; дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення пленуму вищого спеціалізо­ваного суду; дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням

-460-

Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за ста­ном здоров'я; звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлу­мачення Конституції та законів України; здійснює інші пов­новаження, передбачені законом.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду входять судді Верхов­ного Суду України, обрані на посаду безстрокове», кількість яких встановлюється указом Президента України за подан­ням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років або відпо­відному апеляційному спеціалізованому суді — не менше п'яти років.

У складі Верховного Суду України діють:

судова палата у цивільних справах;

судова палата у кримінальних справах;

судова палата у господарських справах;

судова палата в адміністративних справах;

військова судова колегія.

Для розв'язання внутрішніх організаційних питань діяль­ності Верховного Суду України діє Президія Верховного Су­ду України у складі та порядку, визначених цим Законом.

У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються відповідно до Закону.

Закон України "Про судоустрій України" визначає пов­новаження судді, Голови, Першого заступника та заступни­ків Голови, судових палат та їх голів, президії та Пленуму Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом та­ємного голосування. Голова Верховного Суду України вва­жається обраним, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу Пленуму.

-461-

Процедура обрання Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пле­нуму Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд.

З питань, що належать до його повноважень, Голова Вер­ховного Суду України видає накази та розпорядження.

За посадою Голова Верховного Суду України також вхо­дить до складу Вищої ради юстиції.

Голова Верховного Суду України має Першого заступни­ка та заступників.

Основні питання повноважень Верховного Суду України розглядаються Президією та Пленумом цього органу.

Президія Верховного Суду України діє у складі Голови Верховного Суду України, його заступників, голів судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України та суд­дів Верховного Суду України, кількісний склад яких визна­чається Пленумом Верховного Суду України.

Судді Верховного Суду України обираються до складу Президії Верховного Суду України за погодженням з Голо­вою Верховного Суду України чи за пропозицією суддів Вер­ховного Суду Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Засідання Президії Верховного Суду України прово­диться не менш як один раз на два місяці. Воно є повноваж­ним за умови присутності на ньому не менш як двох третин її складу.

Пленум Верховного Суду України € колегіальним орга­ном, повноваження якого визначаються Конституцією Украї­ни та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду Ук­раїни входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Касаційного суду України та голова Апеляційного суду Ук­раїни.

Засідання Пленуму Верховного Суду України є повно­важним за умови присутності на ньому не менш як двох тре­тин складу Пленуму. У роботі Пленуму Верховного Суду Ук­раїни беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України.

Пленум Верховного Суду України скликається в міру по­треби, але не менш як один раз на три місяці.

-462-

Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України вста­новлюється Законом та прийнятим відповідно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови.

Закон України "Про судоустрій України" визначає також статус професійних суддів, народних засідателів та присяж­них.

Згідно з Законом правосуддя в Україні здійснюють про­фесійні судді, народні засідателі і присяжні.

Розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють виключно професійні судді.

Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і обійма­ють штатну суддівську посаду в одному з судів, передбаче­них Законом.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікацій­ною комісією суддів громадянин України, не молодший двад­цяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж ро­боти в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути також осо­би, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих су­дів. У цьому разі на посаду судці спеціалізованого суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоп­люються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років (ст. 127 Конституції). Ці судді відправляють правосуддя ли­ше у складі колегії суддів.

Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких про­вадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Порядок добору кандидатів у судді, їх призначення чи об­рання суддею, а також додаткові вимоги до окремих катего-

-463-

рій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня визна­чаються Законом.

Вимоги до професійного судді, порядок захисту професій­них інтересів суддів, умови і порядок забезпечення їх соці­ального захисту визначаються згаданим Законом та Законом України "Про статус суддів".

Добір кандидатів у професійні судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, встановленим за результата­ми проходження кваліфікаційної атестації відповідно до ви­мог Закону.

Перше призначення на посаду професійного судді стро­ком на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суд­дів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судці обирають­ся безстрокове Верховною Радою України за поданням Голо­ви Верховного Суду України (голови відповідного вищого спеціалізованого суду) (ст. 128 Конституції).

Порядок внесення подання про призначення судді на посаду встановлюється Законом України "Про Вищу раду юстиції".

Особа, призначена на посаду судді чи обрана суддею без­строкове, згідно з вимогами Закону набуває статусу профе­сійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів: судді місцевого чи апеляційного, загального або військового суду, судді Апеляційного суду України, судді Касаційного суду Ук­раїни, судді місцевого, апеляційного або вищого спеціалізо­ваного суду або судді Верховного Суду України.

Посада судді та інші умови його праці згідно з законодав­ством про працю визначаються в наказі голови відповідного суду.

Підстави та порядок звільнення судді з посади, умови йо­го відповідальності та інші питання статусу суддів визнача­ються відповідно до Конституції Законом України "Про ста­тус суддів".

Переведення судді за його заявою з одного суду до іншо­го суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Прези­дентом України за поданням Голови Верховного Суду Украї­ни або голови відповідного вищого спеціалізованого суду згідно з вимогами Закону.

-464-

Професійний судця розглядає справи у першій інстанції одноособове або у складі колегії суддів відповідно до вимог процесуального закону.

Закон України "Про судоустрій України" визначає пов­новаження народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя.

Народними засідателями є громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпе­чуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Народні засідателі під час здійснення правосуддя корис­туються усіма правами судці.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До спис­ку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови, громадяни, які постійно проживають на території, на яку по­ширюється юрисдикція даного суду, та відповідають вимогам закону.

Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рід­ше ніж через два роки. Список народних засідателів публіку­ється у друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг двадцятип'ятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Не підлягають включенню до списків народних засідате­лів громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або не­дієздатними; які мають хронічні психічні чи інші захворю­вання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість; депутати усіх рів­нів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внут­рішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, но­таріуси.

Підлягають звільненню від виконання обов'язків народ­ного засідателя за розпорядженням голови суду на їх про­хання: громадяни, старші шістдесятип'яти років; жінки, які

-465-

перебувають у відпустці за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують дітей-інвалідів, інших хворих або похилого віку членів сім'ї; керівники та заступники керівників органів виконавчої вла­ди та органів місцевого самоврядування; особи, які не воло­діють державною мовою; особи, які через свої релігійні пере­конання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються. Такі особи повинні пода­ти заяву про звільнення від виконання обов'язків народного засідателя у конкретній справі до залучення їх для виконан­ня цих обов'язків.

В Законі також визначається статус нової категорії осіб, які мають право брати участь у здійсненні правосуддя, — присяжних.

Присяжними визнаються громадяни України, які у ви­падках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конститу­цією України безпосередню участь народу у здійсненні пра­восуддя.

Суд присяжних утворюється для розгляду у першій ін­станції судових справ, визначених процесуальним законом.

Список присяжних за поданням голови апеляційного су­ду формується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Головою Верховної Ради Ав­тономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київ­ським та Севастопольським міськими головами. До складу комісії мають входити уповноважені представники суду, ор­ганів юстиції та відповідної ради. До списків присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на тери­торії відповідної області тощо і відповідають вимогам Закону. Список присяжних затверджується рішенням відповідної ра­ди не пізніше одного місяця з дня одержання подання суду і надсилається до суду, а також публікується у друкованих за­собах масової інформації відповідної місцевої ради.

Затверджуються списки присяжних строком на чотири роки і переглядаються кожні два роки.

Присяжним може бути громадянин, який досяг тридця­тирічного віку.

Одна й та сама особа не може бути одночасно включена до списку народних засідателів і списку присяжних.

-466-

Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана пові­домити голову апеляційного суду про обставини, що виклю­чають можливість її участі у здійсненні правосуддя. Закон визначає підстави і порядок звільнення від виконання обов'язків присяжного.

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуд­дя у порядку черговості, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їхньою участю. У здійсненні право­суддя спеціалізованими судами народні засідателі участі не беруть.

Народний засідатель або присяжний зобов'язані вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засідан­ні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважа­ється неповагою до суду.

Порядок добору присяжних для розгляду справи, поря­док складання ними присяги та її зміст визначаються проце­суальним законом.

При вирішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом спра­ви і постановленням судового рішення, народні засідателі мають такі самі права, як і професійний судця.

Гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів, передбачені законом, поширюються на народних засі­дателів і присяжних на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя.

Законом запроваджені нові органи — кваліфікаційні ко­місії суддів.

Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органа­ми в системі судоустрою України, повноваження яких визна­чаються Конституцією України та Законом України "Про су­доустрій України".

Завданнями кваліфікаційних комісій є забезпечення фор­мування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом добору і рекомендування осіб для зайняття посади професій­ного судді та визначення рівня фахової підготовленості про­фесійних суддів, а також розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звіль­нення судді з посади.

У системі судоустрою України діють: кваліфікаційні комі­сії суддів загальних судів; кваліфікаційна комісія суддів

- 467 -

військових судів; кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів

України.

Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів здійснюють свою діяльність у центрах апеляційних округів. Усі інші кваліфікаційні комісії діють у місті Києві.

Строк повноважень кваліфікаційних комісій судців стано­вить три роки з дня їх утворення.

Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вишу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної ко­місії входять: шість суддів, обраних до складу кваліфікацій­ної комісії відповідно до вимог Закону; дві особи від Мініс­терства юстиції України; дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцем перебування кваліфікаційної комісії суддів; одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі ІЗ членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять: сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону; дві особи, призначені Верховною Радою Ук­раїни; дві особи, призначені Президентом України; одна осо­ба від Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди­ни; одна особа від Міністерства юстиції України.

Члени кваліфікаційних комісій обираються з числа суддів таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суд­дів України — з'їздом суддів України відкритим або таємним голосуванням.

До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої квалі­фікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані Го­лова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізова­них судів, голови Касаційного суду України та апеляційних судів, а також їх заступники, члени Вищої ради юстиції.

Верховна Рада України приймає постанову про призна­чення двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів Украї­ни з числа осіб, які не є народними депутатами України.

Президент України призначає своїм указом двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм розпо­рядженням.

-468-

Міністр юстиції України призначає членів кваліфікацій­ної комісії своїм наказом.

Відповідна рада приймає рішення про призначення чле­нів кваліфікаційної комісії в порядку, встановленому її регла­ментом.

Кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною за умови призначення (обрання) не менш як дев'яти членів комісії, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України — за умови призначення (обрання) не менш як одинадцяти членів Комісії.

Повноваження нового складу кваліфікаційної комісії суд­дів починаються з дня закінчення повноважень попереднього складу комісії, а повноваження новоутвореної комісії — з дня призначення її повноважного складу.

У Законі також визначаються повноваження та організа­ція роботи комісії, порядок проведення кваліфікаційної атес­тації суддів, а також повноваження комітетів щодо дисциплі­нарної відповідальності суддів.

Окремий розділ Закону України "Про судоустрій Украї­ни" присвячено питанню судового самоврядування, яке ут­ворюється для вирішення питань внутрішньої діяльності су­дів в Україні.

Основні форми самоврядування: збори судців, конферен­ції суддів, з'їзд судців України, ради судців та їх виконавчі органи.

Організаційному забезпеченню діяльності суддів та ін­шим питанням судоустрою, присвячено розділ Закону, в яко­му визначаються загальні питання забезпечення діяльності судців, закріплюється статус державної судової адміністрації (глава 19) та висвітлюються інші питання судоустрою України.

У Законі визначаються прикінцеві та перехідні положен­ня, згідно з якими Закон набирає чинності з 1 червня 2002 р., крім положень, що стосуються організації та здій­снення повноважень спеціалізованих адміністративних су­дів, а також суддівського самоврядування щодо зазначених судів, які вводяться в дію після утворення системи адмініст­ративних судів.

Згідно зі ст. 131 Конституції в Україні створюється і діє Вища рада юстиції, до відання якої належить: внесення по­дання про призначення судців на посади або про звільнення їх з посад; прийняття рішення стосовно порушення судцями

-469-

і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисцип­лінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду Ук­раїни і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відпові­дальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також про­курорів.

Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Ра­да України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд ад­вокатів України, з'їзд представників юридичних вищих нав­чальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція пра­цівників прокуратури — двох членів.

Відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції України" від 15 січня 1998 р. до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Мі­ністр юстиції України і Генеральний прокурор України.

Функціонування та належні умови діяльності суддів згід­но зі ст. 130 Конституції України забезпечує держава. Зок­рема, у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання суддів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.037 сек.)