Про затвердження Порядку надання туристичних послуг у місті Києві

Рішення № 88/1298 від 18 березня 2004 року

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, частини 3 статті 8 Закону України “Про туризм” та враховуючи звернення начальника Головного управління комунального і готельного господарства та туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15 грудня 2003 року № 058-3098, Київська міська рада:

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Цей Порядок розроблено з метою регулювання у м. Києві правових та організаційних відносин між споживачами та виробниками (організаторами) туристичних послуг з урахуванням вимог чинних в Україні законодавчих та нормативно-правових актів — зокрема Законів України “Про туризм”, “Про захист прав споживачів”, “Про звернення громадян”.
Дія цього Порядку поширюється на юридичних, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, та фізичних осіб (далі суб’єкти туристичної діяльності), діяльність яких пов’язана з наданням усіх видів туристичних послуг, та громадян — споживачів цих послуг.
Визначення основних термінів, які використано в цьому Порядку:
Суб’єкти туристичної діяльності — туроператори, турагенти, інші суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового проживання, харчування, екскурсійні, розважальні тощо, фізичні особи-фахівці туристичного супроводу, фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового проживання, харчування тощо — учасники відносин, що здійснюють чи забезпечують здійснення туристичної діяльності.
Туроператори — юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередництво при наданні характерних і супутніх послуг, і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Турагенти — юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які проводять посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередництво щодо реалізації характерних та супутніх послуг, і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.
Екскурсовод — фахівець, під керівництвом якого здійснюється з відповідними коментарями показ об’єктів, підпорядкований меті визначеної теми.
Гід-перекладач — особа, яка володіє фаховою інформацією про країну (місцевість) перебування, визначні місця, об’єкти показу, а також мовою іноземних туристів, яких приймають, або загальнозрозумілою для них мовою, надає екскурсійно-інформаційні, організаційні послуги та кваліфіковану допомогу учасникам туру в межах договору про надання туристичних послуг.
Екскурсант — учасник екскурсії, залучений під керівництвом екскурсовода до процесу пізнання навколишнього середовища засобами огляду та вивчення визначних пам’яток, пам’ятних місць та об’єктів життєдіяльності людини.
Міжнародний туризм — в’їзний та виїзний туризм:
— в’їзний туризм — подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території;
— виїзний туризм — подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни.
Внутрішній туризм — подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території.
Спортивно-оздоровчий туризм — категорійні та некатегорійні походи, організовані суб’єктом туристичної діяльності.
Характерні туристичні послуги та товари — послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких суттєво скоротиться без їх реалізації туристам.
Супутні туристичні послуги та товари — послуги та товари, призначені для задоволення потреб споживачів, надання та виробництво яких несуттєво скоротиться без їх реалізації туристам.
2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ
Суб’єкти туристичної діяльності при провадженні діяльності, пов’язаної з наданням туристичних послуг, повинні дотримуватись таких вимог:
2.1. Здійснювати туристичну діяльність відповідно до вимог Закону України “Про туризм” при наявності необхідних дозвільних документів:
2.1.1. Туроператори та турагенти при наявності ліцензій, отриманих у встановленому порядку.
2.1.2. Фахівці туристичного супроводу (екскурсоводи, гіди-перекладачі, провідники, інструктори-методисти з відповідних видів туризму, керівники туристичних груп та ін.) при наявності дозволів, отриманих у встановленому порядку у Головному управлінні комунального і готельного господарств та туризму Київської міської державної адміністрації.
2.1.3. Об’єкти туристичної інфраструктури (готелі та інші заклади тимчасового розміщення, санаторно-курортні заклади, заклади харчування тощо) — при присвоєнні їм відповідних категорій, типів та класів і дотриманні встановленого рівня обслуговування.
2.2. Мати службове приміщення, що відповідає ліцензійним вимогам, та на видному для споживача місці оформити куточок споживача, де розмістити такі документи:
— копію ліцензії чи іншого дозвільного документа;
— копію свідоцтва про державну реєстрацію;
— копію банківської гарантії;
— відомості про працівників суб’єкта туристичної діяльності (керівника та його заступника, головного бухгалтера, менеджерів);
— перелік номерів своїх телефонів та факсів, а також телефонів Державної туристичної адміністрації України, Головного управління комунального і готельного господарств та туризму Київської міської державної адміністрації, регіонального відділення у справах захисту прав споживачів;
— книгу відгуків та пропозицій;
— ліцензійні умови;
— правила надання туристичних послуг у м. Києві.
Туроператори та турагенти повинні мати приміщення (офіс), що відповідає вимогам чинного законодавства.
2.3. При організації та наданні туристичних послуг суб’єкти туристичної діяльності зобов’язані:
2.3.1. Надавати споживачам повну і достовірну інформацію про туристичні послуги: транспортні, умови проживання, харчування, програму обслуговування, можливі ризики під час подорожей, роз’яснювати споживачам їхні права і обов’язки.
2.3.2. Надавати споживачам у повному обсязі, належної якості та у визначені терміни оплачені ними послуги, обумовлені договором та погодженою програмою обслуговування.
Договори на туристичне обслуговування між суб’єктом туристичної діяльності і споживачем укладаються у письмовій (електронній) формі і повинні відповідати вимогам чинного законодавства. Вимоги до змісту туристичного договору обумовлені законами України та Ліцензійними умовами.
2.3.3. Нести відповідальність за матеріальну та моральну шкоду, завдану споживачам та відшкодовувати завдані збитки.
З метою гарантування прав та інтересів споживачів здійснювати фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності у встановлених розмірах через гарантію банку або іншої кредитної установи.
2.3.4. Дотримуватись вимог статті 13 Закону України “Про туризм” щодо гарантування безпеки життя і здоров’я споживачів, збереження їхнього майна, забезпечення їх кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, необхідним спорядженням та інвентарем.
2.3.5. Забезпечувати виконання вимог чинного законодавства щодо охорони навколишнього середовища та об’єктів історико-культурної спадщини, раціонального використання туристично-рекреаційних ресурсів та їх збереження, мінімізацію або припинення шкідливого впливу на довкілля та компенсацію завданих збитків.
2.3.6. Укладати договори тільки з тими закладами тимчасового розміщення і харчування, які мають відповідні дозволи або яким присвоєні відповідні категорії, типи та класи і встановлений відповідний рівень обслуговування.
До договорів повинні додаватись копії сертифікатів відповідності зазначених закладів.
2.3.7. У встановлені терміни подавати державну статистичну звітність:
До Головного управління комунального і готельного господарств та туризму Київської міської державної адміністрації
— “Звіт про діяльність туристичної організації за формами № 1 ТУР та № 1 ТУР (к) затвердженими наказом Держкомстату України від 04.03.98 № 96.
До органів державної статистики:
— “Звіт про обсяги реалізованих послуг” за формою № 1 — послуги, затвердженою Держкомстатом України 18.07.2002, наказ № 271;
— “Звіт про експорт (імпорт) послуг” за формою N 9-ЗЕЗ, затвердженою Держкомстатом України 15.07.2002, наказ № 266;
— “Звіт з праці” за формою № 1-ПВ, затвердженою Держкомстатом України від 21.07.2003, наказ № 224.
Неподання статистичної звітності або подання з порушенням встановлених вимог і термінів тягне за собою відповідальність керівника суб’єктів туристичної діяльності, визначену чинним законодавством України. Копії документів звітності зберігаються у суб’єкта туристичної діяльності.
2.3.8. Вести та зберігати облікову та іншу, визначену законодавством, документацію та звітність.
2.3.9. Відповідно до Ліцензійних умов та у встановлені законодавством терміни інформувати орган ліцензування та Головне управління комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зміни в організації туристичної діяльності, зокрема у разі:
— зміни керівника суб’єкта туристичної діяльності (туристичного підрозділу), а також банківських реквізитів, телефонів, факсів та іншої інформації, вказаної у заяві про видачу ліцензії;
— зміни найменування, форми власності, перереєстрації суб’єкта туристичної діяльності в органах державної реєстрації;
— зміни місцезнаходження.
2.3.10. Дотримуватись вимог законодавства щодо регулювання трудових відносин та вимог безпеки праці.
2.4. Суб’єкти туристичної діяльності мають право у випадках, передбачених договором, змінити не більше ніж на 5% від первісного розміру ціну туристичного продукту (послуги) у разі істотних змін обставин та інформувати про це споживача, але не пізніше ніж за 10 днів до початку подорожі, якщо її тривалість перевищує 10 днів, за 5 днів — при тривалості подорожі від 2 до 10 днів, за 48 годин до початку послуги — при її тривалості 1 день.
У разі перевищення ціни туристичного продукту більше ніж на 5% споживач має право відмовитись від виконання договору, а туроператор (турагент) зобов’язаний повернути йому всі раніше сплачені кошти.
До істотних змін відносяться:
— погіршення умов та зміна термінів подорожі;
— непередбачене збільшення транспортних тарифів;
— введення нових або підвищення чинних ставок податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
— різка зміна курсу національних валют;
— інші підстави (за домовленістю сторін).
2.4.1. Споживач у разі істотних змін обставин вправі відмовитись від виконання договору до початку подорожі за умови оплати суб’єкту туристичної діяльності фактично понесених ним витрат за послуги, надані до повідомлення про істотну зміну обставин.
2.4.2. Суб’єкт туристичної діяльності у разі істотних змін обставин вправі відмовитись від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадків, коли це відбулось з вини споживача.
2.5. Суб’єкти туристичної діяльності та заклади розміщення повинні дотримуватись кваліфікаційних вимог, встановлених Ліцензійними умовами, державним класифікатором професії ДК-03-005 і міждержавними стандартами на туристично-екскурсійне обслуговування та громадське харчування.
Ці вимоги стосуються керівників туристичних підприємств і організацій та їх працівників, а також фахівців деяких професій закладів тимчасового розміщення та харчування.
Зокрема у штаті підприємств туроператорів має бути не менше 50% фахівців, які мають спеціальну туристичну освіту або стаж роботи в галузі туризму не менше трьох років, у турагетів — не менше 30% фахівців, які відповідають цим вимогам.
2.5.1. У суб’єкта туристичної діяльності мають зберігатись трудові угоди з працівниками, документи чи їх копії про освіту та фахову підготовку, трудові книжки.
2.5.2. Суб’єкти туристичної діяльності повинні залучати до роботи (екскурсійної діяльності, супроводу груп, проведення походів та експедицій, організацій змагань з відповідних видів туризму) фахівців туристичного супроводу за умови наявності у них документів, що підтверджують фахову підготовку. Копії цих документів зберігаються у суб’єкта туристичної діяльності.
2.5.3. Керівники і працівники туристичних підприємств і організацій, фахівці туристичного супроводу, керівники і працівники об’єктів туристичної інфраструктури повинні підвищувати свою кваліфікацію в акредитованих навчальних закладах у терміни, встановлені нормативними документами.
2.6. Суб’єкти туристичної діяльності з метою захисту і реалізації своїх прав та інтересів, поліпшення якості обслуговування споживачів, здійснення рекламної діяльності тощо можуть створювати неприбуткові організації (спілки, товариства, асоціації, гільдії тощо) відповідно до вимог Цивільного кодексу України та Закону України “Про об’єднання громадян”.
3. СТРАХОВИЙ ЗАХИСТ СПОЖИВАЧІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ ГАЛУЗІ
3.1. Страхування споживачів при наданні всіх видів туристичних послуг (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковим і забезпечується суб’єктами туристичної діяльності (страховими агентами) через угоди зі страховими організаціями (страховиками). Страхування споживачів здійснюється один раз на весь період подорожі.
Споживачі мають право самостійно укладати договори на зазначені види страхування зі страховиками, але повинні до початку подорожі (послуги) підтвердити суб’єкту туристичної діяльності наявність таких договорів та надати їх копії.
За наявності у страховика чи страхового агента інших видів страхування ризиків, пов’язаних з організацією туристичної діяльності, та за бажанням споживача між ними можуть бути укладені відповідні договори.
3.2. Договори з обов’язкових видів страхування мають передбачати надання споживачам необхідної медичної допомоги і відшкодування витрат при настанні страхових випадків у строки та у місці, обумовленому договором страхування.
3.3. Відповідно до Закону України “Про страхування” страхові агенти повинні мати такі документи зі страхування споживачів:
— правила здійснення певних видів страхування;
— страхові тарифи, завірені страховиками;
— договори страхування (страхові поліси) та роз’яснення щодо їх укладання та заповнення;
— форми звітності (в т. ч. фінансова) перед страховиком;
— копії ліцензій страховика на право здійснення певних видів страхової діяльності;
— реєстр (облік) виданих страхових полісів.
3.4. Суб’єкти туристичної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства повинні здійснювати страхування фахівців супроводу (фахівців активного туризму, керівників груп, екскурсоводів, гідів-перекладачів тощо) та інших працівників, діяльність яких пов’язана з ризиками.
4. ІНФОРМАЦІЙНО-РЕКЛАМНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Суб’єкт туристичної діяльності при здійсненні інформаційно-рекламної діяльності повинен керуватись вимогами Закону України “Про рекламу” та Ліцензійними умовами, зокрема:
4.1. У службовому приміщенні на видному і доступному для споживачів місці розмістити інформацію про свої послуги, тарифи та умови обслуговування, а також рекламні, інформаційні та довідкові матеріали.
4.2. Подавати в засоби масової інформації рекламу про власні послуги, обов’язково вказуючи своє повне найменування і адресу, номери телефонів, номер і дату чинної ліцензії чи дозволу, назву органу ліцензування, що видав ліцензію чи іншого дозвільного органу.
4.3. Порядок розміщення зовнішньої реклами (на окремих спеціальних конструкціях, щитах, екранах, фасадах будинків і споруд) встановлюється Київською міською державною адміністрацією та районними у м. Києві державними адміністраціями.
Інформація про суб’єкта туристичної діяльності, розміщена на фасаді, біля входу (в’їзду), або про її послуги у вікнах чи вітрині будівлі (споруди), в якій суб’єкт займає приміщення, не потребує отримання дозволу.
4.4. При здійсненні інформаційно-рекламної діяльності суб’єкту туристичної діяльності заборонено:
— використовувати або імітувати зображення Державного герба, Державного прапора та звучання Державного гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також символіки м. Києва;
— використовувати чужі знаки (торгові знаки) для товарів і послуг, зареєстровані раніше, найменування інших суб’єктів підприємництва, порушувати авторські права;
— вміщувати рекламні твердження, що дискредитують послуги чи товари інших суб’єктів підприємництва;
— розповсюджувати недобросовісну рекламу, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення чи умовчання може ввести в оману споживача.
5. БЕЗПЕКА ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
З метою гарантування безпеки споживачів під час надання їм туристичних послуг суб’єкти туристичної діяльності повинні:
5.1. Інформувати споживачів (туристів) про можливу небезпеку чи загрозу безпеці під час надання туристичних послуг та необхідність виконання загальнообов’язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів (медичних оглядів, щеплень, інструктажів тощо).
5.2. Створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг та масових туристичних заходів (зльотів, змагань, зборів, конкурсів, вечорів тощо), забезпечувати необхідне облаштування трас походів, прогулянок, екскурсійних маршрутів, трас змагань.
5.3. Забезпечувати дотримання спеціальних вимог безпеки при наданні туристичних послуг з підвищеним ризиком (гірський, лижний, велосипедний, водний, спелео, пішохідний, автомобільний, мототуризм тощо).
Організовувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, запобігання нещасним випадкам, надання першої медичної допомоги.
5.4. Забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем.
5.5. Здійснювати перевезення туристів з дотриманням вимог правил на конкретних видах транспорту, зокрема перевезення організованих груп дітей автомобільним транспортом з обов’язковим дотриманням вимог “Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.77 № 176.
При цьому обов’язковим є:
— оформлення дозволів на здійснення перевезень;
— виготовлення схеми маршруту і складання графіка руху по ньому з погодженням їх у органах Державтоінспекції;
— наявність списку групи дітей, що перевозяться;
— призначення керівника групи і супроводжуючих осіб (не менше одного супроводжуючого на 10 дітей);
— заборона перевезення дітей у темну пору доби та за несприятливих погодних умовах (туман, ожеледиця тощо).
5.6. Своєчасно інформувати Головне управління комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи на території Києва та жителі Києва в місцях відпочинку.
5.7. Надання необхідної допомоги споживачам в надзвичайних ситуаціях в межах України здійснюється спеціальними державними, комунальними та приватними туристичними рятувальними службами.
6. ПОСЛУГИ МІЖНАРОДНОГО (ВИЇЗНОГО) ТУРИЗМУ
6.1. Індивідуальні та групові подорожі (тури) до зарубіжних країн можуть організовуватись виключно підприємствами-туроператорами, які отримали ліцензію на цей вид туристичної діяльності, і обов’язково на підставі договорів та інших документів з іноземними партнерами щодо надання комплексу туристичних послуг.
6.2. Договори між туроператорами і зарубіжними партнерами та додатки до них мають бути двомовними (українська мова та мова зарубіжної договірної сторони) і відповідати вимогам Ліцензійних умов та “Положення про форму зовнішньоекономічних договорів”, затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 № 201.
6.3. Послуги виїзного туризму можуть реалізовуватись споживачам туроператорами (організаторами туру) або турагентами. Турагенти повинні реалізовувати послуги лише на підставі договорів з туроператорами.
6.4. Відповідно до Ліцензійних умов суб’єкти туристичної діяльності України повинні вести і зберігати такі документи виїзного туризму.
Туроператори:
— заявку споживача чи турагента на бронювання туру;
— підтвердження зарубіжного партнера щодо заброньованого туру;
— договір з туристом на туристичне обслуговування;
— ваучер;
— страховий поліс (якщо здійснюється страхування);
— платіжні документи (квитанції, прибуткові ордери, касові чеки тощо), що підтверджують внесення споживачем чи турагентом до каси туроператора плати за послуги, обумовлені договором;
— транспортні документи, якщо туроператор здійснює перевезення або надає послуги з бронювання та придбання квитків;
— програму туру.
Турагенти:
— заявку на бронювання туру;
— договір з туристом на туристичне обслуговування;
— підтвердження туроператора щодо заброньованого туру;
— страховий поліс (при здійсненні страхування);
— платіжні документи, що підтверджують внесення споживачем до каси турагента вартості туру, обумовленого договором між ним і турагентом;
— платіжні документи, що підтверджують внесення (перерахування) турагентом до каси туроператора вартості послуг, обумовлених угодою між ними.
7. ПОСЛУГИ В’ЇЗНОГО ТУРИЗМУ
7.1. Групові та індивідуальні подорожі (тури) для іноземних туристів по Україні, зокрема і у м. Києві, можуть здійснювати підприємства-туроператори, інші суб’єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії чи дозволи на надання туристично-екскурсійних послуг. Такі послуги можуть надаватись на підставі договорів з іноземними партнерами (які залучають туристів до подорожей в Україну) та українськими партнерами щодо надання послуг з проживання, харчування, транспортного обслуговування, організації відпочинку, лікування, розваг, екскурсійного обслуговування тощо.
7.2. Відповідальність за надання та якість надання всього комплексу послуг іноземним туристам на території України несуть туроператори.
7.3. При прийомі іноземних туристів туроператори (через свого зарубіжного партнера) повинні забезпечити наявність у паспорті туриста візи, необхідної для перетину Державного кордону України, а також наявність на момент перетину кордону страхового полісу, виданого страховиком-резидентом України, який відповідно до законодавства має право займатись цим видом страхування. Вимоги щодо страхування не поширюються на громадян країн, з якими Україна має угоди про безоплатне надання медичної допомоги.
7.4. Туроператори повинні оформляти і зберігати такі документи з організації в’їзного туризму:
— договори з іноземними партнерами щодо обслуговування іноземних туристів в Україні;
— договори з українськими партнерами щодо співпраці по обслуговуванню іноземних партнерів в Україні;
— лист-замовлення іноземного партнера на надання іноземним туристам комплексу послуг; підтвердження туроператором готовності до прийому іноземних туристів;
— документи, що підтверджують надання транспортних послуг, зокрема трансферів, бронювання місць в засобах розміщення, організації послуг харчування, надання екскурсійних послуг тощо.
8. ПОСЛУГИ ВНУТРІШНЬОГО ТУРИЗМУ
8.1. Організація і надання послуг внутрішнього туризму у м. Києві (безпосередньо на території Києва чи жителям Києва з організації подорожей по Україні) має здійснюватись відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Закону України “Про туризм” та Ліцензійних умов.
8.2. Індивідуальні та групові подорожі по Україні можуть організовуватись виключно підприємствами-туроператорами на підставі та при обов’язковій наявності договорів про співпрацю з вітчизняними партнерами, які повинні забезпечити надання споживачам послуг з проживання, харчування, транспортування, організації відпочинку, оздоровлення, лікування, розваг, екскурсійних послуг тощо.
8.3. Послуги внутрішнього туризму можуть бути реалізовані споживачам туроператорами або турагентами. Останні повинні реалізовувати послуги лише на підставі угод з туроператорами та партнерами в Україні (наприклад, транспортними організаціями, страховими компаніями тощо). Угоди між туроператорами і турагентами зберігаються у кожної із сторін.
8.4. Відповідно до Ліцензійних умов туроператори і турагенти повинні вести і зберігати належні документи з надання послуг внутрішнього туризму, зокрема:
Туроператори — заявку споживача або турагента на бронювання послуги;
— підтвердження засобу розміщення щодо бронювання передбачених послуг;
— страховий поліс (у разі страхування споживача туроператором);
— договір з споживачем при реалізації послуги туроператором;
— платіжні документи, що підтверджують внесення споживачем або турагентом до каси туроператора плати за послуги, передбачені договором між ними.
Турагенти — заявку споживача на бронювання послуги;
— договір із споживачем на туристичне обслуговування;
— підтвердження туроператора щодо бронювання послуги для споживача;
— страховий поліс (при здійсненні страхування споживача);
— платіжні документи, що підтверджують внесення споживачем до каси турагента плати за послуги, обумовлені договором між ними;
— платіжні документи, що підтверджують внесення (перерахування турагентом) туроператору плати за послуги, обумовлені агентською угодою між ними.
8.5. Обов’язковою умовою надання послуг внутрішнього туризму є:
— укладання письмової угоди (ваучера) між споживачем та суб’єктом туристичної діяльності;
— видача споживачу необхідних фінансових документів (ваучерів чи путівок, квитанцій чи прибуткових ордерів);
— страховий захист споживачів та видача страхового полісу;
— забезпечення груп споживачів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу (керівниками груп, гідами, супроводжуючими тощо).
9. ОРГАНІЗАЦІЯ ВІДПОЧИНКУ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ ДІТЕЙ
Організація відпочинку та оздоровлення дітей м. Києва (на території м. Києва, у приміській зоні чи інших регіонах України) має здійснюватись відповідно до вимог Закону України “Про туризм”, “Правил проведення туристських подорожей з учнівською і студентською молоддю України”, затверджених наказом Міністерства освіти України від 06.04.99 № 96, “Тимчасового положення про дитячий оздоровчий заклад”, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 30.06.99 № 229.
9.1. Обов’язковою умовою організації відпочинку та оздоровлення дітей міста Києва є їх здійснення на умові проведення тендерів, крім об’єктів комунальної власності міста.
9.2. Суб’єкти туристичної діяльності України, які претендують на організацію оздоровлення дітей, повинні:
— своєчасно підготувати матеріальну базу, отримавши дозволи служб нагляду (пожежна охорона, санепідемстанція, технагляд тощо) та мати сертифікати відповідності на заклади розміщення і харчування;
— розробити програми відпочинку дітей з урахуванням строку відпочинку та вікових особливостей, зокрема проведення:
— екскурсійної програми;
— фізкультурно-оздоровчої роботи;
— розважальних заходів;
— туристичних заходів, походів та прогулянок, для чого розробити та затвердити паспорти цих маршрутів;
— забезпечити підготовку місць проведення масових заходів, зокрема проведення вечорів відпочинку та дискотек, перегляду телепередач, організації вечірніх вогнищ тощо;
— гарантувати безпеку проведення всіх заходів та виконання вимог щодо гарантування безпеки життя і здоров’я дітей, а також охорону навколишнього середовища;
— забезпечити дитячі групи кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу (керівники груп, екскурсоводи, інструктори з туризму, вихователі тощо).
10. ЕКСКУРСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Організаційні, методологічні, технологічні, кваліфікаційні вимоги до екскурсійної діяльності на території м. Києва, а також питання впорядкування системи екскурсійного обслуговування, захисту прав і інтересів споживачів і суб’єктів екскурсійної діяльності мають відповідати вимогам, обумовленим Законом України “Про туризм”, Ліцензійними умовами та Порядок здійснення екскурсійної діяльності у м. Києві.
10.1. Екскурсійні послуги на території м. Києва можуть надаватись суб’єктами підприємницької діяльності: юридичними та фізичними (гіди-перекладачі та екскурсоводи) особами — фахівцями туристичного супроводу, які проживають у м. Києві та які отримали на це дозвіл Головного управління комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також особами — працівниками підприємств, установ чи організацій, яким належать чи які обслуговують об’єкти відвідування і які займають відповідні посади. Останні надають екскурсійне обслуговування лише на цих об’єктах відвідування.
Дозвіл на проведення екскурсійної діяльності у м. Києві можуть отримати і інші громадяни України, які підготували та захистили проведення екскурсій по місту згідно з вимогами чинного законодавства.
10.2. Підставою для екскурсійної діяльності є наявність дозволу, вказаного у пункті 10.1, та комплекту документів відповідно до вимог державного стандарту “Проектирование туристских услуг”, зокрема:
— технологічної карти (методичної розробки) екскурсії;
— контрольного тексту екскурсії;
— матеріалів “Портфеля екскурсовода”;
— схеми маршруту екскурсії.
Схеми транспортних мають бути узгоджені з органами Державтоінспекції.
10.3. Для здійснення екскурсійної діяльності організатори також повинні мати:
— договори з транспортними підприємствами (при здійсненні транспортних екскурсій);
— договори з закладами культури та розваг (музеями, заповідниками, театрами, спортивними закладами тощо);
— прейскурант цін на екскурсійні послуги.
10.4. Екскурсійне обслуговування повинно включати організацію подорожей, що не перевищують 24 години, у супроводі фахівця-екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам’ятками історії, культури, природи, музеями, з визначними місцями тощо.
10.5. Екскурсоводами можуть працювати особи, які мають вищу базову (бакалавр) або повну вищу (спеціаліст, магістр) освіту (Закон України “Про вищу освіту” розділ II, ст. 6) та відповідний диплом чи посвідчення (сертифікат) про спеціальну підготовку екскурсовода.
Для екскурсійної діяльності у м. Києві і отримання відповідних дозволів екскурсоводи і гіди-перекладачі повинні пройти атестацію відповідно до вимог чинного законодавства.
10.6. При проведенні екскурсій екскурсовод чи гід-перекладач повинен мати табличку (бейдж), де зазначено назву суб’єкта туристичної діяльності та його телефон, а також прізвище, ім’я та по батькові екскурсовода.
10.7. Екскурсовод чи гід-перекладач має право проводити екскурсії за умови дозволу на конкретну затверджену методичною радою тему за наявності наряду-путівки (ваучера), яка має містити такі положення:
— найменування суб’єкта туристичної чи екскурсійної діяльності, номер ліцензії (для туроператора чи турагента), дозвіл на проведення екскурсійної діяльності, прізвище екскурсовода чи гіда-перекладача, тему екскурсії, маршрут і вид транспорту, тривалість, години початку і закінчення екскурсії, дату проведення екскурсії, місце збору екскурсантів, численність екскурсантів, найменування замовника і його телефон, ціну, підпис особи, яка виписала наряд-путівку (ваучер) і печатку або номер реєстраційного свідоцтва суб’єкта підприємницької діяльності.
Після закінчення екскурсії наряд-путівка повертається суб’єкту туристичної (екскурсійної) діяльності, що веде їх облік.
Форму наряду-путівки встановлює і виготовляє її суб’єкт туристичної (екскурсійної) діяльності.
10.8. Обов’язки екскурсовода чи гіда-перекладача визначаються кваліфікаційними характеристиками та посадовими інструкціями.
Екскурсоводи чи гіди-перекладачі незалежно від місця роботи зобов’язані:
— проводити екскурсії, забезпечуючи науковий зміст викладу відповідно до технологічної карти та контрольного тексту;
— дотримуватись маршруту екскурсії та інформувати туристів щодо вимог дотримання правил поведінки та безпеки;
— забезпечити страховий захист екскурсантів;
— готувати та своєчасно оновлювати індивідуальні тексти екскурсій;
— раз на 3 роки проходити підвищення кваліфікації у ліцензованих закладах освіти туристичного профілю та атестацію згідно вимог чинного законодавства.
11. ПОСЛУГИ АКТИВНОГО ТУРИЗМУ
До послуг активного туризму належать: проведення походів вихідного дня, спортивних категорійних і некатегорійних походів (експедицій) та спортивних турів, масових туристичних заходів, зльотів, конкурсів, фестивалів, вечорів тощо), змагань зі спортивних туристичних походів, техніки туризму чи видів туризму (чемпіонатів, кубків, першостей).
11.1. Послуги активного туризму можуть надаватись:
— на повністю чи частково платних засадах та плановій основі юридичними чи фізичними особами (суб’єктами туристичної діяльності) з отриманням дозволу на туристичний супровід від Головного управління комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держадміністрації);
— на безоплатній основі та засадах самоорганізації навчальними закладами та об’єднаннями громадян (федераціями, спілками, товариствами, клубами, гуртками, секціями тощо).
11.2. Організатори послуг активного туризму повинні проводити свою діяльність з урахуванням вимог Закону України “Про туризм”, “Правил проведення походів та подорожей з учнівською та студентською молоддю України”, затверджених наказом Міністерства освіти України від 06.04.99 № 96, інших нормативно-правових актів.
11.3. Діяльність, пов’язана з організацією і наданням послуг з активного туризму, проводиться у тісній взаємодії міського чи районних органів виконавчої влади в галузі туризму з громадськими об’єднаннями (організаціями, спілками тощо), що координують певні види туризму.
11.4. Документом на проведення некатегорійних спортивних походів і турів та ступеневих походів для дітей є ваучери, маршрутні листи, путівки, видані суб’єктами туристичної діяльності, яким це право надано чинним законодавством.
11.5. Видача довідок про участь у спортивних категорійних походах чи турах здійснюється маршрутно-кваліфікаційною комісією після розгляду звітів про проведені походи, а про участь у некатегорійних походах чи турах та ступеневих походах — організаціями, які видали маршрутні листи. Суб’єктами туристичної діяльності, які проводять спортивні тури, можуть видаватись інші документи про участь у походах (сертифікати тощо).
11.6. Організатори послуг активного туризму при оформленні необхідних документів і випуску груп на маршрути несуть відповідальність за забезпечення особистої безпеки туристів.
11.7. При проектуванні спортивних походів і турів на економічній основі їх організатори повинні:
— встановити вимоги (характеристики) до конкретного маршруту;
— визначити можливі місця зупинок і стоянок;
— вибрати можливі технології обслуговування;
— розробити рекомендації щодо гарантування вимог безпеки і здійснення заходів щодо мінімізації ризикам, а також забезпечення туристів необхідним інвентарем і спорядженням;
— оформити необхідні технологічні документи, зокрема паспорт траси маршруту;
— затвердити розроблений маршрут своїм рішенням.
11.8. При організації спортивно-оздоровчих походів чи турів суб’єкти туристичної діяльності зобов’язані:
— укласти зі споживачами договір про надання послуг;
— ознайомити споживачів з ризиками на конкретному маршруті, зокрема для життя, здоров’я чи збереження майна, та з обов’язковою відміткою споживача про це в окремому журналі;
— застрахувати (чи перевірити наявність страхування з отриманням копії) учасників спортивного туру і фахівців туристичного супроводу;
— сформувати туристичну групу, враховуючи вимоги щодо досвіду учасників категорійного походу;
— забезпечити групу туристичним супроводом фахівців (гідів-провідників, інструкторів спортивного туризму), які мають фахову підготовку і кваліфікацію відповідно до категорійності походу;
— забезпечити туристів необхідним і безпечним інвентарем і спорядженням;
— підготувати належним чином, у разі необхідності, місця зупинок і стоянок;
— забезпечити виконання встановлених екологічних норм і вимог;
— видати туристам після закінчення походу довідки встановленої форми про участь у проведеному поході.
11.9. Масові туристично-спортивні заходи на території м. Києва проводяться їх організаторами з обов’язковим погодженням Головним управлінням комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Для проведення масових оздоровчих та спортивних заходів на території міста та на прилеглій території повинні бути облаштовані відповідні рекреаційні зони, промарковані маршрути, встановлені інформаційні покажчики, обладнано місця відпочинку.
11.10. Змагання зі спортивних туристичних походів, техніки туризму на території м. Києва, залежно від їх рангу (державні, міські, районні), проводяться їх організаторами з обов’язковим погодженням Головного управління комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) чи відповідних районних у м. Києві державних адміністрацій та за наявності:
— положень про ці змагання, затверджених у встановленому порядку;
— належним чином підготовлених і безпечних трас, дистанцій, місць проведення змагань;
— суддів належної кваліфікації та категорії.
Змагання чи масові туристично-спортивні заходи навчальних закладів чи об’єднань громадян проводяться за рішенням їх керівників з обов’язковим оформленням необхідних документів та виконанням заходів безпеки.
12. ОСОБЛИВОСТІ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНОЗЕМНИМИ СУБ’ЄКТАМИ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
12.1. Іноземні юридичні та фізичні особи можуть проводити туристичну діяльність на території Києва як туроператори чи турагенти шляхом створення підприємств відповідно до вимог законодавства України та отримання у встановленому порядку ліцензій.
12.2. Посередницька діяльність на території України з укладення договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності за кордоном чи направлення за кордон громадян України без договорів не допускається. Така діяльність є прерогативою туроператорів, створених відповідно до вимог законодавства України.
12.3. Туристичний супровід на території Києва (супровід груп, діяльність екскурсоводів, гідів-перекладачів тощо) може надаватись фахівцями, що мають відповідні дозволи Головного управління комунального і готельного господарств та туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і є громадянами України або особами, які постійно проживають на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
13. КОНТРОЛЬ ЗА ПРОВЕДЕННЯМ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
13.1. Контроль за туристичною діяльністю на території м. Києва проводиться фахівцями:
— Державної туристичної адміністрації України;
— Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і його регіональних представництв у м. Києві;
— Головного управління комунального і готельного господарства та туризму виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
— районних у м. Києві державних адміністрацій.
13.2. Захист інтересів споживачів туристичних послуг та державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та інших вимог, пов’язаних з якістю послуг, на території Києва здійснюють фахівці та інспектори Держкомспоживстандарту України та його представництв у м. Києві.
Проведення перевірок виконання Ліцензійних умов та оформлення їх результатів здійснюється відповідно до вимог “Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов”, затверджених наказом Державного комітету України з питань підприємництва і Державною туристичною адміністрацією України від 14.11.2002 № 121/83.
14. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРИ НАДАННІ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
Порушеннями при організації та наданні туристичних послуг, що тягнуть за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства, є:
14.1. Надання туристичних (туроператори та турагенти) послуг без ліцензій, послуг екскурсійного та туристичного супроводу без відповідних дозволів, послуг проживання та харчування без присвоєння закладом інфраструктури категорій, типів та класів.
14.2. Надання споживачам туристичних та супровідних послуг, що підлягають обов’язковій сертифікації, без сертифіката відповідності.
14.3. Надання споживачам послуг, які не відповідають вимогам чинних в Україні нормативно-правових документів (законів, Ліцензійних умов, стандартів, інструкцій, правил тощо).
14.4. Надання споживачам послуг, які не відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров’я та майна споживачів і охорони навколишнього природного середовища.
14.5. Порушення умов договору між туристом і суб’єктом туристичної діяльності щодо надання обумовлених послуг.
14.6. Несвоєчасне надання або надання споживачам недостовірної інформації про туристичні послуги.
14.7. Залучення до туристичної діяльності чи туристичного супроводу осіб, які не відповідають встановленим кваліфікаційним вимогам.
14.8. Невиконання розпоряджень уповноважених органів чи осіб щодо усунення порушень Ліцензійних вимог та інших нормативних документів.
14.9. Створення перешкод уповноваженій посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за наданням туристичних послуг, додержанням Ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності, чи перевірки їх якості.
14.10. Розголошення відомостей, що становлять конфіденційну чи іншу інформацію, що охороняється законом.
14.11. Туроператор несе відповідальність за виконання всіх умов, пов’язаних з проектуванням, організацією, реалізацією та наданням комплексу туристичних послуг.
Відповідальність турагента перед споживачем та туроператором визначається в межах фактичних дій, пов’язаних з реалізацією (продажем) туристичної послуги.
14.12. Споживачі туристичних послуг мають право в установленому порядку звертатися до суду для захисту своїх прав та інтересів.
14.13. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про послуги чи недобросовісною рекламою, виходять з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики туристичних послуг.

Заступник Київського міського голови — секретар Київради В. Яловий

Поиск по сайту: