АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Та соціальної сфер суспільства

Читайте также:
  1. VI. Мілітаризація суспільства. Гонка озброєнь та її наслідки.
  2. Визначальні фактори Нового часу (наукова революція і формування буржуазного громадянського суспільства)
  3. Визначення інформаційного суспільства
  4. Відмінності між доіндустріальним, індустріальним та постіндустріальним суспільствами
  5. Вплив рівня життя на трудовий потенціал суспільства
  6. Глобальна інформаційна інфраструктура як інституціональна база інформаційного суспільства
  7. Економічна система суспільства.
  8. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура
  9. Ефективність праці та розширення джерел багатства суспільства
  10. Значення звукової сторони мови в житті суспільства.
  11. Індикатори фінансової безпеки суспільства
  12. Інституціональна структура суспільства

Економічна сфера є цілісною підсистемою (розгля­даючи її відносно автономно від суспільства, ведуть мову про економічну систему) суспільства, що охоп­лює всі види виробництва, розподілу, обміну і спожи­вання матеріальних благ і послуг, необхідних для життєдіяльності людей. До неї належать державні, ко­оперативні, приватні, акціонерні та інші форми під­приємств і власності, різні типи економічної діяльнос­ті (виробнича, фінансова, торгова тощо), а також різні типи економічних відносин між індивідами, спільно­тами (колективами, об'єднаннями, регіонами, держа­вами тощо). За словами видатного американського економіста П. Самуельсона, економічна система су­спільства (він називає її економічною організацією) покликана вирішувати такі взаємозалежні проблеми:

—які товари, послуги і в якій кількості виробляти;

—як, хто, завдяки яким ресурсам і на основі яких технологій має їх виробляти;

—кому адресовані ці товари і послуги, як вони бу­дуть розподілені в суспільстві між різними групами людей.

Соціальна сфера — це відносини і взаємодія індивідів, со­ціальних груп, спільнот, що мають різне соціально-економічне становище в суспільстві.

Вона характеризується різним відношенням до власності (підприємці та наймані працівники), до ор­ганізації праці (керівники та підлеглі), до джерел до­ходів (прибуток, заробітна плата, гонорар, пенсія), рі­зним рівнем доходів (багаті, бідні, злиденні).

На межі економічної та соціальної сфер внаслідок їх взаємодії виникають соціально-економічні процеси. Яд­ром і суб'єктом цих процесів є людина — особистість як елемент соціальних спільнот (професійних, демографіч­них, територіальних, етнічних та ін.), включена у си­стему економічних і соціальних відносин (діяльність щодо виробництва, розподілу, обміну матеріальних цін­ностей), а також міжгрупові соціальні взаємодії.

Усе це свідчить, що у сфері економіки взаємодіють не одномірні економічні індивіди, а соціальне і психо­логічно багатогранні особистості, які поєднують у собі етнічні, політичні, культурні та інші аспекти, що ви­являються у раціональній та ірраціональній поведінці. Процеси, які є ядром економічної системи, функціону­ють не тільки в економічній сфері, а й у багатьох ін­ших підсистемах суспільства • політичній, соціокультурній, соціальній, сімейно-побутовій. У цьому можна переконатися, аналізуючи вплив на економічну систему політичних, соціальних, культурних та інших факторів.

 

Соціальні функції економіки

Економіка розвивається разом із суспільством, по­роджується ним і водночас впливає на нього. У цьому виявляється ЇЇ генетична функція. Матеріальні потре­би становлять сукупність базових потреб особистості й формують цінності, ціннісні орієнтації, впливаючи на соціалізацію індивідів. У цих процесах реалізовують себе ціннісно-нормативна та виховна функції економі­ки. Як соціальна система, що впливає на розвиток су­спільних відносин, економіка виконує в суспільстві ін­тегративну функцію, що виражається у забезпеченні єдності інтересів працюючих, створенні соціально-еко­номічних груп і верств. Однією з головних функцій економіки є регулятивна (збереження відносної цілісності суспільства) і творча (пов'язана з виробництвом засобів подальшого розвитку суспільного й індивіду­ального життя). Адаптаційна функція економіки спрямована на забезпечення функціонування і розви­ток виробництва, розподіл, обмін і споживання.

 

Ключові функції економіки зумовлюють нові со­ціальні процеси.

1. Підтримання і розвиток форм суспільного розпо­ділу праці. Відбувається це шляхом відтворення тру­дових ресурсів, розподілу робочих місць і перерозподі­лу кадрів. Вона передбачає гнучкі та мобільні механі­зми кадрової політики. За сучасних умов відбувається інтенсивний перерозподіл кадрів, з'являються нові професійні групи, насамперед у приватному секторі, сфері обслуговування, торгівлі.

2. Посилення стимулів до праці та економічна за­цікавленість її результатами. Хоча економічні факто­ри мотивації праці посідають одне з провідних місць, нерідко трапляються неадекватна оплата праці, затри­мання заробітної плати, що негативно впливає на тру­дову мотивацію працівників, активізує відплив кад­рів, міграційні процеси.

3.Оновлення форм організації виробництва, систем стимулювання, пошук нових типів економічної пове­дінки.

Усе це впливає не тільки на власне економічні про­цеси, але й стимулює соціальні зміни в суспільстві, відкриваючи простір для нових соціальних ролей. Це свідчить, що економіка є одним з найвагоміших со­ціальних інститутів суспільства, суттєво впливає на соціальні відносини, спрямованість соціальних проце­сів, які є основою життєдіяльності суспільства. Еконо­мічні відносини визначають суспільне становище со­ціальних спільнот, їх соціальні зв'язки та особливості взаємодії.

Погляд на економіку як соціальний процес, со­ціальні механізми як рушійну силу цього процесу обу­мовлює багаторівневу систему категорій економічної соціології.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)