АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Порядок здачі табельної зброї і боєприпасів

Читайте также:
  1. C. порядок расчета коэффициента чувствительности «b»
  2. II. Порядок заполнения Запроса
  3. II. Порядок заполнения Заявления
  4. II. Порядок обращения за получением социального обслуживания
  5. II. Порядок подачи и рассмотрения ходатайств о предоставлении политического убежища иностранным гражданам и лицам без гражданства в Республике Казахстан
  6. II. Порядок подготовки, защиты и оценки квалификационной работы
  7. II. Порядок прийняття і звільнення працівників
  8. II. Порядок проведения оценки качества звучания.
  9. II. ПОРЯДОК СУДНЫЙ
  10. II. Структура Переліку і порядок його застосування
  11. II.4. Порядок создания КБ
  12. III. Порядок исчисления размера вреда

Табельна зброя і боєприпаси після виконання службових обов'язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу(підрозділу) внутрішніх справ. Про необхідність здачі табельної вогнепальної зброї і боєприпасів начальник органу(підрозділу), його заступники або відповідальний від керівництва повідомляють оперативного чергового органу, який без зволікань повинен її прийняти. З дозволу оперативного чергового по органу під контролем начальника органу, служби(командира підрозділу) або його заступника, працівники почергово по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати для здачі зброї, розряджають пістолети і здають їх та патрони оперативному черговому.

Розряджання зброї проводиться біля куле уловлювача, при цьому ствол має бути спрямований в куле уловлювач. Для розрядження зброї необхідно:

- не виймаючи пістолет з кобури, витягти магазини з основи рукоятки і з кишені кобури;

- вийняти патрони з магазинів, оглянути їх і перерахувати;

- дістати з кобури пістолет, вимкнути запобіжник(опустити прапорець донизу);

- перевірити наявність патрона в патроннику, для чого, тримаючи пістолет у руці за рукоятку, вільною рукою відвести затвор у крайнє заднє положення і поставити його на затворну затримку;оглянути, чи немає патрона в патроннику, і якщо є. то вийняти його, зняти затвор із затворної затримки і поставити на запобіжник.

При прийманні від працівника табельної вогнепальної зброї і боєприпасів оперативний черговий по органу(підрозділу) звіряє їх номери і кількість, візуально перевіряє їх стан, розкладає по встановлених для зберігання шафах та місцях і повертає картку-замісник.

Про факти втрати, затримки із здачею табельної зброї працівниками оперативний черговий доповідає у встановленому порядку начальнику органу(підрозділу) або особі, яка виконує його обов'язки, і далі діє за їх указівкою.

Заходи забезпечення особистої безпеки співробітників міліції ДСО під час підготовки до несення служби.

Співробітник, який заступає на службу, повинен мати при собі(крім службового посвідчення, маршрутної картки, водії - посвідчення на право управління автотранспортом, бортового журналу):

• Табельну вогнепальну зброю з двома спорядженими магазинами(за рішенням керівництва наряд може бути озброєний автоматичною зброєю);

• Гумовий кийок;

• Радіостанцію;

• Наручники;

• Свисток;

• Бронежилет,

• Захисний шолом;

• Індивідуальний медичний пакет;

• Електроліхтар;

• Блокнот,

• Авторучку,

Порядок отримання табельної вогнепальної зброї і боєприпасів:

1. Для отримання табельної вогнепальної зброї, боєприпасів начальник органу (командир підрозділу), його заступники або відповідальний від керівництва повідомляє чергового по органу про необхідність їх видачі.

2. З дозволу оперативного чергового по органу внутрішніх справ під контролем начальника органу(командира підрозділу, служби або його заступника чи відповідального від

керівництва органу) працівники почергово по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати чергової частини для отримання зброї і боєприпасів.

3. Отримавши зброю і боєприпаси, працівник підходить до куле уловлювача і проводить їх огляд. Перевіряє наявність патрона в патроннику, для чого вилучає магазин з основи рукоятки пістолета, знімає його із запобіжника, тримаючи пістолет у руці, вільною рукою відводить затвор у крайнє заднє положення, ставить його на затворну затримку й оглядає патронник. Натиснувши пальцем руки на затворну затримку, повертає затвор у крайнє переднє положення, натиснувши на спусковий гачок, курок ставить на запобіжний звід та включає запобіжник.

При цьому ствол зброї має бути спрямований тільки в куле уловлювач, а вказівний палець завжди повинен знаходитись на запобіжній спусковій скобі!

При огляді зброї необхідно перевірити:

• Чи відповідають номери на затворі, запобіжнику та магазинах номера на рамці пістолета;

• Чи немає на металевих частинах пістолета нальоту, іржі, бруду, подряпин, тріщин, в якому стані знаходиться мастило;

• Чи справно діє затвор, магазин, ударно-спусковий механізм, запобіжник і затворна затримка;

• Справність мушки і цілика;

• Чи утримується магазин в основі рукоятки;

• Чистоту каналу ствола

Виявленні несправності повинні бути усунені терміново. Якщо в підозрілі вони не можуть бути усунені, пістолет направляється до ремонтної майстерні. Провівши огляд пістолета, працівник вмішує його в кобуру.

При перевірці документів у громадських місцях:

 

• Завжди передбачайте, що перед вами стоїть правопорушник, наміри якого невідомі, отже не виключена з його боку агресивність, наявність зброї або спеціальних засобів нападу;

• Стійте від особи, яку перевіряєте в на півоберта справа на відстані 2-3 кроків і спостерігайте за її діями;

• Не стійте надто близько до особи, яку перевіряєте, бо це скує вашу рухливість і надасть можливість правопорушнику несподівано напасти на вас;

• Слідкуйте, як особа шукає документи, можливо замість них будуть вийняті засоби нападу;

• Документи, що подаються для перевірки, не беріть рукою, якою, як правило, дістаєте зброю;

• Слідкуйте за діями підозрюваного, чергуючи переведення погляду з документів на людину. Інші співробітники повинні бути готовими для надання допомоги у випадку фізичного або збройного опору, зайнявши позиції збоку від підозрюваного, спостерігаючи за його поведінкою, припиняти його спроби позбавитись від речових доказів, одночасно спостерігаючи за оточуючими, серед яких можуть бути спільники підозрюваного;

• Перевірку проводьте на деякому віддалені від сторонніх громадян, а при можливості в службовому приміщенні;

• Не залишайте сторонніх осіб у себе за спиною, в тому числі заявників і потерпілих;

• Не вступайте в суперечку і не доводьте свою правоту особі, яка знаходиться у нетверезому стані, не погрожуйте покаранням, яке не передбачене законом. Це призводить до втягування у суперечку сторонніх осіб, погіршує умови для вживання чітких і невідкладних заходів;

• При несенні служби в складі групи затримання на автомобілі весь склад наряду приймає участь у перевіренні документів і огляді автомобіля, перевірці підозрілих осіб. Не рекомендується при цьому розділятись (один проводить перевірку, а інший - підстраховує).

При перевірці документів у громадян на транспорті:

• Здійснювати її силами із розрахунку не менше двох працівників міліції на один транспортний засіб;

• Поставити вимогу водієві та пасажирам залишити транспортний засіб;

• Одному з працівників міліції визначити безпечну відстань, перевірити документи і оглянути автотранспорт, іншому в цей час здійснювати нагляд за діями водія та пасажирів;

• Бути готовим до можливого фізичного опору із застосуванням холодної і вогнепальної зброї;

• Слід демонстративно для особи, яка перевіряється, занести в службову книжку (бортовий журнал) наряду міліції – державний номер і марку автомобіля, на якому вона їхала. Повідомити по радіостанції чергового ПЦС про зупинку транспорту, його номеру та характер порушення.

При затриманні озброєного правопорушника (при наявності часу на

необхідні підготовчі дії):

Затримання злочинця повинно про водись за допомогою інших співробітників або добровольців з числа громадян. Затримання злочинця власними силами є виключна ситуація, що може привести до невиправданої загибелі (поранення) співробітника та жертв з боку громадян. При затриманні озброєного злочинця необхідно:

• Чітко усвідомити правомірність своїх дій;

• Детально обговорити порядок і послідовність дій;

• Визначити обов'язки кожного співробітника;

• Вибрати оптимальне місце і час затримання;

• Визначити питання взаємної підтримки та під страховки;

• Врахувати особливості та умови місцевості (об'єкта), особу затриманого, можливі ускладнення при затриманні, якщо з боку затримуваного, його спільників і співчуваючих буде виявлений опір, наявність скупчення людей, умови застосування зброї та спецзасобів;

• Звернути особливу увагу на встановлення наявності у затриманого або затриманих вогнепальної чи холодної зброї;

• Перевірити табельну зброю та привести її до готовності, при цьому кобуру пересунути ближче до пряжки ременя і розстебнути, вимкнути запобіжник, патрон послати в патронник;

• Автоматична зброя повинна знаходитися в положенні, що виключає її вилучення правопорушником і забезпечує її своєчасне застосування та свободу дій співробітника;

• Для досягнення позитивного ефекту бажано створити чисельну перевагу в силах, коли на одного правопорушника припадає 3-4 співробітника міліції:

• Безпосереднє затримання повинно проводитися найбільш фізично підготовленим співробітником, який, діючи шридко і рішуче, зразу зможе подавити опір затримуваного;

• Максимально використовувати фактор раптовості, застосовувати заходи до відвернення уваги злочинця — розпочати з ним розмову, зняти напруження, поводячись при цьому спокійно і невимушено. Затримання повинно бути для правопорушника завжди несподіваним.

При затриманні озброєного правопорушника (при відсутності часу на необхідні підготовчі дії):

• При необхідності одночасно переслідувати декількох правопорушників, або підозрюваних, наряд міліції не повинен розділятись. Безпечніше вдвох переслідувати одного із двох втікачів, ніж намагатися поодинці затримати обох;

• При переслідуванні двома працівниками міліції одного правопорушника співробітники не повинні бігти один за одним, між ними повинен зберігатись широкий інтервал. Співробітник,

підстраховуючи колегу, повинен знаходитись збоку від нього на одному із флангів;

• При участі в переслідуванні міліціонера — кінолога з собакою, інші члени наряду слідують ззаду кінолога;

В ситуації, коли озброєний правопорушник сховався в під’їзді жилого будинку або в якій-небудь споруді, не кидатись необдумано слідом за ним. Слід вжити всі заходи по блокуванню приміщення, взяти під контроль можливі виходи і терміново викликати допомогу. Якщо обставини вимагають негайно розпочати пошук правопорушника в приміщенні, то слід:

§ джерело світла тримати у витягнутій в бік від корпусу руці;

§ не залишатись в отворі дверей або на фоні вікон;

§ не перебігати отвори вікон або дверей у повний зріст;

§ не виходити зразу в центр приміщення;

§ максимально використовувати наявні прикриття (меблі, прилавки), зброю тримати готовою до негайного застосування.

Зовнішній огляд правопорушника:

Зовнішній огляд одягу, речей, особи, затриманої за підозрою в скоєнні злочину, є попереджувальним заходом, спрямованим на забезпечення особистої безпеки міліціонера і переслідує мету вилучення у затриманого зброї або інших предметів, що можуть бути використані ним для здійснення нападу на працівника міліції і служити речовими доказами у справі, зокрема:

• затриманий повинен стояти обіпершись обома розведеними руками на крило автомобіля, огорожу, стіну, дерево, і широко розставленими і якомога далі поставленими від точки опору ногами, що дозволяє йому зберігати рівновагу лише з одночасною опорою на всі кінцівки;

• співробітник, який проводить зовнішній огляд, знаходився тільки ззаду, будучи готовим у будь-яку хвилину здійснити виведення із рівноваги затриманого, інший працівник міліції знаходиться на безпечній відстані, здійснює прикриття і нагляд за затриманою особою та навколишньою ситуацією;

• в першу чергу перевіряти наявність у затриманого вогнепальної, холодної та газової зброї. Після цього у визначеній послідовності «зверху вниз» ретельно обстежується головний убір, верхній одяг, взуття, при цьому одяг та взуття можуть зніматися із затриманого. Кожна річ оглядається з усіх боків, вивертається навиворіт, прощупується, перевіряються шви, підозрілі місця підпорюються. Перевіряються також всі відібрані у затриманого предмети: сумка, портфель, портмоне і т. п., а також речі, які в них знаходяться;

• Звернути увагу на заяву затриманого про боязнь лоскоту;

• Пам'ятати що зброя у правопорушника може знаходитись не тільки під руками, в кишенях, але й прикріплена до тіла на ногах, руках і т. п.;

• Виходити з того, що затриманий володіє прийомами дзюдо, карате тощо;

• Після проведення зовнішнього огляду, перед конвоюванням на правопорушника одягти наручники.

При одяганні наручників на затриманого правопорушника:

• Взяти раніше підготовлені наручники в ліву руку і запропонувати
затриманому, не повертаючись, подати назад ліву руку, на зап'ястя якої одягти наручники;

• Подати команду затриманому обпертися головою в опору, біля якої одягти наручники:

• Металеві наручники одягаються на руки, які знаходяться за спиною долонями в середину(до тулуба), що заважає правопорушнику здійснити захват. Слід пам'ятати про придатність для цього лише наручників з широкою центральною частиною, що не повертається;

• Інші наручники краще надівати, просунувши їх через ремінь затриманого. При цьому руки повинні знаходитися за спиною, а долоні повернуті до тулуба;

• Пластикові наручники передбачають хрестовидне розміщення долонь(одна направлена до тулуба, інша навпаки);

• Не можна одягати наручники на руки, які знаходяться перед тулубом;

Такий спосіб застосовується як виняток (обов'язково з використанням ременя) при неможливості через травму затриманого закласти руки за спину;

• Під час надівання наручників не відволікатись, затриманий розуміє зменшення своїх шансів на втечу і в цей момент здійснити напад;

• При наявності достатнього кількості наручників, одягти їх кожному правопорушнику;

• При наявності меншої кількості наручників, ніж кількості затриманих наручники одягаються на однойменні руки всіх правопорушників, знижує їх фізичні можливості до нападу і виявленню опору;

• Через кожні дві години наручники слід знімати на 5-10 хвилин, а потім знову одягати. При цьому необхідно знову провести зовнішній огляд затриманого.

При доставлені правопорушників в чергову частину:

• Провести огляд затриманого правопорушника;

• Застосувати наручники або засоби зв'язування;

• Не рекомендується доставляння правопорушника в чергову частину одним співробітником міліції;

• При доставлені пішим порядком один із співробітників міліції повинен знаходитись ззаду конвою і здійснювати контроль за діями затриманого і навколишньою обстановкою;

• Не допускати, щоб затриманий викинув або передав кому-небудь речі, документи, що служать речовими доказами, або прийняв від співучасника зброю або інші предмети, що можуть бути використані як знаряддя нападу;

• Передбачати і виключити всі можливі випадки контакту з сторонніми особами і нападу на нарядь міліції;

• При конвоюванні застосувати тільки спеціально обладнані для цієї мети транспортні засоби, а в разі необхідності інший транспорт, забезпечивши при цьому заходи безпеки, які б виключили можливість нападу, або втечі затриманого;

• Перед перевезенням затриманого в автомобілях слід оглянути місце обладнане для перевезення з метою виявлення сторонніх предметів, перевірити надійність засувів і замків;

• В автомобілі затриманого поміщають на заднє сидіння, при цьому руки затриманого знаходяться за спиною з надітими наручниками і пропущеним одним кільцем через брючний ремінь;

• В транспорті, обладнаному ременями безпеки, додатково для обмеження дій затриманого, пристібати ними останнього;

• Не допускати дій з боку затриманого, що могли б викликати порчу автомобіля чи створили умову для нападу на працівника міліції;

• Постійно стежити, щоб затримати не міг упасти або навмисно викинутись із автомобіля під час руху;

• Доставлений в колясці мотоцикла допускається у виняткових випадках, при цьому необхідно стежити, щоб затриманий не міг викинутися із коляски під час руху або заважати управлінню мотоциклом;

• Забороняється використовувати для доставляння осіб, які підозрюються у скоєні злочину, громадський транспорт (трамвай, тролейбус, метро і т.д.), а також транспорт з відкритим кузовом.

До застосування співробітником міліції табельної зброї:

• У випадку боротьби із озброєним правопорушником рука співробітника, якою він стріляє, повинна бути вільною, а зброя готовою до застосування(запобіжник виключений);

• Не допустимі розгубленість, розмахування рукою зі зброєю, направленою стволом вниз;

• Зброю тримати двома руками, витягнувши їх уперед в позі прицілювання(приблизно на рівні плечей), при цьому долонею стріляючої руки стискати рукоятку пістолета, а долонею другої руки знизу підтримувати стріляючу руку, по можливості використовуючи укриття. Пістолет в такій ситуації повинен бути націлений на підозрюваного через проріз прицілу і мушку;

• При наявності у правопорушника в руках зброї не дати можливості йому рухатись. Ні в якому разі не звертатись: «Міліція! Руки вгору!», а подати тільки оклик: «Міліція! Не рухатись!», який чітко пояснює підозрюваному, що від нього вимагається: при будь-якому русі його руки пролунає постріл співробітника міліції;

• При відсутності у правопорушника в руках зброї слід подати команду «Руки вгору!», внаслідок чого підозрюваний змушений застигнути з піднятими руками без руху. При цьому він не зможе вихопити зброю, що можливо захована у нього між лопатками, на шиї і т. д.;

• Бути готовим до того, що загроза застосування зброї змусить правопорушника перейти до наступу із застосуванням рук і ніг;

При застосуванні вогнепальної зброї:

• Вибірково підходити до вибору моменту і місця застосування зброї, лінія вогню повинна виключити можливість ураження сторонніх громадян або інших співробітників міліції;

• Виявляти обачливість на території розміщення паливно-мастильних., вибухонебезпечних та інших подібних матеріалів, попадання в які може викликати вибух, пожежу;

Привести зброю до бойової готовності(особливо в нічний час):

- При огляді співробітником підвалів, горищ, нежилих будівель, будівництв, неосвітлених гаражних кооперативів та інших місць можливого знаходження осіб, причетних до скоєння злочинів; об'єктів (магазини, квартири і т. д.), де спрацювала охоронна сигналізація;

- У разі прибуття до місця події тільки-що скоєного або скованого насильницького злочину, місця укриття особи, яка розшукується у зв'язку зі скоєнням тяжкого злочину;

- У разі знаходження співробітників в засідці;

- При доставлені або конвоюванні затриманих у відсутності наручників;

- При доставлені в орган внутрішніх справ затриманої на місці скоєння злочину особи, яка фізично явно переважає співробітника міліції, або групи осіб одним співробітником міліції;

- При перевірці в нічний час документів у водія, який підозрюється в угоні, крадіжці автотранспорту або не зупинився на вимогу працівника міліції;

Пам'ятати, що при стрільбі в приміщенні кулі можуть зрикошетити, причинивши поранення співробітнику міліції або іншій особі.

Після застосування працівниками міліції табельної зброї і поранення правопорушника:

• Наближатись до пораненого правопорушника тримаючи табельну зброю в бойовій готовності тільки збоку голови правопорушника, уважно стежачи за його поведінкою;

• У випадку знаходження біля пораненого правопорушника вогнепальної зброї або предмета, який можна використати для нанесення удару обов'язково відкинути їх в бік;

При надходженні сигналу «Тривога» з об'єкту, що охороняється:

• Перевірити наявність засобів індивідуального захисту, озброєння та привести їх в бойову готовність, робочий стан;

• До об'єкта під'їжджати потай;

• Виключити можливість використання службового транспорту правопорушником або сторонніми особами;

• Підходити до об'єкта розосереджено, не випускаючи з поля зору членів екіпажу;

• Не пересуватись при огляді об'єкта близько до стін і безпосередньо під карнизами чи виступами. Ріг приміщення обходити на безпечній відстані;

• При наявності підозри в тому, що правопорушники знаходяться на об'єкті, терміново доповісти черговому територіального органу внутрішніх справ, викликати додатковий наряд та встановити ретельний нагляд за об'єктом таким чином, щоб правопорушники не могли зникнути з місця злочину.

• Звертати увагу на оглядові вічка сусідніх квартир(заклеєні, не заклеєні);

• При відсутності ознак проникнення в квартиру, перевірити наявність в ній членів сім'ї власника квартири. Для цього, знаходячись збоку від вхідних дверей в квартиру, подати сигнал за допомогою дзвінка або стуку в двері, спробувати викликати осіб, які в ній знаходяться;

• При відчинені дверей, зберігаючи заходи перестороги, встановіть особу суб'єкта. За відсутності підстав для знаходження в квартирі (відсутність документів, невідповідність прізвища з обумовленими прізвищами в договорі і т. д.), доставити особу в чергову частину внутрішніх справ, ключі від квартири вилучити, квартиру оглянути на наявність в ній сторонніх осіб, зачинити і здати на ПЦС.

При діях по затриманню злочинців в закритому(обмеженому) просторі:

Працівники міліції, прибувши на охоронюваний об'єкт, де необхідно діяти в закритому просторі, залежно від обставин, які склалися мають зорієнтуватись на місцевості, розбити її на сектори та обстрілу, визначити найбільш вразливі місця і напрямки, з точки зору можливого прориву через них злочинців і застосувати наступні.

Тактичні дії:

• Пересуватися в парі - «захист спини»;

• Переміщатися вздовж стіни спиною до стіни. Перетинати відкриті ділянки від укриття до укриття з можливим страхуванням, перекочуватись зі спини на живіт, при цьому зброя повинна бути направлена в бік можливої небезпеки;

• Переміщення має бути ривкоподібним з різними паузами між рухом;

• Під час руху по сходах візуально контролювати весь простір сходового маршруту;

• Ноги переміщати захищеним кроком, з носка на п'ятку на напівзігнутих ногах;

• Прислухатись до звуків, самому дотримуватись тиші;

• Розворот робити так, щоб постійно знаходитись лицем до середини під’їзду, вхідних дверей, вікон і т. п.;

• Заздалегідь візуально перевіряти закутки (ніші) за сміттєпроводами, різні комірки, щільність зачинених дверей;

• Спостереження вести з-за рогу стіни(дверей) з різних висот;

• Зброю утримувати двома руками перед грудьми, руки розслаблені в плечових та ліктьових суглобах. Патрон в патроннику, курок на запобіжному взводі, запобіжник вимкнений;

• При виявленні злочинця зайняти вигідну вогневу позицію, голосом примусити його вийти на видиму місцевість та лягти на підлогу. Вияснити, чи немає ще злочинців;

• Не виходячи з укриття, викликати допомогу по радіостанції;

• Зброю тримати направлену на злочинця;

• При озброєному опорі заблокувати злочинця, не дати йому можливості вийти з поля зору або вести прицільний вогонь, чекати допомоги;

• При застосуванні зброї вогонь вести вигідно змінюючи позиції чи положення;

• Вогонь вести з постійним контролем витрат боєкомплекту, не залишати пістолет без патронів, своєчасно перезаряджати магазин;

• Кожен співробітник повинен вести вогонь по видимих цілях, які знаходяться на близькій відстані, при цьому на лінії вогню не повинні знаходитись інші співробітники. Зручніше всього обстрілювати ціль справа наліво, це пояснюється тим, що при віддачі зброя відхиляється вліво і вгору тим самим є можливість швидше прицілитись в наступну ціль, розташовану ліворуч попередньої. Крім того, таке спрямування і перенесення вогню дозволяє швидше простежити свої дії далі. При перенесенні вогню в глибину, спочатку уражається ближча ціль, а потім-всі інші.

• При затриманні злочинця, який використовує мисливську зброю, варто врахувати її тактико-технічні дані, час на перезарядку простих мисливських рушниць складає 10-20 секунд, а перезарядження дробових автоматів і напівавтоматів до 1 хвилини. Під час стрільби шротом найбільш ходових номерів граничною дією рушничного вогню є дальність 35-40 метрів. Кучність шроту за межами 40 м не забезпечує ураження цілі. Оптимальна дальність прицільної стрільби по великим цілям для мисливської нарізної зброї «Парадокс» до 100 м, а карабінів(«Барс», «Лось», «Ведмідь») до 500-600 м.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.016 сек.)