АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Редакційний колектив у системі соціальних зв’язків

Читайте также:
  1. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  2. В СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ
  3. Види і функції соціальних інститутів
  4. Види пенсійних виплат і соціальних послуг
  5. Види соціальних відносин
  6. Виконавче провадження у системі юрисдикційної діяльності 11
  7. Виконавче провадження у системі юрисдикційної діяльності 7
  8. Виховання – це усвідомлене і цілеспрямоване зрощування людини як особистості у відповідності зі специфікою цілей, соціальних груп і організацій в яких воно здійснюється.
  9. Відділ у системі редакційного апарату
  10. Відмивання коштів у системі загроз економічній безпеці
  11. Глава 17 ТРУДОВІ КОЛЕКТИВИ ТА ЇХ ПРАВОВИЙ СТАТУС
  12. Грошові відносини, що вкладаються на основі інтернаціоналізації господарських зв’язків, історично організовувалися у формі валютних систем.

Редакційний колектив багатий на ділові зв’язки. Їх можна розділити:

- на зовнішні і внутрішні;

- підпорядковані, керуючі та координаційні.

Зовнішні зв’язки редакційного колективу дуже широкі. Це однин із небагатьох видів колективів, що має таку кількість соціальних зв’язків. Власне, вся його діяльність будується на постійних контактах із численними соціальними інститутами, окремими особами. Саме вони, ці зв’язки, дозволяють працівникам редакції отримувати журналістську інформацію. Чим більше зв’язків із різними джерелами інформації, тим різнобічніші, тематично і фактологічно багатші інформаційні тексти, які продукує колектив. Щоб якомога краще виконати своє завдання, газета повинна шукати й знаходити потрібні їй зв’язки.

У процесі взаємодії з іншими колективами редакція виступає в ролі суб’єкта й об’єкта управління. З видавцем вона знаходиться в підпорядкованих зв’язках, з авторським колективом, читацькою аудиторією – в керуючих та підпорядкованих, з редакційними колективами інших засобів масової комунікації – у координаційних.

Підпорядковані зв’язки. У радянський період видавцями газет здебільшого були партійні комітети, які безпосередньо керували діяльністю засобів масової інформації та пропаганди. Від стилю керівництва парткому багато в чому залежала ефективність діяльності редакційного колективу. Практика показала, що найбільшу шкоду роботі редакції завдавало дріб’язкове піклування з боку видавця, втручання у внутрішньоредакційні процеси. Це позбавляло керівництво редакційного колективу можливості самостійно приймати відповідальні рішення.

Після прийняття в Росії закону про засоби масової інформації підпорядковані зв’язки редакції змінилися. Було введено статус засновника, який утверджував статут редакції та укладав із нею договір, у якому було сказано, що засновник має право зобов’язати редакцію безкоштовно і в означений термін подати повідомлення або матеріал від його імені. Водночас засновник не має права втручатися в діяльність редакції за винятком випадків, передбачених законом про ЗМІ, статутом редакції, договором між засновником та головним редактором. Засновник міг передати свої права та обов’язки третій особі зі згоди редакції та співзасновників. У випадку ліквідації або реорганізації засновника – об’єднання громадян, підприємства, організації, державного органу його права та обов’язки в повному обсязі переходять до редакції (якщо інше не передбачене редакційним статутом).

За новим законом редакція із самого початку може виступати як засновник видання, а також видавець, поширювач, власник редакційного майна.

На жаль, у законі не було прописано роль власника газети. Його вплив на долю газети й редакційного колективу є вирішальним. Він може продати видання, закрити його, якщо воно збиткове або «не вписується» у подальші плани власника, замінити в ньому керівництво, взагалі поводити себе як власник. Його підпорядковуючі зв’язки набагато жорсткіші, ніж ті, що були в радянський період. Партійний комітет міг змінювати керівництво газетою, але не міг її закрити, перепродати і т.ін, оскільки був підпорядкований партійній дисципліні більш високої партійної організації. Крім того, газети відкривалися за спеціальними постановами ЦК КПРС і ніхто, крім нього, не міг закрити їх, злити з іншими, зробити ще щось.

Крім власника, засновника, редакційний колектив підпорядковується (приховано) своїм рекламодавцям. Особливо в регіонах, де їх мало і за них іде боротьба між ЗМІ. Велике підприємство, яке може постійно давати рекламу в місцеву газету, є для неї суттєвим джерелом фінансування, і його втрата може негативно відбитися на подальшій долі видання. Тому рекламодавець на його сторінках знаходиться поза критикою. Усі його умови й вимоги редакція намагається враховувати.

Керівні зв’язки. Суб’єктом управління редакційний колектив виступає відносно аудиторії, авторського активу. Щоб досягнути найбільшого успіху в читачів, журналісти повинні знати їх інтереси, запити. Чим точніший і глибший будуть ці знання, тим ефективніша буде діяльність газети. Цей зв’язок дає уявлення про те, якою є повнота освоєння аудиторією газетної інформації, які особливості сприйняття її різними прошарками читачів, їх тематичні, жанрові переваги, ступінь ефективності й дієвості публікацій.

Зазвичай основним засобом здійснення зворотного зв’язку є листи, дзвінки читачів у редакцію – відгуки на виступи газети. Сюди слід віднести й офіційні відповіді установ, організацій, підприємств на критичні публікації. Відомості можна отримати й з інших каналів – на читацьких конференціях, у ході соціологічного дослідження, оперативних опитувань, через консультаційні та довідкові служби редакції.

Взаємодія з аудиторією здійснюється через основні редакційні підрозділи – відділи. Інформація кожного відділу розрахована на певні кола читачів. Масштаб і склад його аудиторії відрізняється професійними, соціальними, територіальними та іншими характеристиками. Читацька аудиторія галузевих відділів, таких як промисловий, сільськогосподарський, більш вузька, якщо її порівнювати з аудиторією жанрових відділів (нарису, репортажу, фейлетону), публікації яких розраховані на всіх читачів видання.

Розділення загальної аудиторії газети на більш вузькі читацькі аудиторії відділів, які, однак, не варто розуміти як відокремлені групи, оскільки їх інтереси багато в чому перетинаються, дає можливість задовольняти більш диференційовані й різноманітні запити читачів, ніж це можна зробити іншими засобами масової інформації. Цей висновок підтверджують соціологічні опитування, які свідчать, що інтереси аудиторії з певних тем більше орієнтовані на газету, а не на радіо чи телебачення.

Аудиторія є багатим джерелом інформації для редакції. Соціальні інститути – установи, організації, від яких журналісти отримують факти для майбутніх виступів, є частиною читацької аудиторії. Листи, що надходять у редакцію від окремих читачів, де розповідається про цікавих людей, їх справи або викриваються недоліки суспільного життя, даються відгуки на опубліковані матеріали, також використовуються газетою. Часто співробітники редакції самі організують приплив листів, звертаючись до читачів з анкетою, опитуванням, де пропонують повідомити їм факти на ту чи іншу тему.

Отримуючи від редакційного колективу інформацію, аудиторія шляхом зворотного зв’язку дає йому нову, виступаючи її творцем, а також суб’єктом впливу через газету на суспільні процеси, соціальні інститути, редакцію, стимулюючи підвищення рівня діяльності журналістів. Таким чином, зв’язок редакційного колективу з аудиторією має подвійний характер, його можна визначити як керівний у прямому й зворотному напрямі.

Основним організатором авторського колективу газети виступає творчий підрозділ редакції. Зазвичай головним керівником позаштатних авторів у невеликих газетах є відділ листів, оскільки одна з його функцій – організація масової роботи редакції. Найбільш яскраво це проявляється в редакціях районних і міських газет. Водночас кожен відділ створює власне коло позаштатних авторів. Чим більший актив, тим легше й оперативніше журналісти збирають необхідну інформацію, тим різноманітніші факти, якими вони оперують. Актив кожного відділу, так само, як і його аудиторія, неоднаковий. Він складається залежно від різновиду творчого підрозділу. Автори сільськогосподарського відділу, наприклад, зазвичай агрономи, механізатори, керівники господарств. У коло авторів науки входять працівники наукових установ. Газетна практика накопичила великий досвід роботи з позаштатними кореспондентами. З великого арсеналу форм участі в газетній роботі кожен відділ бере те, що найбільше відповідає його профілю. Робота консультативних рад знаходить місце в роботі галузевих відділів. Для відділів науки, літератури й мистецтва характерні зустрічі „за круглим столом”, редакційні „четверги”, клуби та ін.

Поширення в редакційній роботі отримали поради авторського активу при відділах, що складаються зі спеціалістів. Їх мета – допомагати журналістам практичними порадами з тих чи інших проблемно-тематичних напрямів, актуальних питань, у плануванні та організації конкретних матеріалів. Члени рад і самі активно пишуть матеріали.

Є люди, що активно співпрацюють одразу з кількома відділами редакції. Найбільш дієві результати, однак, досягаються при тісних контактах з якимось певним підрозділом. У відділу з’являються свої постійні автори – експерти, спеціалісти відповідної галузі, на сили яких журналісти розраховують при створенні редакційних планів. Якщо тема важлива або наявні кілька постійних авторів, що висвітлюють її, при відділі може бути створений позаштатний творчий підрозділ.

Особливого значення набуває зв’язок з авторським активом у роботі редакційних колективів дитячих газет. Діти – серйозні і вимогливі читачі, для них писати треба цікаво, інакше вони просто не будуть читати газету, а тим більше писати в неї. Не повчальний тон, а захоплююча ігрова форма викладення матеріалів приваблює їх до газетної сторінки. Якщо таку форму знайдено, у них з’являється інтерес, активність, бажання поділитись своїми думками й почуттями. Саме через ігри, турніри, конкурси, вікторини діти залучаються до суспільно корисних справ. Завдяки такій формі спілкування з читачами газета отримує велику пошту, спонукаючи дітей до активного цілеспрямованого відпочинку, пізнання оточуючого світу, сприяючи розвитку здібностей.

Координаційні зв’язки. Редакція газети часто вступає у зв’язки з іншими засобами масової інформації. Це диктується різними причинами – обміном інформацією, кооперуванням у висвітленні якоїсь теми, сумісним проведенням кампанії і т.д. Кооперування може відбуватися в межах одного виду інформаційного каналу, наприклад між газетами різних рівнів (виступ районної газети на сторінках обласної преси, спільні виступи споріднених відділів обласних газет сусідніх областей та інші варіанти). Можливе співробітництво й різних видів ЗМІ – газети й радіо, газети й телебачення. Такі зв’язки можуть мати як разовий, так і систематичний характер. Наприклад, щомісяця в один і той самий день у газеті, програмах радіо і телебачення області може з’являтися спільна рубрика, під якою редакційні колективи спільно виносять на суд громадськості певну проблему. Кожен з інформаційних каналів доповнює один одного, розвиває тему специфічними засобами відображення дійсності. Одна й та сама проблема в газеті, ефірі, телеекрані збирає аудиторію набагато ширшу, ніж виступи ЗМІ окремо, зосереджує та актуалізує увагу в необхідному напрямі, активізує громадську думку. Завдяки багатоплановості й широті охоплення матеріалу, журналісти досягають великої дієвості виступів.

У ході функціонування редакційного колективу структурні підрозділи знаходяться в постійній взаємодії, що продиктоване специфікою журналістської діяльності: газета створюється спільними зусиллями співробітників. Усі внутрішні зв’язки підрозділів і співробітників між собою, у ході яких вони виступають суб’єктами та об’єктами управління, також можна розподілити на три різновиди: керівні (підрозділи, співробітник виступає суб’єктом управління), підпорядковуючі (підрозділ, співробітник є об’єктом управління) і координаційні зв’язки (підрозділи, співробітники взаємодіють між собою як рівні на основі координації та кооперації праці).

На рівні творчого підрозділу керівні зв’язки здійснює редактор (завідувач) відділу, його заступник. Завдання управління полягає в плануванні, нормуванні та обліку, координуванні, стимулюванні роботи співробітників, контролі за виконанням ними своїх обов’язків, регулюванні соціально-психологічного клімату.

На рівні редакційного колективу головним суб’єктом управління виступають редакторат, редколегія і секретаріат. Редактор і члени редколегії спрямовують діяльність творчих підрозділів у русло спільних завдань видання, секретаріат здійснює щоденний контроль за роботою відділів, взаємодіє з ними щодо планування, випуску номера.

Виступаючи при взаємодії з ланкою управління у підпорядкованих зв’язках, відділ редакцій наділений керівними зв’язками стосовно власних кореспондентів (відділ місцевої кореспондентської мережі), громадського активу редакції.

Координаційні зв’язки здійснюються в ході спільної творчої роботи підрозділів: участь у спільних кампаніях, кооперування у висвітленні різних проблем та ін.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)