ТЕРМІНИ ІЗ ГЛОСАРІЮ. Абстрагування – прийом мислення, що передбачає відображення у людській свідомості предметів і явищ об’єктивної дійсності

Абстрагування – прийом мислення, що передбачає відображення у людській свідомості предметів і явищ об’єктивної дійсності, мисленого відокремлення другорядних властивостей і відносин та виділення загальної ознаки, що характеризує клас предметів.

Абстрактне мислення – один з видів людського мислення, який полягає в утворенні абстрактних понять і в оперуванні ними.

Актуальність теми – сучасність, злободенність, важливість будь-чого на даний момент і в даній ситуації для вирішення певної проблеми.

Алгоритм – система правил для розв’язання певного класу задач.

Аналіз – метод пізнання, який дозволяє розчленувати ціле на складові частини (сторони, ознаки, властивості, відносини) з метою їх детального вивчення.

Аналогія – міркування, в яких із подібності двох об’єктів за окремими ознаками робиться висновок про їх подібність і за іншими ознаками. Використовується при висуненні гіпотез, дає поштовх для висловлювання припущень.

Анкета – набір запитань, кожне з яких логічно пов’язане з головним завданням дослідження.

Анкетування – один із способів письмового опитування значної кількості респондентів за певною схемою анкети або опитувального листа. Мета анкетування – зібрати масовий матеріал, який після статистичної обробки використовують для розв’язання певних педагогічних та психологічних завдань.

Анотація – коротка характеристика звіту або іншого друкованого документа за змістом, призначенням, формою та іншими особливостями.

Аргумент – підстава, доказ, які використовуються для обґрунтування, підтвердження чогось.

Аспект – точка зору, за якою розглядається об’єкт дослідження.

Бесіда – метод навчання, при якому вчитель, спираючись на наявні в учнів знання й досвід, користуючись запитаннями, підводить учнів до розуміння й засвоєння нових знань, до повторення й перевірки знання навчального матеріалу.

Бібліографія – галузь науково-практичної діяльності, завданням якої є бібліографічна інформація про твори друку (чи інші документи) з метою впливу на використання їх у суспільстві

Вікові особливості – характерні для того чи іншого вікового періоду, анатомо-фізіологічні і психологічні особливості.

Дедуктивний спосіб пізнання – характеризується рухом думки від загального до одиничного (від правила до прикладу).

Дипломна робота – кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому закладі освіти.

Дисертація - кваліфікаційна наукова робота у певній галузі науки, яка має внутрішню єдність, актуальність наукових результатів, положень, що висуваються автором для публічного захисту.

Доказ – обґрунтування (встановлення) істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких доведена.

Досвід педагогічний – сукупність знань і навичок, набутих на основі й у процесі безпосередньої педагогічної діяльності; форма засвоєння педагогом раціональних здобутків минулої педагогічної діяльності.

Експеримент – це такий метод вивчення об’єкта, коли дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов відповідно до гіпотези яи застосування звичайних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей.

Експертиза – метод дослідження експертом якихось справ, питань у тій чи іншій галузі, у тому числі педагогіці і психології.

Засоби науки – методи мислення, емпіричного дослідження, а також технічні засоби.

Індукція – умовивід від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнень, коли на основі знань про частини предметів робиться висновок про предмет в цілому.

Контрольний зріз – одержання даних про хід експерименту.

Курсова робота – один із видів наукової роботи самостійного навчально-наукового дослідження студента, що виконується з певної дисципліни або з двох-трьох дисциплін одного спрямування.

Метод – засіб досягнення мети, спосіб дослідження явища, який визначає планомірний підхід до їх наукового пізнання та встановлення істини.

Метод науково-педагогічного дослідження – спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Моделювання – створення теоретичного (або матеріального) педагогічного об’єкта як зразка для впровадження у педагогічну практику або дослідження.

Монографія – надрукована наукова робота теоретичного характеру, в якій всебічно висвітлена певна проблема або окреме вузлове питання.

Наукова доповідь – літературно оформлена робота, яка ґрунтується на оригінальному матеріалі. Доповідь робиться в усній формі і в такій послідовності: коротка оглядова частина та визначення завдання дослідження; метод вирішення або нове положення, яке пропонує доповідач; основні результати їх пояснення і висновки.

Наукова проблема конкретне питання, яке виникає тоді, коли наявних знань недостатньо для вирішення якоїсь задачі і невідомий спосіб, за допомогою якого можна здобути відсутні знання.

Науковий метод це спосіб пізнання явищ дійсності в їх взаємозв’язку та розвитку, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження.

Опитування – дає змогу отримати як фактичну інформацію, так і оцінні дані, проводиться в усній або письмовій формі.

Порівняння – це процес зіставлення предметів або явищ дійсності з метою встановлення схожості чи відмінності між ними, а також знаходження загального, притаманного, що може бути властивим двом або кільком об’єктам дослідження.

Спостереження систематичне, цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об’єктивної дійсності, які виступають об’єктами дослідження.

Стаття – це основна форма обміну письмової інформації між спеціалістами, які працюють в одній або суміжній галузях науки.

Тема – може розглядатись як наукове завдання, що охоплює цілком конкретну галузь наукового дослідження.

Теорія –найбільш висока форма узагальнення і систематизації знань, що дає цілісне уявлення про закономірності та суттєві зв’язки дійсності.

Тестування – метод діагностики із застосуванням стандартизованих запитань та завдань що мають певну шкалу знань.

Узагальнення – логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей об’єктивних явищ

Умовивід розумова операція, у процесі якої з певної кількості заданих суджень, виводиться інше судження, яке певним чином пов’язане з вихідним.

Цитата дослівний уривок твору, або чийогось вислову, що органічно вписується в текст наукової роботи як підтвердження чи заперечення певної думки.

Поиск по сайту: