|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Методичні рекомендації. До першого питання. В даному питанні необхідно звернути увагу на те, що методологія філософських проблем управління є певним комплекснимДо першого питання. В даному питанні необхідно звернути увагу на те, що методологія філософських проблем управління є певним комплексним, синтетичним знанням, що поєднує всю сукупність принципів, засобів і методів пізнання (світогляд, філософські методи пізнання та вчення про них, загально і конкретно-наукові поняття і методи), виступаючи тим самим опосередковуючою ланкою між соціальною філософією й теорією управління. Важливим моментом є те, що як метод може виступати будь-яке виражене в узагальненому вигляді знання, спрямоване на досягнення нового знання. Сучасна наука застосовує наступні три підходи до пояснення цього феномена. По-перше, це так званий науковий підхід, у межах якого під методологією управління розуміється система загальнонаукових методів, що застосовуються до управління – системний, соціологічний, кібернетичний та ін., а також вчення про ці методи. Необхідно врахувати, що є недоліком цього підходу. По-друге, це так званий філософський підхід, коли під методологією управління розуміється застосування основних принципів і категорій філософії до аналізу управління. По-третє, підхід, що його умовно можна назвати філософсько-методологічним, оскільки він ґрунтується на необхідності особливої дисципліни, яка покликана виконувати інтегруючу, методологічну роль щодо управління в цілому. З урахуванням цього філософсько-методологічний підхід дає змогу дослідити філософські проблеми управління як деяке інтегративне знання, що становить опосередковуючу ланку між філософією і теорією управління, певний аспект осмислення управління, який полягає в гносеологічному аналізі основ управлінської діяльності. До другого питання. Слід відзначити, що до структури методології філософських проблем управління включають, як правило, наступні елементи: парадигми, концепти, концептуальні ідеї та моделі, методологічні принципи, методи. Разом з тим, сукупність філософських, загальнонаукових, конкретно-наукових, спеціально-юридичних методів, концептів і принципів наукового пізнання утворюють систему методології управління, призначення якої – сформулювати цілісне, комплексне розуміння закономірностей функціонування управління й управлінської діяльності. Існують різні класифікації методів філософських проблем управління. Розрізняють, наприклад, методи емпіричного дослідження, методи моделювання. За іншою класифікацією – методи збору інформації та методи її оброблення. Такий поділ, як правило, умовний, оскільки будь-який дослідницький метод збору даних передбачає і певну програму їх оброблення. Філософські методи застосовуються в науці і практиці через загальні і конкретно-наукові, спеціально-юридичні методи. Субординація між цими методами така ж, як і між категоріями загального, особливого, абстрактного і конкретного. Новим тут є реалізація того підходу, що сукупність філософських методів є узагальненням загальних і конкретно-наукових, спеціально-юридичних методів, а окремі і загальні – продовженням і конкретизацією філософських методів. В цілому необхідно проаналізувати класифікацію методів, принципів та підходів до осмислення результативності соціального управління, а також аспекти взаємодії філософських, загальних, конкретно-наукових і спеціально-юридичних методів, щодо вирішення цієї проблеми. До третього питання Слід звернути увагу на те, що отримання наукових знань про закономірності управління значною мірою залежить від принципів, якими послуговується управлінець-дослідник, вивчаючи суперечності об'єкту управління. Такий підхід визначається системою методологічних засад або підходів. Дослідження у галузі філософських проблем управління передбачають науково обґрунтоване використання сукупності конкретних методів, методик і процедур. Водночас, до цього часу у вітчизняній і зарубіжній філософській науці ще не вироблено єдиного, загальноприйнятого визначення змісту поняття принципи управління. Множинність їх визначень об’єктивно зумовлена тим, що вони тісно пов’язане з іншими соціальними явищами (державою, політикою, економікою, культурою тощо), проявляючись в кожному окремому випадку якоюсь однією стороною, аспектом, тому цілісна характеристика управління можлива лише шляхом всебічного аналізу багатоманітних його зв’язків з соціальною дійсністю. Необхідно розглянути принципи управління на основі аналізу їх світоглядно-методологічних джерел, змісту, переваг і недоліків, основних форм прояву, а також можливостей застосування щодо вирішення головних питань філософських проблем управління.
Додаткові питання: 1. Дайте аналіз наукових методів соціального управління. 2. В чому проявляється комплексне застосування загальнонаукових та соціальних методів пізнання? 3. В чому проявляється сутність діалектичного методу? 4. Дайте характеристику антропологічного методу. 5. Охарактеризуйте метод системного аналізу і системного синтезу. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |