 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Вiдмiнювання дiєслiв
|
Читайте также: |
| Сильні дiєслова | Слабкі дiєслова | ||||
| I-VI | VII | I | II | III | VI |
| Теперiшнiй час | |||||
| Iндикатив | |||||
| Однина nima nimis nimiþ | haita haitis haitiþ | nasja nasjis nasjiþ | salbo salbōs salbōþ | haba habais habaiþ | fullna fullnis fullniþ |
| Двоїнa nimōs nimats | haitōs haitats | nasjōs nasjats | salbōs salbōts | halbōs - | fullnōs fullnats |
| Множ. nimam nimiþ nimand | haitam haitiþ haitand | nasjam nasjiþ nasjand | salbōm salbōþ salbōnd | habam habaiþ haband | fullnam fullniþ fullnand |
| Оптатив | |||||
| Однина nimau nimais nimai | haitau haitais haitai | nasjau nasjais nasjai | salbō salbōs salbō | habau habais habai | fullnau fullnais fullnai |
| Двоїна nimaiwa nimaits | haitaiwa haitaits | nasjaiwa nasjaits | salbōwa salbōts | habaiwa habaits | fullaiwa fullaits |
| Множина nimaima nimaiþ nimaina | haitaima haitaiþ haitaina | nasjaima nasjaiþ nasjaina | salbōma salbōþ salbōna | habaima habaiþ habaina | fullnaima fullnaiþ fullnaina |
Примiтки:
1. В усiх класах сильних дiєслiв, та в I i IV класах слабких дiєслiв закiнчення приєднуються до тематичного голосного -i-/-a- (i.є. -e-/-o-).
2. II i III класи слабких дiєслiв є атематичними, тому що особовi закiнчення приєднуються до голосних основи -ō- i -ai-.
3. Оптатив теперiшнього часу утворюється вiд основи теперiшнього часу за допомогою суфiкса -ai- (i.є. -oi-).
4.
| Сильнi дiєслова | Слабкi дiєслова | ||
| I-VI | VII | I-IV | |
| Минулий час | |||
| Iндикатив | |||
| Однина 1 ос. 2 ос. 3 ос. | nam namt nam | haíhait haíhaist haíhait | nasida nasidēs nasida |
| Двоїна 1 ос. 2 ос. 3 ос. | nēmu nēmuts | haíhaitu haíhaituts | nasidēdu nasidēduts |
| Множ. 1 ос. 2 ос. 3 ос. | nēmum nēmuþ nēmun | haíhaitum haíhaituþ haíhaitun | nasidēdum nasidēduþ nasidēdun |
| Оптатив | |||
| Однина 1 ос. 2 ос. 3 ос. | nēmjau nēmeis nēmi | haíhaitjau haíhaiteis haíhaiti | nasidēdjau nasidēdeis nasidēdi |
| Двоїна 1 ос. 2 ос. 3 ос. | nēmeiwa nēmeits | haíhaiteiwa haíhaiteits | nasidēdeiwa nasidēdeits |
| Множ. 1 ос. 2 ос. 3 ос. | nēmeima nēmeiþ nēmeina | haíhaiteima haíhaiteiþ haíhaiteina | nasidēdeima nasidēdeiþ nasidēdeina |
Примiтки:
1. Суфiкс оптатива минулого часу “ei” приєднується до кореня сильних дiєслiв i до дентального суфiксу слабких дiєслiв у всiх особах крiм першої особи однини, де слово закiнчується на -jau.
2. Форми двоїни деяких класiв дiєслiв в готських текстах не засвiдченi.
| Медiопасив | ||||
| Iндикатив | ||||
| Однина 1 ос. 2 ос. 3 ос. | nimada nimaza nimada | nasjada nasjaza nasjada | salbōda salbōza salbōda | habada habaza habada |
| Множ. 1 ос. 3 ос. | nimanda | nasjanda | salbōnda | habanda |
| Оптатив | ||||
| Однина 1 ос. 2 ос. 3 ос. | nimaidau nimaizau nimaidau | nasjaidau nasjaizau nasjaidau | salbōdau salbōzau salbōdau | habaidau habaizau habaidau |
| Множ. 1 ос. 3 ос. | nimaindau | nasjaindau | salbōndau | habaindau |
Примiтки:
1. Готський медiопасив має тiльки форми iндикатива та оптатива теперiшнього часу.
2. В iндикативi особовi закiнчення приєднуються до тематичного голосного.
3. В оптативi закiнчення приєднуються до суфiкса -ai-
4. Слабкi дiєслова IV класу не мають форми медіопасиву
| Iмператив | |||||
| Одн. 2 ос. 3 ос. | nim nimadau | nasei nasjadau | salbō salbōdau | habai habadau | fulln fullnadau |
| Множ. 1 ос. 2 ос. 3 ос. | nimam nimiþ nimandau | nasjam nasjiþ nasjandau | salbōm salbōþ salbōndau | habam habaiþ habandau | fullnam fullniþ fullnandau |
Примiтки:
1. Форма 2 особи однини iмперативу тотожна основi теперiшнього часу без особового закiнчення.
2. Форма 3 особи однини утворена за допомогою суфiкса -dau.
3. Форма 3 особи множини утворена за допомогою суфiкса -ndau.
4. Основа 2 особи однини iмператива всiх слабких дiєслiв I класу закiнчується на -ei.
5. Форма iмператива 2 особи двоїни омонiмiчна формi 2 особи двоїни iндикативу.
| Дiєприкметник I | |||||
| nimands | haitans | nasjands | salbōnds | habands | fullnands |
Примiтка:
Дiєприкметнгик I утворюється вiд основи теперiшнього часу за допомогою суфiкса -nd.
Числiвники
Кiлькiснi. Числiвники ains “один”, twai “два”, þreis “три” вiдмiнювались за всiма родами i вiдмiнками. Ains, сер.рiд ain, ainata жiн.рiд aina вiдмiнювався як сильний прикметник (за зразком blinds).
| чол. рiд | сер. рiд | жiн. рiд | |
| Два: Наз. Род. Дав. Знах. | twai twaddjē - twans | twā twaddjē twaim twa | twōs - - twōs |
| Три: Наз. Род. Дав. Знах. | þreis þrijē þrim þrins | þrija þrijē þrim þrija | þreis - - þrins |
Числiвники 4 - fidwōr, 5 - fimf, 6 - saíhs, 7 - sibun, 8 - ahtau, 9 - niun, 10 - taíhun, 11 - ainlif, 12 - twalif, 14 - fidwōrtaihun, 15 - fimftaihun не вiдмiнюються в атрибутивному вживаннi. При субстантiвацiї вони можуть утворювати форми род. i дав. вiдмiнкiв за зразком вiдмiни на -i: fidwōr, род. fidwōre, дав. fidwōrim. Числiвники вiд 20 до 60 утворюються додаванням називного вiдмiнка множини tigjus вiд слова tigus “десяток” до вiдповiдного числа одиниць: twai tigjus - 20, fidwōr tigjus - 40, fimf tigjus - 50. Числiвники вiд 70 до 100: sibuntēhund, ahtatēhund, niuntēhund, taíhuntēhund - субстантивованi i, як правило, незмiннi. Числiвники вище сотнi утворювались додаванням форми множини iменника середнього роду hund “сотня” до числiвника, що означав одиницi: twā hunda - 200, þrija hunda - 300, niun hunda - 900.
Число 1000 позначалося iменнником жiночого роду þusundi, який вiдмiнювався за зразком основ на -jō. Числа вище 1000 позначалися додаванням форми родового вiдмiнка однини þusundjōs до вiдповiдного кiлькiсного числiвника, що означав одиницi або десятки: twōs þusundjōs - 2000, fimf þusundjōs - 5000, taíhun þusundjōs - 10.000
Порядковi числiвники. “Перший, переднiй” - чол.рiд frumā, сер. рiд - frumō, жiн.рiд frumei – відмінюється як слабкий прикметник за зразком iменникiв на -ei (managei). “Другий, iнший” - anþar - вiдмiнюється як сильний прикметник. Решта порядкових числiвникiв є похiдними вiд кiлькiсних (þridja, saíhsta,ahtuda, taíhunda та iнш.) i вiдмiнюються як слабкi прикметники.
Поиск по сайту: