Механізм фізіологічного впливу лікувальних грязей

Лікувальні грязі є природними подразниками, які мають складну фізико – хімічну структуру. Важливими характеристиками мінеральних вод, які визначають їх фізіологічну та лікувальну дію на організм є:

1. мінералізація.
2. хімічний склад.
3. газонасиченість.
4. радіоактивність.
5. температура.
6. рН та інші.

Для лікувальних грязей найбільше значення мають:

1. структура та теплофізичні властивості.

2. вміст мікроелементів, газів, органічних речовин.

3. рН.

4. окисно – відновний потенціал.

Дія на організм пелоїдів проводиться за допомогою рефлекторного механізму, нервовим та гуморальним шляхом. Гуморальний механізм при впливі цих природних факторів включається вторинно, НС є основним регуляторним центром організму.

В основу дії застосування лікувальних грязей лежить складний взаємопов’язаний вплив на організм температурного, хімічного та механічного факторів.

Механічна дія на організм лікувальних грязей залежить від об’єму проведених процедур, вона максимальна при загальних та менш виражена при локальних процедурах6

• Механічний тиск служить подразником механорецепторів шкіри і рефлекторним шляхом впливає на формування загальної реакції відповіді організму.
• Викликавши стискування венозних судин, механічний фактор впливає на мікроциркуляцію і геодинаміку, розподіл крові в організмі, роботу серця та лімфообіг.
• Виявляючи тиск на грудну та черевну порожнини, викликають зміни дихання, посилюють та поглиблюють дихальні рухи.
• Механічний фактор має значення в передачі тепла тканинам.

Хімічний фактор. Хімічні речовини, які містяться в грязях (мінеральні солі, органічні кислоти, ліпіди, гумінові сполуки, вітаміни, мікроелементи, біогенні стимулятори, антибіотики) можуть діяти різними шляхами:

• Безпосередньо на шкіру та її структури.
• Рефлекторно внаслідок хімічного (специфічного) подразнення екстерорецепторів шкіри та інтерорецепторів.
• Гуморальним шляхом при проникненні компонентів пелоїдів через шкірний бар’єр і циркуляція їх в крові.

Речовини можуть проникати трансепідермально, через пори та придатки шкіри. Вода та водорозчинні речовини проходять шкірний бар’єр з трудом, жиророзчинні речовини значно легше. При тривалій експозиції через шкіру проникають практично люба речовина. Збільшення температури шкіри її вологість, зміни рН, посилення шкірного кровоточу посилює проникність речовин.

Особливість дії різних пелоїдів обумовлена фармакокінетикою їх хімічних інгредієнтів під час процедур. Дія хімічного фактору проявляється і без проникнення в організм. Солі та інші хімічні сполуки утворюють хімічну мантію, просочують поверхневі шари шкіри, потрапляють в шкірні залози та волосяні фолікули. При цьому вони є джерелом тривалого та різного по силі хімічного подразнення, який рефлекторним шляхом корегує терморегуляційний рефлекс і пов’язані з ним реакції. Поряд з цим хімічні компоненти чинять безпосередній вплив на шкіру, приймають участь в процесі обміну, реактивності та імунобіологічних реакціях організму:

При пелоїдотерапії - зміна товщини шарів шкіри (рогового блискучого, зернистого, збільшується число лімфоцитів, гістіоцитів, еозинофілів. Підвищується активність фосфатази, цитохромоксидази в епітеліальних клітинах

В шкірі утворюються фізіологічно активні речовини, які пов’язані із стимулюючою дією бальнеофакторів на тучні клітини. Тучні клітини є регуляторами тканинного гомеостазу, який відіграє роль в розгортанні захисних адаптаційних реакцій на клітинному рівні. Основною властивістю тучних клітин є постійна продукція, депонування та виділення гепарину, гістаміну, серотоніну. Біологічно активні речовини при потраплянні в кров діють на НС, ендокринну, проявляють гіпосенсибілізаційну дію.

На імунобіологічні процеси через лімфоїдні та макрофагальні клітини, тучні нейтрофіли, еозинофіли та базофіли, що мігрують.

Стимулюють неспецифічні фактори бактерицидної системи шкіри: пропердін, беталізін, опсонін, комплімент та інтрацелюлярні – фагоцити, лізоцим, молочна кислота, жирні кислоти.

Таким чином, за рахунок різних механізмів грязі спроможні:

· Впливати на продукцію антитіл.

· Змінювати реакцію імунокомплементних органів, затримувати розвиток алергічних реакцій.

· Діяти на різні показники неспецифічного імунітету.

· Стимулювати діяльність ретикулоендотеліальної системи.

Температурний фактор. Основним місцем прикладання теплової дії є шкіра. Процедури супроводжуються підвищенням температури шкіри.

При грязьових (температура 40-46⁰С температура підвищується на 1,5-2,5⁰С, а внутрішня температура тіла міняється на 0,5-07⁰С. Зміни температури шкіри супроводжується рефлекторним та гуморальним ефектами:

Поиск по сайту: