АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тестові завдання з лабораторної діагностики для студентів 4 курсу фармацевтичного факультету

Читайте также:
  1. I. Мета, завдання та загальні вимоги до виконання курсової роботи
  2. II. Завдання та обов'язки
  3. II. Перевірка виконання домашнього завдання.
  4. II. Перевірка домашнього завдання.
  5. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  6. IV. Домашнє завдання з інструктажем.
  7. V. Домашнє завдання з інструктажем.
  8. VI. Домашнє завдання.
  9. VI. Домашнє завдання.
  10. VI. Домашнє завдання.
  11. VII. Домашнє завдання.
  12. XIIІ Всеукраїнську наукову конференцію студентів та аспірантів

1. Яка з перелічених клітин не є попередником еритроцита:

1. еритробласт;

2. нормобласт базофільний;

3. мегакаріоцит;

4. нормобласт оксифільний;

5. ретикулоцит.

2. Специфіку гемоглобіну (Нb) людини зумовлює:

1. гем;

2. глобін;

3. гем і глобін;

4. залізо;

5. Hb людини і тварини не відрізняються між собою.

3. Кількість еритроцитів в нормі коливається в межах від:

1. 3,5x10 12/л до 4,5x10 12/л;

2. 3,5x10 9/л до 4,5х10 9/л;

3. 2,5x10 12/л до 4,0x10 12/л;

4. 4,0x10 12/л - 5,1x10 12/л;

5. 5.3,7х10 12/л - 4,7х10 12/л;

4. Кількість лейкоцитів в нормі коливається в межах від:

1. 4x10 9/л до 9x10 9/л;

2. 3x10 9/л до 5x109/л%;

3. 4,5x10 9/л до 6x10 9/л;

4. 4x10 9/л до 10x10 9/л;

5. 3х10 12/л до 9x10 12/л.

5. На кількість еритроцитів впливає:

1. вік, стать;

2. фізичне та психоемоційне навантаження;

3. концентрація крові;

4. піднімання на висоту;

5. всі перелічені фактори.

6. Швидкість осідання еритроцитів у жінки середнього віку коливається від:

1. 2 до 15 мм / год;

2. 1 до 5 мм / год;

3. 10 до 15 мм / год;

4. 15 до 30 мм / год;

5. жодна відповідь неправильна.

7. Специфіку гемоглобіну (Hb) людини зумовлює:

1. Гем;

2. Глобін;

3. Гем і глобін;

4. Залізо;

5. Hb людини і тварини не відрізняються між собою.

8. Кількість еритроцитів в нормі коливається в межах від:

1. 3,5 х 10 12/л до 4,5 x 10 12/л;

2. 3,5 x 10 9/л до 4,5 x 10 9/л;

3. 2,5 x 10 12/л до 4,0 x 10 12/л;

4. 2,0 x 10 12/л до 3,3 x 10 12/л;

5. 3,7 x 10 12/л до 4,7 x 10 12/л.

9. Основні функції лейкоцитів:

1. Захисна;

2. Дезинтоксикаційна і ферментативна;

3. Стимулюють регенеративні процеси в організмі;

4. Участь у процесі руйнування відмерлих клітин;

5. Всі відповіді вірні.

10. Колірний показник в нормі становить:

1. 0,85 – 1,05;

2. 0,7 – 1,07;

3. 0,9 – 1,9;

4. 1,0 – 2,0;

5. Немає вірних відповідей.

11. До гранулоцитів відносять:

1. Нейтрофіли і лімфоцити;

2. Нейтрофіли, еозинофіли, базофіли;

3. Моноцити, базофіли, лімфоцити;

4. Моноцити, нейтрофіли, лімфоцити;

5. Базофіли і нейтрофіли.

12. Тривалість життя еритроцита становить:

1. 120 днів;

2. 100 днів;

3. 150 днів;

4. 50 днів;

5. 180 днів.

13. На кількість еритроцитів впливає:

1. Вік, стать;

2. Фізичне та психоемоційне навантаження;

3. Концентрація крові;

4. Піднімання на висоту;

5. Всі перелічені фактори.

14. Кількість лейкоцитів в нормі коливається в межах від:

1. 4 x 109/л до 9 x 109/л;

2. 3 x 109/л до 5 x 109/л;

3. 4,5 x 109/л до 6 x 109/л;

4. 4 x 109/л до 10 x 109/л;

5. 3 x 1012/л до 9 x 1012/л.

15. Один з основних методів визначення концентрації гемоглобіну:

1. Гематиновий метод (метод Салі);

2. Електронно-автоматичний метод;

3. Прямий мікроскопічний метод;

4. Фотометричний;

5. Метод центрифугування.

16. Кількість гемоглобіну в чоловіків коливається в межах від:

1. – 120 г/л;

2. 120 – 140 г/л;

3. 110 – 130 г/л;

4. 135 – 160 г/л;

5. 140 – 150 г/л.

17. До агранулоцитів відносять:

1. Нейтрофіли і базофіли;

2. Лімфоцити і еозинофіли;

3. Лімфоцити і моноцити;

4. Моноцити і базофіли;

5. Немає вірних відповідей.

18. Швидкість осідання еритроцитів у жінки середнього віку коливається від:

1. 2 до 15 мм/год;

2. 1 до 5 мм/год;

3. 10 до 15 мм/год;

4. 15 до 30 мм/год;

5. Немає вірних відповідей.

19. Основна функція еритроцитів:

1. Транспортна;

2. Захисна;

3. Терморегуляторна;

4. Механічна;

5. Гомеостатична.

20. Кількість гемоглобіну в жінок коливається в межах від:

1. 135 – 160 г/л;

2. 120 – 140 г/л;

3. 110 – 130 г/л;

4. 90 – 120 г/л;

5. 140 – 150 г/л.

21. Фізіологічне зростання кількості лейкоцитів спостерігається при:

1. Фізичних навантаженнях;

2. Вагітності і пологах;

3. Стресах;

4. Після прийому їжі;

5. Всі відповіді вірні.

22. Швидкість осідання еритроцитів у чоловіків середнього віку коливається від:

1. 1 до 10 мм/год;

2. 2 до 15 мм/год;

3. 10 до 15 мм/год;

4. 15 до 30 мм/год;

5. Немає вірних відповідей.

23. Які є види гемоглобіну:

1. Гемоглобін А1;

2. Гемоглобін F;

3. Метгемоглобін;

4. Глікозильований гемоглобін;

5. Всі відповіді вірні.

24. Основні методи визначення швидкості осідання еритроцитів:

1. Метод Салі;

2. Метод Панченкова;

3. Фотометричний метод;

4. Метод центрифугування;

5. Електронно-автоматичний метод.

25.Кількість лейкоцитів в нормі коливається в межах:

1. 4×109 до 9 ×109 /л;

2. 2 - 3×109 до 4,5 ×109 /л;

3. 3 - 4,5×109 до 6 ×109 /л;

4. 4 - 3×109 до 9 ×109 /л;

5. 5 - 2×109 /л.

26. Моноцити в нормі у % відношенні складають:

1. 1-5%;

2. 20-45%;

3. 0%;

4. 3-8%;

5. 40-70 %.

27. Алергічні захворювання та глистні інвазії супроводжуються:

1. Еозинофілією;

2. еозинопенією;

3. лімфопенією;

4. моноцитозом;

5. агранулоцитозом.

28. Зсув лейкоцитарної формули вліво найчастіше спостерігається при:

1. гострих запальних процесах;

2. лейкозах;

3. цукровому діабеті;

4. гіпертензії;

5. гастриті.

29. Які клітини містять в цитоплазмі фіолетово-сині гранули, основним компонентом яких є гістамін?

1. еозинофіли;

2. базофіли;

3. паличкоядерні;

4. сегментоядерні;

5. моноцити.

30. В імунологічній відповіді приймають участь:

1. лімфоцити;

2. еритроцити;

3. моноцити;

4. білок;

5. гемоглобін.

31.Зниження рівня лейкоцитів менше 4×109 /л називається:

1. анемія;

2. лейкопенія;

3. агранулоцитоз;

4. еозинопенія;

5. гіперсегментація ядер нейтрофілів.

32. Сегментоядерні нейтрофіли в нормі у % відношенні складають:

1. 1-5%;

2. 20-45%;

3. 0%;

4. 3-8%;

5. 40-70 %.

33. Моноцитоз найчастіше спостерігається при:

1. активному туберкульозі;

2. артеріальній гіпертензії;

3. нирковій недостатності;

4. цукровому діабеті;

5. алергічних захворюваннях.

34. Зсув лейкоцитарної формули вліво з омолодженням найчастіше спостерігається при:

1. гострих запальних процесах;

2. лейкозах;

3. цукровому діабеті;

4. гіпертензії;

5. гастриті.

35. Атипові мононуклеари характерні для:

1. коклюшу;

2. інфекційного мононуклеозу;

3. сепсису;

4. міокардиту;

5. ревматизму.

36. Різке зменшення кількості гранулоцитів в периферичній крові називають:

1. еозинопенія;

2. нейтропенія;

3. агранулоцитоз;

4. лімфоцитом;

5. базофілія.

37. Здатність до фагоцитозу характерна для:

1. нейтрофілів;

2. еозинофілів;

3. моноцитів;

4. лімфоцитів;

5. еритроцитів.

38. Еозинофіли в нормі у % відношенні складають:

1. 1-5%;

2. 20-45%;

3. 0%;

4. 3-8%;

5. 40-70 %.

39. Учасниками імунологічної відповіді є:

1. базофіли;

2. еритроцити;

3. ретикулоцити;

4. лімфоцити;

5. еозинофіли.

40. Зсув лейкоцитарної формули вправо найчастіше спостерігається при:

1. мегалобластній анемії;

2. шок;

3. цукровому діабеті;

4. гіпертензії;

5. гастриті.

41. Моноцити – макрофаги (або пінисті клітини) спостерігають при:

1. атеросклерозі;

2. сепсисі;

3. анеміях;

4. коллагенозах;

5. алергії.

42. Вакуолізація цитоплазми нейтрофілів спостерігається при:

1. сепсисі;

2. алергії;

3. гіпертензії;

4. вірусній інфекції;

5. виразковій хворобі.

43. Які з перерахованих нижче клітин не відносяться до зрілих лейкоцитів?

1. Базофіл;

2. Лімфоцит;

3. Моноцит;

4. Еозинофіл;

5. Метамієлоцит.

44. Межi коливань кiлькостi лейкоцитiв (*109/л) в кровi здорових осiб:
1. 5,4 - 6,8;

2. 6,0 - 7,5;

3. 4,5 - 9,0;

4. 3,0 - 7,8;

5. 6,5-10,5.

45. У хворого при гематологічному дослідженні виявлена наступна картина периферичної крові: Ер 1,85 * 109, Нв 54 г/л, ретикулоцитів 0, тромбоцитів 40 * 109, Л -3,1 * 109, лейкоцитарна формула: б 0, е 0, ю 0, п 1, с 16, л 72, м 11. Які зміни з боку білої крові відповідають наведеному виду патології:

1. агранулоцитоз;

2. нейтрофільний лейкоцитоз;

3. еозинофільний лейкоцитоз;

4. абсолютний лімфоцитом;

5. абсолютний моноцитоз.

46. У хворого на гострий мієлобластний лейкоз виявлено: збільшення печінки, селезінки, анемія, мієлобласти в периферичній крові. Вказати, яка принципова ознака відрізняє гострий мієлолейкоз від хронічного:

1. анемія;

2. панцитопенія;

3. лейкемічний провал;

4. бластні клітини в периферичній крові;

5. тромбоцитопенія.

47. Під час профогляду у крові студента виявлено значне підвищення кількості лейкоцитів, хоча скарг ніяких він не подавав, вважав себе здоровим. Які причини могли призвести до таких змін?

1. напружена розумова праця;

2. інтенсивне заняття спортом;

3. відпочинок а чорноморському курорті;

4. Значне споживання води;

5. підвищене вживання алкологю.

48. У хворої дитини (9 років) виявлена підвищена кількість еозинофілів. Це може вказувати на:

1. втрату великої кількості крові;

2. алергічний процес;

3. втрату великої кількості заліза;

4. гострий запальний процес;

5. хронічний запальний процес.

49. Межi коливань вмiсту паличкоядерних нейтрофiлiв (%) в лейкограмi здорових осiб:
1. 2,5 - 7,5;

2. 1,0 - 10,0;

3. 3,0 - 10,0;

4. 1,0 - 6,0;

5. 2,0-7,0.

50. У сучасній схемі гемопоезу виділяють 6 класів клітин. Яка з перерахованих клітин відноситься до морфологічно нерозпізнаваних?

1. паличкоядерна;

2. метамієлоцит;

3. мієлоцит;

4. промієлоцит;

5. лейкопоетинчутлива клітина.

51. У хворого при гематологічному дослідженні виявлена наступна картина периферичної крові: Ер 3,20 * 1012, Нв 90 г/л, ретикулоцитів 8‰, тромбоцитів 200 тис/мкл, Л -1000 * 109, анізоцитоз, пойкілоцитоз, лейкоцитарна формула: б 0, е 0, мієлоцит 0 ю 0, п 2, с 10, л 0, м 0, лімфобластів 88 (%). Про яку патологію крові свідчать дані зміни?

1. хронічний лімфолейкоз;

2. хронічний мієлолейкоз;

3. хронічний моноцитарний лейкоз;

4. лейкемоїдна реакція;

5. гострий лімфолейкоз.

52. У хворого, що переніс гостру крововтрату виявлено збільшення числа лейкоцитів. Лейкоцитарна формула: (%) б 0, е 3, ю 1, п15, с 62, л 16, м 4. Який вид лейкоцитозу має місце в цьому випадку?

1. лімфоцитом;

2. моноцитоз;

3. еозинофілія;

4. нейтрофілія з дегенеративний ядерним зсувом вліво;

5. нейтрофілія з зсувом вправо.

53. У хворого на хронічний мієлолейкоз встановлено наявність 4 типів плазій: гіперплазію, анаплазію, гетероплазію та метаплазію. Вказати які характерні зміни спостерігаються в периферичній крові тільки при хронічному мієлолейкозі:

1. еритроцитоз;

2. лімфоцитоз;

3. еозинофільно-базофільна асоціація;

4. лейкемічний провал;

5. еозинопенія.

54. Хворому на туберкульоз зроблено аналіз крові. Які зміни лейкоцитів характерні саме для туберкульозної інфекції?

1. еозинофілія;

2. ядерний зсув лейкоцитарної формули вліво;

3. нейтрофільоз;

4. ядерний зсув лейкоцитарної формули вправо;

5. лімфопенія.

55. Родоначальником клітин гранулоцитарного ряду є мієлобласт. Яка з перерахованих клітин відноситься до шостого класу (зрілих) клітин?

1. сегментоядерна;

2. паличноядерна;

3. промієлоцит;

4. метамієлоцит;

5. мієлоцит.

56. Межi коливань вмiсту сегментоядерних нейтрофiлiв (%) в лейкограмi здорових осiб:
1. 45,0 - 50,0;

2. 45,0 - 65,0;

3. 40,0 - 70,0;

4. 52,0 - 75,0;

5. 30,0 - 70,0.

57. При медогляді дітей у дитячій дошкільній установі виявили в однієї дитини значне підвищення числа еозинофілів в крові. Яка можлива причина такого стану?

1. анемія;

2. гіпертермія;

3. ожиріння;

4. глистна інвазія;

5. гіпотермія.

58. Хворому на лейкоз зроблений аналіз крові. Що найімовірніше вказує на гострий мієлолейкоз?

1. наявність лейкемічного провалу;

2. лейкоцитоз;

3. анемія;

4. дегенерація лейкоцитів;

5. поява в крові поодиноких мегалобластів.

59. Хвора 34 р., з приводу високого артеріального тиску і вираженого головного болю впродовж 8 днів прийняла 60 таблеток анальгіну, резерпіну та аміназину. Раптово виникло різке погіршення самопочуття – лихоманка, болі в горлі при ковтанні, слабість. При дослідженні крові виявлено: Ер 3,90 * 1012, Нв130 г/л, ретикулоцитів 0,6‰, тромбоцитів 210 *109, Л -0,9* 109, лейкоцитарна формула: б 0, е 0, п 0, с 15, л73, м12. Який можливий механізм розвитку виявлених змін?

1. перерозподіл лейкоцитів у судинному руслі;

2. підвищене виділення лейкоцитів з організму;

3. посилене руйнування лейкоцитів;

4. пригнічення лейкопоезу;

5. порушення виходу зрілих лейкоцитів з кісткового мозку.

60. У хворого на хронічну гнійну інфекцію сечовивідних шляхів спостерігаються наступні зміни з боку лейкоцитарного складу крові: Л -10* 109, лейкоцитарна формула (%): б 0, е 2, мц 0, ю 0, п 30, с 43, л23, м 2. Паличкоядерні нейтрофіли з пікнозом ядер. Токсогенна зернистість нейрофілів. Яка форма зміни лейкоцитарного складу крові має місце у даному випадку:

1. лімфоцитом;

2. лейкемоїдна реакція по нейтрофільному типу;

3. нейтрофільний лейкоцитоз з ядерним зсувом вправо;

4. нейтрофільний лейкоцитоз з ядерним зсувом ліворуч дегенеративного характеру;

5. нейтрофільний лейкоцитоз з ядерним зсувом ліворуч регенеративного характеру.

61. Як називається синдром, що виявляється зниженням вмісту Hb в одиниці об'єму крові?

1. поліцитемія;

2. еритроцитоз;

3. анемія;

4. таласемія;

5. немає правильних відповідей.

62. Кількість ретикулоцитів в нормі коливається в межах:

1. 0,2 – 1%;

2. 0,5 – 2%;

3. 1 – 3%;

4. 2 – 4%;

5. 0,2 – 5%;

63. За зміною форми (пойкілоцитоз) еритроцити поділяються на:

1. акантоцити;

2. стоматоцити;

3. овалоцити;

4. дрепаноцити;

5. всі відповіді вірні.

64. При якому виді анемії спостерігається підвищення колірного показника більше 1,05?

1. апластична анемія;

2. гемолітична анемія;

3. нормохромна анемія;

4. В12-дефіцитна анемія;

5. залізодефіцитна анемія.

65. До діагностичних ознак якого виду анемії належать: нормальний колірний показник, ретикулоцитоз, прискорена ШОЕ, підвищення температури тіла, періодичне виникнення жовтяниці, можливе збільшення печінки та селезінки?

1. залізодефіцитна анемія;

2. фолієводефіцитна анемія;

3. гемолітична анемія;

4. хронічна постгеморагічна анемія;

5. апластична анемія.

66. Якому виду анемії відповідає гемограма: еритроцити - 2,6 x 1012 г\л, Hb - 60 г / л, колірний показник 0,7, лейкоцити - 6,5 x 109 г/л, лейкоцитарна формула без зрушень, виражений анізоцитоз, пойкілоцитоз?

1. В12-дефіцитна;

2. гіпохромна;

3. гемолітична;

4. апластична;

5. постгеморагічна.

67. Збільшення кількості ретикулоцитів спостерігається при:

1. гемолітичному синдромі;

2. гострій нестачі О2;

3. на 3-5-й день після крововтрати (ретикулоцитарний криз);

4. В12-дефіцитні анемії на 5-9 день після початку лікування;

5. всі відповіді вірні.

68. Для якого виду анемії характерно зниження колірного показника нижче О, 8?

1. апластична анемія;

2. гемолітична анемія;

3. нормохромная анемія;

4. В12-дефіцитна анемія;

5. залізодефіцитна анемія.

69. Діагностичними ознаками якого виду анемії є нормальний колірний показник, тромбоцитопенія, нейтропенія, ретикулоцитопенія, зниження еритроцитопоетичної функції кісткового мозку по даним сканування кісткового мозку?

1. залізодефіцитна анемія;

2. фолієводефіцитна анемія;

3. гемолітична анемія;

4. хронічна постгеморагічна анемія;

5. апластична анемія.

70. Для якої анемії характерний аналіз крові: еритроцити - 1,6 x 1012 г\л , Hb - 60 г/л, колірний показник 1,4, лейкоцити - 3,5 x 109 г/л, еозинофіли-0, паличкоядерні-10%, сегментоядерні-46%, лімфоцити-38%, моноцити-6%, нормобласти, мегалобласти, ретикулоцити-0, 1%, еритроцити з тільцями Жоллі і кільцями Кеботта, базофільною зернистістю?

1. В12-дефіцитна;

2. гіпохромна;

3. гемолітична;

4. апластична;

5. залізодефіцитна.

71. Який вид анемії є прогностично несприятливим?

1. апластична;

2. В12-дефіцитна;

3. гемолітична;

4. залізодефіцитна;

5. постгеморагічна.

72. Пойкiлоцитоз - це стан, при якому спостерiгається:

1. змiна форми еритроцитiв;

2. змiна кольору еритроцитiв;

3. змiна розмiрiв еритроцитiв;

4. змiна кількості еритроцитів;

5. немає правильних відповідей.

73. Зменшення кількості ретикулоцитів спостерігається при:

1. апластичній анемії;

2. гіпопластичній анемії;

3. нелаковані В12 -дефіцитні анемії;

4. метастази новоутворів у кістці;

5. всі відповіді вірні.

74. Нормохромний характер анемії має місце:

1. залізодефіцитна анемія;

2. фолієводефіцитна анемія;

3. гемолітична анемія;

4. хронічна постгеморагічна анемія;

5. апластична анемія.

75. При якому виді анемії в периферичній крові виявляється макроцитоз, мегалоцитоз, базофільна зернистість, кільця Кебота в еритроцитах,тільця Жоллі, лейкопенія і тромбоцитопенія?

1. апластична;

2. В12-дефіцитна;

3. гемолітична;

4. залізодефіцитна;

5. постгеморагічна.

76. Колiрний показник при фолiєво-дефiцитнiй анемiї:

1. 1,0 i вище;

2. 0,82 - 1,02;

3. 0,7 - 0,8;

4. 0,4 - 0,5;

5. 0,4 – 0,9.

77. Анiзоцитоз - це стан, при якому спостерiгається:

1. змiна форми еритроцитiв;

2. змiна кольору еритроцитiв;

3. змiна розмiрiв еритроцитiв;

4. змiна кількості еритроцитів;

5. немає правильних відповідей.

78. При якiй патологiї в периферичнiй кровi зустрiчаються еритроцити-шистоцити:

1. мiкроангiопатична гемолiтична анемiя;

2. уремiя;

3. дiя iонiзуючого опромiнення;

4. опiки;

5. значний дефiцит залiза.

79. Який об'єм добової сечі у дорослих:

1. 1800-2800мл;

2. 600-1000мл;

3. 1200-1800мл;

4. 400-600мл;

5. 600-800мл.

80. Олігурія це:

1. збільшення кількості сечі понад 2000мл;

2. зменшення кількості сечі до 600мл і менше;

3. поява в сечі патологічного білка;

4. усі відповіді вірні;

5. вірної відповіді немає.

81. Реакція сечі в нормі:

1. рН 2,2-2,5;

2. рН 7,2-8,1;

3. рН 6,3-7,4;

4. рН 5,2-6,8;

5. вірної відповіді немає.

82. Ацидурія це:

1. кисла реакція сечі;

2. лужна реакція сечі;

3. виділення з сечею глюкози;

4. збільшення кількості виділення сечі за годину;

5. усі відповіді вірні.

83. Лужна реакція сечі можлива при:

1. при фізичних навантаженнях;

2. в старечому віці;

3. голодуванні;

4. вживанні великої кількості білка;

5. вживання великої кількості рослинної їжі,лужних мінеральних вод.

84. Анурія це:

1. відсутність сечі;

2. надмірне виділення сечі;

3. зменшення кількості сечі;

4. виділення з сечею глюкози;

5. вірної відповіді немає.

85. Поліурія це -

1. зниження виділення сечі;

2. відсутність сечі;

3. збільшення виділення сечі;

4. наявність у сечі білка;

5. вірної відповіді немає.

86. В нормі колір сечі:

1. світло-жовтий;

2. коричневий;

3. оранжевий;

4. темного пива;

5. усі відповіді вірні.

87. Червоний або бурий колір сечі можливий при наявності в ній:

1. білка;

2. крові або гемоглобіну;

3. глюкози;

4. холестерину;

5. при високій питомій вазі сечі.

88. Густина сечі в нормі:

1. 1,001-1,005;

2. 1,67-1,2,55;

3. 1,35-1,5;

4. 1,015-1,025;

5. вірної відповіді немає.

89. Гіперстенурія це:

1. нормальна реакція сечі;

2. наявність глюкози;

3. наявність білка;

4. зниження густини сечі;

5. підвищення густини сечі.

90. Піурія це:

1. наявність кетонових тіл в сечі;

2. наявність глюкози в сечі;

3. наявність гною в сечі;

4. наявність білка;

5. вірної відповіді немає.

91. Ацидурія спостерігається при:

1. цукровому діабеті;

2. подагрі;

3. усі відповіді вірні;

4. голодуванні;

5. вживанні великої кількості білка.

92. Гіпостенурія:

1. наявність білка;

2. наявність глюкози;

3. висока густина сечі;

4. низька густина сечі;

5. наявність крові у сечі.

93. Азот загальний в нормі у дорослих становить:

1. 428,4-1300ммоль/добу;

2. 200-356ммоль/добу;

3. 600-200ммоль/добу;

4. 97-135ммоль/добу;

5. 1035-1800ммоль/добу.

94. Глюкозурія це:

1. виділення білка з сечею;

2. виділення глюкози з сечею;

3. надмірна кількість уратів у сечі;

4. вірної відповіді немає;

5. усі відповіді вірні.

95. Лейкоцитурія це:

1. поява у сечі свіжої крові;

2. поява в сечі лейкоцитів до 5 в полі зору;

3. поява в сечі глюкози;

4. поява в сечі циліндрів;

5. поява в сечі лейкоцитів понад 5 у полі зору.

96. Циліндрурія:

1. поява у сечі лейкоцитів;

2. поява у сечі циліндрів;

3. поява у сечі вилужених еритроцитів;

4. поява у сечі глюкози;

5. зміна осмолярності сечі.

97. У нормі рН сечі становить:

1. 5 – 7;

2. 3 – 9;

3. 6 – 8;

4. 5,5 – 8,5;

5. 3,3 – 5,5.

98. Білок Бенса-Джонса в сечі виявляють:

1. за допомогою універсального індикаторного папірця та урометра;

2. за допомогою реакції з 20 % розчину сульфосаліцилової кислоти та проби Геллера;

3. методом Брандберга-Робертса-Стольнікова в модифікації Ерліха та Альтгаузена;

4. експрес-методом та фотометричним методом;

5. методом електрофорезу та за допомогою проби з кип’ятінням.

99. В основі методу Альтгаузена для визначення кількості глюкози в сечі, лежить:

1. утворення глюкозою під час кип’ятіння у кислому середовищі сполук синього забарвлення;

2. утворення сполуки глюкози із амонію сульфатом, яка у лужному середовищі має яскраве фіолетове забарвлення;

3. відновлення глюкозою міді сульфату до міді гідроксиду жовтого кольору та до міді оксиду (ІІ) цегляно - червоного кольору;

4. утворення глюкозою під час кип’ятіння в лужному середовищі сполук бурого кольору – гумінові речовини та лактатну кислоту;

5. даний метод не застосовують для визначення кількості глюкози в сечі.

100. Наявні у сечі кетонові тіла з натрію нітропрусидом у лужному середовищі утворюють сполуку, яка має забарвлення:

1. зелене або рожеве;

2. червоне або фіолетове;

3. оранжеве або коричневе;

4. синє або чорне;

5. жовте або біле.

101. Як називається проба, хід визначення котрої здійснюється наступним чином: у хімічну пробірку наливають 4 – 5 мл. сечі й обережно нашаровують 1% спиртовий розчин йоду. За білірубінурії на межі двох рідин утворюється зелене кільце?

1. проба Зимницького;

2. проба Гаррісона – Фуше;

3. проба Розіна;

4. проба Нечипоренко;

5. проба Пастернацького.

102. Функціональна протеїнурія розвивається:

1. при гломерулонефриті;

2. у хворих на інфекційні та токсичні ураження нирок;

3. внаслідок фізичного навантаження;

4. на фоні вродженої аномалії нирок;

5. при хронічному часто рецидивуючому пієлонефриті з розвитком хронічної ниркової недостатності.

103. Лужна реакція сечі спостерігається при:

1. подагрі;

2. цукровому діабеті;

3. циститі;

4. важкій нирковій недостатності;

5. за переважного вживання м’ясної їжі.

104. В основі методу Робертса-Стольнікова для визначення кількості білка в сечі лежить проба з:

1. оцтовою кослотою;

2. азотною кислотою;

3. сульфосаліциловою кислотою;

4. дистильованою водою;

5. 4 % розчином глюкози.

105. В основі якісного методу визначення глюкози за допомогою реакції Гайнеса – Акімова лежить:

1. утворення глюкозою під час кип’ятіння в лужному середовищі сполук бурого кольору;

2. утворення сполуки глюкози із натрію нітропрусидом, яка у лужному середовищі має червоне або фіолетове забарвлення;

3. відновлення глюкозою міді сульфату до міді гідроксиду жовтого кольору та до міді оксиду (ІІ) цегляно - червоного забарвлення;

4. забарвлення сечі в насичений жовтий колір із зеленкуватим відтінком;

5. всі відповіді правильні.

106. Як називається проба, хід визначення котрої здійснюється наступним чином: на предметне скло, яке розташовують на білому фоні, наносять суміш реактиву. Досліджувану сечу наносять по краплях. За наявності кетонових тіл з’являється рожеве, фіолетове забарвлення?

1. проба Лестраде;

2. проба Ланге;

3. проба Гайнеса;

4. проба фотометрична;

5. проба Альтгаузена.

107. За наявності білірубіну сеча забарвлена в:

1. насичений червоний колір;

2. знебарвлена, піниста;

3. біло – сірий колір, мутна;

4. зміни забарвлення не відбувається;

5. насичений жовтий колір із зеленкуватим відтінком.

108. Фізіологічну глюкозурію спостерігають:

1. при хронічному гломерулонефриті та гострій нирковій недостатності;

2. на фоні нефротичного синдрому та захворюваннях щитоподібної залози;

3. у хворих на цукровий діабет 1-го типу;

4. після вживання їжі, багатої на вуглеводи та фізичних навантажень;

5. у хворих на цукровий діабет 2-го типу.

109. Кислу реакцію сечі виявляють:

1. при циститі;

2. після блювання та проносу;

3. за переважного вживання рослинної їжі;

4. при цукровому діабеті;

5. після розсмоктування набряків.

110. За допомогою реакції термопреципітації у сечі виявляють:

1. альбуміни;

2. альфа 2-макроглобуліни;

3. бета 2-ліпопротеїни;

4. гамма-глобуліни;

5. білок Бенса-Джонса.

111. Виявлення глюкози в сечі за допомогою глюкотесту, заснованого на специфічному окислюванні глюкози ферментом глюкозооксидозою, проводиться:

1. методом Альтгаузена в модифікації Кост;

2. експрес – методом;

3. пробою Гайнеса – Акімова;

4. поляриметричним методом;

5. методом Брандберга-Робертса-Стольнікова.

112. Для визначення наявності кетонових тіл у сечі експрес-методом проводять наступним чином:

1. на предметне скло, яке розташовують на білому фоні, наносять суміш реактиву. Досліджувану сечу наносять по краплях. За наявності кетонових тіл змінюється забарвлення;

2. до 4 – 6мл сечі додають 8 – 10 кр. ацетатної кислоти льодової та декілька крапель насиченого розчину натрію нітропрусиду. На суміш обережно нашаровують розчин аміаку;

3. на смужку фільтрувального паперу кладуть таблетку реактиву, на неї наносять 1 – 2 краплі досліджуваної сечі. Через 2 хв. враховують результат;

4. у хімічну пробірку наливають 4 – 5 мл сечі й обережно нашаровують 1% спиртовий розчин йоду. За наявності кетонових тіл на межі двох рідин утворюється фіолетове кільце;

5. правильна відповідь 3 та 4.

113. З метою визначення уробіліну в сечі використовують наступні якісні проби:

1. Флоранса, Богомолова, Нейбауера;

2. Гаррісона – Фуше, Ланге, Лестраде;

3. Розіна, електрофорез та пробу з кип’ятінням;

4. Брандберга – Робертса – Стольнікова;

5. Геллера, з 20% розчином сульфосаліцилової кислоти.

114. Кетонурія зустрічається при таких патологічних станах як:

1. ГРВІ, хронічний катаральний тонзиліт в стадії загострення;

2. цукровий діабет, тривалі шлунково-кишкові розлади;

3. після вживання їжі, багатої на вуглеводи та фізичних навантажень;

4. на фоні деяких емоційних станів;

5. всі відповіді вірні.

115. При якому захворюванні у клінічному аналізі сечі можна виявити солі сечової кислоти:

1. при панкреатиті;

2. при подагрі;

3. при гострому пієлонефриті;

4. при циститі;

5. при виразковій хворобі шлунку?

116. Для якого захворювання характерні наступні зміни: у загальному аналізі сечі – сеча мутна з пластівчастим осадом, відносна густина – 1018, кількість білка – 0,66%, ер. – немає, л. – 8 – 10 у полі зору; у аналізі сечі за Нечипоренком – л. - 20000/мл; ер. - 500/мл:

1. гломерулонефриту;

2. амілоїдоз нирок;

3. туберкульоз нирок;

4. пієлонефриту;

5. рено-паренхіматозної артеріальної гіпертензії?

117. Виберіть реактив, який використовують для розчинення фосфатів:

1. барію хлорид;

2. 10% розчин хлоридної кислоти;

3. трихлороцтова кислота;

4. сульфатна кислота;

5. 10% розчин ацетатної кислоти.

118. За допомогою якої проби перевіряють здатність нирок концентрувати та виводити сечу:

1. Зимницького;

2. Нечипоренка;

3. Аддіса – Каковського;

4. Пастернацького;

5. Амбюрже.

119. Сеча у вигляді м’ясних помиїв – це ознака:

1. піурії;

2. мікрогематурії;

3. макрогематурії;

4. фосфатурії;

5. наявності у сечі епітелію сечового міхура.

120. Поставте попередній діагноз, враховуючи наступні дані загального аналізу сечі: кількість білка – 1,75%, л. – 3 - 4 у полі зору, ер – 10 – 12 у полі зору (за рахунок змінених еритроцитів), циліндри – 3 - 4 в полі зору:

1. цистит;

2. уретрит;

3. простатит;

4. гломерулонефрит;

5. пієлонефрит.

121. Гіперфосфотурія зустрічається:

1. при подагрі, цукровому діабеті;

2. після вживання м’ясної їжі, значного потовиділення;

3. при великих втратах рідини, лихоманці;

4. при пієлонефриті, циститі;

5. на фоні надмірного психо-емоційного навантаження.

122. Про яке захворювання Ви подумаєте першочергово, отримавши наступні результати клінічного аналізу сечі: відносна густина – 1007, кількість білка – 1,65%, ер. – 10 - 12 у полі зору, л. – 3 - 4 в полі зору, циліндрів гіалінових – 4 - 5 у полі зору:

1. гострий цистит;

2. туберкульоз нирок;

3. амілоїдоз нирок;

4. гострий пієлонефрит;

5. хронічний гломерулонефрит?

123. Виберіть реактив, який використовують для розчинення уратів:

1. 0,85% розчин натрію хлориду;

2. 20% розчин хлоридної кислоти;

3. дистильована вода;

4. реактив Селена;

5. 3% розчин сульфосаліцилової кислоти

124. За допомогою методу Нечипоренка визначають:

1. здатність нирок концентрувати та виводити сечу;

2. кількість форменних елементів у сечі, зібраної за добу;

3. кількість лейкоцитів, еритроцитів та циліндрів у 1мл сечі;

4. величину фільтрації нирок відносно ендогенного та екзогенного креатиніну;

5. вміст у сечі неорганічного осаду.

125. Для встановлення джерела лейкоц- та еритроцитурії використовують:

1. 3-стаканну пробу;

2. пробу Зимницького;

3. метод Каковського – Аддіса;

4. пробу Реберга;

5. симптом Пастернацького.

126. Проводячи 3-стаканну пробу у всіх трьох порціях досліджуваної сечі виявили лейкоцитурію. Вкажіть джерело запального процесу:

1. уретра;

2. сечовий міхур або нирки;

3. простата або нирки;

4. уретра або простата;

5. простата.

127. Велику кількість оксалатів можна виявити:

1. при цукровому діабеті та після вживання продуктів, до складу яких входить щавелева кислота;

2. при захворюваннях шлунка та надмірних фізичних навантаженнях;

3. при вірусному гепатиті та після вживання продуктів, до складу яких входить лимонна кислота;

4. при патології серцево-судинної системи;

5. на фоні набрякового синдрому.

128. Який діагноз є найбільш вірогідним при наступному результаті аналізу сечі: кількість білка 4,3%, білок Бенса – Джонса в сечі наявний, л. – 3 - 4 у полі зору, ер. – 5 - 6 у полі зору:

1. гострий цистит;

2. хронічний гломерулонефрит;

3. гострий пієлонефрит;

4. гострий гломерулонефрит;

5. мієломна хвороба?

129. Розчинення еритроцитів проводять:

1. 50% розчином нітратної кислоти;

2. 20% розчином сульфосаліцилової кислоти;

3. дистильованою водою;

4. 1% стандартним розчином альбуміну;

5. Реактивом Ларіонової.

130. Визначення кількості лейкоцитів, еритроцитів та циліндрів у добовій сечі проводиться методом:

1. Нечипоренка;

2. Каковського – Аддіса;

3. Штернгеймера – Мальбіна;

4. Зимницького;

5. Реберга.

131. При якому захворюванні в досліджуваній сечі можна виявити епітелій нирок:

1. циститі;

2. уретриті;

3. простатиті;

4. пієлонефриті;

5. при жодному із перелічених.

132. У хворого Б, 40 років, який тривалий час лікується з приводу патології суглобів, у клінічному аналізі сечі виявили солі сечової кислоти на все поле зору. Про яке захворювання Ви подумаєте в першу чергу:

1. пієлонефрит;

2. подагра;

3. гломерулонефрит;

4. цистит;

5. цукровий діабет.

133. Назвіть метод фарбування препаратів з метою виявлення гемосидерину:

1. Перльса;

2. Грама;

3. Нільсена;

4. Шарко-Лейдена;

5. Куршмана.

134. При мікроскопії мокротиння виявили утворення, що мають вигляд безбарвних прямокутників з обламаними краями. Що це?

1. кристали жирних кислот;

2. кристали гематоїдину;

3. кристали холестерину;

4. спіралі Куршманна;

5. кристали Шарко-Лейдена.

135. Визначте колір та консистенцію мокротиння при бронхіальній астмі:

1. слизистий сіруватий;

2. жовтий гнійний;

3. з прожилками крові;

4. “малинове желе”;

5. слизисто-гнійне пошарове.

136. Що не входить до тетради Ерліха?

1. обвапнені еластичні волокна;

2. казеозний детрит;

3. кристали холестерину;

4. мікобактерії туберкульозу;

5. кристали гематоїдину.

137. При мікроскопії мокротиння виявили великі клітини округлої форми, що містять гранули золотисто-жовтого кольору, назвіть їх

1. альвеолярні макрофаги;

2. плоский епітелій;

3. еритроцити;

4. кристали Шарко-Лейденна;

5. нейтрофіли.

138. До основних методів дослідження мокротиння належить:

1. макроскопічний;

2. бактеріоскопічний;

3. визначення фізичних властивостей;

4. бактеріологічний;

5. усі відповіді вірні.

139. Назвіть метод фарбування препаратів з метою виявлення мікобактерій туберкульозу

1. Перльса;

2. Грама;

3. Ціля-Нільсена;

4. Шарко-Лейдена;

5. Куршмана.

140. При мікроскопії мокротиння виявили утворення, що мають вигляд прозорих ромбів. Що це?

1. кристали жирних кислот;

2. кристали гематоїдину;

3. кристали холестерину;

4. спіралі Куршманна;

5. кристали Шарко-Лейдена.

141. Визначте колір та консистенцію мокротиння при раку легень

1. слизистий сіруватий;

2. жовтий гнійний;

3. з прожилками крові;

4. “малинове желе”;

5. слизисто-гнійне пошарове.

142. До клітинних елементів мокротиння відноситься все крім:

1. епітелій;

2. лейкоцити;

3. еозинофіли;

4. еритроцити;

5. ретикулоцити.

143. При мікроскопії мокротиння виявили штопороподібні слизисті утворення, назвіть їх

1. альвеолярні макрофаги;

2. спіралі Куршмана;

3. еритроцити;

4. кристали Шарко-Лейденна;

5. нейтрофіли.

144. На дослідження надійшло мокротиння з неприємним запахом, що при відстоюванні поділилося на 3 шари: слиз серозна рідина і гній, яке захворювання можна запідозрити?

1. бронхіальну астму;

2. гнійний бронхіт;

3. гангрена легень;

4. трахеїт;

5. пневмонія.

145. Назвіть метод фарбування препаратів з метою вивчення морфології клітин.

1. Перльса;

2. Романовського;

3. Нільсена;

4. Шарко-Лейдена;

5. Куршмана.

146. При мікроскопії мокротиння виявили утворення, що мають вигляд жовто-коричневих ромбів чи голок, що збираються в пучки. Що це?

1. кристали жирних кислот;

2. кристали гематоїдину;

3. кристали холестерину;

4. спіралі Куршмана;

5. кристали Шарко-Лейдена.

147. Визначте колір та консистенцію мокротиння при туберкульозі легень

1. слизистий сіруватий;

2. жовтий гнійний;

3. з прожилками крові;

4. “малинове желе”;

5. слизисто-гнійне пошарове.

148. Ознаками злоякісності клітин є:

1. наявність гіперхромних ядер;

2. поліморфізм;

3. зміна будови ядерного хроматину;

4. розташування у вигляді скупчень;

5. високий ступінь диференціювання.

149. При мікроскопії мокротиння виявили безбарвні утворення у вигляді голок, назвіть їх

1. альвеолярні макрофаги;

2. кристали жирних кислот;

3. еритроцити;

4. кристали Шарко-Лейденна;

5. нейтрофіли.

150. На дослідження надійшло мокротиння в якому виявлено спіралі Куршмана, яке захворювання можна запідозрити?

1. бронхіальну астму;

2. гнійний бронхіт;

3. гангрена легень;

4. трахеїт;

5. пневмонія.

151. До елементів петрифікованого вогнища входить все крім:

1. спіралі Куршмана;

2. еластичні волокна;

3. кристали холестерину;

4. мікобактерії туберкульозу;

5. казеозний детрит.

152. При мікроскопії мокротиння виявили коралоподібні волокна, кристали холестерину, палички Коха. Про яке захворювання може свідчити така картина?

1. пневмонія;

2. рак легень;

3. бронхіальна астма;

4. туберкульоз;

5. бронхіт.

153. Який тип волокон виявляють при кавернозному туберкульозі:

1. коралоподібні;

2. еластичні;

3. актинові;

4. фібринові;

5. детрит.

154. Який характер мокротиння характерний для гострого бронхіту?

1. скловидне;

2. слизисте;

3. пінисте рожеве;

4. «іржаве»;

5. з прожилками свіжої крові.

155. Які з вказаних характеристик не характерні для транссудату:

1. відсутність білка;

2. питома густина менше 1015;

3. позитивна реакція Рівальта;

4. негативна реакція Рівальта;

5. невелика кількість лейкоцитів при мікроскопії.

156. Який метод фарбування мікропрепаратів потрібно використати з метою вивчення палички Коха?

1. Романовського;

2. Ціля-Нільсена;

3. Грама;

4. Куршманна;

5. Потенджера.

157. До складу тетради Ерліха входить все крім:

1. палички Коха;

2. еластичні волокна;

3. кристали холестерину;

4. атипові клітини;

5. казеозний детрит.

158. При мікроскопії слизистого мокротиння виявили еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена, спіралі Куршманна. Про яке захворювання може свідчити така картина?

1. пневмонія;

2. рак легень;

3. бронхіальна астма;

4. туберкульоз;

5. бронхіт.

159. Який тип волокон виявляють при раку легень:

1. коралоподібні;

2. еластичні;

3. актинові;

4. фібринові;

5. детрит.

160. Який характер мокротиння характерний для набряку легень?

1. скловидне;

2. слизисте;

3. пінисте рожеве;

4. «іржаве»;

5. з прожилками свіжої крові.

161. Які з вказаних характеристик не характерні для ексудату:

1. вміст білка більше 30 г/л;

2. питома густина більше 1015;

3. позитивна реакція Рівальта;

4. негативна реакція Рівальта;

5. велика кількість лейкоцитів при мікроскопії.

162. Який метод фарбування мікропрепаратів потрібно використати з метою вивчення мікрофлори?

1. Романовського;

2. Ціля-Нільсена;

3. Грама;

4. Куршманна;

5. Потенджера.

163. При мікроскопії гнійного мокротиння виявлено жовті зернятка щільної консистенції, що нагадують манну крупу і погано роздавлюються. Дана картина спостерігається при:

1. пневмонія;

2. рак легень;

3. бронхіальна астма;

4. туберкульоз;

5. грибковому ураженні.

164. При мікроскопії слизисто-кров’янистого мокротиння виявили еритроцити, альвеолярні макрофаги, гемосидерин. Про яке захворювання може свідчити така картина?

1. пневмонія;

2. рак легень;

3. бронхіальна астма;

4. туберкульоз;

5. інфаркт легень.

165. Який тип волокон виявляють при кавернозному туберкульозі:

1. коралоподібні;

2. еластичні;

3. актинові;

4. фібринові;

5. детрит.

166. Який характер мокротиння характерний для туберкульозу легень?

1. скловидне;

2. слизисте;

3. пінисте рожеве;

4. «іржаве»;

5. з прожилками свіжої крові.

167. Який метод фарбування мікропрепаратів потрібно використати з метою вивчення морфології клінин?

1. Романовського;

2. Ціля-Нільсена;

3. Грама;

4. Куршманна;

5. Потенджера.

168. При мікроскопії мокротиння виявлено маленькі тонкі палички червоного кольору розташовані групами на блакитному фоні. Яке захворювання можна запідозрити?

1. пневмонію;

2. рак легень;

3. бронхіальну астму;

4. туберкульоз;

5. інфаркт легень.

169. Утворення соляної кислоти відбувається:

1. головними клітинами;

2. обкладочними клітинами;

3. додатковими клітинами;

4. головними та обкладочними клітинами;

5. головними та додатковими клітинами.

170. Розщеплення жирів на гліцерин і жирні кислоти забезпечує:

1. пепсин;

2. химозин:

3. соляна кислота;

4. ліпаза;

5. амілаза.

171. Яка тривалість шлункової та кишкової фаз травлення:

1. 1-3 год;

2. 2-4 год;

3. 3-5 год;

4. 5-6год;

5. 4-6 год.

172. В ділянці тіла шлунку РН шлункового соку складає:

1. 1,6-2,2;

2. 1,3-1,5;

3. 0,9-1,5;

4. 2,2-3,5;

5. 3,5-6.

173. Загальна жовчна протока впадає в:

1. пілоричний відділ шлунку;

2. дванадцятиперстну кишку;

3. висхідну ободову кишку;

4. сліпу кишку;

5. поперечну ободову кишку.

174. Фатеровий сосок розміщений в:

1. пілоричному відділі шлунка;

2. низхідній частині дванадцятиперстної кишки;

3. висхідній ободовій кишці;

4. сліпій кишці;

5. поперечній ободовій кишці.

175. Секреція підшлункового соку посилюється під впливом:

1. ацетилхоліну;

2. гастрину;

3. жовчних кислот;

4. води, особливо газованої;

5. всі відповіді правильні.

176. Реакція підшлункового соку складає:

1. 0,9-1,5;

2. 2,2-3,5;

3. 3,5-6;

4. 6,2-7,5;

5. 7,8-8,4.

177. Розщеплює крохмаль до глюкози і мальтози:

1. ліпаза;

2. амілаза;

3. трипсин

4. хімотрипсин;

5. еластаза.

178. Під впливом жовчі:

1. підвишується активність ліпази;

2. пригнічується утворення підшлункового соку;

3. сповільнюється моторна функція кишечнику;

4. підвищується секреція соляної кислоти;

5. пригнічується активність ферментів.

179. Товстий кишківник складається з таких відділів, окрім:

1. сліпа;

2. клубова;

3. ободова;

4. сигмовидна;

5. пряма.

180. У товщі підслизового прошарку тонкої кишки (дванадцятипалої, порожньої і більшої частини клубової) знаходяться:

1. лімфоїдні вузлики;

2. колові складки;

3. повздовжні складки;

4. кишкові ворсинки;

5. залози.

181. Розщеплення білків забезпечують:

1. амілаза;

2. ліпаза;

3. пепсин;

4. трипсин і хімотрипсин;

5. гастрин.

182. До тонкого кишківника відноситься:

1. худа кишка;

2. сліпа кишка;

3. сигмовидна кишка;

4. пряма кишка;

5. ободова кишка.

183. До складу жовчі відноситься все, окрім:

1. білірубін;

2. холестерин:

3. жовчні кислоти;

4. трипсин;

5. лецитин.

184. Головні клітини шлунку секретують:

1. соляну кислоту;

2. пепсиноген;

3. мукоїд;

4. протеази;

5. ліпази.

185. Острівці Лангерганса виділяють:

1. трипсин;

2. амілазу;

3. ліпазу;

4. інсулін;

5. гастрин.

186. Червоподібний відросток відходить від кишки:

1. клубової;

2. ободової;

3. сигмовидної;

4. прямої;

5. сліпої.

187. Вкажіть показник кислотності базальної секреції тіла шлунка в нормі при проведенні рН-метрії:

1. рН 1.5-2;

2. рН менше 1.5;

3. рН більше 3;

4. рН більше 5;

5. рН більше 7.

188. Назвіть подразник який використовується при дослідженні секреторної функції шлунку?

1. гістамін;

2. піридоксин;

3. гастрин;

4. хімозин;

5. желатиназа.

189. Перечисліть фізіологічні функції соляної кислоти як складника шлункового соку?

1. сприяє набуханню білкових колоїдів їжі;

2. сприяє оптимальному рН для ферментів шлунку;

3. бере участь у гормональній активації діяльності головних залоз шлунку;

4. проявляє бактерицидну дію;

5. всі відповіді вірні.

190. Назвіть протеази, які які виділяються головними клітинами шлунка і сприяють процесу ферментативного гідролізу білкових субстратів їжі?

1. пепсин;

2. гастрит;

3. катепсин;

4. желатиназа;

5. всі відповіді вірні.

191. Під впливом яких речовин відбувається підсилення муциноутворення і секреція лужних компонентів шлункового і дуоденального соків?

1. серотонін і простагландини;

2. гастромукопротеїн і гастриксин;

3. гістамін та хімозин;

4. еритропоетин і ліпаза;

5. катепсини.

192. При чому протипоказане використання гисталогу (аналог гістаміну) з метою вивчення секреторної функції шлунка

1. гіпотонія;

2. стенокардія;

3. стеноз аорти;

4. анемія тяжка;

5. всі відповіді вірні.

193. Назвіть переваги парантеральних стимуляторів шлункової секреції над ентеральними

1. значний секреторний ефект, точне дозування,отримання чистого шлункового соку;

2. незначний секреторний ефект, отримання суміші шлункового соку з рідким подразником;

3. значний секреторний ефект, отримання суміші шлункового соку з подразником;

4. точне дозування та незначний секреторний ефект;

5. отримання чистого шлункового соку, точне дозування та незначний секреторний ефект.

194. У чому полягає дослідження кислотоутворюючої функції шлунка

1. визначення вільної соляної кислоти;

2. визначення молочної кислоти;

3. визначення загальної кислотності, вільної соляної,зв’язаної соляної та молочної кислот;

4. визначення вільної соляної та зв’язаної соляної кислот;

5. визначення зв’язаної соляної кислоти.

195.Який із нижчеперелічених методів визначення кислотоутворюючої функції шлунку використовується у випадку недостатньої кількості шлункового вмісту

1. метод Тепфера;

2. метод Міхаеліса;

3. метод Горбенко;

4. метод Туголукова;

5. метод Уффельмана.

196. Визначення молочної кислоти, як компоненту шлункового вмісту здійснюється за допомогою:

1. реакції Уффельмана;

2. методу Тепфера;

3. методу Міхаеліса;

4. методу Горбенко;

5. методу Туголукова.

197. Який з методів дозволяє з більшою точністю визначити кислотність шлункового вмісту у випадку домішків жовчі чи крові у ньому

1. метод Тепфера (титрування у двох порціях);

2. метод Міхаеліса (титрування у одній порції);

3. метод інтрагастральної рН-метрії(вимірювання концентрації вільних водневих іонів);

4. метод Горбенко (мікрохімічний спосіб);

5. методу Туголукова.

198. дайте визначення терміну «ахілія»:

1. зменшення у шлунковому вмісті пепсину і соляної кислоти;

2. збільшення у шлунковому вмісті пепсину і соляної кислоти;

3. відсутність пепсину у шлунковому вмісті;

4. відсутність соляної кислоти у шлунковому вмісті;

5. відсутність у шлунковому вмісті пепсину і соляної кислоти.

199.Який з методів використовують для визначення ферментоутворюючої функції шлунка:

1. метод Тепфера;

2. метод Міхаеліса;

3. метод інтрагастральної рН-метрії;

4. метод Горбенко;

5. методу Туголукова.

200. Які елементи при мікроскопічному дослідженні шлункового вмісту свідчать про порушення евакуації їжі з шлунку

1. м’язові волокна;

2. рослиння клітковина;

3. жир;

4. дріжжеві гриби;

5. всі відповіді вірні.

201. Який із наступних методів належить до беззондових?

1. метод Тепфера;

2. метод Міхаеліса;

3. метод гастрохромоскопії;

4. метод Горбенко;

5. методу Туголукова.

202. Що є протипоказом до використання беззондових методів визначення секреторної функції шлунку

1. фртеріальна гіпертензія;

2. вади серця;

3. шлункові кровотечі;

4. варикозно розширенні вени стравоходу.

5. Всі відповіді вірні

203. Ендорадіозондування використовують з метою…

1. телеметричного визначення рН шлунку;

2. визначення протеолітичної активності шлунку;

3. визначення температури ШКТ;

4. визначення тиску шлунково-кишкового тракту;

5. всі відповіді вірні.

204. За Ламблінгом на повну відсутність секреції соляної кислоти вказує

1. дефіцит соляної кислоти 30 мл;

2. дефіцит соляної кислоти 40 мл і більше;

3. дефіцит соляної кислоти 20 мл;

4. дефіцит соляної кислоти 10 мл;

5. дефіцит соляної кислоти 5 мл.

205. Вкажіть показник кислотності базальної секреції тіла шлунку в нормі при проведенні рН-метрії:

1. рН 1.5-2;

2. рН менше 1.5;

3. рН більше 3;

4. рН більше 5;

5. рН більше 7.

206. Яку патологію дозволяє оцінити рентгенологічне дослідження шлунку?

1. виразкова ніша;

2. дефект наповнення;

3. деформації шлунка;

4. конвергенції складок слизової оболонки;

5. всі відповіді вірні.

207. Перечисліть фізіологічні функції соляної кислоти, як складника шлункового соку?

1. сприяє набуханню білкових колоїдів їжі;

2. сприяє оптимальному рН для ферментів шлунку;

3. бере участь у гормональній активації діяльності головних залоз шлунку;

4. проявляє бактерицидну дію;

5. всі відповіді вірні.

208. Назвіть протеази, які виділяються головними клітинами шлунка і сприяють процесу ферментативного гідролізу білкових субстратів їжі?

1. пепсин;

2. гастрит;

3. катепсин;

4. желатиназа;

5. всі відповіді вірні.

209. Під впливом яких речовин відбувається підсилення муциноутворення і секреція лужних компонентів шлункового і дуоденального соків?

1. серотонін і простагландини;

2. гастромукопротеїн і гастриксин;

3. гістамін та хімозин;

4. еритропоетин і ліпаза;

5. катепсини.

210. При чому протипоказане використання гисталогу (аналог гістаміну) з метою вивчення секреторної функції шлунка?

1. гіпотонія;

2. стенокардія;

3. стеноз аорти;

4. анемія тяжка;

5. всі відповіді вірні.

211. Назвіть переваги парантеральних стимуляторів шлункової секреції над ентеральними

1. значний секреторний ефект, точне дозування,отримання чистого шлункового соку;

2. незначний секреторний ефект, отримання суміші шлункового соку з рідким подразником;

3. значний секреторний ефект, отримання суміші шлункового соку з подразником;

4. точне дозування та незначний секреторний ефект;

5. отримання чистого шлункового соку, точне дозування та незначний секреторний ефект.

212. У чому полягає дослідження кислотоутворюючої функції шлунка?

1. визначення вільної соляної кислоти;

2. визначення молочної кислоти;

3. визначення загальної кислотності, вільної соляної,зв’язаної соляної та молочної кислот;

4. визначення вільної соляної та зв’язаної соляної кислот;

5. визначення зв’язаної соляної кислоти.

213. Який із нижчеперелічених методів визначення кислотоутворюючої функції шлунка використовується у випадку недостатньої кількості шлункового вмісту?

1. метод Тепфера;

2. метод Міхаеліса;

3. метод Горбенко;

4. метод Туголукова;

5. метод Уффельмана.

214. Визначення молочної кислоти як компонента шлункового вмісту здійснюється за допомогою:

1. реакції Уффельмана;

2. методу Тепфера;

3. методу Міхаеліса;

4. методу Горбенко;

5. методу Туголукова.

215. Який з методів дозволяє з більшою точністю визначити кислотність шлункового вмісту у випадку домішків жовчі чи крові у ньому?

1. метод Тепфера (титрування у двох порціях);

2. метод Міхаеліса (титрування у одній порції);

3. метод інтрагастральної рН-метрії(вимірювання концентрації вільних водневих іонів);

4. метод Горбенко (мікрохімічний спосіб);

5. методу Туголукова.

216. Дайте визначення терміну «ахілія»:

1. зменшення у шлунковому вмісті пепсину і соляної кислоти;

2. збільшення у шлунковому вмісті пепсину і соляної кислоти;

3. відсутність пепсину у шлунковому вмісті;

4. відсутність соляної кислоти у шлунковому вмісті;

5. відсутність у шлунковому вмісті пепсину і соляної кислоти.

217.Що дозволяє оцінити бактеріологічний метод дослідження шлунка:

1. наявність чи відсутність інфекційного агенту;

2. кислотоутворюючу функцію шлунка;

3. ферментоутворюючу функцію шлунка;

4. вміст молочної кислоти в шлунковому соці;

5. всі відповіді вірні.

218. Які елементи при мікроскопічному дослідженні шлункового вмісту свідчать про порушення евакуації їжі з шлунку:

1. мיִязові волокна;

2. рослиння клітковина;

3. жир;

4. дріжджові гриби;

5. всі відповіді вірні.

219. Який із наступних методів належить до беззондових:

1. метод Тепфера;

2. метод Міхаеліса;

3. метод гастрохромоскопії;

4. метод Горбенко;

5. методу Туголукова.

220.Що є протипоказом до використання беззондових методів визначення секреторної функції шлунка?

1. aртеріальна гіпертензія;

2. вади серця;

3. шлункові кровотечі;

4. варикозно розширені вени стравоходу;

5. всі відповіді вірні.

221. Ендорадіозондування використовують з метою…

1. телеметричного визначення рН шлунку;

2. визначення протеолітичної активності шлунку;

3. взначення температури ШКТ;

4. взначення тиску шлунково-кишкового тракту;

5. всі відповіді вірні.

222. За Ламблінгом на повну відсутність секреції соляної кислоти вказує:

1. дефіцит соляної кислоти 30 мл;

2. дефіцит соляної кислоти 40 мл і більше;

3. дефіцит соляної кислоти 20 мл;

4. дефіцит соляної кислоти 10 мл;

5. дефіцит соляної кислоти 5 мл.

223. Яку патологію дозволяє оцінити рентгенологічне дослідження шлунку?

1. виразкова ніша;

2. дефект наповнення;

3. деформації шлунка;

4. конвергенції складок слизової оболонки;

5. всі відповіді вірні.

224. Перечисліть фізіологічні функції соляної кислоти як складника шлункового соку?

1. сприяє набуханню білкових колоїдів їжі;

2. сприяє оптимальному рН для ферментів шлунку;

3. бере участь у гормональній активації діяльності головних залоз шлунку;

4. проявляє бактерицидну дію;

5. всі відповіді вірні.

225. Назвіть протеази, які які виділяються головними клітинами шлунку і сприяють процесу ферментативного гідролізу білкових субстратів їжі?

1. пепсин;

2. гастрит;

3. катепсин;

4. желатиназа;

5. всі відповіді вірні.

226. Під впливом яких речовин відбувається підсилення муциноутворення і секреція лужних компонентів шлункового і дуоденального соків?

1. серотонін і простагландини;

2. гастромукопротеїн і гастриксин;

3. гістамін та хімозин;

4. еритропоетин і ліпаза;

5. катепсини.

227. Назвіть переваги парантеральних стимуляторів шлункової секреції над ентеральними:

1. значний секреторний ефект, точне дозування, отримання чистого шлункового соку;

2. незначний секреторний ефект, отримання суміші шлункового соку з рідким подразником;

3. значний секреторний ефект, отримання суміші шлункового соку з подразником;

4. точне дозування та незначний секреторний ефект;

5. отримання чистого шлункового соку, точне дозування та незначний секреторний ефект.

228. У чому полягає дослідження кислотоутворюючої функції шлунка:

1. визначення вільної соляної кислоти;

2. визначення молочної кислоти;

3. визначення загальної кислотності, вільної соляної,зв’язаної соляної та молочної кислот;

4. визначення вільної соляної та зв’язаної соляної кислот;

5. визначення зв’язаної соляної кислоти.

229.Який із нижчеперелічених методів визначення кислотоутворюючої функції шлунку використовується у випадку недостатньої кількості шлункового вмісту?

1. метод Тепфера;

2. метод Міхаеліса;

3. метод Горбенко;

4. метод Туголукова;

5. метод Уффельмана.

230. Визначення молочної кислоти як компонента шлункового вмісту здійснюється за допомогою

1. реакції Уффельмана;

2. методу Тепфера;

3. методу Міхаеліса;

4. методу Горбенко;

5. методу Туголукова.

231. Який з методів дозволяє з більшою точністю визначити кислотність шлункового вмісту у випадку домішків жовчі чи крові у ньому?

1. метод Тепфера (титрування у двох порціях);

2. метод Міхаеліса (титрування у одній порції);


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.295 сек.)