Ігор Рюрикович -- Північної і Південної Русі монарх; від нього бере початок родослівна великих князів московських, князів Острозьких і Заславських

Так уся русів держава коритися Ігорю стала.

І не було тоді краю, який би йому не належав,

Будь то південні простори країни чи Північ далека.

Силою гордий сваволив той князь по чужинських країнах:

Луітпрандус, кн. 5, розд. 6. Зонар у 3-му томі «Грецьких анналів». [Ці] автори [передають], що Ігор послав морем проти візантійців 12 тис. кораблів, року від створення світу 64(58)-го, а року Христового 949-го.

Військо на безліч човнів посадивши, до цесаря в гості

У Арголіду ходив і розбив там у сутичці греків.

Вдома ж за те, що віддав воєводі жорстокому Північ

І деревлян переслідував, мстивим убитий мечем був.

Влада дідівська по ньому дісталась у спадок дружині

(Щойно з якою він шлюбом з'єднався) і сину-дитині.

Так-от нащадка Церери, який там повівся зухвало,

Мстиві васали у злості ганебною смертю скарали.

Губить нерідко царів можновладних надмірна жорстокість,

Й гинуть зазнайці од тих, кого щойно впокорили страхом!

Ольга -- дружина Ігоря, велика княгиня всієї Русі, року від створення світу 6459-го, а від народження Христа 950-го. За вбивство чоловіка жорстоко помстилася, вдавшись до хитрощів. Послів, що домагалися її шлюбу, закопала в землю, інших у лазні спалила

Ольга-вдовиця невдовзі за смерть чоловіка помстилась:

Марсову лють затаївши, до хитрощів тут же вдалася

І насміялась жорстоко над їхнім тріумфом зухвалим.

Доки-бо ті нешляхетні древляни втішалися мужнім

Вчинком і згоди на шлюб з їхнім князем у Ольги просили,

З відбірним загоном найвідважніших [мужів], вдаючи, що згодна на шлюб, проти древлян вирушила

Мстила їм ¹⁸: перших послів за зухвальство у землю зарила;

Других, що згодом прийшли, запросила помитись до лазні

П'яних і обдурених надією на шлюб гостей підступним чином вбиває. Коростень, куди втекли ті, котрі уникли різанини, облягає

Й там усіх разом спалила. А далі, на шлюб ніби згодна,

Причепурившись, сама із дружиною йде до них в гості

І в деревлянській землі найзнатніших до табору кличе,

Маючи намір убити, але зустрічає ласкаво;

Каже, що перш на могилі убитого Ігоря хоче

Справити тризну, а потім вже з їхнім пошлюбитись князем, --

Й тут своїм слугам велить подавати питво і наїдки.

А як поснули знесилені Вакхом древляни, то, сонних,

Всіх, невгамовна, мечем осоружним убила безжально.

Коростень їй не піддався, хоч був у тривалій облозі --

Стіни високі-бо мав навкруг себе і вал неприступний,

Саме тому втікачам став притулком і захистом певним.

Тільки ж уроджена Ольжина хитрість і те подолала,

Бо незабаром пустила у дію метальні машини.

Голодом зморений та боротьбою оружною ворог

Ладен був здатись на певних умовах. І Ольга звеліла,

Щоб заплатили за мир голубами вони й горобцями ¹⁹.

Поиск по сайту: