В Сумській області створені всі умови для збільшення обсягів його виробництва, оскільки в області створенні всі умови і науково – технічна база для цього

Перспективи змін посівних площ соняшнику з використанням ГМО у всіх категоріях господарств області до 2015 року наведено в [Таблиці. 5]

Таблиця 5. Перспективи змін посівних площ соняшнику Сумської області з використанням ГМО у всіх категорія господарств.

З таблиці 5 випливає що максимальна площа посіву соняшнику 11,0 тис. га знаходиться в Глухівському районі, а мінімальна 0,3 тис. га в Путилівському, що складає різницю у 37 разів. Найбільша урожайність у Кролевецькому районі, що на 55 % більше ніж у Путилівському районі, а валовий збір в 70 разів у Охтирському районі ніж у Путилівському.

По наведеним вище даним ми бачимо, що виробницто соняшнику у області в період з 2012 по 2015 рік збільшилося в два рази при практичній не зміні посівних площ.

Ріпак

З появою безерукових низькоглюкозинолатних сортів ріпак став культурою з великими потенційними можливостями. Збільшення виробництва насіння дасть можливість збільшити ресурси рослинної олії на харчові цілі, а також забезпечити тваринництво кормовим білком. У насінні ріпаку міститься від 32 до 50% олії та до 23% білка. Олія використовується в харчовій, миловарній, поліграфічній та інших галузях промисловості. Ріпак є одним з основних видів сировини для біодизельного палива. Він містить багато жирів, що забезпечує високу теплоту згорання. Виробництво біодизелю на сьогодні доступне лише тим, хто самостійно вирощує ріпак і робить ріпакову олію на власних потужностях.

На Сумщині резерв площ для ріпаку використаний менше, ніж на половину – 2,54% (при дозволеному насиченні на рівні - 6%). Площі посіву ріпаку озимого в 2010 році становили 14,3 тис. гектарів, ярого –
13,8 тис. гектарів, валовий збір ріпаку озимого 28,2 тис. тонн, ріпаку ярого – 18,3 тис. тонн. [Рис. 15]

Рис. 15. Динаміка вирощування ріпаку у всіх категоріях господарств

З метою покращення ситуації з формуванням та відтворенням олієжирового підкомплексу передбачається:

створення сировинної бази для завантаження наявних потужностей з переробки олійних культур на підприємствах регіону шляхом збільшення площ під олійними культурами, зокрема: сої – на 106,4 тис. гектарів (у 4 рази), соняшнику – на 37 тис. гектарів (54,4%), та ріпаку – на 32,6 тис. гектарів (у 2,2 раза);

будівництво переробного підприємства з виробництва біодизеля потужністю 60 тис. тонн ріпаку в рік;

створення експортного потенціалу олійних культур на рівні 40-90% від обсягу виробленої в області продукції;

упровадження у виробництво наукових і практичних розробок Сумського ІАПВ НААНУ та Сумського НАУ в селекції соняшнику, насінництві олійних культур та технологіях їх вирощування;

забезпечення відповідного контролю та підтримки власного первинного насінництва соняшнику Сумським НАУ та Сумським інститутом АПВ;

підвищення рентабельності виробництва олійних культур, зокрема сої на 12%, соняшнику – на 9%, ріпаку – на 11%.

За підсумками виконання Програми в регіоні збільшиться виробництво сої до 233,5 тис. тонн, соняшнику до 189 тис. тонн, ріпаку до 112 тис. тонн, що дозволить завантажити потужності сировиною та використати соєвий, соняшниковий і ріпаковий шрот для годівлі тварин і птиці. Перспективи змін посівних площ ріпаку з використанням ГМО у всіх категоріях господарств області до 2015 року наведено в [Таблиці. 6]

Таблиця 6. Перспективи змін посівних площ соняшнику сумської області з використанням гмо у всіх категорія господарств.

З наведеної таблиці бачимо що посівна площа ріпаку у Глухівському районі складає 9,2 тис. га, що в 92 рази більше ніж у Ямпільському. Урожайність у Тростянецькому районі більша на 64 % ніж у Кролевецькому, а валовий збір у Глухівському районі в 193 рази більше ніж у Ямпільському.

В області також почалося виробництво льону-довгунця (насіння), але його посівні площі знаходяться тільки в Глухівському та Шосткинському районах, і вони незначні.

Продовольча безпека області

Агропромисловий комплекс області є основою забезпечення її продовольчої безпеки.

Проаналізувавши питання забезпечення продовольчої безпеки області, з урахування раціональних норм споживання усіх видів продуктів ми можемо зробити висновок, що внаслідок недостатньої уваги до цих питань на сьогодні область має окремі недоліки у виробництві деяких видів сільськогосподарської продукції.

Як наслідок скоротились обсяги виробництва продукції переробної та харчової галузей, а сільське господарство зосередилось в основному на виробництві зерна, велика частка якого непродовольче, та олійних культур. [6]

Агропромисловий комплекс повинен у першу чергу забезпечити загальний достатній рівень якості життя жителів області, забезпечивши їх при цьому якісними продуктами харчування в необхідному обсязі та за доступними цінами.

З метою забезпечення продовольчої безпеки регіону зусилля будуть спрямовані на:

приведення площ посіву сільськогосподарських культур до розмірів, що дозволять забезпечити наповнення регіонального ринку продовольчою продукцією на увесь маркетинговий рік;

створення тримісячного стратегічного незнижувального запасу сільськогосподарської продукції, залучивши для цього кошти місцевих бюджетів;

забезпечення бюджетних закладів області продукцією місцевого товаровиробника;

забезпечення місцевою сировиною стратегічних переробних підприємств області.

Кошти обласного та місцевих бюджетів будуть виділятися для створення тримісячного стратегічного незнижувального запасу сільськогосподарської продукції. [6]

Орієнтовний обсяг тримісячного стратегічного незнижувального запасу сільськогосподарської продукції тис. тонн наведено на [рис. 16]

Рис. 16. Обсяги стратегічного запасу окремих зернових культур.

Поиск по сайту: