АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Природи і світ людини, в яких діють свої можливості та закони і між якими існують свої

Читайте также:
  1. Біогеоценоз та екосистема як компоненти природи
  2. В) економічна система, в якій співіснують приватна та державна влас-
  3. Виробництво – це вплив людини на матеріальний світ природи з метою надання йому властивостей і форм природи, придатних для задоволення потреб людини.
  4. Виробничі можливості в економічній системі та проблема економічного вибору
  5. Гроші в системі товарних відносин. Функції грошей. Види грошей. Закони грошового обігу.
  6. Грошовий обіг та його закони. Рівняння грошової та товарної мас (рівняння Ірвена Фішера). Грошові агрегати.
  7. Екологічні фактори, їх класифікація та основні закони дії факторів
  8. Економічні закони і категорії товарного виробництва
  9. Економічні закони та категорії, їхня класифікація
  10. Економічні категорії і економічні закони. Пізнання та використання економічних законів.
  11. Задачі на закони розподілу
  12. Закони грошового обігу.

суперечності. __

 

87. Етичне вчення Канта. Категоричний імператив.

Характерною рисою моральної теорії Канта є обґрунтування найвищої

онтологічної цінності людини відносно природи. Як істота, здатна до автономної

мотивації, людина є «ціллю в собі», тоді як тварина - лише простим «засобом». Розуміння

сутності моральних правил Кант вважав одним з найважливіших завдань філософії. Як

природна істота людина підкоряється необхідності, а як моральна - належить до

трансцендентного світу, і в цій якості вона вільна. Як моральна істота людина підкоря-

ється тільки моральному обов'язкові.

Свобода є доказом існування морального закону. Поведінка людини щодо морального

закону мотивується тим, що інші люди, відносно яких вона діє, проявляють теж таку

автономію, або вони є цілями в собі, але ні в якому разі не засобами для діяльності когось

іншого. Тому формула «категоричного імперативу» (вищого практичного принципу щодо

ставлення до людської волі), яка передбачає зміст моральної поведінки, звучить так:

«Роби так, щоб використати людину для себе так само, як і для когось іншого,

Завжди як мету і ніколи тільки як засіб». Іншими словами, моральний закон передбачає

Недоторканність іншої людини («інша людина повинна бути для тебе святою»). Людина —

Завжди мета і ніколи — засіб. Форму моральної поведінки Кант висловлює так «Роби так,

Щоб максима твоєї поведінка на основі твоєї поведінки могла стати загальним природним

Законом». Отже, моральна поведінка, за Кантом, характерна тим, що вона, з одного боку,

Відповідає закону, з другого - її мотивацією є гідність людини.

 

88. Основні ідеї філософії Фіхте.

Фіхте повертає діалектичному акту, розірваному кантівським поділом реальності

на «феноменальний» і «ноуменальний» світи, належну цілісність і тим самим

неперервність. Принцип автономії волі Канта, згідно з яким практичний розум сам дає собі

закон, перетворюється у Фіхте на універсальний початок всієї його системи. З принципу

Практичного розуму — свободи — він прагне вивести теоретичний розум — пізнання

природи. Пізнання - лише підлеглий момент єдиної практично-моральної дії. Отже,

філософська система Фіхте базується насамперед на визнанні активної практично-

діяльної сутності людини.

• Вихідним пунктом філософії Фіхте є теза про автономність «Я». Воно утверджує

себе як таке в акті самосвідомості. «Я» є: це самоочевидне судження. Самоочевидність «Я»

у Фіхте основується не на акті мислення, а на вольовому зусиллі, дії. Принципом


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)