АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зміцнення військової дисципліни

Читайте также:
  1. АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
  2. Виховання у військовослужбовців бережливого ставлення до військової техніки й озброєння
  3. Військової служби
  4. Головною метою дисципліни
  5. Графік проведення індивідуально-консультативної роботи з навчальної дисципліни «Договірне право»
  6. Громадські заходи стягнення і впливу за порушення трудової дисципліни.
  7. Джерела дисципліни і їх класифікація.
  8. Дистанційний курс з дисципліни
  9. До Військової присяги
  10. До дисципліни
  11. Додаткова література для самостійного вивчення дисципліни «Мікроекономіка»
  12. Економіка експлуатації озброєння і військової техніки

Насамперед слід зробити одне суттєве зауваження про те, що проблему зміцнення військової дисципліни у військовому середовищі тільки зусиллями одних командирів (начальників) та їх заступників не розв’язати, бо коріння цих порушень знаходяться не тільки у військовому середовищі. Одним із основних факторів їх появи є хронічні, загальносуспільні і загальноармійські проблеми, які формують, а інколи й провокують відхильний стиль поведінки молоді, сприяють негативному її ставленню до служби в лавах ЗС України, а часто і заохочують їх породження у військовому середовищі. Також нам відомо, що до лав ЗС України призивається, на жаль, не найкраща частина української молоді. У зв’язку з цим, поки духовно не “оздоровиться” саме українське суспільство, не зміниться ставлення суспільства до Збройних Сил, не буде сформована позитивна мотивація у всього суспільства до військової служби молоді, надзвичайно складно говорити про викорінення порушень військової дисципліни у конкретних військових підрозділах і частинах.

У зв’язку з цим викладена нижче система роботи зі зміцнення військової дисципліни стосується викорінення локальних факторів їх порушення, тобто вони пов’язані з індивідуально-психічними особливостями воїнів, наявністю у підрозділах певних негативних традицій, невмінням і неспроможністю командирів (начальників) ланки відділення-полк (бригада) управлінськими заходами налагодити статутний порядок у підрозділі та формувати свідому дисципліну у військовослужбовців.

Система роботи зі зміцнення військової дисципліни в підрозділі (частині) – це комплекс управлінських, організаційних, педагогічних і психологічних заходів та основних напрямків роботи командирів (начальників) щодо згуртування особового складу підрозділів (частини) у справжні військові колективи, досягнення у них позитивного МПС, затвердження суспільно схвалених норм і правил поведінки його членів, дотримання ними свідомої дисципліни, бездоганного і неухильного додержання порядку і правил, встановлених військовими статутами, іншими законодавчими актами України та загальноприйнятими моральними нормами поведінки.

Ця система стосується конкретно психологічної проблеми, тому вона має розв’язуватися, у першу чергу, психологічними заходами із широким залученням фахівців – психологів. Військові психологи у полку (бригаді) мають організовувати власну діяльність на трьох рівнях. Перший – на рівні конкретної психологічної проблеми, тобто це робота з певним військовослужбовцем чи групою військовослужбовців, які мають суттєві проблеми з військовою дисципліною.

Цей рівень має бути основним для психологів батальйонів і полків (бригад), бо вони, маючи спеціальну психологічну освіту, спроможні з’ясувати психологічні фактори та механізми порушень військової дисципліни, поставити правильний діагноз та психологічно цілеспрямовано впливати на порушників. Другій рівень – це робота з певними категоріями військовослужбовців (наприклад, призовниками, сержантами, офіцерами, військово-службовцями, схильними до порушень військової дисципліни), підрозділами, яким потрібна кваліфікована допомога професійного психолога. Третій рівень – це аналітична, методична й організаційна робота у масштабі військової частини, пов’язана з психологічним забезпеченням виховних та інших заходів зі зміцнення військової дисципліни.

Але в той же час ця система має відповідати вимогам Міністра оборони України та передбачає:

по-перше, глибоке вивчення, осмислення й усвідомлення командирами (начальниками) основних вимог статутів, військового законодавства України, наказів Міністра оборони щодо зміцнення військової дисципліни;

по-друге, регулярну роботу посадових осіб у підпорядкованих їм підрозділах із всебічного вивчення стану служби військ, військової дисципліни та правопорядку, виконання особовим складом у повсякденній життєдіяльності вимог законів, статутів, наказів і директив Міністра оборони та інших керівних документів; надання практичної допомоги у знятті напруги у військових колективах та забезпеченні позитивного МПС особового складу;

по-третє, заслуховування звітів командирів підрозділів й інших посадових осіб про стан військової дисципліни, їх особистий внесок у її зміцнення, формування і розвиток дисциплінованості у кожного воїна. При цьому (так, як і при роботі в підлеглих підрозділах) звертається особлива увага на всі основні напрями їх роботи щодо зміцнення військової дисципліни та її МПЗ. Це:

§ підбір, розстановка, навчання і виховання кадрів (офіцерів, прапорщиків, сержантів);

§ контроль за діяльністю кадрів, виконанням ними своїх службових обов’язків та надання їм практичної допомоги;

§ вивчення та аналіз МПС особового складу;

§ планування, підготовка та проведення заходів щодо її підвищення й підтримання на належному стабільному рівні;

§ військово-професійне, національне, військово-патріотичне, правове, моральне, естетичне, екологічне і фізичне виховання військовослужбовців;

§ морально-психологічний супровід повсякденної життєдіяльності підрозділів;

§ своєчасне, повне і якісне доведення до військовослужбовців встановлених норм речового, харчового, фінансового, медичного й інших видів забезпечення;

§ підтримання статутного порядку в підрозділах (частинах) і чітка організація бойової підготовки особового складу та служби військ.

Тут слід зробити кілька зауважень щодо статутного порядку у підрозділі та його виховного впливу, бо цього, на жаль, певна кількість офіцерів не усвідомлює. Виховний вплив статутногопорядку полягає в тому, що він забезпечує найкращі умови для бойової і гуманітарної підготовки особового складу, оптимально сприяє ефективному виконанню покладених на нього завдань та обов’язків, підсвідомо формує у військовослужбовців навички, звички й уміння вихованої поведінки та дотримання норм і правил військового етикету.

Підтриманню статутного порядку у підрозділах, вихованню дисциплінованості в особового складу безпосереднім чином сприяє висока організація бойової підготовки особового складу. Кожне заняття, при якісній його підготовці і проведенні, досягає мети не тільки щодо формування бойової майстерності, але і виховної – формує дисциплінованість у військовослужбовців.

Важливою умовою зміцнення військового порядку, який активно формує дисциплінованість військовослужбовців, є правильна організація служби військ. Служба військ включає широкий комплекс заходів, який забезпечує підтримання в підрозділах (частинах) високого рівня дисципліни, організованості і порядку, створення оптимальних умов для бойової і гуманітарної підготовки особового складу, всієї його життєдіяльності;

по-четверте, підбиття підсумків роботи зі зміцнення військової дисципліни та правопорядку у відділеннях (екіпажах, обслугах), взводах, ротах (батареях), батальйонах (дивізіонах), полках (бригадах) згідно з вимогами Міністра оборони, яке проводиться у військових частинах – щомісячно; у ротах, батальйонах – щотижнево; у взводах, відділеннях – щоденно;

по-п’яте, вивчення, аналіз, узагальнення і впровадження передового досвіду роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку. Обмін досвідом роботи щодо практики зміцнення військової дисципліни та навчання посадових осіб щодо її поліпшення рекомендується проводитиу військах сержантами 2 рази на місяць; прапорщиками – щомісячно; офіцерами підрозділів – щомісячно; командним складом військових частин – щоквартально;

по-шосте, чітку організацію методичної роботи, яка передбачає навчання підлеглих командирів (начальників) практиці МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень. При цьому особливу увагу слід приділяти навчанню методів і форм ефективного впливу на свідомість і підсвідомість, емоцію і волю, мотиви і мотивацію, ціннісні орієнтації і настанови військовослужбовців.

Навчання офіцерів, прапорщиків, сержантів системного підходу, сучасних форм і методів роботи з підлеглими, передового досвіду роботи щодо зміцнення військової дисципліни планується та проводиться не менш двох разів на місяць.

Методи МПЗ військової дисципліни – це способи і прийоми впливу на свідомість, підсвідомість, мотиваційну, емоційно-почуттєву і вольову сферу психіки військовослужбовця, його поведінку і військово-професійну діяльність з метою досягнення бездоганного ставлення до виконання службових обов’язків.

До них належать: методи довір’я, поваги до особистості військовослужбовця та її гідності; методи формування свідомості особистості воїна (переконання, заохочення, примус); метод особистого прикладу командира (начальника); метод доручення підлеглому; метод вправи; метод створення виховних ситуацій; метод осуду негідної поведінки військовослужбовця; психодіагностичні, психокорегуючі, психореабілітаційні методи тощо.

Форми морально-психологічного забезпечення (МПЗ) військової дисципліни – це різноманітні організаційні заходи, які цілеспрямовано плануються, ретельно готуються і якісно проводяться з метою допомогти воїнам усвідомлювати вимоги законів, статутів, моральних норм поведінки та необхідність їх свідомого дотримання. Форми залежать від стану військової дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині), рівня морально-психологічного стану (МПС) особового складу, поставлених завдань та інших чинників. Найчастіше застосовуються індивідуальні і групові форми МПЗ військової дисципліни;

по-сьоме, постійну турботу про поліпшення якісної характеристики та рівня підготовленості суб’єктів МПЗ військової дисципліни, правопорядку і профілактики правопорушень. Важливо, щоб усі суб’єкти МПЗ військової дисципліни постійно були налаштовані на творчий пошук шляхів удосконалення стилю своєї роботи, підвищення її ефективності.

Розглянемо шляхи удосконалення системи роботи командирів (начальників) щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку – це основні напрямки посилення дієвості позитивного впливу командирів, штабів, фахівців органів виховних структур на воїнів відповідними управлінськими, організаційними, педагогічними, соціально-психологічними та іншими заходами.

Шляхами удосконалення системи роботи командирів (начальників) щодо зміцнення військової дисципліни є:

1. Суттєве поліпшення соціальної захищеності та матеріального добробуту військовослужбовців і членів їх сімей, запровадження ефективних матеріальних і моральних стимулів за високі показники в бойовій і гуманітарній підготовці, службі та дисципліні.

2. Професійне залучення військових психологів до психологічного забезпечення військової дисципліни і профілактики правопорушень.

3. Забезпечення зразковості офіцерів і прапорщиків у повсякденній життєдіяльності військ, поза умовами служби та в побуті, без якої суттєво покращити військову дисципліну неможливо.

4. Збільшення уваги до сержантів. Підбір, навчання і виховання цієї категорії командирів повинно стояти на передньому плані повсякденних турбот командирів рот (батарей), батальйонів (дивізіонів), полків (бригад).

5. Підвищення позитивної ролі військовослужбовців- контрактників у повсякденній життєдіяльності підрозділів (частин), які мають бути військовими професіоналами, демонструвати взірець виконання функціональних обов’язків.

6. Посилення контролю та надання безпосередньої практичної допомоги підлеглим посадовим особам у вдосконаленні стилю й системи їх роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку. Принцип: “Кожний начальник допомагає, контролює і навчає своїх підлеглих, відповідає за рівень їх підготовки і внесок у вирішення поставлених завдань” має стати провідним принципом діяльності кожного командира. Все це передбачає посилення вимогливості до всіх без виключення офіцерів, прапорщиків, сержантів за особистий їх внесок у зміцнення військової дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині).

Командири (начальники) особисто займаються навчанням безпосередньо підлеглих офіцерів, прапорщиків і сержантів сучасним гуманним принципам, ефективним методам і ненасильницьким формам роботи щодо зміцнення військової дисципліни, оптимальному використанню наданих їм дисциплінарних прав, творчому поєднанню в своїй діяльності методів безпосереднього і опосередкованого виховного впливу на вихованців та методів самовиховання.

7. Суттєвого ефекту можна досягти цілеспрямованою організацією індивідуально-виховної роботи, яка повинна пронизувати усі військові структури, кожну ланку, проводитися на всіх рівнях. Систематичне проведення такої роботи з офіцерами, прапорщиками, сержантами і рядовими дає можливість мобілізувати їх на якісне виконання бойових, навчально-бойових та інших завдань, сприяє запобіганню загибелі і травмування воїнів, недопущенню негативних проявів у їх поведінці, викоріненню порушень статутних правил взаємин між військовослужбовцями.

8. Пожвавлення морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень. Тут основні зусилля мають зосереджуватися на індивідуальній роботі з військовослужбовцями усіх категорій безпосередньо у підрозділах для визначення причин їх девіантної поведінки, надання їм своєчасної соціально-психологічної, психологічної та інших видів допомоги, проведення сучасних психологічних профілактичних заходів.

9. Організація повноцінної бойової і гуманітарної підготовки, служби військ, всієї життєдіяльності підрозділів (частин) і органів управління.

10. Вдосконалення аналізу стану військової дисципліни та правопорядку, ефективності бойової і гуманітарної підготовки, якості служби військ. При цьому обов’язковим має бути дотримання таких його принципів, як: системність, послідовність, достовірність, комплексність, принциповість, врахування об’єктивних і суб’єктивних причин у їх єдності та взаємозв’язку.

Підведення підсумків стану військової дисципліни проводять: командири відділень з особовим складом по кожному солдату; командири взводів з особовим складом взводу і окремо з сержантами, командирами відділень, яким ставлять завдання на наступну добу, з визначенням місця за рейтингом кожного відділення; командири рот з особовим складом роти на загальних зборах роти і окремо з командирами взводів із визначенням рейтингу відділення і взводів роти. Керівний склад частини бере участь у підбитті підсумків у підрозділах, які відстають.

Основними критеріями оцінки стану дисципліни та ефективності системи роботи з її зміцнення є:

— рівень бойової і мобілізаційної готовності підрозділу, частини. Бойова готовність і дисципліна тісно пов’язані. Якщо військова дисципліна – умова бойової готовності, то стан бойової готовності – найбільш ефективний критерій її оцінки;

— рівень бойової підготовки особового складу та несення ним бойового чергування, вартової та внутрішньої служб, ефективність виконання основних видів діяльності підрозділу (частини);

— ступінь підтримання у підрозділі (частині) статутного порядку, його відповідність вимогам Міністра оборони, військовим статутам і настановам;

— особиста взірцевість у дисципліні командирів (начальників). Це дає можливість командиру проводити МПЗ предметно, з конкретними категоріями військовослужбовців, мобілізувати з цією метою громадськість;

— комплексне проведення інформаційно-пропагандистської, організаторської, соціально-правової, культурно-виховної і просвітницької роботи, ступінь дієвості їх форм і методів;

— ефективність дисциплінарної практики командирів і начальників усіх рівнів та інші критерії.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)