АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Класифікація сучасних портів

Читайте также:
  1. Cтиль керівництва: сутність, вимоги у його сучасних умовах
  2. Аксіома про потенційну небезпеку. Класифікація небезпек
  3. Будова та класифікація білків
  4. Бюджет, його доходи і видатки. Бюджетна класифікація
  5. В сучасних умовах
  6. В сучасних умовах існує три основних типи соціологічних досліджень: розвідувальне (пілотне), описове та експериментально-аналітичне
  7. Види грошей в сучасній економіці. Природа сучасних кредитно - паперових грошей
  8. Види податків і податкових платежів та їх класифікація
  9. Визначення групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними. Класифікація кредитного портфеля
  10. Використання підприємством паспортів безпеки речовини
  11. Використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативних психічних станів серед населення
  12. Випадкові події. Класифікація подій

Морські порти поділяють в основному на цивільні (торговельні, рибні та ін.) і військові. Торговельні порти звичайно служать перевалочними пунктами для вантажів, що направляються морськими шляхами за кордон (експорт) або навпаки (імпорт), а також для вантажів, що перевозяться між портами однієї країни (каботаж). Серед торговельних портів розрізняють порти загального призначення, що виконують різні вантажні операції, і спеціальні порти, призначені головним чином для операцій з вантажем однієї категорії, що визначає характер всієї роботи порту; сюди можуть бути віднесені пасажирські порти, для котрих вантажні операції мають другорядне значення. Особливий вид морських портів – морські станції, що забезпечують постачання транзитних суден паливом, прісною водою, харчами.

Рибні – служать базами риболовецького флоту. Порти-сховища являють собою рейди, на яких під час штормів під штучним або природним захистом можуть ставати на свої якорі або спеціальні бочки судна каботажного плавання, траулери, промислові шхуни, моторні боти. Військові порти служать для базування з’єднань кораблів військового флоту і звичайно є складовою частиною військово-морських баз.

За місцем розташування морські порти поділяються на гирлові, лагунні, берегові і внутрішні. Гирлові порти(найбільш поширені) споруджуються при виході в море водного шляху, що проникає глибоко всередину країни і несе великі потоки вантажів. Берегові порти – це порти, створені безпосередньо на відкритому морському березі і звичайно потребують побудови доволі розвинутих захисних споруд (молів і хвилеломів). При розташуванні їх у бухтах, що мають природний захист, захисні споруди, як правило, не будують. Внутрішні порти розміщують на низових (глибоководних) ділянках річок або на штучних каналах, проритих від моря всередину країни. За транспортним значенням розрізняють порти: світові (центри світової торгівлі), що являють собою вузли потужних вантажних потоків, спрямованих з океану всередину материка і навпаки; міжнародні, що обслуговують обмін вантажів між різними країнами;місцеві – ті, що відвідуються суднами каботажного плавання або служать укриттям для мілкосидячих суден.

Річкові порти за призначенням поділяються на загальні, аванпорти, порти-сховища. Загальні і спеціальні порти призначені для передачі вантажів з суден на берег і навпаки. В аванпортах, розташованих на водосховищах (у верхніх б’єфах шлюзів), склади суден або плотів переформуються перед входом в камеру шлюзу; аванпорти використовуються також для відстою суден і плотів, що прибувають з нижнього б’єфа у верхній під час шторму. Порти-сховища служать лише для відстою суден і плотів під час шторму; вони споруджуються звичайно в природних бухтах і причальні споруди в них, як правило, не робляться.

За розташуванням розрізняють порти: на вільних річках, характерною особливістю яких є значне коливання рівня води (до 1,5 м і більше); на судноплавних каналах, в котрих амплітуда коливань рівня завжди невелика; водосховищні і озерні, що піддаються впливу вітрових хвиль і потребують, як правило, побудови захисних споруд.

Причал – сукупність споруд і пристроїв для стоянки й обслуговування суден, посадки і висадки пасажирів, вантажних операцій тощо. Розрізняють причали пасажирські, вантажні, судноремонтні, військові. Причали бувають стаціонарні і плавучі(дебаркадер, застосовується переважно в річкових портах). Причал, розташований на портовій акваторії і призначений для якірної стоянки суден, називають рейдовим. Сукупність причалів утворює причальну лінію, або причальний фронт порту, довжина якого є однією з основних характеристик останнього.

Канал(від лат. canalis – труба, жолоб) – у гідротехніці штучне русло (водовід) правильної форми з безнапірним рухом води. Канали споруджують у відкритій виїмці або в насипі, іноді –у напіввиїмці, напівнасипі. За призначенням розрізняють канали: судноплавні (штучні водні шляхи), енергетичні, іригаційні, обводнювальні, осушувальні, водопровідні, лісосплавні, рибоводні, комплексного призначення.

Судноплавні канали бувають: з’єднувальні між судноплавними річками, озерами, морями; обхідні (обвідні), що будуються з метою покращання умов судноплавства, в обхід порогових ділянок річок, бурхливих ділянок великих озер, морів, і спрямляючі – для зменшення звивистості суднового ходу і скорочення довжини водного шляху; підхідні – для забезпечення підходу з моря, озера, річки до великих міст, внутрішніх портів, промислових підприємств. Судноплавні канали поділяються також на відкриті і шлюзовані. Перші будують при сполученні водних шляхів, які мають практично однакові рівні води, другі – при різних рівнях, а також у випадках, коли траса каналу перетинає вододіл.

Шлюз (голл. slus, від лат. excludo–виключаю, утримую, відокремлюю) – судноплавна гідротехнічна споруда, розташована між водоймами з різними рівнями, через котру проходять судна чи плоти. Шлюзи будують в річкових гідровузлах, каналах, морських портах, акваторії яких піддаються припливам і відпливам з великою амплітудою коливання рівнів.

Судна. Судном називають складну плаваючу інженерну споруду, призначену для перевезення вантажів і пасажирів (транспортні судна), для виконання днопоглиблювальних робіт, видобування мінерально-будівельних матеріалів (технічні судна) або для обслуговування транспортних і технічних суден та створення їм необхідних умов для виробничої праці (допоміжні судна).

Судно складається із таких основних комплексів:

 корпуса основної частини судна, що складається з непроникної обшивки днища і бортів, настилу-палуби; надбудови, переділок;

 суднової енергетичної установки, що складається з головних двигунів, які приводять у дію рушій, дизель-генератори, розподільні пристрої, допоміжні механізми і системи;

 суднових рушіїв трьох типів;

 суднових пристроїв, призначених для керування судном і забезпечення його експлуатації;

 суднових систем для забезпечення роботи енергетичної установки та призначених для створення нормальних умов життя екіпажу;

 радіонавігаційного обладнання;

 засобів автоматизації.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)