Соціальне ринкове господарство як реальна соціально-економічна модель

Соціальна ринкова економіка це – соціально – економічний устрій економічну основу якого становить ринок, але він не може пов’язати багатьох соціальних проблем, а тому вдається до послуг держави.
Іноді під соціальним ринковим господарством розуміють певну соціально – економічну політику, що поєднує в собі принципи свободи на ринку з принципом соціального вирівнювання, тобто поєднання «валової конкуренції» з «соціальною справедливістю».

Такий, соціально – економічний устрій і відповідна йому політична переслідують певні основоположні цілі. Економіка в цілому має розвиватися на ринкових засадах, кожна людина може отримати що найбільш свободи в економічній сфері, особиста ініціатива приватних підприємців одержує що найбільшого сприяння і заохочення з боку держави, передбачає державне втручання у функціонування «соціальної ринкової економіки».

Центральна мета соціальної ринкової економіки – як найповніше задоволення потреб і як найвищий добробут кожного громадянина. Отримання власного добробуту не повинно робитися за рахунок інших, його наслідки треба спрямовувати на загальну користь. Товари мають поділятися справедливо. Людям, які не здатні забезпечити себе самі надається державна допомога і забезпечується соціальний захист. Всі члени суспільства мають отримувати певний прожитковий мінімум, гідний людини.

«Соціальне ринкове господарство» є, насамперед, ринковим господарством. Ринок, як відомо, є місцем зустрічі попиту і пропозиції. Фермер який виробляє сільсьгосподарські продукти, і машинобудівник який виробляє засоби праці для фермера, мають обмінятися наслідками своєї праці. Ринок допомагає їм в цьому. Отже, саме ринкове господарство має собою єдино можливу і найбільш ефективну мотивацію до праці.
Основна мета «соціальної ринкового господарства» – соціальна: ефективне виробництво; справедливий розподіл доходів.

Основні риси «соціальної ринкового господарства»:

«наявність багатоманітних форм власності – приватної, колективної державної;

«конкуренція і сприяння її відтворенню з боку держави;

«суттєве втручання держави в економіку. Вона відіграє головну роль у розподілі прибутків через програми державних видатків на соціальні потреби;

«розвинена система соціального забезпечення (державне страхування здоров’я, грошова допомога родинам). Державні виплати отримують безробітні, пенсіонери та інші категорії населення.

Поиск по сайту: