АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Назвіть можливі метафори, у центрі яких був би той самий стілець

Читайте также:
  1. Бейбітшілік эпицентрі
  2. Ключові економічні проблеми будь-якого суспільства та можливі механізми їх вирішення
  3. Мета, принципи, завдання, засоби інформаційно-психологічного впливу противника і можливі наслідки
  4. Можливі загрози національній безпеці України.
  5. Можливість криз і антикризове управління
  6. Назвіть елементи форми держави
  7. Назвіть особливості використання фізичних вправ при периферичних паралічах та парезах
  8. Назвіть принципи реконструкції системи озеленених просторів міста з позиції сучасної містобудівної науки.
  9. Назвіть принципи стаціонарного догляду за людьми похилого віку.
  10. Назвіть причини та види девіантної поведінки – 15 б.
  11. Назвіть причини, наслідки та значення Визвольної війни українського народу під керівництвом Б.Хмельницького.

(„Я радісно гепнувся на вишуканого смугастого рисака, і хоч опинився спиною до його голови, мені все ж таки вдалося втихомирити цього норовистого красеня прямо посеред кімнати”).

Тепер, коли образне уявлення про стілець передано різнобічно, можна переходити до створення його розгорнутого, почуттєво-смислового образу. Такого, який відобразив би навіть певне соціальне явище, важливу історичну подію, як, наприклад, діється з кафкіанським тунелем з притчі „Пасажири залізниці”:

„Ми, коли хто глянув би на нас битим оком, схожі на мандрівців якогось потяга, які потрапили в аварію у довгому тунелі, та ще й там, де початок уже не розгледиш, а кінець світиться так тьмяно, що раз по раз шукаєш його очима і губиш, навіть не знаєш, є ті кінець з початком чи їх немає. А довкола себе, не знати, чи то наші відчуття переплуталися чи надто загострилися, ми бачимо самих чудовиськ і якусь калейдоскопічну гру залежно від настрою і рани, захоплюючу або виснажливу.

„Що мені робити?” Або: „Навіщо робити?” Про це тут ніхто не питає”.

Звичайно, наведений твір є складним, філософським, але, вважаю, він створює уявлення про те, яким є образ за Кафкою. Зокрема, це тунель як образ навколишнього світу, непривітного та загрозливого для людини.

А ось тема, яку я пропоную вам для написання твору-мініатюри, у центрі якого був би образ стільця.

„Невже це я сиджу душею на стільці? Чи, може, це стілець сидить в моїй душі?!”

Але передусім послухаймо також, як не треба писати такі твори:

„Стілець” – у цьому слові лише сім літер, а який глибокий зміст приховано у ньому. Безумовно, кожний стілець – це передусім пружини, стальні, але ніжно риплячі! Та це може бути і звичайна дошка, яку вкрито поролоном або обтягнуто цупкою тканиною. О, як я люблю відпочивати душею, сидячи на стільці. Хоча і не можна сказати, що сиджу на ньому душею. Однак подеколи у душі виникає жагуче бажання сісти на стілець. Утім, незабаром він починає дратувати, тому що його чотири гнуті ніжки ніяк не хочуть вміщуватися у мою розхитану душу. І я починаю відчувати, що цей стілець сидить не лише у моїй душі, а й у ваших печінках!”

Тепер ви знаєте, як треба і як не треба писати твори, які образи є художніми, а які – ні. Тож беріться до роботи.

Після написання такого твору учням можна запропонувати через створення образу опоетизувати ще якийсь непоетичний предмет. Це оформлюється як домашнє завдання.*

***

Наступний фрагмент уроку стосується вивчення роману Ґ. Ґ. Маркеса „Сто років самотності”.

Мета даного уроку полягала у тому, аби проаналізувати роман колумбійського письменника, поклавши в основу роботи аналіз одного з ключових епізодів (це зумовлено великим обсягом роману та недостатньою кількістю годин на його вивчення), і дати можливість учням зрозуміти, у чому полягає сутність такого поняття, як „магічний реалізм”.

Епізодом, який найбільш відповідає поставленій меті, на мій погляд, є той, де йдеться про загадкове „вознесіння” Ремедіос Прекрасної. Саме у ньому яскраво відобразилася як художня манера Ґ. Ґ. Маркеса (чиста прекрасна дівчина „віддала Богові душу”, щезла зі світу, злетіла з полотна реальності твору на полотнищах буденних простирадл), так і визначальна ідея роману (від вічної самотності чи до самотньої Вічності пішла Ремедіос? Хто і за які провини приречений на самоту? Це кара чи винагорода, спасіння чи приреченість?).

Для виконання завдання учням заздалегідь було запропоновано підготувати діалоги, у яких обов’язково фігурували б, з одного боку, Ремедіос Прекрасна, а з другого – хтось з її родичів, близьких або хтось з тих, хто знав Ремедіос. Крім цього, було визначено і зміст діалогу: ті, хто буде спілкуватися з „Ремедіос”, повинні спробувати переконати її у тому, аби вона залишилася на землі, а вона сама має пояснити, чому так діється, і або обґрунтувати неможливість залишитися, або все ж таки залишитися.

Забезпечення виконання такого завдання вимагає поділ класу на пари (хлопець – дівчина чи дівчина – дівчина, хоча можливі й інші конфігурації) та призначення ролей (для „чистоти експерименту” цей розподіл можна провести шляхом жеребкування).

Після вирішення усіх організаційних питань урок розгортається за таким сценарієм.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)