АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 5.2 Оцінки рівня екологізації

Читайте также:
  1. Аналіз технічного рівня розвитку підприємства
  2. Більшовизм та марксизм: порівняльний аналіз
  3. Бюджетні обмеження споживача, бюджетне рівняння та фактори впливу на бюджетну лінію.
  4. Валютний ринок і валютні курси. Системи гнучких і фіксованих валютних курсів: порівняльна ефективність
  5. Вартісні теорії оцінки природно-ресурсного потенціалу
  6. Вивченням власних імен людей займається порівняно молода ще наука – антропоніміка.
  7. Види вартісної оцінки продукції сільського господарства
  8. Визначення гранично-допустимого рівня небезпечного фактору.
  9. Визначення критичної суми постійних витрат, змінних витрат на одиницю продукції і критичного рівня ціни реалізації
  10. Визначення порівняльної економічної ефективності капіталовкладень
  11. Вирішення алгебричних рівнянь графічним методом за допомогою Simulink
  12. Вирішення диференційних рівнянь символічній формі

Вибір критеріальної основи кількісної оцінки екологічного рів­ня процесів виробничо-споживчого циклу надзвичайно склад­ний. У цьому напрямку, на наш погляд, можливо сформувати методичні підходи, які б послідовно реалізовувалися для досяг­нення різних цілей екологізації суспільного виробництва і спо­живання. Проблеми форму­вання кількісних оцінок, які можна було б порівнювати (зіста­вляти) між собою, мають цілком об'єктивний характер.

По-перше, значна кількість соціальних або екологічних нас­лідків не може в принципі бути оцінена кількісно. До таких наслідків належать результати впливу на психіку людей і їхні особистісні властивості.

По-друге, одержати оцінки, які можна порівнювати між со­бою, часто практично неможливо через рівновіддаленість на­слідків у часі.

По-третє, існують також об'єктивні методичні проблеми порів­няння результатів та екологічних наслідків, що належать до різ­них стадій і виробничих сфер життєвого циклу товарів і послуг.

Можна запропонувати кілька методичних підходів до фор­мування критеріальної бази оцінки рівня екологічності продукції і видів діяльності.

Економічні показники. Підхід базується на оцінці рівня еко­логічності продукції за розміром екологічних витрат (економіч­ного збитку або видатків на його запобігання), обумовлених рі­зними процесами впливу на довкілля.

Енергетичні показники. Підхід передбачає оцінку рівня екологічності на основі інтегральних показників енергоємно­сті продукції.

Показники екологічного навантаження (земельні показни­ки). У суто теоретичному плані можна говорити ще про один вид універсальних показників - кількість площі землі, необхід­ної для забезпечення життя і діяльності однієї людини. Чим вища ефективність рівня виробництва і споживання продукції, тим ниж­чий питомий земельний показник при порівнюваному обсязі споживання.

Показники порівняння. Даний підхід може бути реалізова­ний на основі як кількісних, так і якісних оцінок.

Кількісні показники доцільно використовувати там, де мож­на говорити про характерний превалюючий показник екодеструктивної діяльності.

Оцінку зазначеного показника в якісному вигляді доцільно застосовувати в тому випадку, якщо, по-перше, важко в кількі­сному вигляді визначити оцінку кожного з деструктивних фак­торів, по-друге, не вирішене завдання їх порівняння.

Порівняння з попереднім зразком. Даний підхід аналогіч­ний до попереднього з тією тільки різницею, що як аналог бе­реться зразок, який замінюють оцінюваним виробом. Таким чи­ном, той виріб, який його заміняє, має виступити в ролі оціню­ваного. Такі оцінки можуть бути зроблені також відповідно до різних видів діяльності або послуг у сферах господарства.

Наявність чи відсутність вузлів економічної деструкції у ви­робничому циклі виробництва-споживання виробів. При цьому можуть бути використані два принципові методичні підходи:

∙ прямого обліку тих чи інших видів екодеструктивної діяль­ності;

∙ непрямого обліку екодеструктивних факторів, зокрема за найбільш характерними «носіями» екодеструктивної діяль­ності.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)