ІІ пара черепних нервів: утворення, топографія

ІІ пара черепних нервів N. opticus, зоровий нерв В процесі ембріогенезу виростає як ніжка очного келиха з проміжного мозку, а в процесі філогенезу пов'язаний із середнім мозком, що виникають у зв'язку з рецептором світла, чим і пояснюються його міцні зв'язки з цими відділами головного мозку. Він є провідником світлових подразнень і містить соматично-чутливі волокна. Як похідне мозку він не має вузла, так само як і I пара черепних нервів, а входять до його складу аферентні волокна становлять продовження нейритів мультиполярні нервових клітин сітківки ока.Відійшовши від заднього полюса очного яблука, n. opticus покидає очну ямку через canalisopticus і, увійшовши в порожнину черепа разом з таким же нервом іншого боку, утворює перехрещення, chiasmaopticum, Що лежить в sulcuschiasmatis клиноподібної кістки (перехрест неповний, перехрещуються лише медіальні волокна нерва). Продовженням зорового шляху за хиазмой служить tractusopticus, Що закінчується в corpusgeniculatumlaterale, pulvinarthalami і в верхньому горбику даху середнього мозку (детально див «Орган зору»). Між обома сітківки є зв'язок за допомогою нервового пучка, що йде через передній кут перехрещення. Цей зв'язок аналогічна комісуральних зв'язків півкуль мозку. Наявність вказаної зв'язку - пояснює той факт, що при пошкодженнях або захворюваннях одного ока є випадання поля зору і в іншому оці.

Провідні шляхи зорового аналізатора.

Світло є подразником світлочутливих рецепторів, розташованих у сітківці очного яблука. Ці рецептори — колбочкові та паличкові зорові клітини — є першим нейроном провідного шляху зорового аналізатора. Другий нейрон — це біполярні нейроцити, які з'єднують паличкові та колбочкові зорові клітини з вузловими клітинами сітківки. аксони вузлових нейроцитів — третіх нейронів провідного шляху — утворюють зоровий нерв. зоровий нерв через зоровий канал проникає в порожнину черепа, де з однойменним нервом другого ока утворює зорове перехрестя. Перехрещуються присередні частини зорових нервів, які йдуть від присередніх половин сітківки. Після перехрестя формується зоровий шлях. У зорових шляхах проходять волокна не від сітківки одного ока, як у зоровому нерві, а від однойменних половин сітківки обох очей. Зоровий шлях закінчується в підкіркових зорових центрах. У них розміщуються четверті нейрони провідного шляху зорового аналізатора.

Вухо: його частини; назвати і продемонструвати на препаратах. Розвиток частин вуха в ембріогенезі, аномалії і варіанти розвитку.

Вухо (auris) склад. З:

Зовнішнє (aurisexterna)

Середнє (auris media)

Внутрішнє (Aurisinterna)

Розвиток

Зовн. Вухо розвивається з ектодерми заклад. Перетинчастий лабіринт у вигляді слухового пухирця.

Поч. 3 тижня потовщення (плакоди) на нерв. Пластинці

4 тиждень утвор. Слухової ямки →заповнений ендолімфою пухирець → закладка пристінкового лабіринту і звивистої протоки

6 тиждень три півколові протоки

7-8 т. перетинч. Лабіринт → спіраль 2,5 оберта

Завиткова протока → тонка сполучна протока (ductusreuniens)

З І зябрової кишені – барабанна порожнина, проксимальна частина – слухову трубу

І зяброва щілина –порожнина вушної, раковини зовн. Слух. Хід

І зяброва дуга: молоточок, коваделко, м’язи слух. Кісточок

ІІ зяброва дуга: стремінцевий м’яз, стремінце

З І і ІІ з.д. – хрящові закладки слухових кісточок

Аномалії

Нейросенсорнаприглухуватість, глухота, глухонімота, гіпоплазія (недорозвиток) середнього вуха, мікротія (зменшена вушна раковина), аномія (відсутність вушної раковини), поліотія (збільшена кількість вушних раковин, макротія (збільшення розмірів вушної раковини), перед вушні нориці (ходи що сліпо закінчуються)

Поиск по сайту: