Методичні рекомендації. 12.1. Основними нормативними актами, що закріплюють правову охорону винаходів, корисних моделей та промислових зразків

12.1. Основними нормативними актами, що закріплюють правову охорону винаходів, корисних моделей та промислових зразків, є Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та Закон України ''Про охорону прав на промислові зразки", а також відповідні документи Державного департаменту інтелектуальної власності. Крім того, ііс питання регулюється міжнародними нормативними актами, зокрема Паризькою конвенцією з охорони промислової власності.

На початку радимо чітко визначити поняпя "винахід'', ''корисна модель" та "промисловий зразок", зокрема за їх об'ектами.

Піл час розгляду цієї теми слід зупинитися на тому, що винахідником (автором) може бути лише фізична особа. Можлива наявність статусу суб'екта підприємницької діяльності у такої особи не має значення. Проте використовувати винахід (корисну модель, промисловий зразок) на умовах, що зазначені у впщенаведсних нормативних актах та відповідних договорах, може будь-яка особа, в тому числі юридична.

На обговорення можна винести питання про те, хто є власником винаходу в разі, якщо винахід створено за дорученням роботодавця, адже згідно зі ст. 41 Конституції України кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю шіасністю. результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; тому за змістом конституційної норми можна зробити висновок, що надання винахіднику права володіння, користування і розпорядження результатами своєї інтелектуальної діяльності означає надання йому статусу власника. Всупереч цьому Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачено, що коли винахід створено за дорученням роботодавця, то останній має право на отриманий патенту, тобто право власності на винахід (за умови, що трудовим договором або контрактом не передбачено інше). На пашу думку, буль-якиіі результат інтелектуальної творчої діяльності має належати авторові, якщо інше не передбачено договором (цивільним або трудовим).

Доцільно розглянути порядок передачі права власності па патент, а також надання права користування винаходом (корисною моделлю, промисловим зразком), зупинитись па моменті набрання чинності відповідними договорами.

12.2. Зважаючи на практику, що склалася останнім часом у зв'язку із використанням (в тому числі — неправомірним) знаків для товарів та послуг, а також фірмових найменувань, особливу увагу слід приділити саме цим правовим інститутам.

Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на знаки для товарів і послуг, регулюються Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Спеціальним нормативним актом, що регулює порядок використання фірмового найменування, є Положення про фірму віл 22 червня 1927 р.

Обов'язково слід зупинитися па вичерпному переліку випадків, коли позначення не можуть одержати правову охорону. У порядку обговорення можна поставити питання про загальповідомість знака як підставу для відмови у реєстрації (докладніше див: Макаренкова М. Скандальная "общеизвестность»//Юридическая практика. — 2000. — № 18; Петрова Л. По стойке "СмирноFF"//Юридическая практика. — 2000. — № 30). Особливу увагу слід приділити використанню знака на території України, а також з'ясувати, як таке використання (невикористання) може бути доведено.

Розглядаючи фірмове найменування (фірму), слід визначити це поняття і обговорити, чи охоплює воно назву організаційно-правової форми. Обов'язково слід зробити прив'язку до положень ч. 3 ст. 2 Закону України "Про підприємництво", яка містить перелік відомостей, що належать до найменування юридичної особи, а також заборону використання найменувань, тотожних найменуванню іншого суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи чи об'єднання громадян, внесених до відповідних реєстрів.

12.3. До інших об'єктів права промислової власності можна віднести раціоналізаторські пропозиції (Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій), сорти рослин (Закон України "Про охорону прав на сорти рослин"), зазначення походження товару (Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів"), топографії інтегральних мікросхем (Закон України "Про охорону Прав на топографії інтегральних мікросхем").

Окремо варто розглянути секрети виробництва ("ноу-хау"), зазнатаючи, що до них застосовуються загальні положення щодо захисту конфіденційної інформації (докладніше див.: Цивільне право України/За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К., 1999; Петрик И. TRIPS и директиви ЕС: право на прозрачную информацию об эмитентах в Украине//Предпринимательство, хозяйство и право. — 2000. - № 6).

Поиск по сайту: