АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Відкрите акціонерне товариство

Читайте также:
  1. Акціонерне товариство
  2. Акціонерне товариство
  3. Акціонерне товариство
  4. Акціонерне товариство - це так зване товариство капіталів.
  5. Акціонерне товариство: поняття і види.
  6. Акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.
  7. Вилучений капітал відображається по:в) собівартості викуплених товариством акцій,
  8. Закрите акціонерне товариство
  9. Командитне товариство
  10. Ліквідація господарського товариства вважається завершеною, а товариство таким, що припинило свою діяльність, з дня внесення запису про його ліквідацію до державного реєстру.
  11. Наукове товариство студентів і аспірантів

11.

 

До числа найбільш розповсюджених інструментів нетарифного адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відносяться ліцензії і квоти.

Ліцензія — належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом установленого порядку визначених товарів або валютних засобів з метою інвестицій і кредитування.

Квота — граничний обсяг певної категорії товарів, які дозволено експортувати (імпортувати) в установленом порядку, який визначається в натуральних або ціннісних одиницях.

Ліцензування і квотування експорту й імпорту застосовується виходячи з загальнодержавних цілей, а саме:

— у випадку погіршення розрахункового балансу, збільшення зовнішньої заборгованості країни;

— у випадку порушення рівноваги по окремих товарах на внутрішніх ринках;

— у разі потреби забезпечення певних пропорцій між імпортною і вітчизняною продукцією;

— у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;

— згідно з міжнародними угодами.

В Україні вводяться наступні види експортних (імпортних) ліцензій:

— генеральна — відкритий дозвіл на експортно-імпортні операції з певного товару або з певною країною протягом періоду дії режиму ліцензування щодо цього товару;

— разова — разовий дозвіл, що має іменний характер і надається для здійснення окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менше необхідного для здійснення експортної (імпортної) операції;

— відкрита — дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Ліцензування експортно-імпортних операцій полягає в необхідності одержання дозволу, виданого державними органами, на здійснення зовнішньоторговельних операцій, експортних або імпортних, з певними товарами, які є в списках тих, хто ліцензується по імпорту або експорту. Ліцензії на експортно-імпортні операції видаються на основі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, згідно з формою, яка затверджується Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

Ліцензування зовнішньоторговельних операцій тісно взаємодіє з кількісними обмеженнями зовнішньоторговельних операцій — квотами на імпорт і експорт окремих товарів. Введення квот гарантує, що експорт або імпорт певного товару не буде перевищувати встановлені розміри. Квотування є досить гнучким інструментом державного регулювання зовнішньої торгівлі, оскільки зміна тарифів звичайно регламентується національним законодавством або міжнародними договорами.

Види квот, що вводяться в Україні;

— глобальні квоти — квоти, що встановлюються на товар без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується;

— групові квоти — квоти, що встановлюються на товар з визначенням групи країн, куди товар може експортуватися або з відкіля імпортується;

— індивідуальні квоти — квоти, що встановлюються на товари з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватися або з відкіля він може імпортуватися.

Рішення про встановлення режиму ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій приймається Кабінетом Міністрів України з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування і квотування, а також термінів дії цього режиму. Реалізація квот, так само як і ліцензій, на окремі товари, роботи або послуги, здійснюється Міністерствами зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

 

12.

 

Юридичним критерієм класифікації об єднань на види закон визначає правовий режим членства учасників в об'єднаннях. Відповідно до цього критерію розрізняють договірні і статутні об'єднання. Договірними згідно зі ст. З Закону України "Про підприємства в Україні" є асоціації та корпорації. Статутними (недого-вірними) закон визначає концерни і консорціуми.

Корпорацію як договірне об'єднання можуть створювати підприємства будь-яких форм власності на основі поєднання їхніх спільних виробничих, наукових і комерційних інтересів та централізованого управління діяльністю членів об'єднання. Для централізованого управління діяльністю групи члени об'єднання делегують правлінню частину своїх повноважень, визначених законом. Певний ступінь централізації управлінських функцій і повноважень у руках правління - це основна кваліфікаційна ознака корпорації як договірного об'єднання.
Іншим видом договірного об'єднання визначено асоціацію. Це договірне об'єднання, яке створюється учасниками для координації їхньої діяльності, тобто узгодження дій стосовно, наприклад, номенклатури продукції (робіт, послуг), освоєння ринків збуту (маркетинг), визначення цін. Координація не вимагає централізації управління підприємствами - членами асоціації. Тому асоціації (правлінню) не дозволяється втручатися у виробничу та комерційну діяльність підприємств.
Договірні об'єднання відрізняються від статутних правовим режимом створення і функціонування. Засновниками цих об'єднань можуть бути підприємства всіх форм власності. Створюються вони на добровільних засадах. Засновники для створення договірного об'єднання укладають між собою багатосторонній установчий договір, у якому визначають усі необхідні умови діяльності об'єднання (склад сторін, мета і предмет діяльності, спільне майно, централізовані функції і повноваження). Юридичною основою створення договірного об'єднання є волевиявлення сторін договору.
Основним у правовому становищі договірних об'єднань, що відрізняє їх від статутних, вважається принцип добровільного членства. По-перше, підприємства добровільно входять до цих об'єднань як їх засновники або члени. По-друге, підприємства-члени на свій розсуд (згідно з власними рішеннями) можуть вийти зі складу діючого договірного об'єднання. У разі виходу зберігають силу взаємні зобов'язання та укладеш договори підприємств з об'єднанням і між собою.

 

Статутні об'єднання. Основним видом статутних об'єднань визначено концерн. Це об'єднання промислових, будівельних, транспортних, торговельних підприємств, наукових організацій, банків та ін., яке створене на основі повної фінансової залежності членів об'єднання від одного або групи підприємців.
Фінансовою залежністю обумовлено те, що в концерні застосовується найбільш високий ступінь централізації управлінських функцій і повноважень підприємств концерну.
До статутних об'єднань відносять також державні корпорації (хоч за законом це договірні об'єднання).
Особливості правового становища статутних об'єднань полягають у тому, що:
- засновниками їх є власники і уповноважені органи, а не самі підприємства. Зокрема, це стосується державних концернів і корпорацій. Так, українські корпорації та концерни державної власності створюються, реорганізуються та ліквідуються рішеннями Кабінету Міністрів України (декретами, постановами). Склад членів і статути цих об'єднань затверджують відповідні галузеві міністерства і держкомітети (безпосередньо або за погодженням з Антимонопольним комітетом, Мінекономіки, Мінфіном України). Статутні об'єднання галузевого масштабу створюють безпосередньо галузеві міністерства і держкомітети (Мінтранс, Мінпаливенерго, Держкомзв'язок).

 

13.

Права акціонерів - власників простих акцій

1. Кожною простою акцією акціонерного товариства її
власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи
права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна
або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність
акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для
вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків
проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й
інші права, передбачені актами законодавства та статутом
акціонерного товариства. Стаття 26. Права акціонерів - власників привілейованих акцій 1. Кожною привілейованою акцією одного класу її власнику -
акціонеру надається однакова сукупність прав. 2. У статуті акціонерного товариства визначається обсяг прав,
які надаються акціонеру - власнику кожного класу привілейованих
акцій, у тому числі визначаються: 1) розмір і черговість виплати дивідендів; 2) ліквідаційна вартість і черговість виплат у разі
ліквідації товариства; 3) випадки та умови конвертації привілейованих акцій цього
класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші
цінні папери; 4) порядок отримання інформації. 3. Акціонерне товариство виплачує дивіденди за
привілейованими акціями, крім випадків, передбачених частиною
другою статті 31 цього Закону, в установленому статутом розмірі. 4. Акціонери - власники привілейованих акцій товариства мають
право голосу тільки у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї
статті та статутом акціонерного товариства. Одна привілейована акція товариства надає акціонеру один
голос для вирішення кожного питання. Статутом акціонерного
товариства може передбачатися спеціальний порядок підрахунку
голосів - разом чи окремо від голосів за простими та/або іншими
класами привілейованих акцій. 5. Акціонери - власники привілейованих акцій певного класу
мають право голосу під час вирішення загальними зборами
акціонерного товариства таких питань: 1) припинення товариства, що передбачає конвертацію
привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого
класу, прості акції або інші цінні папери; 2) внесення змін до статуту товариства, що передбачають
обмеження прав акціонерів - власників цього класу привілейованих
акцій; 3) внесення змін до статуту товариства, що передбачають
розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких
матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у
разі ліквідації товариства, або збільшення обсягу прав
акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій,
які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат
у разі ліквідації товариства. Статутом приватного товариства акціонеру - власнику
привілейованих акцій може бути надано право голосу також з інших
питань. 6. Рішення загальних зборів акціонерного товариства, що
приймається за участю акціонерів - власників привілейованих акцій,
які відповідно до частини п'ятої цієї статті мають право голосу,
вважається прийнятим, якщо за нього віддано більш як три чверті
голосів акціонерів - власників привілейованих акцій, які брали
участь у голосуванні з цього питання, якщо статутом товариства з
кількістю акціонерів 25 осіб і менше не встановлюється вимога
стосовно більшої кількості голосів акціонерів - власників
привілейованих акцій, необхідної для прийняття рішення. { Абзац
перший частини шостої статті 26 в редакції Закону N 2994-VI
(2994-17) від 03.02.2011 } Під час голосування акціонерів - власників кількох класів
привілейованих акцій відповідно до частини п'ятої цієї статті
голоси за такими акціями підраховуються разом, якщо інше не
передбачено статутом товариства. 7. У разі зміни типу акціонерного товариства з приватного на
публічне надання прав, не передбачених цим Законом для
акціонерів - власників привілейованих акцій публічного товариства,
припиняється. Стаття 27. Переважне право акціонерів при додатковій емісії
акцій 1. Переважним правом акціонерів визнається: право акціонера - власника простих акцій придбавати
розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних
йому простих акцій у загальній кількості простих акцій; право акціонера - власника привілейованих акцій придбавати
розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого
класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо
черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації
товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих
акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій
цього класу. 2. Переважне право надається акціонеру - власнику простих
акцій у процесі приватного розміщення обов'язково, в порядку,
встановленому законодавством. Переважне право надається акціонеру - власнику привілейованих
акцій у процесі приватного розміщення товариством привілейованих
акцій, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.
{ Абзац другий частини другої статті 27 в редакції Закону
N 2994-VI (2994-17) від 03.02.2011 } Не пізніше ніж за 30 днів до початку розміщення акцій з
наданням акціонерам переважного права товариство письмово
повідомляє кожного акціонера, який має таке право, про можливість
його реалізації та публікує повідомлення про це в офіційному
друкованому органі. Повідомлення має містити дані про загальну кількість
розміщуваних товариством акцій, ціну розміщення, правила
визначення кількості цінних паперів, на придбання яких акціонер
має переважне право, строк і порядок реалізації зазначеного права.
У разі розміщення привілейованих акцій повідомлення має містити
інформацію про права, які надаються власникам зазначених цінних
паперів. 3. Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право,
подає акціонерному товариству в установлений строк письмову заяву
про придбання акцій та перераховує на відповідний рахунок кошти в
сумі, яка дорівнює вартості цінних паперів, що ним придбаваються.
У заяві акціонера повинно бути зазначено його ім'я (найменування),
місце проживання (місцезнаходження), кількість цінних паперів, що
ним придбаваються. Заява та перераховані кошти приймаються
товариством не пізніше дня, що передує дню початку розміщення
цінних паперів. Товариство видає акціонеру письмове зобов'язання
про продаж відповідної кількості цінних паперів. 4. У разі порушення акціонерним товариством порядку
реалізації акціонерами переважного права Національна комісія з
цінних паперів та фондового ринку може прийняти рішення про
визнання емісії недобросовісною та зупинення розміщення акцій
цього випуску. Стаття 28. Захист прав акціонерів - працівників товариства 1. Посадові особи органів акціонерного товариства та інші
особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах, не
мають права вимагати від акціонера - працівника товариства надання
відомостей про те, як він голосував чи як має намір голосувати на
загальних зборах, або про відчуження акціонером - працівником
товариства своїх акцій чи намір їх відчуження, або вимагати
передачі довіреності на участь у загальних зборах. У разі порушення вимог цієї статті посадова особа товариства
притягається до адміністративної і майнової відповідальності,
звільняється із займаної посади, цивільно-правовий чи трудовий
договір (контракт) з нею розривається відповідно до закону.
{ Абзац другий частини першої статті 28 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2994-VI (2994-17) від 03.02.2011 } Стаття 29. Обов'язки акціонерів 1. Акціонери зобов'язані: дотримуватися статуту, інших внутрішніх документів
акціонерного товариства; виконувати рішення загальних зборів, інших органів
товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі
пов'язані з майновою участю; оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що
передбачені статутом акціонерного товариства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну
інформацію про діяльність товариства. Статутом товариства може бути передбачена можливість
укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів
покладаються додаткові обов'язки, у тому числі обов'язок участі у
загальних зборах, і передбачається відповідальність за його
недотримання. 2. Акціонери можуть також мати інші обов'язки, встановлені
цим та іншими законами.

 

 

15.

 

1. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні
акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного
товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне
та приватне розміщення акцій.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки
приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами
приватного акціонерного товариства рішення про здійснення
публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться
відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з
приватного на публічне.

Зміна типу товариства з приватного на публічне або з
публічного на приватне не є його перетворенням.

 

Відкрите акціонерне товариство

Акціонерні товариства можуть бути відкритими та закритими, що відбивається в статуті товариства та фірмовому найменуванні.

Особливості відкритого акціонерного товариства:

- Його акціонери мають право відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів цього товариства;

- Товариство має право проводити відкриту підписку на випущені їм акції та здійснювати їх вільний продаж з урахуванням вимог Закону про АТ та інших правових актів Російської Федерації;

- Товариство має право проводити також і підписку на випущені їм акції, за винятком випадків, коли можливість проведення закритої підписки обмежена статутом товариства або вимогами правових актів Російської Федерації;

- Число членів такого суспільства законом не обмежується

- Товариство зобов'язане щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, рахунок прибутків і збитків

- Воно має публікувати:

1) повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів у порядку, передбаченому Законом про АТ;

2) списки акціонерів товариства із зазначенням кількості і категорій (типів) належних їм акцій;

3) інші відомості, що визначаються Федеральної комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Всі перераховані вище публікації повинні поміщатися в засобах масової інформації, доступних для всіх акціонерів акціонерного товариства.

Відкрите акціонерне товариство, безсумнівно, зручна організаційно-правова форма для залучення капіталу, а також для консолідації різнорідних підприємств, особливо з урахуванням можливостей апарату дочірніх і залежних товариств. Тим не менш, слід мати на увазі, що на відкриті акціонерні товариства накладено безліч обов'язків щодо опублікування інформації і, крім того, обов'язок щорічного аудиту.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)