АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тези до вивчення теми. інноваційний настрій;

Читайте также:
  1. II. Вивчення нового матеріалу.
  2. IV. Вивчення нового матеріалу
  3. Актуальність вивчення теми «Організація бізнесу»
  4. Анкета для вивчення соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі
  5. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  6. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  7. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
  8. В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
  9. ВИВЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ГРУПИ.
  10. Вивчення активності пероксидази
  11. Вивчення дисципліни
  12. Вивчення нового заняття.

 

3.9.1

інноваційний настрій;

культура і антикультура інновацій;

інноваційна конфліктність;

соціальна інерція;

оптимізм і песимізм в інноваціях;

фактори групової дії в інноваціях.

 

3.9.2

соціальні позиції в інноваціях;

фактор соціальних позицій;

соціальні позиції індивідів і груп;

типи індивідуально-інноваційних ситуацій;

мотиви прийняття інновацій;

мотиви неприйняття інновацій.

 

3.8.3

вимушеність обставинами;

обмеженість здібностей до нормативної поведінки;

непоінформованість;

соціально-порівняльний мотив;

демонстративна поведінка.

 

3.9.4

функції соціального контролю;

структура соціального контролю;

види соціального контролю;

типи соціального контролю.

 

Інновації – це довільні або цілеспрямовані зміни, що відбулися в організаційно-трудовій сфері чи опосередковано її торкаються.

Інноваційні настрої являють собою два взаємопов’яза-них стани людини і групи – критичне ставлення до реальної системи стосунків і діяльності та установку на ідеальну систему.

Будь-які зміни в організаційно-трудовій сфері прямо або опосередковано виражають культурний стан відповідного соціуму.

В організаціях інноваційна культура визначається такими факторами, як професійно-кваліфікаційний склад, людські особливості членів колективу, стиль управління і людські особливості адміністраторів, досвід і практика організаційно-трудових змін в минулому, наявність інформації та поінформованість.

Інноваційна конфліктність – сильний моральний фактор, який ускладнює і утруднює здійснення самих інновацій, психологічний бар’єр у пропозиції якихось інноваційних ідей.

Людини завжди із певним запізненням реагує на ситуацію, пристосовується до неї. Подібна часова неадекватність і складає сутність соціальної інерції.

Оптимізм і песимізм в інноваціях у всіх їх формах і проявах реально впливають на інноваційну діяльність.

Досягнутий в процесі організаційно-трудових змін результат може не відповідати індивідуальним чи груповим очікуванням. Ідеальне і реальне часто не співпадають.

Мода – це коливання ціннісних орієнтацій значної кількості людей, котрі неможливо пояснити, прогнозувати і управляти ними.

Мода не проявляється в тих сферах, ситуаціях і випадках організаційно-трудових стосунків і діяльності, де є точні і незаперечні критерії доцільності-недоцільності.

Соціальні позиції в інноваціях – це відношення індивідів і груп до змін, що відбуваються в організаційно-трудовій сфері.

До мотивів неприйняття змін відносяться:

майновий стан;

зайнятість населення;

ставлення до праці;

управлінський статус;

прагнення до одноманітності;

консерватизм як світоглядна позиція взагалі або в даному випадку;

вік і стаж роботи;

демонстративний консерватизм;

низька групова самооцінка;

авторська пристрасть;

самоутвердження і самовираження;

соціально-управлінський конформізм і інфантилізм.

Соціальні норми розрізняються перш за все за такими важливими характеристиками як категоричність, рівень конкретності, об’єкт розповсюдження.

Стан дисципліни в трудовій організації особливо залежить від такого “простого” фактора, як знання людиною або групою встановлених норм, поінформованості про них.

Соціальний контроль – це специфічна діяльність, спрямована на підтримання нормальної поведінки в даній групі чи спільноті різними засобами соціального впливу.

В рамках класифікації соціального контролю можна виділити не тільки його види, а й типи. Останні розрізняють соціальний контроль з точки зору не суб’єктів, а характеру його здійснення.

Соціальний контроль може бути неоднаковий у таких важливих характеристиках, як інтенсивність, об’єкт, зміст поведінки, що піддається наглядові.

Суцільний соціальний контроль носить безперервний характер, нагляду і оцінці піддається весь процес організаційно-трудових стосунків і діяльності без виключення будь-яких його елементів, об’єктом уваги рівною мірою опиняються всі індивіди і мікрогрупи, що складають підприємство.

При вибірковому контролі його функції відносно обмежені, вони розповсюджуються тільки на щось найголовніше, значиме.

Підставою для виділення змістового і формального типів соціального контролю є та обставина, що будь-які системи стосунків і діяльності мають свої зміст і форму.

Незважаючи на позірну простоту і конкретність, відкритий і скритий соціальний контроль, ці типи відображають досить складні явища в організаційно-трудовій сфері.

З одного боку, економічні інтереси можуть бути організовані і відрегульовані таким чином, що об’єктивної необхідності в контролі не буде, а з другого, – економічні інтереси інколи можуть бути реалізовані тільки за умови ґрунтовного контролю.

У різних випадках контроль – це надійний спосіб попередження економічних проблем або фактор, що їх породжує.

В реальному житті працівникам, керівникам, різним суб’єктам підприємницької діяльності нерідко доводиться порівнювати економічну ціну самого контролю і ті втрати, які можливі через його відсутність.

Згідно з дослідженнями і спостереженнями, значна частина працівників не турбується про особисту безпеку на виробництві, за власним бажанням працюють понаднормативний час або в шкідливих умовах заради “більших грошей”. У таких випадках поведінка людей більш чи менш явно суперечить їх здоров’ю, а тому адміністративний і громадський контроль може і повинен компенсувати провали самоконтролю, страхувати людину і навіть відповідати за їх благополуччя.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)