АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вивчення нового матеріалу. Мета:розглянути особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях; зясувати причини поглинання цих територій іншими державами;

Читайте также:
  1. II. Вивчення нового матеріалу.
  2. IV. Вивчення нового матеріалу
  3. V. Закріплення вивченого матеріалу.
  4. VII. Причины возникновения ошибок при передаче текста Нового Завета
  5. Актуальність вивчення теми «Організація бізнесу»
  6. Аналіз майнового стану підприємства ВАТ «Іванківського хлібозаводу»,
  7. Анкета для вивчення соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі
  8. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  9. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
  10. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
  11. Битники и политики, ничего нового
  12. Блок 3. ГЕОГРАФІЯ НОВОГО ЧАСУ. СУЧАСНІ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА

Мета: розглянути особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях; зясувати причини поглинання цих територій іншими державами; проаналізувати зовнішню та внутрішню політику уряду ЗУНР, назвати основні події боротьби за збереження державності; актуалізувати знання відносно Акту Злуки

удосконалювати вміння аналізувати та співставляти історичні факти, узагальнювати значення історичних подій; продовжувати формувати вміння працювати з підручником і мапою;

Виховувати історичну свідомість, пов’язану з ідеєю соборності українського народу; сприяти формуванню національної свідомості учнів, пов’язаної з боротьбою за збереження державної незалежності

 

Тип заняття: комбінований

Література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К., «Академія», 2002 – с. 350-355

2. Історія України./ Ю.Зайцев. – Львів, «Світ», - с.239-252

3. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. 10 клас – К., Ґенеза, с. 140-151

 

Структура уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань та вмінь. Перевірка домашнього завдання

3. Вивчення нового матеріалу;

1. Директорія УНР

2.Проголошення ЗУНР

3. Початок українсько-польського протистояння. Акт злуки ЗУНР і УНР

4. Українсько-польська війна.

4. Підсумки

5. Домашнє завдання

 

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань та вмінь. Перевірка домашнього завдання

1. Назвіть реформи, здійснені гетьманським урядом та держави, з якими налагоджено зовнішньополітичні стосунки

2. Які причини гетьманського перевороту 29 квітня 1918 р.?

3. Які причини падіння гетьманської влади П.Скоропадського?

4. В чому були досягнення та прорахунки Директорії УНР?

5. Порівняйте політику Скоропадського та Директорії

 

Вивчення нового матеріалу

1. Директорія УНР

У травні 1918 р. партії просоціалістичної орієнтації утворили опозиційний гетьманові Український національно-державний союз (з серпня Український національний союз).

13 листопада на таємному засіданні цієї організації розглядалося питання про збройний виступ проти П. Скоропадського. Було вирішено не поспішати з відновленням Української Народної Республіки, а визначити оптимальну форму державного правління після перемоги повстання. Для керівництва виступом обрали тимчасовий верховний орган УНР — Директорію — у складі:

· В. Винниченка (голова),

· С Петлюри,

· Ф. Швеця,

· О. Андрієвського,

· А. Макаренка.

Проголошений наступного дня гетьманом курс на федеративний союз з небільшовиць-кою Росією прискорив розвиток подій. Члени Директорії спішно прибувають до Білої Церкви, де була зосереджена їхня головна ударна сила — формування Січових стрільців, і переходять до активних бойових дій.

 

Після розгрому під Мотовилівкою (18 листопада 1918 р.) найбільш боєздатних сил гетьмана питання про владу було вирішене: на початку грудня армія УНР контролювала майже всю територію України. Проте вже через півтора місяця вона змушена була під ударами зброй-них формувань радянської Росії залишити українську столицю. Директорія поступово еволюціонізувала до диктатури військових на чолі з С. Петлюрою.

Наприкінці 1920 р. Директорія остаточно втрачає контроль над територією України і С. Петлюра емігрує за кордон.

26 грудня 1918 р. була проголошена Декларація з програмою Директорії:

· Скасування Гетьманщини, відновлення УНР

· Влада в УНР належить трудовому народу, а нетрудові, експлуататорські класи позбавляються права голосу

· Директорія – тимчасова верховна влада до скликання Конгресу трудового народу України

· Передача землі селянам без викупу

· Налагодження міжнародних відносин на принципах нейтралітету та мирного співіснування з усіма країнами

· Відновлення 8-годинного робочого дня та свобод, скасованих гетьманом

 

8 січня 1919 р. було проголошено ліквідацію приватної власності на землю, але в руках заможних селян перебували ділянки площею до 15 десятин землі, а власність польських, австрійських та німецьких поміщиків лишалася недоторканою. Відсутність визначених строків аграрного реформування, брак адміністративного апарату для його здійснення посилювали соціальне напруження та невизначеність ситуації.

Не сприяли консолідації суспільства і хвиля арештів, і безрозбірливе закриття утворених за гетьмана установ (існував навіть проект закриття Академії Наук «як витвору гетьманату»), заборона вживання російської мови і позбавлення політичних прав усієї інтелігенції. Внаслідок цього Директорія залишилася без підтримки селян і національних меншин та допомоги кваліфікованих кадрів, її влада суттєво послаблювалася і відсутністю чіткої моделі державотворення. На цю роль тоді претендували три форми суспільної організації: парламентська республіка, республіка Рад та військова диктатура. За час свого існування Директорія тією чи іншою мірою апробувала кожну з цих моделей, але обрала військову диктатуру. Грудневий 1918 р. Трудовий конгрес був покликаний виконати роль Установчих зборів і визначити форму державної влади в Україні. Враховуючи ускладнення воєнно-політичної ситуації, він тимчасово віддав усю повноту влади Директорії, яка надалі під тиском обставин перетворилася на особисту диктатуру С. Петлюри.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)