ВАРІАНТ 7 студент____________________________________ група_______

1. Яким дефінітивним означенням не можна окреслити поняття «культура»:

а) світ, наповнений людським смислом;

б) утвердження моральних принципів та норм;

в)історична пам'ять людства;

г) культивування «природного стану» людини;

д) інтеграція людей у суспільну цілісність.

2. Яка з пам’яток праукраїнської культури не відноситься до скіфських курганів:

а) курган Солоха;

б) Братолюбівський курган;

в) Гайманова Могила;

г) Товста Могила;

д) Кам’яна Могила.

3. Найдавнішими книгами, що вийшли з київської писемної школи, вважаються:

а) «Остромирове Євангеліє» та «Руська Правда»;

б) «Повість временних літ» та «Ізборник Святослава»;

в) «Реймське Євангеліє» та «Остромирове Євангеліє»;

г) «Ізборник Святослава» та «Повість временних літ»;

д) «Реймське Євангеліє» та «Києво-Печерський патерик».

4. До якого культурного осередку/періоду належить кожен із діячів культури українського Ренесансу. Встановіть відповідність. (Зверніть увагу, що повинно бути три відношення, наприклад: а – а, б – б, в – в).

5. Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинської Русі.

. Численні літературні та історичні джерела, матеріали археологічних розкопок, етнографічних експедицій засвідчують про високий рівень розвитку ремесел у Галицько-Волинській Русі, існування самобутнього декоративного та ужиткового мистецтва, яке формувалось упродовж віків на західноукраїнських землях. Традиційне ремесло й ужиткове мистецтво збагачувалось досвідченими майстрами, які приходили на ці землі з розгромлених татарами східних князівств. На нових місцях вони розвивали ті художні традиції, які склались у Київській Русі. Значну роль у цьому процесі відігравали й іноземні майстри, зокрема німці, поляки, вірмени. Давні традиції на всіх руських землях мала художня обробка дерева. Широко використовувалось дерево для виготовлення культових речей — хрестів, розп'ять, згодом іконостасів. Свої традиції у Галицько-Волинській Русі мало і ливарництво. Славились майстерністю ливарники дзвонів. Унікальною пам'яткою українського ливарницького мистецтва є дзвін, відлитий майстром Яковом Скорою для дзвіниці собору св.Юра у Львові 1341 р. Давні традиції в Галицько-Волинській Русі має ювелірне мистецтво. Висока культура ранньослов'ян-ських гончарів стала тією основою, на якій розвиїгулось мистецтво кераміки Київської та Галицько-Волинської Русі. Давню історію мають архітектурні традиції західноукраїнських земель. Вони складались упродовж віків на основі національної культури давніх слов'ян, культурного спілкування з іншими народами Східної та Західної Європи, а також мусульманського Сходу.Про поселення на території Галицько-Волинської Русі можна скласти уявлення на основі матеріалів археологічних розкопок, які проводились у Володимирі-Волинському, Луцьку, Галичі, Звенигороде Пліснеську. Архітектурною домінантою багатьох давньоруських міст, як і міст середньовічної Європи, були замки і храми (дерев’яний храм на честь хрестителя Русі у заснованому ним Володимирі-Волинському; з часів Ярослава Мудрого в Україні розвивалась і мурована храмова архітектура) Поряд з культовою архітектурою у Галицько-Волинській Русі розвивалось і будівництво оборонних споруд. Нерідко оборонну функцію виконували феодальні замки. Один з таких замків — Луцький, збудований князем Любартом-Дмитрієм. Яскраву сторінку у розвитку мистецтва західноукраїнських земель становить історія малярства. Своєрідним видом малярського мистецтва було прикрашання рукописних книг мініатюрами (ініціалами, заставками та ін.). Отже, культура Галицько-Волинської Русі мала великий вплив на подальший культрурний розвиток України. їй належала істотна роль у збереженні національних традицій у роки, коли Україна, втративши державність, опинилася в становищі колонії.

Поиск по сайту: