Гідравлічний тиск

Для вибору водопідіймального обладнання, а також водонапірної споруди велике значення має гідравлічна характеристика мережі, сумісно з якою функціонують наведені елементи системи водопостачання.

Повний тиск Н у системі водопостачання складається з геометричної висоти підйому води та сумарних втрат тиску на подолання опору у всмоктувальному і нагнітальному трубопроводах:

Н=Н_г + h (5.6)

де Н_г — відстань пo вертикалі від місця забирання (нижній рівень води в джерелі) до верхнього рівня води у башті, м вод. ст. (геометричний напір, кПа)і; А — сумарні втрати напору, м вод. ст. (кПа).

Геометрична висота подачі при незмінних рівнях засмоктування та нагнітання води залишається постійною і не залежить від продуктивності насоса. Відповідно до рис. 5.3 вона становить:

Рис.5.3. Схема визначення розрахункового напору насоса

5.2. Значення коефіцієнтів місцевих опорів

Н_г =Н_вс+Н_наг (5.7)

де Н_вс — висота всмоктування, м вод. ст. (кПа); Н_наг — висота нагнітання, м вод. ст. (кПа).

Втрати тиску h— це сума втрат на подолання тертя вздовж трубопроводу h_т та місцевих опорів h_м:

h=h_т + h_м (5.8)

Втрати напору на подолання тертя в трубопроводі круглого перерізу залежать від діаметра і довжини L, а також від швидкості v води в ньому:

(5.9)

де λ — коефіцієнт гідравлічного опору. Для чавунних та стальних труб λ = 0,02, для азбестоцементних λ = 0,025; і — прискорення вільного падіння, g= 9,81 м/с².

Втрати напору в місцевих опорах для трубопроводів значної протяжності можна не розраховувати. Достатньо збільшити втрати напору на подолання тертя в трубопроводі на 3—5 % для зовнішніх та на 5—10 % для внутрішніх водопровідних мереж.

При розрахунку коротких трубопроводів (наприклад, всмоктувальна лінія насоса) необхідно визначити втрати в місцевих опорах відповідно до конкретної монтажної схеми водопровідної мережі. При цьому:

h_м=

де Σɛ — сума коефіцієнтів місцевих опорів (таблиця 5.2).

Поиск по сайту: