АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тою прип’ятською водою

Читайте также:
  1. A. Термічний опік ІІІ ступеня.
  2. B. Способом “рот-в-рот”.
  3. Brudermord im Altwasser Братовбивство в Альтвасері
  4. C. Анафілактичний шок
  5. E. Жодної правильної відповіді.
  6. I. Цейлон — Гималаи
  7. IV. Вивчення нового матеріалу
  8. IV. Домашнє завдання
  9. IX. Карашар — Джунгария 1 страница
  10. Iндська цивiлiзацiя.
  11. NETSUKUKU — концепція публічних мереж
  12. Physiology of the alimentary tract

v Чорнобиль – катастрофа глобальних масштабів, незагойна рана на тілі України. Чорнобиль пред’явив нам суворий рахунок.

v Проходять роки, а людство відчуває біль і тривогу за своє майбутнє.

 

Пісня на мелодію «Все минуло»

Не минуло, люди, не минуло!

Не забути нам того, що було.

Дзвін Чорнобиля в душі лунає,

Рани жар страшної не згасає.

Біль землі так просто не проходить –

Він ятритиме іще віки.

І отруєні тектимуть води

І нестимуть згустки пам’яті гіркі.

 

v У районі зареєстровано понад 50 підприємств, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

v Найбільшими забруднювачами є об’єкти нафтогазовидобувного та переробного комплексу, зокрема: головні споруди «Солоха» ГПУ «Полтавагазвидобування»; ТОВ «Промислова компанія «Газ видобування», Зіньківське «Біопаливо» Зіньківський комбікормовий завод та інші.

v В атмосферне повітря надходять і забруднюючі речовини, що зумовлені викидами автотранспорту і становлять близько 1300т на рік.

v Земельні ресурси району характеризуються високим ступенем освоєння. Розораність території району складає 64,5%.

v Через екстенсивне ведення сільськогосподарського виробництва в 50-60 роках були необґрунтовано розорані значні площі малопродуктивних угідь.

v В останні роки значна увага приділялася проведенню консервації земель, в результаті чого залужено 273 га.

v Розширюються посіви сільськогосподарських культур, які є природними поліпшувачами ґрунтів, це соя, горох, озимий та ярий ріпак.

v Але найбільшою проблемою нашого району є збирання та знешкодження твердих відходів.

v У районі відведено 46 земельних ділянок під звалища твердих відходів загальною площею 30,2 га.

v З метою використання відходів та урахуванням їх ресурсної цінності функціонують пункти прийому вторинної сировини, зокрема: скла, макулатури, металобрухту, акумуляторних батарей.

v Ця проблема є актуальною для нашої держави. Нині в Україні масово переходять на енергозберігаючі лампи.

v З цього приводу є навіть відповідна постанова Кабміну, яка зобов’язала з 1 січня 2009 року всі бюджетні організації перейти на енергоощадні світильники.

v Здавалося б, на тлі здорожчання енергоносіїв, робимо хорошу й перспективну справу.

v Утім, не поспішайте з висновками. Проблема набагато глибша. Бо те, що на перший погляд видається благом, насправді може обернутися непоправним лихом.

v Адже ні для кого не таємниця, що люмінісцентні лампи містять ртуть і належать до першого й найвищого класу небезпеки, а тому їх обов’язково потрібно утилізувати.

v А тим часом точної кількості ртуті, яка сьогодні потрапляє в довкілля, мабуть, не знає ніхто.

v За даними спеціалістів, сучасні енергозберігаючі лампи містять від 2,5 до 4 міліграмів ртуті.

v Ця кількість не несе прямої загрози для здоров’я людини, однак, якщо лампа розбилася, фахівці радять не просто ретельно зібрати залишки, а й обробити місце, де лампа впала, звичайною марганцівкою, а кімнату провітрити.

v У користуванні є ще лампи, які містять до 150 міліграмів ртуті. Експерти підрахували, якщо помножити цю кількість на кількість населення України та на кількість ламп, які припадають на кожного українця, то щороку в українські смітники потраплятиме більше 500 кілограмів ртуті.

v Тож хочемо ми того чи ні, але проблема наближається до наших осель. Лампи, зроблені зі скла, до звалища навряд чи доїдуть – вони розіб’ються ще в контейнері. Тоді всі ртутні випари осядуть поряд із нашими помешканнями, а нам доведеться цим дихати.

v Отже, держава повинна налагодити систему збирання відпрацьованих освітлювальних приладів.

v Проблема забруднення довкілля стала глобальною і для нашої місцевості. Як наслідок, зникають деякі види рослин, тварин.

(Інсценізація вірша «Снігурі» вчителя укр. мови і літератури Козаченко С.М.)

Хл. Дали завдання в школі нам:

Іменники знайти.

До слів, що є в підручнику,

Враз добереш їх ти.

Червонобоке – яблуко,

А довговухий – кріль!

Червоногруді… Хто ж би це?

А. Дід каже:

Д. «Снігурі!»

А. І дивиться здивовано

На дідуся Максим:

Хл. - Таких тварин не знаю я…

Д. - Я ось що розповім:

«Не так давно, онученьку,

Прегарні птахи ці

Щороку гостювали в нас,

Як теплі промінці.

Узимку білий сніг лежить

Чи хуртовина дме –

Снігур червоно пломенить,

Мов сонечко ясне.

Немовби яблук на снігу

Накидала зима –

То веселяться снігурі!

А зараз їх нема…»

Хл. - Чому ж нема, дідусю,

Де поділися вони?

Мо’ відлетіли в теплий край

На пошуки весни?

Чи, може, повернутись їм

Завадили вітри?

Я хочу бачить снігурів!!

Д. - Ось рік уже котрий

Не повертаються птахи,

Що радість всім несли.

Мабуть довкілля наше так

До краю довели,

Що снігурам тут більш не жить…

А. Дідусь собі пішов,

А внук дивився у вікно

І думав знов і знов:

Хл. «О, повертайтесь, снігурі,

Побачить хочу вас!

Хто ще в природі пропаде

У цей похмурий час?

Про кого розповідь сумну

Я внуку поведу?

Чи, може, й проліска ніде

Весною не знайду?»

 

ü Учні нашої школи та члени агітбригади «Екологічний патруль»не стоять осторонь проблеми збереження довкілля та озеленення рідного міста і подвір’я рідної школи.

ü Територія шкільних квітників, ділянок та парку займає більше 3 гектарів.

ü На квітниках ми вирощуємо сальвію, агератум, хосту, чорнобривці, тюльпани, майори, целозію, лобелію, жовту гвоздику.

ü На ділянках доглядаємо лікарські рослини: м’яту, шавлію, ехінацею, календулу.

ü Шкільний парк, посаджений учнями школи, щороку поповнюється новими саджанцями. Він налічує 16 видів дерев, це липа, береза, каштан, сосна, ялина, туя, горобина, тополя.

ü Учні молодших та середніх класів є активними помічниками «Екологічного патруля». Ними було виготовлено і розвішено на території шкільного парку 85 годівниць.

ü А учні старших класів готуються до прильоту птахів. Вони разом із членами «Екологічного патруля» виготовили 90 шпаківень.

ü Протягом багатьох років учнями школи, членами гуртка «Джерело» та «екологопатрульниками» ведеться робота з розчищення джерел. На сьогодні розчищено 58 джерел, поставлено зруби на 23, деяким дані назви.

ü Щоб зробити планету чистішою, щороку проводимо акцію зі збирання паперової сировини. Цього року зібрали 2т 240 кг макулатури. Цим ми врятували 1га лісу

ü Щовесни проводимо акцію «Збережімо первоцвіти!», щоб попередити знищення перших весняних квітів.

ü Проводимо дебати, диспути, круглі столи, зустрічі з працівниками лісництва та МЧС, при цьому акцент робиться на вплив екології на здоров’я людини та довкілля.

ü А зараз пропонуємо рядки про природу загадки.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)