Аналіз наукової літератури

Основні умови навчання в школі, які повинні виконуватися для оволодіння учнями знаннями, уміннями та навичками визначені в основних нормативно-правових актах про освіту таких,як закон України «Про освіту»,

Концепція загальної та середньої освіти, «Державна національна програма» «Освіта» («Україна ХХІ ст.») [10,c.256].

Шкільна історична освіта одним із завдань ставить: розуміння учнями історичних під різними кутами зору розуміти різницю між історичною подією та її інтерпретацією. А оволодіння способами розумових дій необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного та прогнозування майбутнього а саме; бачення зв’язків між історичними подіями та явищами, уміння оцінювати їх під різними кутами зору. Це вимагає формування в учнів критичного та логічного мислення.

Суспільні та соціальні зміни, викликані бурхливим науково-технічним прогресом,висвітлюють риси нового типу суспільства,в якому на перший план висувається економіка обслуговування,де центральне місце посідають наука і освіта,а вчені та фахівці у певних галузях починають відігравати провідну роль у соціальній структурі. Теоретичні знання стають джерелами нововведень і формування політики,виробництва,а розподіл і використання інформації-основною галуззю діяльності суспільства. Метою навчання має бути не отримання знань як сукупності фактів,теорій та інше,а зміна особистості учня внаслідок самостійного учіння. Завдання школи-надання можливості розвитку,саморозвитку особистості сприяння пошуку власної індивідуальності,самореалізації [2,c.5].

Історія засвоюється учнями ефективно крізь призму особистості конкретної людини. Вивчення історичних постатей не тільки сприяє пізнанню історії,ай впливає на формування особистості учня. Плідність і якість цього впливу залежить від педагога. Проаналізувавши нову програму з історії для загальноосвітніх навчальних закладів можна зробити висновок, що вивчення діяльності історичних діячів є одним з пріоритетних завдань у шкільному курсі історії. Проблемою історичних постатей займалися методисти: Вєнцева [6], Степаніщев [21],Баханов [1],Пінчук [18]. Вони в своїх статтях вони пропонують методи і засоби використання історичних постатей на уроках історії, дають визначення історичному портрету. Зокрема методист Вєнцева зазначає один з аспектів складання історичних портретів-зокрема алгоритмічний [6,с.74]. Методист В.Г Карцов запропонував наступні дії:

1.Учитель відкриває чи вивішує картину в той момент,коли по ходу пояснення підходить до опису зображеного на ній

2.Дає учням якийсь час для сприйняття образу в цілому[15,с.54].

Методист Вєнцева зазначає визначення. Історичного портрету-це зображення, портрет певного політичного діяча, його значення в історії [6].

Вона підкреслює значення історичного портрету у навчанні історії. Вивчення історичних постатей не тільки сприяє пізнанню історії,а й впливає на формування особистості учня. Під час цієї роботи рекомендує застосовувати: семінар,екскурсія,самостійна робота,екскурсія. В своїй роботі вона зазначає вимоги до висвітлення історичних постатей: 1.Представляти кожну історичну особистість індивідуальністю з притаманним їй зовнішнім виглядом,підсилювальні компоненти, як особисте життя.2.Добирати для характеристик історичних осіб такий фактичний матеріал,який допомагає осмислити і підводити учнів до висновків. Методист Степанищев [21] зазначає визначення проблемного методу. використання історичних постатей. Зазначає аналізуючи біографію історичного діяча дитина, формує свою громадянську позицію.

Пінчук у свій роботі дає визначення поняття історичного портрету Виходячи з теоретичного аналізу дефініцій, «історичними особами» або «історичними постатями» розуміємо людей з яскраво вираженою індивідуальністю, які зробили вагомий внесок, що призвів до значних зрушень у житті суспільства, внаслідок чого їх діяльність стала предметом спеціального вивчення історичної науки. Під поняттям «висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії» розуміємо фрагменти навчального матеріалу, що відповідають шкільній програмі й представлені у підручниках, посібниках та інших засобах навчання. Вони викладаються на уроці або опрацьовуються школярами під час виконання пізнавальних завдань. Методичні засади цього процесу охоплюють вимоги до відбору й конструювання змісту відповідних сюжетів навчального історичного матеріалу й підходи до відбору та застосування в процесі навчання цим сюжетам певних засобів і методів навчання. характеристика історичної постаті доповнена уривками з оригінальних документів, описів подій, боїв, зовнішності та рис характеру історичних постатей, які містяться в художній літературі та фільмах, що супроводжується показом портрета та інших ілюстрацій. Оповідання про історичну особу складається з таких прийомів, як «словесний малюнок», розповідь, сюжетне оповідання, картинне зображення, образна характеристика історичної постаті чи типового представника певної соціальної групи, прийом контрасту – протиставлення історичних особистостей; групова характеристика кількох осіб; демонстрація вчителем зразка розгорнутої оцінки видатної історичної постаті й обґрунтування цієї оцінки; завдання на виконання оцінних дій різної складності щодо видатної історичної особистості не лише за результатами її діяльності та значущістю цієї діяльності для соціальної групи, народу, країни, а й за її впливом на подальший хід подій, на інших людей, на нові покоління;

поетапне навчання учнів прийомів розумової діяльності, пов’язаних з усвідомленим засвоєнням матеріалу про історичні постаті та їх оцінкою;

підготовка учнями доповідей чи повідомлень про історичні постаті з використанням у якості засобів конкретизації історичних документів, творів художньої та мемуарної літератури, наочності (портретів, фотографій, ілюстрацій тощо).

Отже, використання історичних портретів сприяє в учнів формування громадянської позиції. Це питання досліджено вченими методистами.

Поиск по сайту: