АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Прогнозування ймовірності банкрутства. Класичні моделі прогнозування ймовірності банкрутства

Читайте также:
  1. Аналіз зміни рівноваги у моделі AD-AS.
  2. Аналіз моделі IS-LMдля відкритої економіки при фіксованому обмінному курсі.
  3. Аналіз моделі мультиплікатора.
  4. Аналіз суті та практичних висновків моделі економічного зростання Р. Солоу.
  5. В якості економічної моделі справжнього соціалізму економічні радники Горбачова певний час вбачали
  6. Визначення практичної придатності побудованої ої регресійної моделі.
  7. Визначення рівня сукупного попиту у базовій моделі рівноваги на товарних ринках ADAS. Чинники сукупного попиту.
  8. Виробнича функція в моделі Р. Солоу
  9. Висновки моделі IS-LM-BP для випадків абсолютної не мобільності та абсолютної мобільності капіталів
  10. Висновки моделі IS-LM-BP для випадків малої та високої мобільності капіталів
  11. Висновки моделі Мандела-Флемінга для макроекономічної політики
  12. Висновки моделі Солоу, Золоте правило нагромадження, роль технічного погресу в економічному зростанні.

Прогнозування результатів господарської діяльності – найважливіша складова діяльності економічних служб будь-якого підприємства. Спрогнозувати, тобто передбачити, означає вчасно вжити необхідних заходів, і забезпечити стабільність виробничого процесу, фінансового стану підприємства. У вітчизняній практиці прогнозування виробничої діяльності, як правило, здійснюється через розробку бізнес-плану, який переважно завершується фінансовим планом. Можливості аналізу передбачити ймовірність банкрутства при цьому обмежені. Передбачити можна лише явне банкрутство. Вітчизняними та зарубіжними спеціалістами з фінансового аналізу розроблені методики та підходи щодо прогнозування ймовірності банкрутства. Найпоширенішими серед серед них є такі:

- прогнозування банкрутства через аналіз системи фінансових коефіцієнтів;
- прогнозування банкрутства через аналіз грошових потоків;

- суб’єктивні критетрії;

- тестові показники.

Прогнозування банкрутства через аналіз системи фінансових коефіцієнтів. Цей метод фактично зводиться до прогнозування показників
фінансово-господарської діяльності. Для їхнього прогнозування, окрім бізнес-плану, необхідно ще розробити прогнозовані баланс і звіт про фінансові результати.

Прогнозування банкрутства через аналіз грошових потоків. У
разі виявлення прогнозу з від’ємним значенням грошових потоків це означатиме високу ймовірність банкрутства. Проте можливий варіант, коли підприємство зможе вчасно погасити всі свої зобов’язання, хоча відчуватиме
гостру нестачу можливостей для нових інвестицій.

Суб єктивні критерії загрози банкрутства. Суб’єктивний аналіз передбачає використання таких критеріїв, у основі яких лежить власний досвід конкретної людини. Перелік їх дуже великий і охоплює у переважній більшості такі індикатори, що лежать на поверхні. До них можна віднести часті зміни керівників і ключових працівників, зміни господарських партнерів, втрата традиційних ринків збуту
продукції, затримка впровадження нових розробок, невиконання поточних
платежів, зміни у складі засновників, фінансування капіталомістких проектів
, не пов’язаних із основною діяльністю.

Тестові показники прогнозування банкрутства

Модель Альтмана полягає в наступному: щодо певної країни та заданого інтервалу часу розробляється система фінансових коефіцієнтів підприємства, які найбільш схильні до банкрутства на підставі попередньо проведеного аналізу.

Розроблений підхід був застосований у 1968 р. Едвардом Альтманомт стосовно економіки США. У результаті з’явилася широко відома залежність:

Z =1,2x1+1,4x2+3,3x3+0,6x4+1,0x5

x1 – ліквідність (співвідношення робочого капіталу і активів);

x2 – прибутковість (співвідношення чистого прибутку і акцій);

x3 – рентабельність (співвідношення прибутку до сплати податків і

активів);

x4 – фінансова стійкість (співвідношення власного капіталу і

заборгованості);

x5 – оборотність (співвідношення виручки і активів).

Інтервальна оцінка Альтмана:

- при Z < 1,81 – висока ймовірність банкрутства;

- при Z > 2,99 – низька ймовірність банкрутства.

Модель Таффлера і Тісшоу, для випадку Великобританії:

Z=0,53x1+0,13x2+0,18x3+0,16x4,

де x1 – співвідношення прибутку від реалізації і короткострокових

зобов’язань;

x2 – співвідношення оборотного капіталу і суми зобов’язань;

x3 – співвідношення короткострокових зобов’язань і суми активів;

x4 – співвідношення обсягу продаж і суми активів.

При Z > 0,3 дослідники визнають ймовірність банкрутства низькою

Модель Романа Ліса (розроблена для умов Великобританії):

Z=0,063x1+0,092x2+0,057x3+0,001x4,

де x1 – співвідношення обігового капіталу і суми активів;

x2 – співвідношення операційного прибутку і суми пасивів;

x3 – співвідношення нерозподіленого прибутку і суми пасивів;

x4 – співвідношення власного капіталу і позикового.

Граничне значення тут Z = 0,037 [5].

Модель Спрінгейта:

Z=1,03x1+3,07x2+0,66x3+0,4x4,

де x1 – співвідношення робочого капіталу і активів;

x2 – співвідношення прибутку до сплати податків і активів;

x3 – співвідношення прибутку до сплати відсотків і короткострокової

заборгованості;

x4 – співвідношення виручки і активів.

Мінімально припустиме значення Z – 0,862

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)