АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Країну щастя відбудовуй,

Читайте также:
  1. ВІРШ ПРО УКРАЇНУ
  2. Загальні відомості про країну
  3. Ми за мир, за єдину Україну (До Міжнародного дня миру)
  4. Особливості оподаткування акцизним податком товарів, що імпортуються в Україну.
  5. Сенс життя і щастя
  6. Сенс життя і щастя як світоглядні орієнтири моральної свідомості
  7. Сенс життя і щастя.
  8. Співвідношення між валютними надходженнями в країну і платежами, які країна
  9. Щастя як найвищі цінність люд.

Про все і всіх на світі дбай!

Шпальти періодичних педагогічних видань переповнені розробками інноваційних технологій.

За всю свою педагогічну діяльність я апробував кілька інноваційних технологій. Хочу зауважити, що жодну з них не відкинув. Та повернувся до найпродуктивнішої, яка можливо, не звучить так красиво, як інші, але досить актуальна, має практичне значення, новаційну та інноваційну значущість.

Працюю над проблемою: “Застосування компаративної методики як засобу підвищення ефективності викладання музичного мистецтва”.

Сьогодні компаративістику називають одним із перспективних напрямів сучасної шкільної освіти.

Компаративізм (від лат. Comparo - порівнюю) – це порівняльне вивчення національних культурних процесів на основі порівняльно-історичного підходу (методу).

 

 


Метою шкільного компаративного аналізу є не тільки знаходження у музичному творі відповідностей і відмінностей, тобто здійснення порівняння заради порівняння, а й необхідність формування гуманістичного світогляду учнів, шанобливого ставлення до музичного мистецтва. За допомогою компаративного аналізу школярі вчаться знаходити спільне у структурі різних музичних творів, жанрів, стилів, а також специфічне, особливе, відмінне, тобто те, що не повторюється. Так виявляється не лише типологічне, схоже, а й індивідуальна особливість музичних творів.

Але, стимулюючи учнів до порівнянь, зіставлення музичних творів, учитель має дати учням матеріал для цих розумових операцій, навчити їх чути та відчувати, обирати

- порівнювані

- схожі

- аналогічні музичні факти та явища

Подібні уроки потрібні як учням, так і самому учителю. Користь від них обопільна, адже саме на такому матеріалі педагог має можливість відточувати свою методичну майстерність.

У чому ж полягають розвивальні можливості компаративістики? На мою думку компаративістика як метод:

 

 


 

 

Бачити світ, кожну його зернинку, кожен його феномен у порівнянні з іншим, вміти розрізняти несхожі явища та знаходити типологічне у схожому – саме це потрібно випускникові сучасної школи і саме цьому навчає компаративна методика.

Елементи компаративістики використовую на уроках систематично. Найбільш ефективним вважаю прийом порівняння творів різних національних культур на рівнях ідейно-тематичного змісту музичних творів, проблематики, системи образів, сюжету, композиції. Мої учні постійно здійснюють пошук музичних аналогій, порівнюють музичні образи, жанри. Наприклад під час вивчення пісні Ю. Чічкова “Мама” в 5 класі, учні слухають твір “Ave Maria” Ф.Шуберта, де вчаться порівнювати образи матері та образ Матері Божої.

 


Компаративна методика забезпечує реальну можливість дати учням знання про рідну українську та зарубіжну музичні культури в усьому розмаїтті їхніх взаємозв’язків та взаємовпливів.

Таке комплексне вивчення певних елементів світового музичного процесу відкриває перед учителем і учнями величезний простір для дослідження музичних творів.

Загальновідомо, що інтеграційні процеси, які відбуваються в сучасному світі, мистецтві, зумовлюють необхідність інтегрованого вивчення шкільних дисциплін. При цьому встановлення контактів між двома чи більше мистецькими явищами сприяє вихованню в учнів почуття національної гідності і водночас поваги до інших народів, їхньої самобутньої культури.

Уроки компаративного аналізу використовую і як вступний, і як підсумковий, і як урок контролю знань. Такий урок може бути підсумковим для молодшого класу та вступним – для середнього.

У чому ж полягає перевага компаративної методики? Насамперед у тому, що вона дає можливість школярам зазирнути за обрій чітко визначеного програмового матеріалу, побачити перспективу, вчить порівнювати і зіставляти, розкривати суть музичних явищ, відчувати себе “дослідниками”.

В своїй педагогічній практиці я виділяю чотири основних аспекти компаративістики:

 

 


Наприклад: порівняльна характеристика проводиться під час вивчення пісень ”Гей там, на горі, Січ іде” та “Віють вітри, віють буйні”, а також під час знайомства з думою “Маруся Богуславка” та народною піснею “Ой, на горі та й женці жнуть ”. Компаративний аналіз цих творів проводиться за схемою:

Порівняння історичних пісень та дум

 

 


Компаративний аналіз рекомендую учням проводити за таким планом:

1. Історія створення музичного твору

2. Особливості творчості композитора

3. Теми

4. Образи

5. Особливості музичного твору

 

Цей план використовується під час обговорення таких питань:

 
 

 

 


Цікавим є урок зіставлення творів на історично-героїчну тему:

Опера “Тарас Бульба”(сцена Запорізька Січ) М. Лисенка та Арія Богдана з опери “Богдан Хмельницький ” К. Данькевича.

Опера “Тарас Бульба” арія Богдана з опери “Богдан Хмельницький”

(сцена Запорізька Січ) К. Данькевича

М.В. Лисенко

 

 


№ п/п Напрям музики Композитори/виконавці Характеристика музики
1. Класична музика М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель, Й.Бах, Й.Гайдн, В.Моцарт, Л.Бетховен, та інші композитори ХVIII-XIX ст. Велична, емоційно-багата, духовна, благородна, таємнича, граціозна.
2. Обробки народних пісень М.Лисенко, М. Леонтович, П. Чайковський, Зворушлива, поетична, лірична, мрійлива.
3. Естрадна музика   В.Івасюк, О.Білаш, І.Шамо Гурти Beatles, Queen
4. Інструментальна музика Є. Дога, Ф.Папетті, І.Крутой
6. Музика природи Звуки дощу, шум океану, спів птахів Музика в гармонії та умиротворення


Схема емоційно-змістовного аналізу музичного твору

№ п/п Автор, назва твору Соціально-історичний фон Жанр Форма Ідейно-образна концепція Емоційно-образний зміст Комплекс художньо-виражальних засобів
1. І.Карабиць Прелюдія №10 із циклу “24 прелюдії для фортепіано” Україна кінця ХХ ст. Інструментальна музика Дво-частинна Дума про Україну Образ, надії, просвітління типові українські мотиви Переплетення двох пластів: дзвінковий (дзвін із духовним співом) та схвильована людська промова

 

 


Під час знайомства учнів з творчістю Баха пропоную зіставити твори живопису з музикою композитора:

Там розмовляють Бах і Бог
Музичне мистецтво Образотворче мистецтво
Світське образне наповнення церковних жанрів, почасова і загальнолюдська приналежність творчості Й.С.Баха. Орган – король інструментів. Спадщина Й.С.Баха Образ Мадонни в церковному живописі та в сюжетах полотен у творчості митців (порівняння). Образ Богородиці в українському мистецтві. Пропорції у зображенні обличчя людини.
Сприймання музичного мистецтва: Й.С. Бах. Токата і фуга ре-мінор; французькі сюїти. Сприйняття візуального мистецтва: Ікони, картини митців із зображенням Богородиці та образу Мадонни: Ікона Божої Матері Жировицька, Ікона Божої матері Почаївська; Т.Шевченко “Катерина”. В. Задорожний “І буде син, і буде мати…” Т.Яблонська “Молода мати”
Художньо-творча діяльність: порівняння образного змісту класичного звучання бахівської музики з її “сучасною” інтерпретацією. Й.С.Бах “Ранкова молитва” Сприйняття музичного мистецтва: Й.С. Бах “Месса” (фрагменти); М.Леонтович “Богородице Діво, радуйся”.
Поняття: поліфонія, токата, фуга, орган Поняття: Ікона

Також пропоную учням порівняти і скласти музичний образ пісень за наведеною схемою (починаючи з 7 класу).

Компаративістика розширює кругозір учнів, формує цілісне світобачення. Вважаю, що головне – працювати не над технологією заради її апробації чи використання, а організувати навчальну діяльність, спрямовану на розвиток здібностей дітей, шляхом використання інноваційних технологій. Твори, що відносяться до однієї категорії – мистецтва, мають спільні якості колориту та художнього образу. Це дає право на відповідні узагальнення. Позитивний результат у практичній діяльності досягається поєднанням музичного та образотворчого мистецтва. Застосування мистецької інтеграції посилює вплив творів мистецтва на свідомість учнів та формує їх загальну культуру.

Одна з найпопулярніших і вже досить “затертих” технологій, знову ж таки саме на шпальтах педагогічних видань, а не в роботі вчителя, - це інтерактивна методика. ЇЇ використання, враховуючи сучасний рівень розвитку інтелектуальних здібностей учнів, досить доцільне. Працюючи в парах, малих та великих групах, учень не залишається сам на сам з проблемою, яку поставив перед ним учитель. Переконаний, що інтерактивне навчання – це діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня та учнів між собою. На поданій нижче схемі видно, чим відрізняється інтерактивне навчання від пасивного та активного – взаємодією усіх учасників навчального процесу (- учитель; - учень).

1. 2. 3.

           
   
 
   
 
 


 

Пасивне Активне Інтерактивне

навчання навчання навчання

 

Коли понад тридцять років тому видатний педагог і композитор Д.Б. Кабалевський створив навчальну програму з музики для загальноосвітніх шкіл, девізом він обрав слова В. Сухомлинського “Виховання людини – це не виховання музиканта, а, насамперед, виховання людини”. Час минає, програми вдосконалюються, а на першому місці залишаться творча постать учня. Наукою вже давно доведено, що з усіх видів мистецтва саме музичне, найбільшою мірою впливає на емоційну сферу дитини, тобто на її почуття, а згодом, і на її вчинки.

Спираючись на власний досвід, а також на досвід видатних педагогів

М.Лещенко, Л.Масол, С.Мельничук, Н.Миропольська, О.Отич, О.Рудницька, Г.Тарасенко, О.Щолокова та ін.

Я б у стислій формі так сформулював головні завдання як вчителя музичного мистецтва:

1. Формувати в дітей стійкий інтерес до музичної творчості, який з часом перетвориться на потребу в спілкуванні з творами мистецтва.

2. Навчити дітей слухати музику, розуміти її, творчо розмірковувати над нею.

3. Навчити учнів виразного вокально-хорового виконання, розвивати в них уміння передавати зміст і характер музичного твору.

 

Висновок

Об’єктивні тенденції національного відродження України вимагають особливої уваги до української музики – народної і професіональної. До того ж “… твори українського професійного та народного мистецтва мусять розглядатися в контексті розвитку світової художньої культури”. Порівняння музичних творів різних творів різних авторів допомагає простежити за еволюцією стильових напрямів, розвитком емоційно-образної сфери музичного мистецтва в історичній ретроспективі. Цей принцип сприйняття музики, називається емоційно-еволюційним, та має виняткове значення для формування естетичного сприйняття. Історія музики – історія розвитку людських ідеалів, боротьби ідей, емоційних особливостей та засобів художньої виразності в музичному мистецтві. Те, що народжується і ледь помітне в одного композитора, у другого вже відкрито виявляється, а у третього стає всеосяжним. Якщо простежити за історичним розвитком емоційних і звукових елементів у творчості композиторів різних епох, музика стане тоді втіленням єдиного духовного життя, яке історично формується і розвивається.

У своєму короткому описі досвіду роботи я намагався розкрити актуальність, значущість та результативність проблеми, над якою працюю. Що ж до інновацій, то вважаю, що не слід застосовувати якийсь метод, керуючись лише педагогічною модою. Але незаперечно те, що урок має відповідати сьогоднішнім вимогам – бути сучасним, а отже цікавим, новаторським, а інколи і суперечливим. Мені дуже імпонує мета сучасної освіти, яка чітко визначена в “Національній доктрині розвитку освіти” – створити умови для розвитку особистості, її творчої самореалізації.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)